Експлікація як спосіб відтворення юридичної термінології в англо-українському перекладі рішень європейського суду з прав людини
Анотація
Статтю присвячено висвітленню проблеми англо-українського перекладу рішень Європейського суду з прав людини. Метою статті є виявлення ролі експлікації в досягненні комунікативно вдалого англо-українського перекладу рішень Європейського суду з прав людини .Завдання статті включають уточнення поняття експлікації як перекладацького рішення та встановлення і опис різновидів експлікації в аналізованому англо-українському перекладі. Об’єктом аналізу є експлікація як спосіб відтворення змісту оригінального англомовного юридичного терміну українською мовою, а предметом – різновиди експлікації, виявлені в англо-українському перекладі рішень Європейського суду з прав людини. Матеріалом для аналізу служать приклади експлікації в англо-українському перекладі рішень Європейського суду з прав людини. Новизна роботи полягає в системному аналізі експлікації як вияву розгортання граматичної структури юридичного терміну при перекладі, що є свідченням нестабільності/становлення терміносистеми мови перекладу. В результаті дослідження розмежовано три різновиди експлікації: лексичну (заміну гіпероніма гіпонімом), лексико-граматичну (розподіл значення однієї структурної одиниці між кількома одиницями та додавання нових одиниць) і граматичну (поділ складних речень на прості і розширення/підвищення статусу фрази до рівня підрядного речення). Отримані дані свідчать, що структурна організація української юридичної терміносистеми на сучасному етапі є динамічним індикатором її поступового переходу від фази становлення до стадії зрілості, від розгортання граматичної структури та полісемії, що притаманні сучасному етапу, до структурної еквівалентності та термінологічної стійкості, чого вимагають успішна гармонізація українського законодавства з міжнародними стандартами та формування самодостатньої, стабільної мовної системи права. Перспективи дослідження вбачаємо в залученні можливостей корпусної лінгвістики для верифікації висловлених положень.
Завантаження
Посилання
Dzhuska, A., & Hniedkova, O. (2021). Pereklad rishen Yevropeiskoho sudu z prav liudyny v Ukraini: orhanizatsiino-pravovi aspekty [Translation of judgments of the European Court of Human Rights in Ukraine: Organizational and legal aspects]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka, 32(71), 6(3), 36–40. https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.6-3/07
Aleksandrovskaya v. Ukraine, No. 001-208759, ECHR (2021). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_f73#Text
Bogdan v. Ukraine, No. 001-117921, ECHR (2024). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_j94#Text
O.M. and D.S. v. Ukraine, No. 001-219197, ECHR (2022). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_i40#Text
Sukhyna, O., & Loboda, Yu. (2019). Spetsyfika perekladu sudovykh rishen Yevropeiskoho sudu z prav liudyny [Specific features of translating judgments of the European Court of Human Rights]. Pivdennyi arkhiv, 78, 116–120. https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2019-78-22
Aleksandrovskaya v. Ukraine, No. 001-208759, ECHR (25 March 2021). Retrieved from https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-208759
Brinton, L. J., & Traugott, E. C. (2005). Lexicalization and language change. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
Bogdan v. Ukraine, No. 001-117921, ECHR (8 February 2024). Retrieved from https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-117921%22]}
Bybee, J. (2012). Domain-general processes as the basis for grammar. In M. Tallerman & K. R. Gibson (Eds.), The Oxford handbook of language evolution (pp. 528–536). Oxford, UK: Oxford University Press.
Cosmulescu, A. M. (2021). Views on the complexity of legal translation. Romanian Journal of English Studies, 18, 134–144.
Garzone, G. (1999). The translation of legal texts: A functional approach in a pragmatic perspective. Textus, 12(2), 391–408.
Heine, B., Claudi, U., & Hünnemeyer, F. (1991). Grammaticalization: A conceptual framework. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Kjær, A. L. (2019). Translation of judgments of the European Court of Human Rights into non-official languages: The politics and practice of European multilingualism. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.3478529
Klaudy, K. (1998). Explication. In M. Baker (Ed.), Routledge encyclopedia of translation studies (p. 81). London, UK: Routledge.
Klaudy, K., & Károly, K. (2005). Implicitation in translation: An empirical justification of operational asymmetry in translation. Across Languages and Cultures, 6(1), 13–28. https://doi.org/10.1556/Acr.6.2005.1.2
Newmark, P. (1988). A textbook of translation. Shanghai, China: Shanghai Foreign Language Education Press.
O.M. and D.S. v. Ukraine, no. 001-219197, ECHR (15 September 2022). Retrieved from https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-219197%22]}
Pelkey, J. (2023). Embodiment and language. WIREs Cognitive Science, 14(5). https://doi.org/10.1002/wcs.1649
Sarčević, S. (2000). Legal translation and translation theory: A receiver-oriented approach. In Legal translation: History, theory/ies and practice (International Colloquium, University of Geneva, pp. 17–19).
Sărmașiu, A.-M. (2021). Challenges of legal translation: Specific problems and strategies identified through a virtual workshop. Professional Communication and Translation Studies, 14, 158–167.
Vinay, J.-P., & Darbelnet, J. (1995). Comparative stylistics of French and English: A methodology for translation. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.
