«ПОЛІТИЧНИЙ КОМПРАДОР» ЯК ФЕНОМЕН У ПРОЦЕСІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Аналізуються основні чинники феномена компрадорства як актора глобалізації. Глобальна ліберальна демократія, яка формувалася  протягом другої половини ХХ ст., начасі трансформується. На  геополітичний простір виходять нові актори. Геополітичний порядок в перші десятиліття ХХІ с. зіштовхується  з викликами  як  минулого століття, так і нового. Виокремлюються питання нового порядку денного та чинники нових викликів; вказуються перспективи подолання геополітичної турбулентності.  Акцентується увага посиленні інтенсивності викликів ХХ ст. поряд із появою нових  у  другому десятилітті ХХІ ст. Серед нових викликів  – пандемія Covid-19 та, відповідно,  глобальний карантин, які призвели  до зростання соціальної напруги у суспільствах різних регіонів світу, поставили під питання спроможність державних структур забезпечити національну безпеку та здоров’я своїх громадян, що в цілому може мати несподівані наслідки, як для окремих регіонів та держав, так і світу в цілому. Завдяки закриттю державних кордонів, згортанню транспортних зв’язків між континентами та країнами, між внутрішньонаціональними регіонами утворилася нетипова для глобалізованого світу ситуація, знайома нам з історичного минулого, а саме – відтворення світу роздробленого феодалізму, де працюють інші механізми соціальної і політичної взаємодії.     

Вказується, що з точки зору світ-системного аналізу, невелика кількість з них належить до капіталістичного центру, тобто до ядра, де формується глобальний порядок денний і засоби захисту національної безпеки. Але переважна кількість країн і держав знаходяться в групах периферії та напівпериферії. Явище, що стало результатом  колоніальної політики за часів народження капіталізму, зберігається дотепер, але в інших формах, зберігаючи свої функції. Водночас зберігається необхідність підтримки неоколоніальних порядків, і тому залишається політична зацікавленість у формуванні таких груп в країнах третього світу (периферії).