Хвилі авторитаризму/демократії в концепціях демократизації
Анотація
Проаналізовано напрямки досліджень недемоктратичних режимів в політології. Новий етап вивчення таких режимів пов’язаний із певним завершенням третьої хвилі демократизації. Основна увага приділяется новим типологизаціям авторитарних режимів. Підкреслюється необхідність використання головних новаціям при дослідженні країн „нових демократій”.Завантаження
Посилання
2. Gerschewski J. The three pillars of stability: legitimation, repression, and cooptation in autocratic regimes / J. Gerschewski // Democratization. – 2013. – Vol. 20, №1. – P. 13-38.
3. Geddes B. What do we know about democratization after twenty years? / B. Geddes // Annual review in political science. – 1999. – №2. – P. 115-144.
4. Croissant A. Performance and persistence of autocracies in comparison: introducing issues and perspectives / A. Croissant, S. Wurster // Contemporary Politics. – 2013 – Vol. 19, №1. – P. 1-18.
5. Levitsky S. Competitive Authoritarianism: Hybrid Regimes After the Cold War / Steven Levitsky, Lucan A. Way. – N.-Y.: Cambridge University Press, 2010.
6. Advarers M. Classifying political regime / M. Advarers, J. Cheibub, F. Limongi, А. Przeworski // Studies in Comparative International Development. – 1996. – Vol. 31, №2. – P. 3-36.
7. Electoral Authoritarianism: The Dynamics of Unfree Competition / Ed. by A. Schedler. – Boulder, CO; London: Lynne Rienner Publishers, 2006.
8. Умланд А. Электоральный авторитаризм на постсоветском пространстве / А.Умланд // Сравнительное конституционное обозрение. – 2008. – №1 – С. 1-5.
9. Wahman M. Authoritarian regime types revisited: updated data in comparative perspective / M. Wahman, J. Teorell, A. Hadenius // Contemporary Politics. – 2013. – Vol. 19, №1. – P. 19-34.
10. Скаанинг Свенд-Эрик. Третья волна демократизации: что стоит за цифрами [Електронний ресурс] / Свенд-Эрик Скаанинг, Йорген Мёллер // Journal of Democracy. – 2013. – Vol. 24, №4. – P. 97-109. – Режим доступу: http://gefter.ru/archive/12674
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).