Інтерфейси зображення і вербального тексту Інтернет-мемів: когнітивний аналіз
Анотація
Статтю присвячено виявленню типів інтерфейсів зображення і тексту в інтернет-мемах, що висміюють одну і ту саму вірусну подію – промову Меланії Трамп на з’їзді Республіканської партії. Звернення майбутньої першої леді містило запозичення з промови Мішель Обами на з’їзді Демократичної партії. Актуальність дослідження зумовлена як соціальною значущістю візуально-вербальних інтернет-мемів як інструменту впливу на формування поглядів користувачів інтернету, так і необхідністю виявлення принципів взаємодії вербального і зображального модусів мемів у створенні гумористичного стимулу, що і є метою даного дослідження. Із застосуванням методів когнітивної лінгвістики, зокрема інструментарію теорії концептуальної інтеграції для мультимодального аналізу комунікації, було встановлено чотири типи інтерфейсів зображення і вербального тексту. Було зроблено висновки, що проста візуально-вербальна метонімія лежить у підґрунті мемів, де гумористичний ефект досягається завдяки взаємодії зображення, яке надає доступ до вірусної події, що висміюється мемом, і вербального тексту, який активує певну метонімічну асоціацію, що висвітлює ознаку події, яка є несумісною з очікуваннями, заданими родовим простором вірусної події. У мемах, побудованих за участі візуальної метонімії і вербальної алюзії, несумісні концептуальні структури активуються за допомогою алюзійного зв’язку. Радіальна візуально-вербальна метонімія має місце, коли зображення задіяє низку метонімічних ознак, пов’язаних радіальним семантичним зв’язком, а вербальний текст висвітлює несумісність цих ознак з реальними ознаками вірусної події. Взаємодія алюзії і дифузної візуально-вербальної метонімії є когнітивним підґрунтям мемів, де доступ до вірусної події надається вербальною алюзією, а зображення містить ознаки абсурду і є тригером метонімічних асоціацій, які не базуються на очікуваних зв’язках.
Завантаження
Посилання
Dancygier, B., & Vandelanotte, L. (2017). Internet memes as multimodal constructions. Cognitive Linguistics, 28(3), 565–598. https://doi.org/10.1515/cog-2017-0074
Dawkins, R. (2006). The selfish gene. Oxford: Oxford University Press.
Fauconnier, G. & Turner M. (1998). Conceptual integration networks. Cognitive Science., 22(2), 133–187.
Hockett, C. (1960). Logical considerations in the study of animal communication. In W. Lanyon & W. Tavogla (Eds.), Animal sounds and communication (pp. 392–430). Washington, D. C: American Institute of Biological Sciences.
Johann, M. (2022). Political participation in transition: Internet memes as a form of political expression in social media. Studies in Communication Sciences, 22(1), 149–164. https://doi.org/10.24434/j.scoms.2022.01.3005
Johann, M., & Bulow, L. (2019). One does not simply create a meme: Conditions for the diffusion of Internet memes. International Journal of Communication, 13, 1720–1742.
Koestler, A. (1964). The act of creation. London: Hutchinson.
Kovalenko, L., & Martynyuk, A. (2019). Conceptual blending tools of parody translation analysis, In Translation Today: National Identity in Focus. Studies in linguistics, Anglophone literatures and cultures. Vol. 24. Berlin: Peter Lang GmbH, 173–182.
Kress, G. (2010). Multimodality: A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication. Routledge, London.
Laineste, L., & Voolaid, P. (2016). Laughing across borders: Intertextuality of internet memes. European Journal of Humour Research 4(4), 26–49. https://doi.org/10.7592/EJHR2016.4.4.laineste
Lexico. (n.d.). Retrieved from https://www.lexico.com/
Martynyuk, A. (2017). The art of metaphoric political insult within the cognitive framework. In E. Chrzanowska-Kluczewska & O. Vorobyova (Eds.), Language – literature – the arts: A cognitive-semiotic interface (pp. 245–261). Frankfurt am Main & Bern: Peter Lang Edition.
Martynyuk, A., & Meleshchenko, O. (2019). Twitter-based multimodal metaphorical memes portraying Donald Trump. Lege Artis. Language Yesterday, Today, Tomorrow, 4(2), 128–167.
Nabokova, I. Yu., Martyniuk, A. P. (2023). Naratyvy i radial’ni katehorii, scho ikh orhanizuiut’ (na materiali naratyvu zakhidnykh ZMI pro Melaniiu Tramp). [Narratives and radial categories structuring them (based on the western mass-media narrative about Melania Trump)]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina [The journal of V. N. Karazin Kharkiv National University], 97, 30-36.
Ross, A. S., & Rivers, D. J. (2018). Internet memes as polyvocal political participation. In D. Schill & J. A. Hendricks (Eds.), The presidency and the social media: Discourse, disruption, and digital democracy in the 2016 presidential election (pp. 285–308). New York & London: Routledge.
Shifman, L. (2014). Memes in digital culture. Cambridge: The MIT Press.
Suls, J. M. (1972). A two-stage model for the appreciation of jokes and cartoons: An information processing analysis. In The psychology of humor: Theoretical perspectives and empirical issues. Goldstein, J.H. & McGhee, P.E. (eds.). New York – London: Academic Press, p. 81-10.
Wiggins, B. E., & Bowers, G. B. (2015). Memes as genre: A structurational analysis of the memescape. New Media & Society, 17(11), 1886–1906. https://doi.org/10.1177/1461444814535194
