Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Питання політології»

ДЕРЖАВНА СПРОМОЖНІСТЬ В УМОВАХ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ ТУРБУЛЕНТНОСТІ

М. В. Шаповаленко — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Аналізується поняття «державна спроможність» з точки зору функціональних підходів до функцій держави в умовах глобалізації. Звертається увага на мінливість функцій держави в умовах керованого міжнародного хаосу. Аналізуються підходи до чинників геополітичної турбулентності та її прояви у ХХІ ст.

ПОЛІТИЧНА АДАПТАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА В ІНФОРМАЦІЙНУ ЕПОХУ: ВИКЛИКИ ТА ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ

Т. Г. Комарова, Л. А. Тихонова — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розглядаються питання взаємодії людини і політики в інформаційну епоху. Зовнішнє середовище існування людини постійно змінюється, висуваючи нові виклики. Як окремій людині, так і суспільству в цілому слід динамічно адаптуватися. Аналізуються процеси взаємовпливу техніко-технологічних та аксіологічних змін. Визначається, що свобода людини є найважливішим вектором для сталого розвитку суспільства на інформаційному етапі. Свобода розглядається у різних вимірах. Вона реалізується через справедливість, співпрацю, безпеку життя людини, яка гарантується ефективною державою.

МЕТОДОЛОГІЯ СВІТ-СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ: ПРОБЛЕМА ПОДІЄВОЇ ТА ГЛОБАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ

С. В. Валесян — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розглядаються основні методологічні характеристики світ-системного аналізу, аналізується критика ідеї лінійності часу в контексті вивчення історичних систем та його відношення до сучасного історичного пізнання. Досліджуються базові відносини концепцій подієвої та глобальної історії в контексті вивчення капіталістичної світ-системи.

ДОСЛІДЖЕННЯ НЕФОРМАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ: ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ДИЛЕМИ

I. Rabotyagova, V. Kyselova — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Аналізується ґенеза розвитку дослідження неформальних інститутів у парадигмах класичного інституціоналізму, біхевіоралізму та неоінституціоналізму, а також найбільш розповсюджені класичні та сучасні підходи до визначення феномену неформальних інститутів. Обґрунтовано, що у сучасному політологічному дискурсі наявна теоретико-концептуальна невизначеність, яка характеризується співіснуванням діаметрально протилежних підходів щодо дослідження неформальних інститутів. У зв’язку з цим запропоновані можливі шляхи формування «методологічно сбалансованого» підходу до вивчення феномену неформальних інститутів.

ПРОБЛЕМА ТИПОЛОГІЗАЦІЇ МОДЕЛЕЙ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН: ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ

В. Є. Мухамедієв — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Проаналізовано моделі владних відносин, що зазнали кризи трансформацій в сучасних умовах. На прикладі України розглянуто інституційну невідповідність конституційним вимогам та слабкість дієвого суверенітету. Здійснено спробу зміни підходу до проблематики неефективності влади, адже саме незрілість суспільства є причиною спаду розвитку, а іноді навіть регресу. Новими викликами в сучасних умовах є все більший ухил неопатримоніальних режимів у бік неофеодалізму.

ФЕНОМЕН ВОЖДИЗМУ: ВІД ДОСВІДУ МИНУЛИХ РОКІВ ДО СЬОГОДЕННЯ

Т. В. Кушнерьова — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розглядаються витоки нгл.ог й те, як цей феномен здатний існувати в сучасному світі. На основі співвідношення конкретних прикладів (Північна Корея, нацистська Німеччина) досліджується відмінність і схожість нгл.ог в різних країнах. Виділяються та більш детально аналізуються три фактори, які сприяють виникненню та розвитку нгл.ог. Розглядається характеристика самої фігури вождя, а також типи суспільств, де вождизм може потенційно розвиватись, а де ні.

ЦІННІСНА КРИЗА ЗАХІДНОГО ЛІБЕРАЛІЗМУ

B. Timchishin — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розглядається стан ліберального дискурсу в країнах Заходу. Вивчається вектор розвитку лібералізму після Холодної Війни, посилення впливу лівих сил на лібералізм, їх злиття. Аналізуються цінності ліберальної ідентичності з позиції її класиків, з метою виявити зміни і дати їм оцінку. Наводяться приклади негативних тенденцій, які виявляють накопичені протиріччя, викликані відсутністю зовнішньої ідеологічної конкуренції.

АНТИКОРУПЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

I. Gryn — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розглянуто таке явище, як корупція. Визначено її витоки, соціальну сутність, риси корупції та корупційних проявів. Проаналізовано фактори корупції, її розвиток в державі. Розглянуто антикорупційну діяльність в Україні та її вплив на сьогодення. Дослідженню та уточнено понятійно-категорійний апарат, який використовують під час вивчення корупції. Визначено вплив корупції та корупційних діянь на політику держави. Проаналізовано особливі передумови корупції та стратегії боротьби з ними.

ГРОМАДЯНСЬКІ ПРОТЕСТНІ ПРАКТИКИ В УКРАЇНІ: ВІД ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ДО РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

О. В. Яновська — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розкриваються тенденції розвитку протестної активності в Україні у період між наймасовішими її сплесками – 2004 та 2013-2014 роками, особливості громадянських протестних практик українського населення, проблемні аспекти їх реалізації. Визначено та проаналізовано тематичну направленість протестної активності на прикладах наймасовіших акцій спротиву.

ГРОМАДСЬКІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗА: ДЕМАРКАЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ ТА ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ

Ю. М. Біденко — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розглянуто консультації з громадськістю та громадську експертизу як механізм впливу громадян на формування та реалізацію публічної політики. Політична участь залежить не лише від якостей громадянського суспільства або еліти, а й від наявних інструментів його включення у прийняття рішень. В Європейському Союзі створені спеціальні інструменти консультацій та ініціатив, у той час, коли в Україні вони не систематизовані і стосуються лише окремих органів державної влади. Проведено демаркацію між консультаціями з громадськістю та громадянською експертизою у політико-правовому контексті, визначено сфери та суб’єкти ініціативи, проаналізовано практики їх застосування в Україні, надано рекомендації щодо їхнього функціонального та змістовного підсилення.

ЕТАПИ ТА ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ

К. К. Гаврилюк — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Проаналізовано етапи та фактори розвитку політичної кризи, її основних ознак та характеристик. Зроблено висновок, що кризова ситуація має три основних періоди: докризова ситуація – передумови та настрої, які стали підґрунтям для виникнення кризи, попереджувальні сигнали; кризова ситуація – настання самої кризи, вибух негативних громадських висловлювань, обурення, неконтрольовані потоки інформації; післякризова ситуація – заходи, спрямовані на розв’язання кризи. Проаналізовано основні досягнення політичної науки в напрямку дослідження життєвого циклу кризи. Визначено основні завдання представників влади в напрямку аналізу кризи, антикризового менеджменту та прогнозування криз для збереження та відновлення політичної репутації. Досліджено роль антикризових комунікацій у забезпеченні якісного антикризового планування та розв’язанні політичних криз.

РЕФОРМА ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ: МОЖЛИВІ ЕФЕКТИ ДЛЯ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

A. Avksentiev — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Досліджуються перспективи прийняття пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними списками для проведення парламентських виборів в Україні. Аналізуються стратегії ключових політичних акторів і народних депутатів від Харківської області щодо електоральної реформи. В емпіричній частині дослідження проводиться моделювання розподілу мандатів за новою виборчою системою на підставі даних соціологічних опитувань і результатів останніх виборів до обласної ради.

ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ ЯК ЧИННИК КОНСЕНСУСУ В РОЗКОЛОТОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Д. О. Попков — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розглядається механізм функціонування виборчої системи з точки зору сприйняття її у якості інституту консолідації розколотого суспільства. Акцентується увага на необхідності забезпечення консенсусу не лише на стадії прийняття політичних рішень представницькими органами влади, але й на етапі їх формування. За допомогою міждисциплінарної аналогії з засадами оцінки прийнятності функціонування судових органів за усталеною міжнародної практикою показується важливість аспекту консолідуючої комплектації легіслатур для стабілізації суспільства.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОЦІНОК НАСЕЛЕННЯ І ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД У МІСТАХ І ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ

О. Г. Лиска, О. Осланд — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Проаналізовані результати опитування, проведеного в 2017 році у рамках україно-норвезького проекту «Партисипативна демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні». Досліджені особливості ставлення населення і депутатів місцевих рад в містах і об’єднаних територіальних громадах до децентралізації в Україні. Виявлені розбіжності оцінок зазначених категорій респондентів стосовно діяльності органів місцевого самоврядування. Аналізуються чинники, щоі впливають на різницю в поглядах.

ЕФЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ДВОТУРОВОЇ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ НА ВИБОРАХ МІСЬКИХ ГОЛІВ 2015 РОКУ В УКРАЇНІ

П. Г. Гнатенко — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Аналізуються результати виборів міських голів обласних центрів 2015 року в Україні. Увага акцентується на показниках кількості висунутих кандидатів, кандидатів, що пройшли до другого туру, а також обраних міських голів. Вказується на зростання регіоналізації політичної системи України, що пов’язано зі зростанням ролі місцевих політичних лідерів та їхнього впливу на регіональні політичні процеси. Порівнюються отримані результати за трьома базовими групами: парламентські партії, позапарламентські партії та самовисуванці.

РЕФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ОЦІНКА ЕКСПЕРТІВ (ЧАСТИНА 3)

О. В. Бровко — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розглянуто успіхи та досягнення України в реформуванні місцевого самоврядування. Вказано на основні чинники, які перешкоджають проведенню АТРв Україні. Досліджено найбільш значимі досягнення Польщі при проведенні АТР та можливість їх імплементації в Україні. Розкрито та проаналізовано, окрім позитивного, негативний досвід реформування місцевого самоврядування Польщі, на який необхідно звернути увагу Україні, для того щоб врахувати його у процесі проведенні АТР в Україні. Дослідження проведено на основі глибинних інтерв’ю з провідними польськими експертами в сфері місцевого самоврядування.

ІСТОРИЧНІ ТРАДИЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

О. Ю. Кашаба — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Аналіз витоків українського громадянського суспільства дає підстави стверджувати, що деспотизм ніколи не був притаманний історичним формам життя в Україні, аж до того часу, коли вона попала в залежність від Росії. А демократичні інститути і громадянські орієнтації, що існували в українській історії в специфічній, можливо, недорозвиненій формі, справили значний вплив на соціальне і політичне життя країни.

ПРЕДСТАВЛЕНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ УКРАЇНИ НА ПРИКЛАДІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. В. Зерницький — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розглядається представленість національних меншин в органах місцевого самоврядування у Закарпатській області. Робиться висновок, що національні меншини не мають проблем з представленістю у органах місцевого самоврядування у разі наявності на виборчому окрузі відповідної політичної сили, яка може захищати інтереси цих національних меншин, та достатньої кількості громадян, підтримка яких може забезпечити цій політичній силі подолання прохідного бар’єру в 5%.

СПІВПРАЦЯ ЄС З КРАЇНАМИ СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА У ГАЛУЗІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ

І. М. Нагорняк — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розглянуто етапи створення Спільної політики безпеки та оборони ЄС, встановлення відносин з країнами Східного партнерства у цій галузі. Проаналізовано діяльність місій ЄС на території цих країн, спільну оборонну діяльність. Зроблено висновки та прогнози щодо перспективи покращення відносин у контексті переглянутої Європейської політики сусідства, нової Глобальної стратегії ЄС та формування Постійної структурної співпраці у сфері оборони.

СУТНІСТЬ КЛАСИЧНИХ ТА СУЧАСНИХ ГЕОПОЛІТИЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

О. А. Сутула — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розглядаються сутність і походження класичних і сучасних геополітичних концепцій. Розкрито поняття «геополітика», наведені геополітичні підходи, запропоновано власне бачення цієї дефініції. Проаналізовано зміст, систематизовано взаємозв'язок класичних і сучасних концепцій геополітики. Доведено, що ключова проблема геополітики – це протиборство телурократичних і таласократичних принципів та виявлення їх впливу на розвиток та становлення держави.

РОЛЬ ВЕЛИКИХ МІСТ У СУЧАСНИХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТАХ. Частина 2

В. А. Целуйко — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Досліджується феномен перенесення бойових дій до великих міст у сучасних збройних конфліктах. Друга частина статті присвячена соціальній складовій. Розглянута доля населення великого міста під час різних форм бойових дій за місто залежно від характеру збройного конфлікту. Доведено, що найбільше потерпає населення у збройних конфліктах на етнічному та релігійному підґрунті.

ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ТА ЇХ РОЛЬ У ВРЕГУЛЮВАННІ КОНФЛІКТІВ У КОСОВО ТА КРИМУ. Частина І

О. О. Люба — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Проаналізовано проблему самовизначення Косово та АР Крим у контексті міжнародного права. Відзначено, що діалектична суперечність права на самовизначення та непорушності кордонів на сьогодні створює передумови для дроблення сучасних держав та порушення їхньої територіальної цілісності. Висловлена думка щодо необхідності більш чіткого визначення зазначених міжнародно-правових норм.

УКРАЇНА ЯК ПЕРИФЕРІЯ СВІТ-ЕКОНОМІКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ПЕРЕХОДУ ДО НАПІВПЕРИФЕРІЇ

О. А. Баталов — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Крізь призму світ-системному аналізу було визначено Україну як державу периферії сучасної капіталістичної світ-економіки і виокремлено два варіанти її можливого переходу до напівпериферії. Перший варіант (встановлення таких торговельних відносин з іншими державами, завдяки яким протягом значного часу вдасться перерозподіляти прибуток на користь України) було визначено як малоймовірний. Другий варіант (Україна як держава, що надає центру світ-економіки послуги в сфері безпеки) визначено як більш ймовірний.

РОЛЬ ТА МІСЦЕ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ У СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН

І. О. Костиря — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розглянуто питання про основні засади культурної дипломатії у сучасному світі, її роль і місце в системі зовнішньополітичних відносин. Доведено, що активна культурна політика України є не просто бажаним станом суспільної та міждержавної комунікації, але й неодмінною умовою зростання авторитету нашої країни на світовій політичній арені. Найголовнішим є дотримання принципу толерантності. Показано, що при осмисленні культурної політики в динаміці варто обґрунтувати спільні культурні смисли соціальної діяльності. Тільки так взаємодія, яку не уникнути в глобалізованому світі, буде відбуватися паралельно з процесами культурного зближення на основі взаємної поваги до цінностей іншого. Те, що відбуваються в індивідуальній свідомості, має з необхідністю транслюватися у сферу міждержавних стосунків, особисті дружні зв’язки мають стати основою міждержавної політики. Такий підхід має бути комплексним і враховувати взаємовідносини на рівні особи, групи, етносу, держави, планетарного суспільства. Доведено, що колективний і особистісний аспекти культурної політики мають формувати соціокультурний контекст, зорієнтований не лише на минуле, але й на сучасність, а ще більше на майбутнє.

ДИПЛОМАТІЯ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

А. В. Набока — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Аналізується поняття та роль дипломатії в контексті сучасної гібридної війни, досліджуються особливості та методи дипломатії в сучасних політичних реаліях; особливу увагу приділено реконструкції міжнародних відносин та формуванню нового світового порядку. Визначені поняття «гібридна війна», «дипломатичний тиск», «міжнародне співробітництво». Проаналізовано сутність та методи дипломатії як мистецтва в різні історичні епохи.

ОПІУМНІ ВІЙНИ: ПОЛІТИЧНІ ДИЛЕМИ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОСТІ

А. С. Латіпова — Mon, 03 Dec 2018 00:00:00 +0200

Розглядається проблематика воєнних конфліктів у ХІХ столітті, між провідними країнами Сходу та Заходу тих часів: між Китаєм та Великою Британією. Ці конфлікти вважаються боротьбою нового типу, оскільки велися вони не за захоплення територій, а за володіння численними ресурсами та ринками збуту. Робиться висновок про те, що такі конфлікти ставлять під загрозу саме існування на політичній карті певної держави, населення якої сприймає такий конфлікт як національна травма.