ДЕРЖАВНА СПРОМОЖНІСТЬ В УМОВАХ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ ТУРБУЛЕНТНОСТІ
Анотація
Аналізується поняття «державна спроможність» з точки зору функціональних підходів до функцій держави в умовах глобалізації. Звертається увага на мінливість функцій держави в умовах керованого міжнародного хаосу. Аналізуються підходи до чинників геополітичної турбулентності та її прояви у ХХІ ст.
Завантаження
Посилання
Валлерстайн И. Анализ мирових систем и ситуация в современном мире /пер. с англ. СПб: Университеская книга, 2001. 416 с.
Blomstrom M., Hettne B. Development Theory in Transition: The Dependency Debate and Beyond, Third World Responses. London, 1984. 215 p.
Розенау Дж. Н. Турбулентность в мировой политике. URL: http://tnu.podelise.ru/download/docs-272367/272367.doc (дата звернення: 5.05.2018).
Nordlinger E. On the Autonomy of the Democratic State. Cambridge, Mass.: Harvard univ. press, 1981. 256 p
Bringing the State Back in / P. Evans, D. Reusche-meyer, T. Skocpol (eds.) Cambridge: Cambridge univ. press, 1985. 390 p.
Stepan A. State and Society: Peru in Comparative Perspective. Princeton: Princeton univ. press, 1978. 348 p.
Nettl J.P. The State as a Conceptual variable. World politics. Princeton, 1968. Vol. 20, N 4. P. 559–592
Неттл Дж. Государство как понятие-перемен-ная. Политическая наука. 2011. №2. С. 213 -241.
Фукуяма Ф.Сильное государство: Управление и мировой порядок в XXI веке / пер. с англ. М: ACT: ACT МОСКВА :ХРАНИТЕЛЬ, 2006. 220 с.
Tilly Ch. Reflections on the history of European state-making. The formation of national states in Western Europe / Ch. Tilly (ed.). Princeton: Princeton univ. press, 1975. P. 3-83
Bartolini S. The Political Mobilization of the European Left, 1860–1980: The Class Cleavage. – Cambridge: Cambridge univ. press, 2000. 639 p.
Linz J., Stepan A. Problems of democratic transition and consolidation. Baltimore: John Hopkins univ. press, 1996. 504 p.
Горбулін В. Вулканічний синдром. Дзеркало тижня. 15 червня 2018. URL: https://dt.ua/internal/vulkanichniy-sindrom-280772_html (дата звернення: 16.06.2018).
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
