Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology <p>Фахове видання з філологічних та педагогічних наук.</p> <p>Висвітлюються актуальні проблеми іноземної філології та методики викладання іноземних мов.</p> <p>Для лінгвістів, викладачів, аспірантів та пошукачів, студентів старших курсів.</p> V.N. Karazin Kharkiv National University uk-UA Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2227-8877 Методолого-енергетичний підхід до вивчення мовленнєвих універсалій https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12311 <p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">На основі висунутих авторами аксіоматичних припущень у статті обґрунтовано системну енергетичну модель взаємодії провідних комплексів комунікативних чинників, які виступають у якості причин породження в психіці індивіда мовленнєвих універсалій. За допомогою моделі методами дедуктивної логіки доведено правомірність диференціації всіх наявних видів мовленнєвої комунікації на три їхніх великих типи (ситуативна, прагматична й емоційна); описано механізм енергетичного насичення процесів породження мовлення та мисленнєвої діяльності, які синергетично саморозвиваються у психіці мовця; з методологічних позицій розглянуто закономірності локалізації психофізіологічної енергії мовця та термінологічно марковано шість реально існуючих підтипів його комунікативної поведінки. Результати проведеного таким чином концептуального моделювання здатні виконувати роль методологічної основи вичерпної класифікації трьох комплексів провідних чинників, що є, по суті, автономними системами, структура яких охоплює зв’язки між елементами багаторівневої множини конкретних факторів або причин, що впливають на когнітивні процеси саморозвитку породження мовлення та мисленнєвої діяльності мовця.</span></span></p> Алла Андріївна Калита Олександр Клименюк ##submission.copyrightStatement## 2019-02-16 2019-02-16 88 8 18 Мультимодальна репрезентація англомовного дублетного концепту HOUSE/HOME https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12312 <p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">Ця стаття зосереджується на англійському дублетному концепті </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">house</span></span><span style="font-size: medium;">/</span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">home</span></span><span style="font-size: medium;">,</span><span style="font-size: medium;"> його концептуальних ознаках та засобах мовної репрезентації, а також вивчає дані про його актуалізацію у мультимодальному дискурсі, що поглиблює його розуміння у когнітивній лінгвістиці. З точки зору когнітивної семантики </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">house</span></span><span style="font-size: medium;">/</span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">home</span></span> <span style="font-size: medium;">виявляється дублетним концептом, що складається з різних значень полісемічних іменників </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US"><em>house</em></span></span> <span style="font-size: medium;">і </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US"><em>home</em></span></span><span style="font-size: medium;"> і уточнюється значеннями їхніх синонімів. У межах концептуальної мережі концепту їхні спільні значення впорядковані за доменами, у яких вони профільовані: </span><span style="font-size: medium;">місце проживання / буття людини, сім'я.</span><span style="font-size: medium;"> Вивчення їх виділеності в мовленні (у літературних текстах) дозволяє прослідкувати їхні контекстні уточнення, згрупувати їхні лексико-семантичні варіанти, які об'єднуються в рамках концептуальної моделі </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">house</span></span><span style="font-size: medium;">/</span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">home</span></span><span style="font-size: medium;">. Ця модель являє собою єдність інтегральної та двох диференційних частин. Інтегральна частина утворена значеннями: "будинок, де людина живе (разом з сім'єю)", "місце проживання", "сімейне життя", "сім'я", спільними для лексем </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US"><em>house</em></span></span><span style="font-size: medium;"><em> (</em></span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US"><em>n</em></span></span><span style="font-size: medium;"><em>) </em></span><span style="font-size: medium;">і </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US"><em>home</em></span></span><span style="font-size: medium;"><em> (</em></span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US"><em>n</em></span></span><span style="font-size: medium;"><em>)</em></span><span style="font-size: medium;">. Диференційні частини моделі сформовані значеннями, специфічними для кожної з багатозначних лексем. Для аналізу представлення </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">house</span></span><span style="font-size: medium;">/</span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">home</span></span> <span style="font-size: medium;">в дискурсі у дослідженні використовується широке розуміння мультимодальності. Воно спирається на взаємодію вербальних та графічних кодів і виявляє неізоморфність цих семіотичних систем у поданні ними окремих значень дублетного концепту.</span></span></p> Інна Володимирівна Давиденко Ірина Семенівна Шевченко ##submission.copyrightStatement## 2019-02-16 2019-02-16 88 19 25 Карнавалізація у фокусі лінгвокреативної діяльності Homo Artifex https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12313 <p class="western" lang="uk-UA" align="justify">У&nbsp;<span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">статті розглядається проблема карнавалізації в світлі лінгвокреативної діяльності </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">Homo</span></span> <span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">Artiflex</span></span><span style="font-size: medium;"> як комічної дискурсивної особистості. Питання карнавалізації, на які звернув увагу М.&nbsp;М.&nbsp;Бахтін, залишаються на часі актуальними сьогодні. Це, перш за все, розмежування карнавалу як статичного феномену і карнавалізації як «тривалого» процесу. У статті послідовно розглядаються такі питання: особливості карнавалізації у сучасному лінгвокультурному просторі, а саме ігрова функція; діалогічна карнавальна взаємодія учасників; механізми карнавальності; нові карнавальні форми та жанри. Уперше виділено карнавалізований дискурс, головним учасником якого є дискурсивна особистість жартівника. Креативна функція </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">Homo</span></span> <span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">Artiflex</span></span><span style="font-size: medium;"> у цьому типі дискурсу є основною, адже від неї залежить кінцевий ефект інтенційного впливу на адресата. Такий контакт сприяє наповненню ненормативної фокусності мовних одиниць у контексті карнавалізованого дискурсу, що є нормою в карнавальній свідомості людини.</span></span></p> Вікторія Опанасівна Самохіна ##submission.copyrightStatement## 2019-02-16 2019-02-16 88 26 34 Метафора як засіб створення іміджу політичного лідера у німецькому медіадискурсі https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12314 <p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">Мета статті полягає у встановленні ролі метафори та аналізі метафоричних моделей як засобу створення іміджу політичного лідера в сучасному німецькому медіадискурсі. Метафора досліджується як відображення аналогових процесів у формуванні особистісної моделі світу.</span> <span style="font-size: medium;">Імідж сучасного політичного лідера є складним соціально-психологічним феноменом та, водночас, лінгвокогнітивним явищем, що створюється на базі певної культури. Аналіз 120 прикладів конвенціональних метафор, задіяних у формуванні іміджу політиків, свідчить, що для створення іміджу політика використовується такі конвенціональні метафоричні домени: антропоморфний (ОРГАНІЗМ, ХВОРОБА, ПРОЩАННЯ), артефактний (</span><span style="font-size: medium;">МЕХАНІЗМ</span><span style="font-size: medium;">), соціальних явищ (ТЕАТР, БОРОТЬБА), органічний (ЯВИЩА ПРИРОДИ). Виявлені метафоричні моделі представлені формулами базової моделі X → (Y2) + Y + Y1 та субмоделі X → (Y2) + (Y + Y1). Більшість метафоричних моделей є конотативно амбівалентними і можуть використовуватися для конструювання як позитивного, так і негативного іміджу. У дослідженому матеріалі у більшості випадків метафора створює асоціативне поле з позитивною оцінкою щодо А.&nbsp;Меркель та негативною – щодо її політичних опонентів. Метафоричне перенесення не відбувається у разі, якщо при сприйнятті висловлення адресат не ідентифікує сферу-донор за браком фонових знань.</span></span></p> Інна Іванівна Пірог Лариса Іванівна Ізотова ##submission.copyrightStatement## 2019-02-16 2019-02-16 88 35 42 Мета й завдання сучасного ділового листа https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12315 <p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">В статті проаналізовано підходи до виокремлення критеріїв оцінювання якості сучасного ділового листа. Видається доцільним розмежовувати поняття ефективності та якості ділового листа. В разі, якщо він реалізує намір автора, досягає мети, поставленої перед собою автором, ідеться про ефективність листа. Щодо якості ділового листа, основним критерієм її оцінювання вважаємо фактор адресата. Таким чином, мета сучасного ділового листа полягає в тому, щоб задовольнити потреби та інтереси цільової аудиторії, допомогти їй прийняти необхідні рішення.&nbsp;</span></span><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">Аналогічним чином виокремлюємо основні ознаки, притаманні гарно укладеному діловому листу з позицій адресатоцентричного підходу. Те, наскільки швидким і ефективним буде процес збору читачем інформації, яка міститься в листі і яка необхідна читачу для вирішення певних виробничих питань, визначають такі характеристики листа: ясність, стислість і здатність зацікавити читача. Саме їх приймаємо за основні завдання сучасного ділового листа.&nbsp;</span></span><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">Ясність викладу повинна залежати від мети, яку ставить перед собою автор листа, але передусім, – від фонових знань і потреб цільової аудиторії. Під стислістю розуміємо відмову від надлишкових виразів і конструкцій, які обтяжують текст і ускладнюють його сприйняття. Саме вимоги стислості та ясності є основними вимогами кампанії «За доступну англійську», мета якої полягає в написанні ділової документації сучасною англійською мовою, зрозумілою для широких верств населення.&nbsp;</span></span><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">Для стимулювання інтересу читача, при написанні ділового листа слід залучати такі базові категорії класичної риторики, як логос, етос, пафос і топос. </span></span></p> Ірина Миколаївна Рудик ##submission.copyrightStatement## 2019-02-16 2019-02-16 88 43 48 Мультимодальність категорії EMOTIONS в дискурсі мистецтва: вимір фрактальної семіотики https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12316 <p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">Стаття присвячена</span> <span style="font-size: medium;">виявленню онтологічної специфіки мультимодальної природи вербально репрезентованої категорії </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">EMOTIONS</span></span><span style="font-size: medium;"> в екології дискурсу мистецтва. На теоретико-методологічній базі лінгвокогнітології, когнітивної дискурсології та семіотики, філософії емоцій, психології мистецтва, когнітивних теорій емоцій та теорії фракталів Б.&nbsp;Мандельброта розроблено інтеґративний підхід до експлікації фрактальності категорії </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">EMOTIONS</span></span><span style="font-size: medium;"> у сукупності її концептуальних складників </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">JOY</span></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">SADNESS</span></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">INTEREST</span></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">SURPRISE</span></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">ANGER</span></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">FEAR</span></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">DISGUST</span></span><span style="font-size: medium;"> як природних фракталів, актуалізованих у сучасному дискурсі мистецтва у єдності їхніх концептуальних характеристик СТИМУЛ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ, ОЦІНКА, ЧАС ВИНИКНЕННЯ, НАПРЯМ. Особливий акцент зроблено як на поясненні сутності дискурсу мистецтва, що охоплює мистецтво як дискурс та дискурс про мистецтво у функції лінгвокогнітивного середовища емоцій, так і на ролі когнітивних механізмів метафоризації та метонімізації у мультимодальній об’єктивації фракталів категорії </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">EMOTIONS</span></span><span style="font-size: medium;"> в дискурсах образотворчого мистецтва та музики (інсталяції та тональний живопис у нашому випадку). Обґрунтовано зв'язок між емоцією, когніцією, семіотикою, мистецтвом та мовою. В результат аналізу, що базується на таких поняттях дослідження мультимодальності, як модальність, семіотичний ресурс, афорданс, інтерсеміотичні зв’язки, було виявлено, що концептуальні складники вербалізованої категорії </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">EMOTIONS</span></span><span style="font-size: medium;"> є укоріненими у сприйнятті мистецтва, набуваючи характеристик фракталів у множинності модальностей, які включають як наративні алетичну, деонтичну, аксіологічну, темпоральну, просторову, епістемічну, так і рекурсивні вербальну, візуальну, аудіальну. Останні є синестетично детермінованими з ознаками хроместезії, ідеастезії, активуючись концептуалізованими та вербалізованими чуттєво-екперієнціальними реакціями.</span></span></p> Юлія Юріївна Шамаєва ##submission.copyrightStatement## 2019-02-16 2019-02-16 88 49 58 Структурно-семантичні моделі висловлень погрози в сучасному англомовному діалогічному дискурсі https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12317 <p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">Статтю присвячено встановленню структурно-семантичних моделей висловлень, які реалізують мовленнєві акти погрози в сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Погроза розглядається як гібридний МА, що є проміжною ланкою між директивом і&nbsp;комісивом. Він суміщає у собі риси двох іллокутивних типів, поєднуючи дві рівноправні інгерентні складові іллокутивної сили – спонукальну (вимогу адресата здійснити певну дію) і комісивну (зобов’язання мовця виконати певну дію у майбутньому проти інтересів адресата в разі невиконання вимоги) іллокуції. Директивна складова зумовлена перлокутивною ціллю мовця змусити адресата виконати певну дію, а комісивна – вираженим у пропозиції зобов’язанням мовця виконати дію, яка може призвести до несприятливих для адресата наслідків. У англомовному діалогічному дискурсі виокремлюються дев’ять груп структурно-семантичних моделей реалізації МА погрози:1) директивний та комісивний компоненти виражено невербально; 2) директивний та комісивний компоненти виражено експліцитно; 3)&nbsp;директивний та комісивний компоненти виражено імпліцитно; 4) директивний компонент виражено експліцитно, а комісивний – імпліцитно; 5)&nbsp;директивний компонент виражено імпліцитно, а комісивний – експліцитно; 6)&nbsp;директивний компонент виражено експліцитно, а&nbsp;комісивний – невербально; 7)&nbsp;директивний компонент виражено імпліцитно, а&nbsp;комісивний&nbsp;– невербально; 8)&nbsp;директивний компонент виражено невербально, а комісивний – імпліцитно; 9)&nbsp;директивний компонент виражено невербально, а комісивний – експліцитно. Найчастотнішою є 3-тя группа, яка передбачає імпліцитне вираження директивного та комісивного компонентів.</span></span></p> Олена Олександрівна Пономаренко ##submission.copyrightStatement## 2019-02-16 2019-02-16 88 59 66 Інтертекстуальність і роль семантичних маркерів при перекладі спеціалізованих соціологічних текстів https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12310 <p class="western" lang="ru-RU" align="justify"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">У статті йдеться про інтертекстуальність у перекладознавчому аспекті. Визначено роль семантичних маркерів у перекладі спеціалізованих, зокрема соціологічних текстів. Відзначається притаманні семантичним маркерам риси, які можуть підвищити або, навпаки, знизити здатність читача отримати повний доступ до їхнього змісту, такого як специфічна для сфери лексика чи термінологія, і до традиційних текстових форматів. Досліджується явний міжтекстовий зв’язок або цитування, тобто, включення інших текстів при побудові спеціалізованого тексту – традиційний міжтекстовий формат, що є відмітною характеристикою написання спеціалізованих текстів, особливо наукових. Увагу зосереджено на цитуваннях, які, головним чином, вживаються для тлумачення, і показано, як семантичні маркери можуть бути корисними для перекладача спеціалізованих соціологічних текстів у фазі аналізу тексту, що передує перекладу. Люди, які не є спеціалістами у певній сфері, такі як перекладачі спеціалізованих текстів, можуть мати проблеми з повним розумінням змісту спеціалізованих текстів, особливо якщо останні написано спеціалістом у цій сфери для таких же спеціалістів. Підкреслено, що семантичні маркери поводять себе як «інтерактивні ресурси», що дозволяють тому, хто пише текст, контролювати потік інформації, задовольняючи вірогідні потреби в додатковій інформації з боку «уявних» читачів. Як семантичні маркери, цитування набувають подвійної діалогічної властивості: вони орієнтовані на авторів попередніх текстів, на яких вони посилаються, і з якими вони працюють над значенням термінів, але вони також «взаємодіють» із читачем, реагуючи на можливі питання або вірогідні потреби у більш точній семантичній або концептуальній інформації. </span></span></p> Бахов Іван Степанович ##submission.copyrightStatement## 2019-02-16 2019-02-16 88 67 75 Переклад біблійних власних назв англійською й українською мовами (компаративний аспект) https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12318 <p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">Розглянуто порівняльні характеристики передачі біблійних власних назв в англомовному й українськомовному текстах перекладу Старого Заповіту (“П’ятикнижжя Мойсеєве”) найпоширеніших варіантів </span><span style="color: #222222;"><span style="font-size: medium;">Біблії в обох мовах. Узагальнено </span></span><span style="font-size: medium;">лексико-семантичні групи номінацій, притаманні конфесійному стилю, а також характерні для нього групи лексики, важливе місце серед яких займають власні назви. Порівняльний аналіз 586 власних назв з кожного варіанту перекладу дозволив сформулювати висновки стосовно принципів їх передачі та співвіднесеності у двох мовах. Хоча в обох мовах провідним способом є транслітерування, однак співвіднесеність одних і тих же літер в англійській та українських мовах не завжди є постійною. Однозначну відповідність виявлено лише в парах англійських та українських літер: </span><span style="font-size: medium;"><em><strong>d</strong></em></span><span style="font-size: medium;"> – </span><span style="font-size: medium;"><em>д</em></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><em><strong>k</strong></em></span><span style="font-size: medium;"> – </span><span style="font-size: medium;"><em>к</em></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><em><strong>l</strong></em></span><span style="font-size: medium;"> – </span><span style="font-size: medium;"><em>л</em></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><em><strong>m</strong></em></span><span style="font-size: medium;"> – </span><span style="font-size: medium;"><em>м</em></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><em><strong>n</strong></em></span> <span style="font-size: medium;">– </span><span style="font-size: medium;"><em>н</em></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><em><strong>o</strong></em></span><span style="font-size: medium;"> – </span><span style="font-size: medium;"><em>o</em></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><em><strong>p</strong></em></span><span style="font-size: medium;"> – </span><span style="font-size: medium;"><em>п</em></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><em><strong>r</strong></em></span> <span style="font-size: medium;">– </span><span style="font-size: medium;"><em>р</em></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><em><strong>t</strong></em></span> <span style="font-size: medium;">– </span><span style="font-size: medium;"><em>т</em></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><em><strong>v</strong></em></span><span style="font-size: medium;"> – </span><span style="font-size: medium;"><em>в</em></span><span style="font-size: medium;">. Інші літери, а також диграфи </span><span style="font-size: medium;"><em>ch</em></span><span style="font-size: medium;">, </span><span style="font-size: medium;"><em>sh, ph</em></span><span style="font-size: medium;"> та </span><span style="font-size: medium;"><em>th</em></span><span style="font-size: medium;">, не мають постійних графічних відповідників в українських власних назвах і характеризуються різним ступенем варіативності. Це пояснюється деякими причинами, серед яких, зокрема, суттєвий (450 років) розрив у часі між першим англомовним та українським перекладами, що пояснює можливу зміну підходів до транслітерування, дотримання різних його традицій (західної і східної) перекладачами при передачі деяких літер, зокрема у парі літер </span><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US"><em><strong>b</strong></em></span></span><span style="font-size: medium;"> – </span><span style="font-size: medium;"><em>в</em></span><span style="font-size: medium;">, диграфа </span><span style="font-size: medium;"><em>th</em></span><span style="font-size: medium;">; більший вплив на українського перекладача з боку численних іншомовних (зокрема, російського) перекладів Біблії, які були відсутніми на час здійснення першого англомовного її перекладу тощо. Іншими причинами розбіжностей могли бути індивідуальні характеристики перекладачів, недотримання ними однакової стратегії протягом усього перекладу, їхнє намагання добитися милозвучності власних імен, уникнути небажаних для мови перекладу звукосполучень тощо. </span></span></p> Леонід Миколайович Черноватий ##submission.copyrightStatement## 2019-02-17 2019-02-17 88 76 84 Cтратегії відтворення мовленнєвих аномалій в англо-українському художньому перекладі https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12319 <p lang="uk-UA" align="justify"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">Дослідження присвячено аналізу відтворення мовленнєвих аномалій в англо-українському перекладі художніх літературних творів. Мовленнєві аномалії завдяки своєму жанрово-стилістичному потенціалу та комунікативно-функціональному навантаженню, визнані унікальним та надзвичайно цікавим феноменом, який дедалі частіше потрапляє у фокус уваги багатьох перекладознавців. Через відсутність у цільовій мові прямих рекурентних відповідників, мовленнєві аномалії справедливо підпадають під категорію перекладацьких труднощів. У ході дослідження встановлено, що при перекладі різноманітних мовленнєвих аномалій наявні дві протилежні стратегії. Стратегія нейтралізації, що є наближеною до стратегії одомашнення, характеризується повним вилученням мовленнєвих аномалій у перекладі і використанням замість них недеформованих відповідників. Таку стратегію можна назвати «зрадою» автора, оскільки його інтенції повністю руйнуються, що призводить до деформації образів персонажів художніх творів. Стратегія увиразнення, яка передбачає використання засобів як стратегії одомашнення, так і стратегії очуження водночас, полягає у використанні як компенсаційних замін (просторічних одиниць), так і паралельних засобів. Ця стратегія сприяє збереженню образів персонажів, зображуючи їх реалістично та природно, що відповідає уявленням цільових реципієнтів. </span></span></p> Ірина Євгенівна Фролова Анна Олександрівна Стативка Марина Олександрівна Тищенко ##submission.copyrightStatement## 2019-02-17 2019-02-17 88 85 91 Лексична сатурація інтелектуального рекламного тексту англійською та російською мовами: порівняльний аналіз https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12320 <p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="color: #000000;"><span style="font-size: medium;">Стаття присвячена трактуванню авторських думок із приводу поняття інтелектуального рекламного тексту як різновиду вторинного тексту і його особливостей. Інтелектуальний рекламний текст розглядається як якісний текст-резюме будь-якого художнього твору, як короткий опис його змісту, персонажів, відсилань, деяких відомостей про автора і т.&nbsp;под. Парадигма композиційних особливостей досліджуваних текстів доповнюється специфічним мовним наповненням (сатурацією), що виявляється в рекламних прийомах маніпулювання і мовного впливу. Інтелектуальні рекламні тексти кваліфікуються як творчі, яскраві і привабливі, ефективні які легко запам'ятовуються і виконані на замовлення відповідно до вимог видавництв, – тобто словесні послання до потенційних читачів.</span></span></span></p> Вера Васильевна Зирка ##submission.copyrightStatement## 2019-02-17 2019-02-17 88 92 98 Культурні, лінгвістичні й лексикографічні антецеденти англомовної лексикографії в Індії https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12321 <p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="color: #000000;"><span style="font-size: medium;">Англомовна лексикографія Індії грунтується на індійській лексикографічній традиції, британській лексикографічній традиції і інноваціях, які визначаються завданнями створення словників на матеріалі англійської мови, що використовувалася в Індії. Вивчення кожної з цих складових дозволяє виявити особливості формування індійської англомовної лексикографічної традиції, яка є невід'ємною частиною теорії лексикографії глобальної англійської, що розробляється сьогодні,. Мета цієї статті полягає в розгляді першого "кита", на якому стоїть англомовна лексикографія Індії, – класичної індійської лексикографії в період до появи перших словників англійської мови в Індії, а також перших перекладних словників на матеріалі місцевих мов Індії і мов ранніх хвиль колонізації. Критичний огляд словникової продукції показує, що в класичних індійських лексикографічних працях закумульований великий лінгвістичний і культурологічний матеріал, що широко використовується в роботах пізнішого часу. У рамках класичної лінгвістичної і лексикографічної традиції Індії були сформульовані й імплементовані в словникову практику методи й прийоми лексикографування різних шарів лексики, розроблені принципи створення словників різних типів. Подальша робота в цьому напрямку припускає вивчення словників, що зафіксували особливості англійської мови в Індії, в контексті мовної ситуації, що склалася в Індії в період європейської колонізації. </span></span></span></p> Наталия Сергеевна Битко ##submission.copyrightStatement## 2019-02-17 2019-02-17 88 99 104 Вербалізація емоційних станів в мультимодальному тексті: інтерсеміотичний переклад (на матеріалі англійської та української мов) https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12322 <p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="color: #000000;"><span style="font-size: medium;">Стаття присвячена проблемі перекладності візуальних текстів, конструювання значень на основі аналізу та порівняння дескрипцій емоцій, почуттів, відчуттів та асоціацій в мультимодальному тексті; в роботі розглядаються поняття мультимодальності, інтерсеміотичного перекладу, інтерпретації візуальних текстів ілюстрації;</span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-size: medium;"> у статті досліджується комунікативна функція мультимодальних текстів, які містять знаки різних семіотичних систем і представляють одну референтну ситуацію різними засобами семіотики;</span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-size: medium;"> висвітлюються особливості художньої мови ілюстрації; окреслюються питання інтероцепції та базових емоцій; проводиться семіотичний аналіз фігур, форм, ліній та кольорів та аналіз рецензій англомовних кінокритиків та кінофільму, інтерпретацій символіки ілюстрації українськомовними суб’єктами асоціативного експерименту; проводиться порівняльний аналіз трактувань емоційних станів у англомовних критичних статтях та представників української культури.</span></span></span></p> Тетяна Геннадіївна Лук’янова ##submission.copyrightStatement## 2019-02-17 2019-02-17 88 105 111 Концептосфера цитат з британської літератури в німецькій мові: еколінгвістичний аспект (на матеріалі ептонімів О. Вайлда та Дж. Б. Шоу) https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12323 <p lang="ru-RU" align="justify"><span style="font-family: 'Courier New', monospace;"><span style="font-size: small;"><span style="color: #000000;"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">Статтю присвячено дослідженню особливостей запозичених ептонімів у німецькій мові в межах транслінгвального аспекту еколінгвістичного підходу. Еколінгвістика передбачає вивчення мовних явищ у єдності суто мовних структур та природних, соціальних, психологічних, геополітичних чинників. Ептоніми є одиницями на зразок словосполучення/ речення, які несуть інформацію про своє усвідомлюване мовцями авторство і які підлягають дериваційним процесам, властивим фразеологічним одиницям. Феномен запозичення ептонімів з іншої лінгвокультури є результатом когнітивних та соціокультурних чинників адаптації нових знакових явищ до існуючого мовного середовища. </span></span></span></span><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">Транслінгвальний аспект еколінгвістики уможливлює пояснення використання одиниць, засобів, реалій однієї мови та культури в контексті і засобами іншої мови з метою досягнення ефективності міжкультурної комунікації</span></span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">. Завданням роботи є визначення екстралінгвальних та концептуальних чинників, які дозволяють ептонімам найбільш цитованих англомовних письменників О. Вайлда та Дж. Б. Шоу адаптуватися в німецькомовному середовищі та укорінитися в ептонімічній концептосфері німецької мови. </span></span></span></span></span></span><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">У процесі дослідження було встановлено, що драматургічна інновативність британських авторів, вибір висвітлюваних ними тем, сприяли масовим постановкам їхніх п’єс на сценах Німеччини та Австрії і відповідно – цитованості в мові-приймачі. Було змодельовано конфігурацію концептів, які вербалізуються ептонімами О. Вайлда та Дж.Б.Шоу в німецькій мові, визначено їхні специфічні ознаки, які сприяли набуттю іншомовними цитатами адаптованої ептонімічної форми в німецькій мові. </span></span><span style="font-family: 'Courier New', monospace;"><span style="font-size: small;"><span style="color: #000000;"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">У центрі концептосфери ептонімів О. Вайлда та Дж.Б. Шоу в німецькій мові знаходиться мегаконцепт </span></span></span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">людина</span></span></span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">, якому підпорядковано ієрархічно нижчі концепти, зокрема спільні для обох письменників </span></span></span></span><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">МЕНТАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, МОРАЛЬНІ ЯКОСТІ, СУСПІЛЬСТВО</span></span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">. </span></span></span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">Спільним є також висвітлення цими авторами нетипових ознак цих концептів, що також визначається як чинник ептонімізації.</span></span></span></span></span></span></p> Наталія Анатоліївна Оніщенко ##submission.copyrightStatement## 2019-02-17 2019-02-17 88 112 120 Обсяг значення як чинник перекладу прецедентного імені https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/12324 <p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span style="font-family: 'Times New Roman', serif;"><span style="font-size: medium;">У статті розглядається залежність перекладу прецедентного імені від його зв’язку із джерелом та, відповідно, від ментального образу, що онім активує у відповідному контексті. У той час як деякі прецедентні імена функціонують у культурному просторі незалежно, перетворившись на символи певних характеристик, інші підлягають декодуванню лише на основі прецедентного тексту або ситуації, з яких вони походять. Окрему категорію прецедентних імен становлять оніми, що супроводжуються стереотипним асоціативним комплексом у відповідній спільноті, однак безпосередньо не пов’язані з джерелом, тобто культурно специфічний ментальний образ переважає по відношенню до знання джерела походження. Категорія, до якої належить прецедентне ім’я, є суттєвим чинником перекладу, оскільки визначає потребу та обсяг компенсації, яку повинен забезпечити перекладач, якщо онім не є релевантним для цільової культури. Позатекстові коментарі є найбільш продуктивним способом перекладу, оскільки він дає можливість не тільки уникнути пробілів в інтерпретації, а також зберегти культурну специфічність оригіналу. Однак такі коментарі є ефективними, якщо вони є стислими, але при цьому надають максимум інформації, необхідної для розуміння поточного повідомлення, та є достатніми, але не надлишковими. </span></span></p> Ганна Володимирівна Тащенко ##submission.copyrightStatement## 2019-02-17 2019-02-17 88 121 126