ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК ФАКТОР ОПТИМАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ
Анотація
Розглядається роль громадянського суспільства у процесі становлення й удосконалення української державності. Досліджується зв’язок громадянського суспільства та політичної нації. Окреслюються шляхи поєднання зарубіжного досвіду розбудови держави та специфічних умов України у процесі глобалізації та євроінтеграції. Показано роль місцевого самоврядування у врахуванні й реалізації етнічних і локальних особливостей різних регіонів унітарної держави. Підкреслюється роль неформальних інститутів громадянського суспільства у розв’язанні конфліктних ситуацій.Завантаження
Посилання
Шумпетер Й.А. Капитализм, социализм и демократия / Й.А. Шумпетер. – М.: Аспект-Пресс, 1995. – 486 с.
Шкаратан О.И. От этакратизма к становлению гражданского общества / О.И. Шкаратан, Е.Н. Гуренко // Рабочий класс и современный мир. – 1990. – № 3. – С.153-158.
Восленский М.С. Номенклатура. Господствующий класс Советского Союза / М.С. Восленский. – М.: Советская Россия совм. с М.П. «Октябрь», 1991. – 624 с.
Полохало В. Негражданское общество как политический феномен Украины. Отражение социального характера «среднего» украинца в избирательном процессе /В. Полохало // Политческие исследования. – 1999. – № 6. – С. 25-33.
Время. – Х., 2016. – 17 ноября. – С.6.
Картунов О. Західні теорії нації. Плюралізм думок, дефіцит понять / О. Картунов // Віче. – 1995. – № 6. – С.80-93.
Рубинский Ю.И. Французы у себя дома / Ю.И. Рубинский. – М.: Молодая гвардия, 1989. – 285 с.
Дубнянский М. Отто Бисмарк: железом и кровью / М. Дубнянский // Личности. – 2009. – № 3. – С.33-44.
Зеленина Е. Национальный вызов на ближайшие десятилетия / Е. Зеленина // Время. – Х., 2016. – 11 августа. – С.1-2.
Грозит ли украинцам вымирание? // Время. – Х., 2016. – 13 сентября. – С.5.
Всеукр. перепис населення 2001 /Державний комітет статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://2001.ukrcensus.gov.ua/.
Вести. – 2016. – 2 ноября. – С.3.
Винниченко Т. Иоган Вольфанг Гёте: Человек / Т. Винниченко // Личности. – 2013. – № 4. – С.4-27.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).