Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology <p>Фахове видання з філологічних та педагогічних наук.</p> <p>Висвітлюються актуальні проблеми іноземної філології та методики викладання іноземних мов.</p> <p>Для лінгвістів, викладачів, аспірантів та пошукачів, студентів старших курсів.</p> uk-UA visnyk.inozemnamova@karazin.ua (А.С. Ольховська) mykhailo.kotov@karazin.ua (Котов М.В.) Thu, 22 Aug 2019 00:00:00 +0300 OJS 3.1.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Особливості взаємодії тактик кооперативного та некооперативного спрямування у ситуації спілкування англійською як лінгва франка https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13911 <p>Статтю присвячено вивченню особливостей взаємодії тактик кооперативного та некооперативного спрямування. Взаємодія тактик розглядається у ситуації дискурсивної адаптації особистості при спілкуванні англійською як лінгва франка. Услід за А. Коґо, розрізняємо англійську як лінгва франка (АЛФ) та англійську як першу (рідну – АРМ). Останнє, у свою чергу, пояснює той факт, що представники англійської лінгвокультури адаптуються до комунікативної взаємодії англійською як лінгва франка, а не нав’язують характерні для англійської як першої мови норми під час спілкування із представниками інших неангломовних лінгвокультур.</p> <p>Виокремлено принципи поєднання та заміщення за якими відбувається означена взаємодія. Взаємодія тактик за принципом поєднання передбачає використання однієї тактики, яка забезпечує успішну реалізацію іншої. Таким чином, тактика негативної стереотипізації, поєднуючись із тактикою зближення / інтимізації, здатна забезпечити реалізацію останньої. Іншим прикладом взаємодії тактик за принципом поєднання є взаємодія тактик зближення / інтимізації та зближення / маніпуляції. При цьому увічливість, яка характерна для реалізації тактики зближення / інтимізації, може використовуватись із прихованою, неочевидною адресату метою.</p> <p>У разі взаємодії тактик за принципом заміщення відбувається перехід від однієї тактики до іншої задля досягнення мети комунікації. Як, наприклад, тактика маніфестації агресії може переходити у тактику зближення. При цьому агресивне ставлення комуніканта до співрозмовника може змінюватись на примирливе, тим самим відбувається демонстраціяготовності до зближення.</p> Михайло Володимирович Котов ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13911 Tue, 20 Aug 2019 20:15:05 +0300 Гендерна й культурологічна обумовленість small talk вікторіанської доби https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13912 <p>Статтю присвячено вивченню впливу, що його мають гендерний і соціокультурний чинники, на жіноче мовлення у межах комунікативної ситуації світського спілкування, однієї з головних для британського жіночого дискурсу вікторіанської доби. Виявлені сталі з точки зору культурологічної обумовленості елементи цієї ситуації: мова (літературна англійська другої половини XIX ст.), спосіб спілкування (побутовий дискурс), адресант (представниця середнього / вищого класів), мета (встановлення й підтримання контакту), тональність (нейтральна) та місце спілкування (світські заходи). Встановлено, що аранжування тематики small talk – погода, подорожі, мистецтво, література, їжа, предмети побуту, тощо – залежить від моно- чи кросгендерного типу спілкування. Показовими для першого типу є топіки світського проведення часу та здоров’я, для другого пріоритетними є проведення часу та мистецтво, у той час коли «погода» та «одяг» згадуються вікторіанською жінкою найрідше у відповідних типах комунікативних ситуацій. Ще однією особливістю, обумовленою характером аналізованої ситуації спілкування, є наявність тільки вторинних соціальних груп в симетричних і асиметричних її варіантах, в яких жінка виконує роль світської знайомої. Загалом, аналізована комунікативна ситуація націлена на реалізацію комунікативної стратегії увічливості зближення і створення співтовариства індивідів, які співпрацюють один з одним, «Передбачай, створюй, стверджуй спільність інтересів». Вона експлікується в мовленні жінки лексичними та синтаксичними одиницями, у т.ч. клішованими, на позначення обговорюваних явищ.</p> Ірина Ігорівна Морозова ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13912 Tue, 20 Aug 2019 21:32:21 +0300 Мовна об’єктивація стереотипних уявлень про міжособистісні ролі теща та зять у тексті англомовного анекдоту https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13913 <p>Стаття присвячена дослідженню мовної об’єктивації стереотипних уявлень про міжособистісні ролі теща та зять у тексті англомовного анекдоту. Анекдоти, що карнавалізують сімейні стосунки в англомовній культурі, як правило, відштовхуються від пресупозицій традиційних патріархальних стереотипів. Міжособистісні ролі чоловіка та дружини мають економічне й психологічне підґрунтя. Економічне підґрунтя визначено статевим розподілом видів діяльності з урахуванням фізіологічної здатності жінки до дітонародження й, тим самим, відтворення робочої сили. Такий розподіл ролей дає чоловікові економічну владу над жінкою, закріплюючи за ним соціально-психологічну роль глави сім’ї, в обов’язки якого входить фінансове забезпечення родини й залишає жінці роль дружини/домогосподарки/матері, що має опікуватися про- блемами побуту. Психологічне підґрунтя міжособистісних ролей чоловіка та дружини прямо пов’язане з економічним. Реальні міжособистісні ролі чоловіка та дружини в патріархальній англомовній культурі символізовані як добувач-годувальник-захисник та берегиня домашнього вогнища. В свою чергу, розглядаючи ролі тещі та зятя, можна з упевненістю побачити велику кількість анекдотів, в яких тещу подано як уособлення негативних стереотипних жіночих якостей. При цьому, природа цих якостей переважно залишається неексплікованою. В статті докладно розглянуто поняття ролі, а також різні класифікації ролей. Результати аналізу дозволяють зробити висновок про те, що стереотипне уявлення представників англомовної лінгвокультури про тещу як дурну й сварливу стару жінку, що є джерелом проблем і не становить ніякої цінності, подано переважно через призму відношення до неї зятя, а не через її власні дії. Це підтверджує висновок про наявність гендерної асиметрії у сміховій репрезентації гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів.</p> Птушка Анастасія Сергіївна ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13913 Tue, 20 Aug 2019 23:29:15 +0300 Композиція і стиль фантастичної розповіді Ся Цзя 百鬼夜行街 («Вулиця Привидів») https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13914 <p>У статті досліджено композицію розповіді Ся Цзя. Композиція тексту / мовленнєвого твору розглядається в роботі як невід’ємна складова стилю (Е. Різель). Наведено характеристики всіх чотирьох рівнів композиції; кожен рівень є підготовчим для вищих. Описано складові кожного рівня та їх конкретне змістове наповнення в творі. Показано членування тексту на формальному рівні композиції твору, а також пояснена доцільність такого членування в китайських художніх творах. На формально-змістовому рівні композиції розглянуто типові для розповіді композиційно-мовленнєві форми і архітектоніко-мовленнєва форма «діалог»; пояснена їх роль для сюжету.</p> <p>На змістовому рівні композиції розповіді вивчено сюжетні лінії, що приводять до кульмінації, вказано розподіл композиційно-мовленнєвих форм впродовж основної лінії. На цьому ж рівні і на образно-концептуальному (Піхтовнікова Л.С.) показано зародження концептів ЖИВА ДИТИНА, ПРИВИДИ а також поява суперечливих атрибутів цих концептів. Вираження цих концептів на асоціативно-образному (концептуальному) рівні твору є головною метою автора. Аналіз тексту обраної для дослідження розповіді Ся Цзя показує своєрідність наповнення смислом усіх рівнів композиції. Однак сама структура композиції, типи композиційно-мовленнєвих форм і архітектоніко-мовленнєвих форм, членування тексту – залишаються стандартними, як і в інших мовленнєвих творах.</p> <p>Перспективою цієї роботи є більш поглиблене вивчення композиції інших творів Ся Цзя, у тому числі на концептуальному рівні з виокремленням і описом інших ключових концептів, подальше встановлення зв’язку композиції зі стилістикою, з ідіостилем цього автора; застосування розробленого підходу до дослідження композиційно-стилістичних особливостей творів інших відомих китайських письменників.</p> Лидия Сергеевна Пихтовникова, Александр Иванович Мотрохов ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13914 Wed, 21 Aug 2019 00:00:00 +0300 Відтворення англійських синестезійних метафор слухових відчуттів в українських перекладах https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13915 <p>Метою статті є виявлення когнітивних моделей, що лежать у підґрунті англійських метафоричних дескрипцій слухових відчуттів та їх українських перекладів. Для досягнення цієї мети застосовується методологічний інструментарій перекладацького аналізу на рівні когнітивних моделей, який визначає їх лексико-граматичні особливості, і, відповідно методи/трансформації при перекладі. Синестезійні метафоричні дескрипції слухових відчуттів розуміються як мовні/мовленнєві одиниці (вільні словосполучення/висловлювання) які репрезентують слухові відчуття в термінах відчуттів іншого модусу, де модус тлумачимо як "знакову систему, яка піддається інтерпретації, завдяки специфічному перцептивному процесу", який "пов’язує кожен із модусів з одним із п’яти відчуттів". Розрізняють п’ять основних видів відчуттів, а саме: нюх, смак, дотик, слух та зір, які є екстерорецептивні за своєю природою. В ієрархії ментальних структур, які лежать в основі нашої мовленнєвої діяльності, модуси відчуттів співвідносні з базовими доменами досвіду, виділеними Р. Ленекером. У синтезійної метафори і джерельний і цільовий домен є базовими: TASTE is TOUCH; SMELL is TOUCH / TASTE / TEMPERATURE. Застосування інструментарію когнітивної метафори дозволило виявити 3 базових моделі синтезійних метафоричних дескрипцій слухових відчуттів та їх специфікації, а саме: ЗВУК є ОРІЄНТИР У ПРОСТОРІ НИЗ/ВЕРХ, ЗВУК є ДОТИК/ТИСК, ЗВУК є ЗОРОВЕ ВІДЧУТТЯ. Найчастіше актуалізується&nbsp; синестезійна метафорична модель ЗВУК є ОРІЄНТИР У ПРОСТОРІ НИЗ/ВЕРХ, далі йдуть моделі: ЗВУК є ДОТИК/ТИСК (специфікується моделлю ЗВУК є ВІДЧУТТЯ ТЕКСТУРИ ОБ’ЄКТА) та ЗВУК є ЗОРОВЕ ВІДЧУТТЯ (специфікується моделями: ЗВУК є КОЛІР; ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗВУКУ є ІНТЕНСИВНІСТЬ СВІТЛА/КОЛЬОРУ; ЗВУК є ВІДЧУТТЯ ФОРМИ ОБ'ЄКТА; ЗВУК є ВІДЧУТТЯ РОЗМІРУ ОБ'ЄКТА. Було виявлено, що оригінальні синестезийні метафоричні моделі слухових відчуттів втрачено у 64% перекладів, збережено у 32% перекладів, замінено у 4% перекладів від їх загальної кількості. Найчастіше втрачається модель ЗВУК є ОРІЄНТИР У ПРОСТОРІ – НИЗ :: ВЕРХ; найчастіше зберігається модель ЗВУК є ДОТИК; в моделі ЗВУК є КОЛІР існують випадки заміни метафоричної моделі при перекладі.</p> Ольга Олександрівна Жулавська ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13915 Wed, 21 Aug 2019 01:14:34 +0300 Кампанія проти «націоналістичного шкідництва» в перекладі в україні в 1933-35 роках https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13943 <p>Дослідження присвячено радянській політиці перекладу в Україні в 1933-35 роках, коли спостерігається поступова зміна в офіційних поглядах на переклад і &nbsp;у перекладу з'являється нова функція, пов'язана з національною політикою, адже переклади розглядаються як інструмент консолідації республік Радянського Союзу навколо Росії. У статті показано, як в середині 1930-х років сталінський режим відверто диктує не лише вибір текстів для перекладу, вибір джерельних мов,&nbsp; але й сам перекладацький метод. Описана кампанія проти «націоналістичного шкідництва» в перекладі в Україні, яка навряд чи має аналоги в Європі в ХХ столітті,&nbsp; коли критика результатів роботи перекладача нерідко зводиться не до того, що переклад поганий або має певні недоліки, а до прямих звинувачень у шкідництві та контрреволюції. Проаналізовані п’ять погромницьких публікацій в пресі, спрямованих проти «шкідників» у сфері перекладу, як політичної літератури («перекручення» творів Леніна в українських перекладах за редакції Скрипника), так і художньої&nbsp; («перекручення» перекладачами-шкідниками творів Максима Горького&nbsp; та «Піднятої цілини» Михайла Шолохова), як та частина кампанії, що доступна спостереженню. Продемонстровано, що наслідком кампанії стало масове переписування вже існуючих перекладів, у тому числі й із західноєвропейських мов, та перехід від суто українського перекладу до перекладу русифікованого, адже нові переклади та редакції «очищаються» від «архаїчних» та питомо українських слів, що повертали до національної історії, та «чужорідних» елементів (європеїзмів), натомість заборонені слова та граматичні форми замінюються на «інтернаціональні» сучасні слова та конструкції з російської мови.</p> Олександр Анатолійович Кальниченко, Наталія Миколаївна Кальниченко ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13943 Thu, 22 Aug 2019 00:00:00 +0300 Креативність та творчість дискурсивної особистості педагога https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13944 <p>У статті розглядається творча дискурсивна особистість педагога як викладача-експерта у центрі будь-якої навчальної діяльності та джерела знань,&nbsp; які передаються студентам. Ефективність професійної діяльності педагога переважно визначається рівнем сформованості в нього майстерного спілкування з іншими учасниками навчально-виховного&nbsp; процесу. За допомогою креативного педагогічного спілкування здійснюється трансляція певного суспільного й професійного досвіду від викладача до тих, хто навчається, а також відбувається обмін особистісними характеристиками, пов’язаними з досліджуваними об’єктами й життям взагалі. Таке спілкування виконує провідну роль у формуванні особистості молодої людини, її самосвідомості, ціннісних настанов і способу життя взагалом.&nbsp; Креативність викладача визначається у статті як невід’ємний фактор, що конструює дискурсивну особистість педагога. В роботі також розглянуті інноваційні техніки реалізації творчої складової викладача&nbsp; та проаналізовані найефективніші з них: у невербальній сфері (кінетика, проксеміка, паралінгвістика, екстралінгвістика, такесика) та вербальній сфері (логічне осмислення, деталізація, конкретизація, діалогічний стиль, виявлення тенденції).</p> Валентина Григорівна Пасинок ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13944 Thu, 22 Aug 2019 16:13:24 +0300 Myenglishlab як одна з інноваційних платформ змішаного навчання https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13945 <p>У статті розглядається значення MyEnglishLab як одного із найновіших інструментів змішаного навчання англійської мови студентів-філологів. Це ефективний та доцільний засіб навчання англійської мови, спрямований на розвиток комунікативних здібностей, що дозволяє підвищити індивідуалізацію навчальної діяльності, оптимізувати засвоєння мовних структур та граматичних правил, а також подолати монотонність заняття при формуванні мовленнєвої та комунікативної компетенції. Інтерактивна платформа є одним із найновіших інструментів змішаного навчання, що поєднує різноманітну діяльність з вивчення англійської мови в різноманітному форматі; забезпечує індивідуальний зворотній зв’язок; дозволяє 24/7 виконувати завдання; підтримує різні стилі навчання; надає студентам велику кількість контрольованої практики, які можна практикувати будь-де і коли. Платформа містить лексичні, граматичні завдання, з аудіювання та читання, завдання після перегляду відео та прослуховування аудіо. Виконання завдань проходить в три етапи: формування лексичних та граматичних навичок з теми; удосконалення мовних навичок та використання тих фраз та речень, які закріплювались на першому етапі, в діалозі з комп’ютером; розвиток умінь вживати лексичні та граматичні знання набуті під час попередніх двох етапів. Платформа має опції для вибору кількості спроб виконання як тестових вправ так і навчальних, терміну виконання вправ. Результати завдань доступні викладачу у розгорнутому вигляді, що є можливістю контролювати відсоток правильних відповідей, та із-за потреби призначати додаткові вправи. MyEnglishLab реалізує пізнавальну, розвиваючу, тренувальну, діагностичну та комунікативну та ґрунтується на принципах індивідуалізації (можливість персонально працювати) та диференціації (можливо обирати та пропонувати завдання певної складності й кількості та послідовності, що відповідає пізнавальним можливостям студентів, їхньому рівню знань та умінь).</p> Леся Вікторівна Кушмар, Любов Анатоліївна Колот ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13945 Thu, 22 Aug 2019 00:00:00 +0300 Динаміка сформованості лінгвокультурної компетентності учнів початкових класів https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13947 <p>У статті репрезентовано динаміку сформованості лінгвокультурної компетентності учнів початкових класів загальноосвітніх шкіл засобами китайськомовних художніх творів; уніфіковано складну ієрархічну структуру лінгвокультурної компетентності учнів, що слугувала мірилом-еталоном оцінки ефективності формування досліджуваної компетентності у межах їхнього експериментального навчання в умовах загальноосвітньої школи. Надається змога специфікувати критеріальний апарат оцінювання результатів навчання учнів. Описано контрольні вправи і завдання, що використовувалися в експериментальній методиці формування лінгвокультурної компетентності учнів початкових класів у межах вивчення китайської мови; зазначено труднощі опанування китайською мовою. Автор обґрунтовує динаміку сформованості досліджуваної компетентності учнів за конкретними критеріями з урахуванням українсько-китайських взаємин, а саме за: 1)&nbsp;просвітницько-накопичувальною (показники: філософсько-фундаментальний, конфуціансько-центричний); 2)&nbsp;художньо-автентичною (показники: художньо-автентичний, епічно-фольклорний, прозаїко-ліричний); 3)&nbsp;контрастивно-порівняльною (показники: загальнокультурний, культурно-специфічний); 4)&nbsp;операціонально-інтерактивною (показники: мовно-ресурсний, перцептивно-когнітивний, продуктивно-демонструвальний) компетенціями. Виявлення змін у трансформації змісту поданих вище критеріїв у контексті розроблення комплексів вправ і завдань для конкретного рівня навчання та перегляд контенту відповідних вправ і завдань на кожному етапі навчання (початкова, середня, старша школа) визначено як перспективи подальших досліджень.</p> Лулу Цзінь ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13947 Thu, 22 Aug 2019 00:00:00 +0300 Стилістичний і психологічний аналіз казок Редьярда Кіплінга «Ось так казки» https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13949 <p>Стаття присвячена мовностилістичному і психологічному аналізу «Казки просто так» Р. Кіплінга як емоційного засобу, що мотивуватиме дітей вивчати іноземну (англійську) мову.</p> <p>«Ось так казки» - це казки для дітей, де автор розповідає, як створювався світ, чому все у світі «саме так», відповідає на питання, які діти так часто задають: «що і чому, коли, як , де і хто? ». Для малечі, які не пристосовані до навчання, які отримують інформацію за допомогою ігор, казки в цілому і зокрема «Ось так казки» Кіплінга, служать підставою не тільки для розвитку інтелекту, почуття гумору й уяви, а й стирають усі межі й складнощі сприйняття інформації на іноземною мовою й викликають інтерес до походження знайомих і незвичайних речей. Знання, що містяться в казках, є найпотаємнішими і передають глибоку інформацію про тварин, людей та світ, в якому вони живуть, і про взаємозв'язок всього, що є в нашому житті.</p> <p>Казка розвиває не тільки уяву дітей, а й встановлює певний зв'язок між фантазією і реальним світом. Читання казок приваблює дітей, підвищує мотивацію вивчати іноземну мову. Казка впливає на емоційний стан дітей: знижує тривогу, усуває страх і розгубленість і дає поживу для сприйняття, співчуття і спілкування з улюбленими героями, створює казкову атмосферу, повну ентузіазму і радості.</p> <p>Той факт, що всі «ось так казки» завершуються віршем, не можна недооцінювати. По-перше, вірші короткі, емоційно забарвлені і легко запам'ятовуються. По-друге, поетичні тексти є ефективними матеріалами для відпрацювання ритму, інтонації мовлення і для поліпшення вимови. І, по-третє, багаторазове повторення іноземних слів і словосполучень за допомогою віршів не здається штучним. Отже, використання поезії сприяє розвитку різних мовних навичок, таких як читання, аудіювання та говоріння.</p> Armenuhi Galstyan ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/13949 Thu, 22 Aug 2019 00:00:00 +0300