Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Питання політології»

КОЛИ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ПОСТКОМУНІЗМ?

О. Romanyuk — Sun, 17 Jun 2018 00:00:00 +0300

Розглядається проблема часових меж посткомунізму. Трактуючи посткомунізм як період переходу від ліво-тоталітарної соціальної моделі до нової якості суспільного організму, автор робить висновок про його закінчення для тих країн, де комуністичні режими зазнали краху на межі 1980-1990 років. Хоча різні посткомуністичні країни набули відмінних параметрів своїх політичних, економічних та соціокультурних систем, проте нова не комуністична якість суспільних відносин вже встигла усталитися.

КРИЗОВІ ЯВИЩА ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ

М. В. Шаповаленко — Sun, 17 Jun 2018 00:00:00 +0300

Розглядаються дослідницькі інструменти для вирішення ключової проблеми розвитку політичної системи в умовах кризових явищ. Політичні інститути в умовах системної трансформації виявляють свою вразливість до різного типу і масштабів викликів. Тому важливою є розробка комплексного підходу до аналізу кризи політичної системи. Враховуючи відкритість та нелінійний характер розвитку політичної системи, пропонується поєднати стенфордську модель кризи розвитку та синергетичний підхід.

ЛЮДИНА І ПОЛІТИКА В ІНФОРМАЦІЙНУ ЕПОХУ

Т. Г. Комарова — Sun, 17 Jun 2018 00:00:00 +0300

Розглядаються питання взаємодії людини і політики в інформаційну епоху. Зовнішнє середовище існування людини постійно змінюється, висуваючи нові виклики. Як окремій людині, так і суспільству в цілому слід динамічно адаптуватися. Аналізуються процеси взаємовпливу техніко-технологічних та аксіологічних змін. Визначається, що свобода людини є найважливішим вектором для сталого розвитку суспільства на інформаційному етапі. Свобода розглядається у різних вимірах. Вона реалізується через справедливість, співпрацю, безпеку життя людини, яка гарантується ефективною державою.

ПРОБЛЕМА ЦЕНТРУ ТА ПЕРИФЕРІЇ В ІСТОРИЧНОМУ КАПІТАЛІЗМІ: СВІТ-СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ

С. В. Валесян — Sun, 17 Jun 2018 00:00:00 +0300

Розглядаються основні сутнісні характеристики відношення ядра та периферії в контексті розвитку історичного капіталізму та структури монополістичних технологій накопичення капіталу. Досліджуються базові стратегії капіталізму впродовж останніх п'ятисот років, роль периферійних ринків у формуванні міжнародних економічних зв'язків та їх вплив на створення світових держав-гегемонів.

ПОЛІТИЧНІ ПОГЛЯДИ К. ШМІТТА В КОНТЕКСТІ ПОБУДОВИ СУЧАСНОЇ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ

Л. М. Шумський — Sun, 17 Jun 2018 00:00:00 +0300

Позиції К. Шмітта являють собою певний комплекс засобів для формування адекватних підходів до політичних реалій сучасності, особливо під час виконання завдань із створення демократичної правової держави. Шміттіана – величезний інтелектуальний потенціал, який сприяє розумінню логіки сучасної політичної науки, зокрема понять легальності та легітимності управління в державі, тотальності й сильної держави, підтверджується актуальність проблеми політичної єдності суспільства, що у К. Шмітта прямо пов’язується з феноменом репрезентації.

НЕОДНОРІДНІСТЬ ЯК АТРИБУТ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Д. О. Попков — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Аналізується проблематика стабільності політичної організації суспільства в контексті його структури. Із застосуванням різних теоретичних підходів показано, що неоднорідність сучасного суспільства є його нормативним станом. Обґрунтовується неефективність забезпечення цілісності політичної організації суспільства за рахунок примусового викорінення різноманітності субдержавних колективних ідентичностей, які історично склалися на території держави. Визначається перспективним задля забезпечення ефективності політичного режиму та збереження його демократичності пошук балансу між політичною єдністю та різноманіттю елементів суспільства.

ПРОБЛЕМАТИКА ДІЄВОГО СУВЕРЕНІТЕТУ: ДІЯ ТА УТРИМАННЯ ВІД ДІЇ

В. Є. Мухамедієв — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Проаналізовано концепт суверенітету в сучасних реаліях. Здійснено спробу зміни підходу до проблематики самих критеріїв через те, що суверенітет вже не може бути визначений виключно за допомогою правових рамок, адже політична реальність стала відігравати головну роль. Саме через реальну політику і визначаються статус і роль держави. Нові виклики ставлять питання щодо дієвого суверенітету, тільки таким чином класична держава зможе відстояти своє право на існування.

ПУБЛІЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА НА ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ

Ю. М. Біденко — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Аналізується цільове призначення і місце публічних консультацій серед різноманіття способів залучення громадськості до прийняття політичних рішень, дається огляд принципів і форматів громадської участі, закріплених у вітчизняних і міжнародних документах – актах, кодексах та рекомендаціях ЄС, Ради Європи та ОБСЄ. Автором пропонується класифікація інструментів консультацій залежно від етапу публічної політики, розглядаються аргументи щодо необхідності їхньої уніфікації та перспективи єдиної законодавчої регламентації у сучасній Україні.

МІЖНАРОДНІ МЕХАНІЗМИ ПОСТКОНФЛІКТНОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ: ДОСВІД БОСНІЇ ТА ГЕРЦЕГОВИНИ

О. Lytvyn — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Розглянуто механізми постконфліктного державотворення на прикладі Боснії та Герцеговини. Здійснено аналіз застосованих ненасильницьких та примусових інструментів та їх ефективність на момент застосування. Прослідковано роль третіх сторін в політиці врегулювання ситуації та місце інститутів в побудові миру. Було визначено, які з механізмів були дієвими та принесли позитивний результат для подальшої розбудови.

ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРТІЙНИХ СИСТЕМ

О. А. Сутула — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Розглядаються теоретико-методологічні засади вивчення партійних систем в історичній ретроспективі. Проаналізовано еволюцію критеріїв класифікації партійних систем. З’ясовано, що найвживаним критерієм класифікації партійних систем є кількість партій, які змагаються, що вимірюється показником ефективної кількості партій. Доведено, що за сучасних українських реалій партійна система класифікується не за ідеологічними засадами, а за функціональними ознаками, що вказує на її квазіпартійність.

ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ ЗМІНИ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ В УКРАЇНІ

М. В. Зінченко — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Аналізується розвиток виборчих систем в Україні в контексті зміни виборчого закодавства. Показано, що кожний новий склад парламенту приймає новий законопроект, яким змінює норми й правила проведення наступних виборів народних депутатів з урахуванням реалій, політичного розкладу сил та досвіду проведення минулих виборів. Аналізується неспроможність парламентарів до створення і затвердження оптимальної виборчої системи в Україні.

ФОРМУВАННЯ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ СИСТЕМИ: УКРАЇНСЬКА СПЕЦИФІКА

І. О. Гринь — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Розглянуто таке явище, як корупція. Проаналізовано взаємодію таких державних органів боротьби з корупцією, як: Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними внаслідок корупційних та інших злочинів, Національна рада з питань антикорупційної політики при президентові України та Державне бюро розслідувань (ДБР). Проаналізовано їх повноваження, визначено їх «точки дотику».

РОЗУМІННЯ РУХУ ПОЛІТИЧНОГО ІСЛАМУ

Mustafa Harb — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Розглядається політичний іслам, його поява, розвиток, принципи та боротьба проти ліберальних рухів. Показано різницю між ісламом як релігією та політичним рухом, а також відмінністю між ісламським фундаменталізмом та демократичним ісламом. Хоча ісламський рух базується на загальних принципах, існують різні підходи до ісламського права та його застосування в реальному світі.

ЗАЛЕЖНІСТЬ ЯКОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ ВІД СТУПЕНЯ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

О. М. Довбня — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Розглядається взаємозв’язок рівня розвитку громадянського суспільства та якості політичної еліти. Підкреслюється зв’язок політичної еліти з організаціями громадянського суспільства, що представляють конструктивну опозицію владним структурам. Аналізуються труднощі становлення політичної еліти України через збереження деяких принципів, характерних для формування радянської номенклатури. Показана роль місцевого самоврядування в процесі вдосконалення політичної еліти та її діяльності.

МАНІПУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНОЮ СВІДОМІСТЮ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

О. Д. Младьонова — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Розглядаються цілі та інформаційно-психологічний вплив маніпулювання суспільною свідомістю як технологія ведення інформаційної війни, визначаються складові різноманітних маніпуляційних прийомів, що впливають на масову свідомість. Аналізуються окремі техніки і форми маніпулятивного впливу.

ЕВОЛЮЦІЯ СТРАТЕГІЇ І МЕТОДІВ ТЕРОРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ

М. Tseluyko — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Досліджуються етапи та методологія терористичної діяльності в європейських країнах від початку виникнення тероризму у його сучасному розумінні. Розкриваються стратегія, тактика і методи здійснення терактів, що характерні для кожної хвилі тероризму в Європі. Серед них виділяються основні еволюційні зміни та їхня обумовленість низкою факторів.

ТАКТИЧНА СКЛАДОВА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ СУЧАСНИХ ДЕРЖАВ У СИСТЕМІ ГЛОБАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Р. О. Запорожченко — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Розглядається проблематика ролі та місця сучасної держави в системі глобального управління. Проаналізовано теоретико-методологічні концепції глобального управління та їх застосовність у сучасних дослідженнях. Визначено особливості тактичної складової зовнішньої політики держав та розроблені індикатори (параметри) для їх типологізації. Запропоновано типологію тактик сучасних держав з урахуванням структурно-функціональних та ціннісно-нормативних параметрів.

РОЛЬ ВЕЛИКИХ МІСТ У СУЧАСНИХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТАХ. Частина 1

В. О. Целуйко — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Досліджується феномен перенесення бойових дій до великих міст у сучасних збройних конфліктах. Перша частина статті присвячена військовій складовій. Запропонована змішана класифікація населених пунктів з використанням елементів пострадянської та англосаксонської військової думки. Розглядаються військові причини перенесення бойових дій до великих міст та поширені форми таких бойових дій.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ» ТА ЧИННИКИ ЇХ ФОРМУВАННЯ

О. О. Гарбар — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Розглядаються структуроутворювальні фактори, що впливають на формування, розвиток, змінність та визначення національних інтересів держав, котрі існують у системі міжнародних відносин. Сформовано перелік найбільш суттєвих чинників, які впливають на державні інтереси. Доводиться, що поняття «національні інтереси» є змінним та анархічним за своєю природою, особливо під час процесу глобалізації, яка ще більше взаємопов’язує всі компоненти в системі міждержавних відносин. Пропонується нове визначення терміна «національні інтереси», виходячи з його комплексного розуміння.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ В УКРАЇНІ

Р. В. Зерницький — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Розглядаються трансформація політичної культури та становлення європейської самосвідомості українців як ключові елементи успішної інтеграції України з Європейським Союзом. Аналізується діяльність семи загальноукраїнських громадських об’єднань, котрі працюють у векторі євроінтеграції, оцінюється рівень їхнього впливу на ці процеси. З’ясовано, що реальний політичний вплив громадських об’єднань незадовільний та є недостатнім для досягнення поставлених ними глобальних цілей.

ГІБРИДНА ВІЙНА ЯК ЕЛЕМЕНТ ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

А. В. Набока — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Аналізується поняття гібридної війни та методологічні підходи до його визначення, досліджуються аналогічні методи політичної боротьби субʼєктів геополітичного протистояння протягом ХХ століття. Особливу увагу звернено на особливості формування нового світового порядку в епоху глобалізації, виокремлено поняття «кольорових революцій», «асиметрийних конфліктів» як одного з елементів гібридної війни, розглянуто нинішню систему міжнародних відносин як частково діючу.

ПУБЛІЧНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

Н. С. Іванова — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Досліджується феномен «публічна дипломатія» та її важливе значення для зовнішньої політики держави. Значну увагу приділено розгляду публічної дипломатії як засобу налагодження довготривалих взаємин, що створюють сприятливі умови для державної політики. Обґрунтована важливість впровадження практики публічної дипломатії в Україні з метою обстоювання національних інтересів та просування позитивного міжнародного іміджу держави.

ГЕОПОЛІТИЧНИЙ, ІСТОРИЧНИЙ, МЕНТАЛЬНИЙ ФАКТОРИ ДІЄЗДАТНОСТІ ДЕРЖАВ: СПРОБА АНАЛІЗУ

Д. Ю. Варич — Mon, 18 Jun 2018 00:00:00 +0300

Аналізуються дві держави крізь призму їхньої дієздатності. Розглянуто історичний, ментальний та геополітичний фактори дієздатності. Встановлено ступінь впливу цих факторів на сучасний стан держав. Акцентується на наявності чи відсутності збройних конфліктів. Визначаються можливі перспективи розвитку для найбільш недієздатних держав.