«ПОЛІТИЧНИЙ КОМПРАДОР» ЯК ФЕНОМЕН У ПРОЦЕСІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Анотація
Аналізуються основні чинники феномена компрадорства як актора глобалізації. Глобальна ліберальна демократія, яка формувалася протягом другої половини ХХ ст., начасі трансформується. На геополітичний простір виходять нові актори. Геополітичний порядок в перші десятиліття ХХІ с. зіштовхується з викликами як минулого століття, так і нового. Виокремлюються питання нового порядку денного та чинники нових викликів; вказуються перспективи подолання геополітичної турбулентності. Акцентується увага посиленні інтенсивності викликів ХХ ст. поряд із появою нових у другому десятилітті ХХІ ст. Серед нових викликів – пандемія Covid-19 та, відповідно, глобальний карантин, які призвели до зростання соціальної напруги у суспільствах різних регіонів світу, поставили під питання спроможність державних структур забезпечити національну безпеку та здоров’я своїх громадян, що в цілому може мати несподівані наслідки, як для окремих регіонів та держав, так і світу в цілому. Завдяки закриттю державних кордонів, згортанню транспортних зв’язків між континентами та країнами, між внутрішньонаціональними регіонами утворилася нетипова для глобалізованого світу ситуація, знайома нам з історичного минулого, а саме – відтворення світу роздробленого феодалізму, де працюють інші механізми соціальної і політичної взаємодії.
Вказується, що з точки зору світ-системного аналізу, невелика кількість з них належить до капіталістичного центру, тобто до ядра, де формується глобальний порядок денний і засоби захисту національної безпеки. Але переважна кількість країн і держав знаходяться в групах периферії та напівпериферії. Явище, що стало результатом колоніальної політики за часів народження капіталізму, зберігається дотепер, але в інших формах, зберігаючи свої функції. Водночас зберігається необхідність підтримки неоколоніальних порядків, і тому залишається політична зацікавленість у формуванні таких груп в країнах третього світу (периферії).
Завантаження
Посилання
ЛІТЕРАТУРА
“Чому західні моделі розвитку в Україні сьогодні не працюють і які моделі потрібні”, 2020. Дзеркало тижня. 11.06.
Acemoglu, D., Naidu, S., Restrepo P., Robinson, J. 2019. “Democracy Does Cause Growth”, Journal of Political Economy 127(1): 49-100.
Marcus, М. 2020. Special Raport. The Digital Transnational Repression Toolkit, and Its Silencing Effects. URL: https://freedomhouse.org/report/special-report/2020/digital-transnational-repression-toolkit-and-its-silencing-effects
Narayan R., H. L. 2017. “A Brief Study on Indian Education Policy and Planning”, Pune Recearch. An International Journal in English 3(3): 1-6. URL: http://puneresearch.com/media/data/issues/590a1b83dea04.pdf
Chua, L. 2020. “Imperial negotiations: introducing comprador networks and comparative modernities”, Architectural histories 8(1) 17: 1-7.
Бауман, З. 2003. Глобализация. Последствия для человека и общества. М.: Весь мир.
Рахман, Г. 2018. Истернизация. Подъем Азии и спад Америки от Абамы до Трампа. Дніпро: Баланс Бизнес Букс.
Аджемоґлу, Д., Робінсон, Дж. 2020. Вузький коридор. Держави, суспільства і доля свободи. К.: Наш формат.
Городнюк, О. 2020. Проєкт “Інтелект Украї-ни”: прогрес чи закріплення нерівності в освіті? URL: https://commons.com.ua/uk/proyekt-intelekt-ukrayini-progres-abo-zakriplennya-nerivnosti-v-osviti
REFERENCES
“Why Western models of development in Ukraine do not work today and what models are needed”, 2020. ZN,UA. 11.06. (in Ukrainian).
Acemoglu D., Naidu S., Restrepo P., Robinson J. 2019. “Democracy Does Cause Growth”, Journal of Political Economy 127(1): 46-100.
Marcus, М. 2020. Special Raport. The Digital Transnational Repression Toolkit, and Its Silencing Effects. URL: https://freedomhouse.org/report/special-report/2020/digital-transnational-repression-toolkit-and-its-silencing-effects
Narayan R., H. L. 2017. “A Brief Study on Indian Education Policy and Planning”, Pune Recearch. An International Journal in English 3(3): 1-6. URL: http://puneresearch.com/media/data/issues/590a1b83dea04.pdf589.html.
Chua L. “Imperial negotiations: introducing comprador networks and comparative modernities”, Architectural histories 8(1) 17: 1-7.
Rachman, G. 2019. Easternization: Asia's Rise and America's Decline From Obama to Trump and Beyond. Dnipro: Balans Biznes Buks (in Russian).
Bauman Z. 2003. Globalization: The Human Consequences. M.: Ves' mir (in Russian).
Acemoglu, D., Robinson, J. 2020. The narrow corridor. States, societies, and the fate of liberty. Kyiv: Nash format (in Ukrainian).
Gorodnyuk O. Intellect of Ukraine project: progress or consolidation of inequality in education? URL: https://commons.com.ua/uk/proyekt-intelekt-ukrayini-progres-abo-zakriplennya-nerivnosti-v-osviti (in Ukrainian).
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).