Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов» https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology <p>Фахове видання з філологічних та педагогічних наук.</p> <p>Висвітлюються актуальні проблеми іноземної філології та методики викладання іноземних мов.</p> <p>Для лінгвістів, викладачів, аспірантів та пошукачів, студентів старших курсів.</p> uk-UA Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов» 2227-8877 Категорія EMOTIONS як мультимодальна лінгвокогнітивна матриця дискурсивної екології Homo Sentiens https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10355 <p>Стаття присвячена<strong> </strong>осмисленню проблеми виявлення мультимодальної природи вербально об’єктивованої категорії EMOTIONS як лінгвокогнітивної матриці дискурсивної екології Homo Sentiens. На інтегрованій теоретико-методологічній базі когнітивної лінгвістики, когнітивної дискурсології, філософії емоцій та когнітивної психології розроблено модель експлікації мультимодальності категорії EMOTIONS. Її суть становить аналіз інтердискурсивної полікодової репрезентації концептуалізованих емоцій як категоріальних складників, що матрично актуалізуються в ключових лінгвокультурних знакових системах. Такими, що формують екологію мовної особистості, є: семіотика руху (танець, театр, цирк), звуку (музика), художнього зображення (скульптура, живопис, архітектура, кіно), семіотика словесної майстерності та медіа через відповідні дискурси. Pепрезентація такого типу зумовлює специфіку кластерної архітектоніки когнітивно-перцептивних опцій, породжених саме лінгвокогнітивними компонентами концептуалізованих емоцій. Робота є етапним кроком до пояснення механізмів взаємодії багатоканальних семіотичних систем, репрезентованих в англомовному дискурсі, та мультимодальної актуалізації категорії EMOTIONS.</p> Iu. Iu. Shamaieva ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 6 14 Стратегія дистанціювання в дискурсивній поведінці героя та антигероя в американському кінодискурсі https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10356 <p>У статті розглядаються особливості та засоби реалізації стратегії дистанціювання в дискурсивній поведінці героя та антигероя в американському кінодискурсі. Установлено, що означена стратегія реалізується за допомогою тактик самозахисту, ухиляння, стислого викладу інформації, підкреслення розбіжностей, виключення зі спільної діяльності та демонстрації песимізму із залученням як вербального, так і невербального коду. Визначено, що дистанціювання є більш характерним для героя та використовується ним у більшому різноманітті ситуативних контекстів порівняно із антигероєм. Зокрема, герої вдаються до дистанціювання, прагнучи уникнути конфліктної взаємодії, захищаючи особистісний простір або відмовляючись приймати обставини, що склалися. Антигерої дистанціюються, щоб обмежити втручання в особистісну сферу або відмежуватися від несприятливої для них ситуації. Для комунікативного репертуару героя характерним є залучення всіх виділених для стратегії дистанціювання тактик. Водночас, у комунікативному репертуарі антигероя дистанціювання реалізується здебільшого тактиками самозахисту й підкреслення розбіжностей.</p> І. А. Котова ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 15 22 Семіотичні аспекти кінодискурсу https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10357 <p>Стаття присвячена вивченню семіотичних аспектів функціонування кінодискурсу. Розглянуто знакову природу кінодискурсу, визначено особливості взаємодії вербальної, невербальної і кінематографічної семіотичних систем, спрямованої на конструювання смислу. Запропоновано семіотичну модель кінодискурсу, виділено<strong> </strong>вербальні, невербальні і кінематографічні знаки кінодискурсу, які володіють рисами іконічності, індексальності й символічності. Семіотична модель кінодискурсу включає колективного автора і колективного реципієнта, семіотичну систему, полікодове висловлення, канал, посередника – акторів, а також комунікативний шум й інференційний умовивід. Процес інференційного умовиводу лежить в основі реконструкції колективним реципієнтом смислу, актуалізованого в кінодискурсі. Успішна реконструкція смислу полікодового висловлення залежить від спільного уявлення про картину світу і системи цінностей, які існують в колективній свідомості автора і реципієнта. У статті виділено складний характер співвідношення дискурсу фільму і дискурсу кіно, зазначено, що кінодискурс уміщує дискурс фільму, в якому відбувається трансляція полікодових висловлень, продукованих колективним автором. Соціальна і культурна спільність, певне історичне підґрунтя зумовлюють успішність кінокомунікації.<strong></strong></p> Т. А. Крисанова ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 23 31 Візуальна мова ілюстрації як засіб комунікації (на матеріалі англійської та української мов) https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10358 <p>Стаття присвячена питанню інтерпретації полікодових текстів представниками різних культур, що наближує нас до розуміння когнітивно-афективного підґрунтя комунікативної діяльності людини; в роботі висвітлюються особливі риси, притаманні мові архітектури, художньої ілюстрації та кінофільму, які направлені на діалог із суспільством. Зокрема, у статті досліджується комунікативна функція полікодових текстів, які поєднують знаки різних семіотичних систем і репрезентують одну референтну ситуацію різними семіотичними засобами; розглядається вербальна інтерпретація цих текстів представниками різних культур; проводиться семіотичний аналіз рецензій кінокритиків та описів інтерпретації символіки ілюстрації; встановлюється спільне та відмінне у цих описах; досліджуються одиниці двох семіотичних систем: слова та речення / кольори, форми, фігури та лінії.</p> Т. Г. Лукьянова ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 32 40 Мовленнєва поведінка ідеалізованого чоловіка в романах британських письменниць: основні зміни у діахронії https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10359 <p>Статтю присвячено викладенню результатів вивчення основних змін, що їх зазнала мовленнєва поведінка ідеалізованого чоловіка, створеного британськими письменницями Джейн Остін та Хелен Філдінг. Ідеальний чоловік як мовна особистість – це представник британського соціуму відповідного історичного періоду, початку ХІХ ст. та кінця ХХ ст., чиї позитивні якості і переваги свідомо перебільшуються авторками і сприймаються читачами як щось досконале. Проведено аналіз вербального рівня вказаної мовної особистості, <br /> а саме наявні в її дискурсі стратегії позитивної та негативної увічливості. Встановлено, що провідною для героя романів ХІХ ст. є стратегія віддалення й ухильності, у той час як ідеальний герой ХХ ст. переважно уживає стратегію зближення та переважної орієнтації на інтереси, бажання та потреби своєї співрозмовниці. Таким чином, дослідження змін пріоритетів комунікативної поведінки дозволяє виявити динаміку змін загальної тенденції сприйняття ідеалізованої особистості чоловіка представницями британської лінгвокультурної спільноти. За перспективу подальших розвідок обрано аналіз усіх стратегій увічливості, наявних у дискурсі ідеального чоловіка, що буде сприяти створенню максимально точного портрету досліджуваної ідеалі-зованої мовної особистості в діахронії.</p> О. О. Гужва ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 41 47 Структурно-семантичні типи висловлень застереження у німецькомовному діалогічному дискурсі https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10360 <p>У статті на матеріалі сучасного німецькомовного діалогічного дискурсу встановлено структурно-семантичні засоби вираження мовленнєвого акту застереження з огляду на його гібридну природу. Застереження становить гібридний іллокутивний тип, який характеризується одночасною реалізацією двох іллокуцій – асертивної і директивної. Ці іллокуції пов’язані на рівні пропозиційного змісту: директивна складова становить спонукання адресата до певної дії, а асертивна складова – повідомлення певного стану справ, релевантного для предикованої у спонуканні дії. За критерієм мовного вираження застереження демонструє два типи – експліцитний і імпліцитний. Експліцитний мовленнєвий акт застереження має місце у випадках, коли: 1) асертивна та директивна складові виражені експліцитно, 2) іллокуцію застереження виражено за допомогою експлицитної перформатитивної формули на зразок <em>Ich warne dich</em>. Імпліцитний мовленнєвий акт застереження має три типи – з імпліцитно вираженою директивною складовою, з імпліцитно вираженою асертивною складовою та з імпліцитно вираженими обома складовими.<strong><em> </em></strong>Встановлено одинадцять структурно-семантичних моделей мовленнєвого акту застереження у німецькомовному діалогічному дискурсі, серед них три моделі стосуються експліцитного вираження, вісім – імпліцитного. Найпоширенішими засобами вираження застереження у німецькомовному діалогічному дискурсі є перформативна формула, сполучники <em>sonst </em>і<em> denn,<strong> </strong></em>умовне речення зі сполучником <em>wenn</em>, висловлення спонукальної структури та модальні дієслова.</p> Т. В. Крупкіна ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 48 55 Комунікативні функції жестів у складі дейктичних жестово-вербальних висловлень в американському розважальному телеінтерв’ю https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10361 <p>У статті проаналізовано приклади функціонування дейктичних жестово-вербальних висловлень у контексті американського розважального телеінтерв’ю. Встановлено, що у складі жестово-вербальних висловлень дейктичні жести виконують інформативну функцію, активуючи візуальний канал сприйняття та структури онтологічних знань комунікантів, які слугують фоном для ідентифікації, класифікації й кваліфікації сут-ностей, що становлять собою об’єкти референції, які є частиною нелінгвального перцептивного контексту аналізованих актів когнітивно-комунікативної взаємодії. У цих актах дейктичні жести вказують на: а) референтів-адресантів / адресатів / третіх осіб – персональний дейксис; б) референти-предмети – предметний дейксис; в) просторові координати референтів – просторовий дейксис. Жестові дейктичні компоненти вказують на референта, в той час як вербальні дейктичні компоненти вказують або називають чи імплікують референта. Дейктичні жести доповнюють вербальні компоненти комунікації і взаємодіють з останніми за принципом координації або субординації.<strong></strong></p> О. В. Максименко ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 56 63 Тактики супротиву владі в англомовному дитячому авторитарному дискурсі https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10362 <p>Стаття присвячена дослідженню супротиву владі адресанта в авторитарному англомовному дитячому дискурсі. Авторитарність як риса характеру дитини знаходить відображення у її вербальній та невербальній поведінці. У статті розглядаються ситуації комунікативної взаємодії, де обидва учасники діалогу – діти. Адресатом спілкування є дитина, яка за допомогою вербальних та невербальних компонентів комунікації чинить супротив проявам владних настанов дитиною-адресантом. Маніфестація дитиною-адресатом незгоди є типовою для ситуацій, коли нею намагаються керувати, контролювати її дії/бажання, нав’язувати власні інтереси. Відповідь адресата у вигляді супротиву авторитарним діям адресанта є закономірною, адже поняття «чистої влади» не існує. Це веде до виникнення бінарної опозиції «влада – супротив». Метою адресата у такому випадку є намір не дозволити адресанту заявити та утвердити себе у ролі авторитарного мовця, а також уникнути необхідності коритись його волі та бажанням. Супротив дитини-адресата реалізується за допомогою низки комунікативних тактик, спрямованих на захист своїх інтересів і цінностей. У статті окреслено поняття супротиву як лінгвістичного явища, яке виникає у разі невизнання авторитарного впливу адресанта; виявлено особливості реалізації комунікативних тактик супротиву дитини-адресата; створено типологію видів супротиву відповідно до ступеня його ефективності та прояву у процесі комунікації.</p> А. В. Пахаренко ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 64 72 ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ як лінгвокультурний концепт https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10363 <p>У статті викладено результати когнітивно-дискурсивного аналізу змісту, структури і засобів реалізації концепту ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ. Зовнішність розглянуто як сукупність ознак, які доступні чуттєвому віддзеркаленню й виділяються під час візуального сприйняття людини. Зоровий образ людини є цілісним, що дозволяє розглядати зовнішність як перцептивний гештальтний концепт. Здатність зовнішності відображати цінність дозволяє виділити ціннісний компонент у структурі концепту, що вивчається, і розглядати його <br /> в межах лінгвокультурного підходу, згідно з яким центром концепту є ціннісний компонент. Проаналізовано засоби оцінювання зовнішності відповідно до чинних еталонів і стандартів. Побудовано шкалу оцінок зовнішності. Виділено концептуальні метафори, що об’єктивують образний компонент у структурі концепту, сформовано їх діапазон.</p> Т. В. Валюкевич ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 73 79 Когнітивно-функціональний підхід до вербалізації руху в комунікативному просторі https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10364 <p>Стаття присвячена проблемі концептуалізації комунікативного простору в англійській мові. Простір – фундаментальне поняття людського мислення, що відображає багатогранний характер існування світу, це середовище комунікативної діяльності та необхідний компонент сприйняття світу. Реалізуючи комунікативну взаємодію, комуніканти створюють комунікативний простір, який складається з особистих просторів дискурсивних особистостей – адресатно-комунікативного та адресантно-комунікативного, що мають центр і периферію. <br /> У природній мові ментальне уявлення про простір перетворюється в текст. Вивчення засобів вербалізації переміщення в просторі залишається одним з актуальних питань сучасних лінгвістичних досліджень. При цьому рух в особистому чи комунікативному просторі потребує більш глибокого дослідження. У фокусі уваги нашого дослідження – схематична модель руху, що актуалізується вербальними конструкціями руху у просторі. У ході аналізу вербальних конструкцій переміщення в просторі, що описують рух у комунікативному просторі, ми виявили, що вони актуалізують образ-схеми джерело-шлях-ціль з бінарними опозиціями (вперед і назад) та компонентами, ціле-частина, описуючи переміщення усього тіла або частини тіла комуніканта, центр-периферія, яка представляє рух у просторі в залежності від дальності переміщення комуніканта. Таким чином, когнітивно-орієнтована теорія, представлена у статті, пояснює схематичну модель руху у комунікативному просторі та її актуалізацію.</p> С. А. Віротченко ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 80 86 ЗЛОЧИН як категоріальний концепт та категорія https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10365 <p>У статті розглянута поняттєва категорія ЗЛОЧИН, структура якої обумовлена особливостями поняттєвих характеристик категоріального концепту ЗЛОЧИН, вербально представленого в англійській мові і такого, що виступає класифікатором вказаної категорії. Лексично представлена поняттєва категорія ЗЛОЧИН структурована як радіальна категорія, що має суперординатний та субординатний рівні. Її члени знаходяться в родо-видових відношеннях і формують субкатегорії і розширення, радіально структуровані за загальним принципом ЦЕНТР – ПЕРИФЕРІЯ. Отримані дані демонструють умовну схожість членів категорії ЗЛОЧИН. Між ними спостерігається частковий збіг за різним числом ознак. Численні засоби вербалізації класифікатора категорії – концепта ЗЛОЧИН згруповані у синонімічні ряди згідно відтінків змісту і є підґрунтям для визначення субкатегорій та розширень у побудові поняттєвої категорії ЗЛОЧИН. У нашому дослідженні поняттєва категорія ЗЛОЧИН структурована з опорою на такі засоби вербалізації концепту ЗЛОЧИН, які слугують на позначення злочинів проти людини та проти власності. На підставі цього усередині суперординатної категорії ЗЛОЧИН виділено дві частини: ЗЛОЧИН 1 (проти людини) та ЗЛОЧИН 2 (проти власності), які оточені шістьма категоріями субординатного рівня. Суперординатній категорії ЗЛОЧИН 1 (проти людини) підпорядковуються три категорії субординатного рівня НАСИЛЬСТВО, ВИКРАДЕННЯ, ВБИВСТВО. Суперординатній категорії ЗЛОЧИН 2 (проти власності) також підпорядковуються три категорії субординатного рівня НЕЗАКОННЕ ПРОНИКНЕННЯ, ПРИВЛАСНЕННЯ МАЙНА та ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА. Окремі субкатегорії мають певну кількість розширень. Таким чином, у роботі запропонований спосіб структурування категорії на основі категоріальних концептів.</p> І. В. Змійова А. Б. Калюжна ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 87 94 Концепт БІЗНЕСМЕН у лінгвальних мережах (на матеріалі англійської мови) https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10366 <p>Стаття присвячена когнітивно-лінгвістичному дослідженню одного з базових концептів бізнес-сфери – концепту БІЗНЕСМЕН, з використанням номінативного корпусу англійської мови, словникових дефініцій лексеми <em>businessman</em>, уявлень членів англійського мовного соціуму про бізнесмена і актуалізації концепту <br /> в сучасному дискурсі. Когнітивні ознаки концепту БІЗНЕСМЕН, його онтологічні зв’язки структуровані відповідно до методики лінгвальних мереж у вигляді п’яти базових фреймів – предметного, акціонального, посе-сивного, ідентифікаційного і компаративного. Виділені на пропозиціональній основі, ці фрейми та їх різновиди утворюють фреймову (когнітивну) мережу даного концепту.</p> Н. Н. Старцева И. Р. Сапрун ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 95 102 Синергетика композиції мовленнєвого твору https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10367 <p>У статті розглянуто різні трактування поняття композиції мовленнєвого твору, досліджено окремі чинники її самоорганізації. Обґрунтовано, що найбільш універсальним є трактування композиції з описом її чотирьохрівневої ієрархії. Ця ієрархія складається з формального, формально-змістового, змістового та асоціативно-образного (символічного) / концептуального рівнів. Показано, що інші концепції композиції поряд із їх достоїнствами мають і недоліки й частково вміщуються в більш повну концепцію чотирьох рівнів.</p><p>У неформалізованих текстах, якими є, наприклад, художні, науково-популярні, публіцистичні та інші тексти, їх композиції притаманна самоорганізація. Цей синергетичний за своєю природою процес виникає завдяки протиріччям, які органічно присутні на кожному рівні композиції. Подолання протиріч призводить до виникнення конструкції (композиції) мовленнєвого твору. Ця конструкція є усталеною у будь-якому дискурсі за кількістю рівнів та їх призначенням, але індивідуальною за своєю авторською реалізацією.</p><p>У статті наведено приклади і пояснення, яким чином у текстах використовуються маркери для зв’язку рівнів композиції та забезпечення синергії усієї композиції. Показано зміну семантики маркера при його використанні на різних ієрархічних рівнях композиції. При цьому маркер еволюціонує від простого позначення однакового смислу в різних частинах тексту до символічного позначення образного або концептуального смислу на вищому рівні композиції. Вивчено так звані інструкції адресанта, як читати і розуміти текст. Такі інструкції зустрічаються у самому тексті або в метатексті і взаємодіють з маркерами, трансформуючи їх. Наведено приклади подібних інструкцій, починаючи від простих та тривіальних і до таких, які змінюють внутрішню структуру усіх рівнів композиції мовленнєвого твору. Останні випадки зустрічаються у постмодерністській літературі. Перспективою розвитку праці є подальше вивчення синергетичних процесів у композиції та більш детальна ідентифікація лінгвістичного інструментарію цих процесів. <strong></strong></p> Л. С. Пихтовникова ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 103 109 Реалізація інтертекстуального потенціалу прецедентного феномену“Humpty Dumpty” в англомовних текстах різних функціональних стилей https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10368 <p>У статті розглядаються процеси формування й інтертекстуальної актуалізації прецедентного феномену “<em>Humpty Dumpty</em>”, який є важливою складовою лінгвокультурної компетентності носія англійської мови. Прецедентний феномен “<em>Humpty Dumpty</em>” формується на підставі низки мультимодальних джерел. Його основним аспектом прецедентності є однойменний прецедентний образ, який і актуалізується при інтертекстуальних взаємодіях, які можна розглядати як окремий випадок процесів концептуальної інтеграції. Інтертекстуальні посилання на прецедентний феномен “<em>Humpty Dumpty</em>” реалізуються в текстах-приймачах різних функціональних стилів та тематики, що можна пояснити тим, що досліджуваний прецедентний феномен при міжтекстових взаємодіях відтворює одну з базових для західної цивілізації орієнтаційних метафор: “<em>DOWN <br /> is</em> <em>SICKNESS</em>, <em>DEATH</em>, <em>DEPRAVITY</em>”. При інтертекстуальній інтеграції прецедентного феномену “<em>Humpty Dumpty</em>” до текстів різних жанрів, його рудиментарні вербальні структури зазнають лексико-граматичних, стилістичних та прагматичних трансформацій. Лексико-граматичні трансформації частково визначаються відповідними структурами тексту-приймача, в якому реалізується інтертекстуальне посилання, і можуть бути представлені, зокрема, компресією (редукцією), замінами окремих лексичних одиниць, інверсією, змінами часу та стану вихідних лексико-граматичних структур. Такі трансформації безпосередньо залежать від прагматичних трансформацій прецедентного феномену, серед яких найчастотнішою є травестування, яке реалізується при інтеграції інтертекстуального посилання у маргінальний за статусом текст-приймач.</p> О. Д. Нефьодова ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 110 117 Тема-рематична прогресія як когнітивний механізм комічного https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10369 <p>У статті вперше пропонується дослідження тема-рематичної прогресії у якості когнітивного механізму створення комічного. Запропонований механізм полягає у створенні гумористичного ефекту через мовне вираження стилістичних засобів у ремі надфразової єдності. До найбільш частотних стилістичних прийомів, виділених у художніх текстах сучасного американського письменника Дейва Баррі, відносимо гіперболу, прийом обманутого очікування, применшення. Великі обсяги надфразової єдності у порівнянні з реченням дозволяють їй мати більш розгорнуті тему та рему, які й розміщуються у цілій серії речень. Тема характеризується певною незавершеністю, недомовкою, тим самим викликає інтерес у читача/адресата. Рема виступає у ролі «довгоочікуваної відповіді», є своєрідним розширенням, поясненням, насиченим стилістичними прийомами комічного. Результати проведеного аналізу дозволяють виділити два види тема-рематичних зв’язків <br /> у художньому тексті: контактний та дистантний. Такий спосіб виділення теми та реми надфразових єдностей у тексті потребує залучення адресатом когнітивних механізмів декодування інформації, представленої у художніх текстах автора/адресанта. Встановлено, що для контактного зв’язку типовими є приклади, де тема-рематичний механізм наведений простою лінійною прогресією, складною прогресією з константною темою, і складною прогресією з «накладанням значення». Дистантний зв’язок характеризується прикладами з дублюванням вербальних тема-рематичних відносин невербальними – малюнками, співвіднесеністю теми та реми як вербальне/невербальне. Виявлено, що для дистантного виду зв’язків притаманне використання невербального виду комунікації, репрезентованого у художніх текстах Дейва Баррі малюнками.</p> О. В. Кузнєцова ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 118 124 Зміна фону і фігури в трьохкомпонентних складносурядних реченнях із вкрапленням підрядності (на матеріалі публічних промов Б. Обами і Д. Кемерона) https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10370 <p>У статті обґрунтовуються методологічні засади та пропонуються методичні інструменти когнітивно-дискурсивного аналізу складних синтаксичних конструкцій на матеріалі промов Б. Обами і Д. Кемерона. Інструментарій когнітивних операцій управління увагою застосується для виявлення патернів зміни фону і фігури у трьохкомпонентних складносурядних реченнях із вкрапленням підрядності. Виявлено три базові структурно-семантичні типи синтаксичного аранжування, що лежать в основі утворення трьохкомпонентних складносурядних речень із вкрапленням підрядності<strong> </strong>в публічних промовах Б. Обами і Д. Кемерона: структурно-смислове інкорпорування, смислове інкорпорування та ланцюжкове приєднування. Взаємодія цих базових типів аранжування складних речень пояснюється в термінах когнітивних операцій управління увагою.</p><p>Смислове інкорпорування є нелінійним типом підрядного зв’язку, де підрядна предикація слугує фоном, що визначає час, причину / передумову або епістемічну рамку події, вираженої головною предикацією, яка функціонує як фігура. Структурно-смислове інкорпорування та ланцюжкове приєднування є лінійними типами зв’язку, де попередня предикація в синтагматичному ланцюжку слугує фоном для інтерпретації наступної предикації, яка функціонує як фігура.</p><p>У реченні, побудованому за участі структурно-смислового інкорпорування та ланцюжкового приєднування фокус уваги рухається прогресивно у процесі розгортання синтагматичного ланцюжка, оскільки цим базовим типам синтаксичного зв’язку притаманний лінійний тип зміни фону і фігури. У реченні, яке включає смислове інкорпорування, фокус уваги визначається позицією головної клаузи смислового інкорпорування і, відповідно, має прогресивний або регресивний характер.</p> А. Ю. Понікарьова ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 125 130 Конструкції be + дієприкметник II та have + дієприкметник II у процесі становлення категорії часової віднесеності в англійській мові https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10371 <p>Стаття присвячена вивченню синтаксичних конструкцій <em>be + дієприкметник II</em> і <em>have + дієприкметник II</em> у процесі становлення категорії часової віднесеності з урахуванням стану системи мови у давньоанглійський, середньоанглійський і ранньоновоанглійський періоди на основі перекладів Євангелія: англосаксонський переклад 995 р.; Уікліф 1389 р.; Тиндейл 1526 р., авторизований переклад 1611 р. Проаналізовано процес розповсюдження описових форм з перфектним значенням. Визначено роль префіксів <em>а-</em> і <em>ge-</em> в процесі розвитку форм перфекта, розглянуто значення префіксальних дієслів у певній комунікативній ситуації. Вивчено вживання перфектних форм з похідними та непохідними дієсловами у всі періоди розвитку граматичної системи англійського дієслова. Розвиток перфектних форм розглядається з точки зору функціональності існуючих варіантів, що виникають <br /> у результаті впливу внутрішніх та екстралінгвістичних факторів. Детально вивчено контакти з іншими мовами та діалектами і результат їх впливу на англійську мову у періоди, що розглядаються. Робиться висновок про те, що перфектні форми є природньо германськими, розвинутими на основі конструкції дієслова <em>have </em>з дієприкметником II. На процес становлення дієслова <em>have </em>як допоміжного дієслова перфекта вплинули кельтські мови, скандинавські діалекти і нормандський діалект французької мови. Редукція давньоанглій-ських префіксів відіграла вирішальну роль у становленні категорії часової віднесеності. Намічаються пер-спективи подальшого розгляду форм англійського дієслова з використанням системно-функціонального підходу, що є підґрунтям історичної соціолінгвістики.</p> В. Н. Сердюк А. В. Котова ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 131 136 Когнітивний інструментарій перекладацького аналізу мовної гри Л. Керролла https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10372 <p>У статті обґрунтовуються засади когнітивного аналізу англо-українських перекладів мовної гри Л. Керролла, закоріненого на застосуванні інструментарію теорії концептуальної інтеграції, на прикладі аналізу лінгвального нонсенсу з поеми Л. Керрола «Полювання на Снарка». Інструментарій теорії концептуальної інтеграції дозволяє взяти до уваги когнітивні механізми, що лежать в основі комунікативно успішного перекладу мовної гри. Лінгвальні вияви мовної гри Л. Керролла активують у свідомості інтерпретатора два вхідних ментальних простори, що містять інконгруентні семантичні структури, які відображають асоціації, породжувані мовною грою у реальному просторі, що узгоджується з онтологічними нормами, і у фантазійному просторі Л. Керролла, що суперечить цим нормам. Проектування інконгруентних структур у бленд і усвідомлення їх семантичної інконгруентності у процесі «розпаковування» бленду породжує комічний ефект. У процесі зворотного проектування у вхідні простори інконгруентність переосмислюється на основі енциклопедичного знання і більш широкого лінгвального контексту і породжує множинність інтерпретацій. Комунікативно успіш-ний переклад мовної гри повинен відображати семантичну інконгруентність оригіналу, що відкриває можливість для таких інтерпретацій. Ступінь реалізації інтерпретаційних можливостей перекладу залежить від когнітивного і емоційного досвіду читача. Застосування інструментарію теорії концептуальної інтеграції задає алгоритм перекладацького аналізу, що дозволяє уникнути суб’єктивності.</p> Л. А. Богуславська ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 137 143 Ептоніми О. Вайлда в німецькій мові: еколінгвістичний підхід https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10373 <p>Статтю присвячено вивченню явища ептонімічності в межах еколінгвістичного підходу. Еколінгвістика зумовлює погляд на мову як у єдності її внутрішної структури та природного, соціального, психологічного та регіонального оточення. Ептоніми як первинно вільні цитати, що в процесі розвитку набули стійкості, чиє авторство усвідомлюється мовцями і які підлягають дериваційним процесам, є результатом когнітивних та соціокультурних чинників адаптації нових знакових явищ до існуючого мовного середовища. У межах транслінгвального напрямку еколінгвістики вивчаються процеси адаптації явищ однієї мови у сфері функціонування іншої, тож цитовані ептоніми англійської мови (зокрема авторства Оскара Вайлда), є одним із прикладів траслінгвальної адаптації, описуваної в термінах еколінгвістики. Завданням роботи є визначення концептуальних та трансляторних чинників, які дозволяють іншомовним цитатам адаптуватися в німецькомовному середовищі та укорінитися в ептонімічній концептосфері німецької мови.</p><p>У процесі дослідження було встановлено конфігурацію концептів, які вербалізуються епонімами О. Вайлда в німецькій мові, було здійснено інвентаризацію перекладацьких прийомів для встановлення шляхів набуття іншомовними цитатами адаптованої ептонімічної форми в німецькій мові.</p><p>У центрі концептосфери ептонімів О. Вайлда в німецькій мові знаходиться мегаконцепт людина, якому підпорядковано ієрархічно нижчі концепти БІОФІЗІОЛОГІЯ, ПСИХІКА, СОЦІАЛЬНИЙ СТАН та ПОВЕДІНКА. Більшість ептонімів апелюють до концептів Жінка–чоловік, МИСЛЕННЯ, Моральні якості, Мистецтво, Суспільство.</p><p>Серед трансляторних чинників адаптації ептонімів О. Вайлда слід відзначити фонетично-імітаційні (алітерація, паронімія), морфолого-категорійні (номіналізація), лексико-семантичні (метафоричність, звуження значення, синонімія) та сентенційні (експансія, редукція) трансформації.</p> Н. А. Оніщенко ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 144 151 Квазіреалія як засіб об’єктивації фантастичної картини світу та особливості її перекладу (на матеріалі казки Р. Дала «Чарлі і шоколадна фабрика») https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10374 <p>Художній твір як вербальне втілення концепції письменника є відображенням авторської картини світу, що об’єктивується в текстовій тканині за допомогою мовних та образних засобів, вибір яких завжди обумовлений авторським задумом та спрямований на передачу конкретного образу чи думки. Репрезентантами індивідуально-авторської картини світу зазвичай виступають елементи, які за своїми мовними властивостями найбільш яскраво відтворюють авторське розуміння дійсності, реалізуючи прагматичні установки його творів. Система авторських мовних засобів є вираженням творчої індивідуальності письменника та його особливого світогляду, що дає змогу лінгвально інтерпретувати маркери мовної особистості письменника та засади формування його авторського кредо. Фантастичній картині світу як формі репрезентації квазіреальної дійсності у вигаданому географічному просторі притаманні численні ознаки, що відрізняють її від реальної дійсності. У статті проана-лізовано використання квазіреалій як засобу об’єктивації фантастичної картини світу<strong> </strong>на матеріалі казки Р. Дала «Чарлі і шоколадна фабрика» та особливості їх перекладу українською та німецькою мовами. Збереження у перекладі граматичної та семантичної цілісності авторських новотворів вимагає від інтерпретатора звернення до макроконтексту, застосування різного роду перекладацьких трансформацій та ретельного вивчення індивідуального стилю автора, що ставить його перед нелегким вибором варіантів, пов’язаних з найменшими втратами. Порівняльний аналіз перекладу квазіреалій українською та німецькою мовами, відмінними за своїми типологічними та національними характеристиками, дозволить дослідити адекватність відтворення індивідуального стилю Р. Дала та особливостей фантастичної картини світу його дитячих творів.</p> Т. В. Миколишена ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 152 159 Функціональний аспект дослідження перекладу фонографічних стилізацій https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10375 <p>У статті зосереджено увагу на особливостях перекладацького відтворення фонографічних стилізацій як важливого стилістичного прийому характеризації персонажа з огляду їх функціональності. Функціональні характеристики таких фонографічних стилізацій, як імітація мовленнєвих особливостей, зумовлених соціальним / територіальним статусом, іноземних походженням або фізичним / емоційним станом особи, визнані такими, що впливають на вибір стратегій та способів перекладу. З’ясовано, що основними функціями фоно-графічних стилізацій є характерологічна – ФС як засіб висвітлення індивідуальних особливостей вимови; емотивна – ФС як засіб зображення психологічних станів особи та експресивна – ФС як засіб деавтоматизації сприйняття інформації читачем та привернення його уваги. Визначено основні стратегії відтворення функцій ФС в англо-українському перекладі. Результати дослідження показали, що у перекладознавчому аспекті при відтворенні функцій ФС перекладачі найчастіше використовують паралельні засоби цільової мови, намагаючись досягти ефекту плавності та природності в межах стратегії доместикації. Порушення у перекладі «функ-ціонального малюнку» оригіналу свідчить про комунікативну невдачу перекладача. <strong></strong></p> А. О. Статівка ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 160 166 Система вправ і завдань для навчання усного послідовного перекладу https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10376 Виходячи з результатів аналізу загальної моделі системи вправ і завдань для навчання перекладу, запропоновано систему вправ і завдань для навчання усного послідовного перекладу (із застосуванням перекладацького скоропису) з трьома компонентами, типологія яких ґрунтується на їх розмежуванні в залежності від мети вправляння: оволодіння діями й операціями, що необхідні для здійснення усного послідовного перекладу (із застосуванням перекладацького скоропису), але не включають його; формування перекладацьких навичок, тобто компонентів перекладацької діяльності у сфері усного послідовного перекладу (із застосуванням перекладацького скоропису), які піддаються автоматизації; розвиток умінь усного послідовного перекладу (із застосуванням перекладацького скоропису), що ґрунтуються на діях та операціях попередніх двох категорій. Відповідно пропонується розрізняти три підсистеми вправ і завдань – підготовчі (для оволодіння діями й операціями першої категорії), для формування перекладацьких навичок та для розвитку умінь усного послідовного перекладу (із застосуванням перекладацького скоропису). Показано ієрархію понять «система», «підсистема», «група», «тип» і «вид» стосовно вправ та завдань для навчання усного послідовного перекладу (із застосуванням перекладацького скоропису) і наведено приклади їх реалізації в системі. Окреслено перспективу подальших досліджень. Л. М. Черноватий Н. М. Ковальчук ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 167 174 Засоби оптимізації формування навичок роботи з арифметичними діями, формулами та графіками англійською мовою у студентів економічних спеціальностей https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10377 <p>У статті запропоновано методичну схему, що оптимізує формування навичок читання, говоріння, аудіювання англійською мовою для роботи з математичними розрахунками. Базуючись на особливостях фінансово-облікових документів з точки зору англомовної термінологічної підсистеми, форми її презентації, специфічної вербалізації відомих знаків з інших галузей знань (алгебри, геометрії тощо) та з урахуванням розрідженої сітки академічних годин, схему побудовано з п’яти етапів: арифметичні дії, розрахунки за формулами, графіки, активи та пасиви балансу, презентації з графіками та калькуляціями. Предметом дослідження є засоби оптимізації формування навичок мовленнєвої діяльності англійською мовою фінансово-облікової сфери у студентів економічних спеціальностей. Матеріал дослідження становлять ті розділи податкових декларацій, балансових звітів тощо українською та англійською мовами, які містять розрахунки за формулами та на графіках.</p> В. Г. Касьянова М. М. Медвідь ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 175 181 Семінар з підвищення кваліфікації викладачів англійської мови: міжнародний досвід та українські перспективи https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10378 <p>Статтю присвячено питанню проведення міжнародних семінарів для викладачів англійської мови для спеціальних цілей та поширення їх досвіду серед українських фахівців. За зразок взято Семінар із підвищення кваліфікації викладачів англійської мови, що організується і проводиться Європейським партнерським центром із мовної підготовки під егідою НАТО у Німеччині з 2015 року. Семінар пропонує знайомство з сучасними методами мовної підготовки та проведення практичних занять для військових потреб з особливим акцентом на мовленні та письмі. Згідно з моєю гіпотезою, знання, отримані на будь-якому спеціалізованому семінарі, можна з успіхом екстраполювати на будь-яку іншу ділянку з навчання англійської мови для спеціальних потреб. У статті розглянуто низку релевантних питань, таких як вимоги STANAG до освітніх рівнів; мовна вправність та навички; викладацькі настанови та моніторинг роботи в аудиторії. Було описано «Мапу планування діяльності» як методичний інструмент для успішної підготовки заняття, зосередженого на мовленні. Мапа планування діяльності забезпечує викладача набором контрольних моментів, на які варто звернути увагу у процесі розробки заняття. Концепцію мікронавчання було представлено у статті як особливу техніку з підвищення кваліфікації, що передбачає перегляд записаного на плівку заняття з метою отримання конструктивної думки методистів та кураторів семінару стосовно шляхів удосконалення своєї професійної майстерності.</p> I. М. Rebrii ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 182 188 Використання когнітивних технологій у лекційних курсах https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10379 <p>Стаття присвячена вивченню дидактичного потенціалу когнітивних технологій навчання, які можуть бути використані на лекціях з курсу «Методика викладання іноземних мов». Проаналізовано підходи до проектування учбового процесу. Виявлено і обґрунтовано необхідність створення такого навчального середовища, в якому студент буде виступати суб’єктом своєї освіти, мати можливість вибудовувати індивідуальну навчальну траєкторію, ставити цілі, відбирати зміст і форми навчання. На основі проведеного дослідження авторами зроблено висновок про те, що підсилена лекція може бути запроваджена в рамках методичної системи АПР (Актуалізація – Побудова знань – Рефлексія), яка презентує керований навчальний процес, в ході якого студенти не тільки отримують певну інформацію з навчальної дисципліни, але й вчаться критично осмислювати її і вводити в новий контекст. Надано приклади стратегій, які сприяють активній роботі студентів, стимулюють розумову діяльність, провокують дискусії, заохочують мислити творчо, забезпечують атмосферу поваги до різноманіття точок зору.</p> І. О. Свердлова М. А. Ядова ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 189 195 Когнітивні лінгвістичні дослідження: глобальне різноманіття https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/10380 У статті висвітлюється участь українських вчених у Міжнародній науковій конференції з когнітивної лінгвістики (ICLC-14, Tartu, Estonia). Iryna Shevchenko ##submission.copyrightStatement## 2018-03-12 2018-03-12 86 196 199