Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов

Ставлення до Видимості Людей Похилого Віку в Політиці та Індустрії Моди

Алла Бєлова — 2025-12-30

У статті на матеріалі англійської мови висвітлюються засоби емоційного ставлення до людей похилого віку в політиці та моді – двох професійних сферах, що характеризуються безпрецедентною видимістю діючих осіб та винятковим інтересом громадськості. Статистика, геронтологія, геронтолінгвістика, численні аналітичні звіти свідчать про старіння світу, стрімке зростання частки людей віком 65+, в тому числі групи вісімдесятирічних. Тим не менш, люди похилого віку залишаються невидимими у громадських місцях, на робочих місцях, осторонь процесів прийняття рішень. У ХХІ столітті видимість людей похилого віку стає складовою інклюзивного суспільства та сталого розвитку. Вікові обмеження не дають можливості людям пенсійного віку працювати у багатьох галузях, але видатні фахівці у віці вісімдесяти років ламають вікові стереотипи та залишаються активними, привертаючи увагу завдяки своєму надзвичайному таланту та винятковості. Президенти США у 2010-2020-х роках, вісімдесятирічні та дев’яностолітні сенатори та судді Верховного Суду Сполучених Штатів зазнають жорсткої критики в ЗМІ та отримують багато негативних коментарів у соцмережах. Статті про політичну геронтократію у США мають явний негативний тон, позначені використанням слів та ідіом з негативним оцінним значенням, традиційною негативною стереотипізацією людей похилого віку. І, навпаки, старші моделі, які беруть участь у престижних модних показах та запрошуються до рекламних кампаній люксових брендів, сприймаються позитивно як взірець елегантності, здорового способу життя. Хвалебні статті про моделей 60+, успішних акторок, співачок, письменниць, моделей, які повернулися на подіум у зрілому віці, мають позитивний контекст. Лексичні одиниці, які у публікаціях традиційно пов’язують з похилим віком (зморшка, сивина), вживаються у статтях про зрілих моделей у позитивному контексті і набувають позитивного оцінного значення. Автори публікацій ігнорують блискучі кар’єри вісімдесятирічних політиків, тоді як минулі досягнення старших моделей у світі моди або за його межами висвітлюють детально та позитивно.

Мультимодальні Стратегії Дитячої Дослідницько-Пізнавальної Активності у Цифровому Дискурсі Британських Музеїв

Юлія Білюк — 2025-12-30

Упровадження цифрових технологій у діяльність музеїв трансформувало підходи до комунікації з аудиторією, зокрема з дітьми. Сьогодні вебсайти музеїв функціонують як автономні середовища репрезентації культурної та природної спадщини, де мультимодальність виступає визначальним принципом. У цифровій музейній комунікації мультимодальність, зорієнтована на дитячу аудиторію, відкриває перспективний напрям для наукових досліджень. Актуальність цього дослідження полягає у необхідності осмислити, як мультимодальні практики трансформують роль дітей – від пасивних реципієнтів до активних учасників культурної комунікації. У статті досліджено, як мультимодальні ресурси вебсайтів музеїв створюють умови для активного дослідження культурної спадщини юною аудиторією, демонструючи, що провідні інституції застосовують стратегії, спрямовані на залучення дітей як повноправних учасників культурної комунікації та освітнього процесу. Дослідження здійснено в межах мультимодального дискурс-аналізу, який поєднує структурно-семіотичне спостереження та порівняльний аналіз вебінтерфейсів і освітнього контенту провідних британських музеїв. На основі аналізу вебсайтів Британського музею, Природничого музею та Національної галереї показано, що сенсорні рюкзаки, інтерактивні гіди, творчі завдання та освітньо-розважальні активності створюють умови, за яких діти долучаються до вивчення експонатів і активно взаємодіють з простором музею. Структурування завдань поєднує тактильні, аудіальні та візуальні канали взаємодії, тоді як інтерактивні елементи розширюють комунікацію між різними платформами та створюють цифрове середовище, що стимулює допитливість, залученість і емоційний відгук. Такі практики підкреслюють зростаючу роль цифрових платформ як середовищ, де музеї випробовують нові педагогічні та комунікативні моделі, орієнтовані на дітей. Вебсайти музеїв постають як інформаційні ресурси та водночас як організовані мультимодальні середовища, де гра, інтерпретація та дослідження формують комунікацію з дітьми. Акцент на дитячій аудиторії та використання мультимодальних підходів розширюють можливості для взаємодії з культурною спадщиною, створюють умови для активної участі та демонструють процеси зміни інституційної ідентичності в цифрову добу, підтримуючи зв’язок із майбутніми поколіннями.

Вербальні Засоби Персуазивності в Англомовному Навчальному Відеодискурсі: Комунікативно-Прагматичний Аспект

Ярина Малаховська — 2025-12-30

Стаття присвячена системному комунікативно-прагматичному аналізу вербальних засобів персуазивності в англомовному навчальному відеодискурсі і розглядає його як мультимодальне, соціально зумовлене явище зі специфічною дискурсивною організацією. Недостатня увага до власне лінгвістичних засобів впливу в освітньому контексті привернула нашу увагу до вивчення вербальних засобів персуазивносі в англомовному навчальному відеодискурсі. Персуазивність в навчальній комунікації здебільшого трактують крізь методику викладання, тоді як саме мовні одиниці забезпечують залучення, регуляцію поведінки й ефективність комунікації. Мета статті – виявити та систематизувати вербальні одиниці, що актуалізують персуазивний вплив у мовленні вчителя, а також простежити їхні комунікативно‑прагматичні функції в конкретних навчальних відео. Персуазивність у цьому контексті постає як дискурсивна стратегія, спрямована на формування знань, навичок і поведінкових моделей учнів через поєднання експліцитних і імпліцитних мовних засобів. Увага в статті зосереджена на лексико-граматичних одиницях, що вербалізують персуазивні інтенції мовця: слова дії, імперативні конструкції, модальність, оцінна лексика та інтенсифікатори. Слова дії відіграють роль семантичних тригерів, які активізують пізнавальну діяльність учнів і прямо реалізують інтенцію вчителя щодо зміни поведінки або засвоєння знань. Імперативні конструкції, представлені у статті в різних формах (канонічній, неканонічній, ввічливій, бездієслівній, інтегративній), виконують роль інструктивних сигналів, які спонукають до здійснення конкретних дій. Модальність у навчальному дискурсі представлена трьома основними типами: булетичною, деонтичною та динамічною. Вербальні засоби персуазивності в англомовному навчальному відеодискурсі експліцитно та імпліцитно актуалізують інтенції мовця задля формування знань та навичок учнів.

Репрезентація Дональда Трампа в Метафтонімічних Інтернет-Мемах як Засіб Соціально-Політичного Впливу

Алла Мартинюк — 2025-12-30

Статтю присвячено вивченню конститутивних рис політичних інтернет-мемів, репрезентуючих 47-го президента США Дональда Трампа. Усі меми є реакцією на пост Трампа в його власній соціальній мережі Truth Social, в якому він стверджує, що був би найкращим у світі Папою. Метою дослідження є виявлення взаємодії візуальних і вербальних компонентів у метафтонімічних інтернет-мемах для досягнення соціально-політичного комунікативного впливу, встановлення внеску цих компонентів і вербальної алюзії у створення гумористичного стимулу як інструменту комунікативного впливу. Для аналізу комунікації було застосовано інструментарій мультимодальної когнітивної лінгвістики, що відкриває нові можливості дослідження комунікації як частини соціально-політичних процесів. Інтернет-мем розглядається як інтерактивний текст, переважно, гумористичного характеру, що розміщається в інтернеті як історично сформованому медіа-ресурсі, який надає можливість використання зображального і вербального семіотичних модусів для досягнення ситуаційно визначених комунікативних цілей. Інтерпретувати інтернет-мем можна лише помістивши його в контекст поточних соціально-політичних подій відповідного соціуму. Гумористичний стимул метафтонімічних мемів створюється присутністю в їхній структурі як мінімум двох несумісних концептуальних структур, які одночасно активуються у свідомості реципієнтів, та двоступінчасту модель подолання інконгруентності. Поширення інструментарію теорії концептуальної метафори та метонімії на мультимодальний аналіз комунікації дозволило встановити і описати візуальну метафтонімію, а також візуально-вербальну метафтонімію, що взаємодіє з алюзією. Обидва типи метафтонімії створюються на основі кількох метонімій, кожна з яких активує концептуальні структури певних доменів досвіду, у той час як метафора встановлює зв’язки між цими структурами, проектуючи ознаки зі структур домену джерела на структури домен цілі. Несумісність активованих концептуальних структур створює гумористичний стимул і висвітлює невідповідність рис Трампа очікуванням світової масової аудиторії від президента США. На цій основі метафтонімічні меми здійснюють соціально-політичний вплив на реципієнтів і функціонують як інструмент формування суспільної думки.

Дескрипції Одягу в Англомовному Публіцистичному Дискурсі XXI Століття

Наталя Марченко — 2025-12-30

У статті розглядається феномен дескрипцій одягу в англомовному публіцистичному дискурсі ХХІ століття як важливий об’єкт сучасної лінгвістики та медіалінгвістики. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі мас-медій у формуванні суспільної думки та культурних кодів, де опис одягу виконує не лише інформативну, а й оцінну, соціоідентифікаційну та символічну функції. Мода у ХХІ столітті постає знаковою системою, яка відображає соціальні трансформації, ідеологічні пріоритети та глобалізаційні процеси, що підсилює науковий інтерес до аналізу мовних засобів її репрезентації.

Мета статті полягає у виявленні лексико-стилістичних і дискурсивних особливостей дескрипцій одягу в англомовних публіцистичних текстах та визначенні їхніх комунікативних функцій у сучасному медіапросторі.

Методи дослідження ґрунтуються на поєднанні контент-аналізу, лінгвостилістичного аналізу та елементів дискурс-аналізу. Емпіричну базу становлять тексти англомовних видань («The Guardian», «The New York Times», «Vogue», «The Independent»), що відображають актуальні соціокультурні процеси.

Результати дослідження засвідчили, що дескрипції одягу функціонують як поліфункціональний інструмент: вони репрезентують зовнішність персонажів, підкреслюють соціальний статус, виражають культурні тенденції та реалізують оцінно-експресивний потенціал публіцистичного дискурсу. Встановлено, що теоретична значущість даного дослідження полягає у поглибленні знань про функціонування мови моди в публіцистичних медіа, а його перспективність визначається можливістю міждисциплінарного розвитку досліджень у сфері лінгвістики, культурології та медіазнавства, а також практичним застосуванням отриманих результатів для аналізу сучасного публіцистичного дискурсу.

У висновках підкреслюється, що дескрипції одягу становлять вагомий засіб смислотворення в сучасних англомовних медіа, оскільки вони не лише відображають зміни у сфері моди, але й формують соціальні уявлення про норми, гендерні ролі, статус та ідеали краси, виступаючи дієвим чинником конструювання публіцистичного дискурсу ХХІ століття.

Особливості Перекладацького Відтворення Відеоігор

Камілла Вороніна — 2025-12-30

У статті висвітлено особливості перекладацького відтворення відеоігор, зокрема на прикладі локалізації культової рольової гри «Відьмак 3: Дикий Гін». Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком ігрової індустрії, її зростаючим впливом на сучасну культуру та значним попитом на локалізовані продукти, які мають бути не лише технічно коректними, а й культурно релевантними. Переклад ігор як форма міжмедійної взаємодії вимагає врахування мови, стилістики, контексту, культурних кодів, жанрової специфіки та очікувань цільової аудиторії. Метою статті є аналіз основних перекладацьких стратегій, мовних та інтерсеміотичних трансформацій, що використовуються в процесі локалізації, а також визначення чинників, які впливають на збереження автентичності ігрового простору. Методологія ґрунтується на порівняльному аналізі польської, англійської та української версій гри, з використанням лінгвокультурного, функціонально-семіотичного та прагматичного підходів. Проаналізовано особливості перекладу власних назв, архаїзмів, діалектів, фольклорних елементів, гумору, лайки, міфологем, а також екранізації персонажних мовних стратегій. Дослідження виявило типові перекладацькі труднощі, серед яких: передача польських реалій, збереження авторських алюзій до слов’янської культури, адаптація стилістичних реєстрів і регістрів персонажів. Виокремлено основні трансформації: транскодування, калькування, генералізація, конкретизація, контекстуальна заміна, елімінація, компенсація, додавання, локалізаторська інтерпретація. У підсумках наголошено, що переклад відеоігор є міждисциплінарним явищем, що потребує не лише мовної компетентності, а й глибокого розуміння культурних кодів, жанрової специфіки, геймерського досвіду та технічних обмежень. Ефективна локалізація значною мірою визначає комерційний успіх проєкту, його сприйняття користувачами та довговічність у медіапросторі.

Стратегії та Перекладацькі Трансформації Суспільно-Політичних Реалій з Англійської Мови Українською

Надія Григорян — 2025-12-30

Стаття присвячена дослідженню проблеми перекладу суспільно-політичних реалій з англійської мови українською у сучасному публіцистичному медіадискурсі. З’ясовано, що такі одиниці виступають носіями культурно-специфічної інформації, відображають національну ідентичність, соціально-політичну структуру та історичний досвід певного суспільства. Переклад реалій передбачає врахування як семантичної точності, так і культурної релевантності та прагматичної адекватності, що вимагає від перекладача інтеграції мовної й культурної компетентності. У статті систематизовано основні перекладацькі трансформації суспільно-політичних реалій: транскрипцію, калькування, описовий переклад, лексичну заміну та переклад з адаптацією. Визначено їх функціональне призначення у відтворенні культурно маркованих одиниць та показано, що вибір трансформації зумовлюється не лише структурними особливостями терміна, а й контекстом його вживання, прагматичною спрямованістю та рівнем культурної маркованості. Обґрунтовано, що переклад суспільно-політичних реалій найчастіше реалізується через комбінований підхід, коли поєднання різних трансформацій дозволяє досягти балансу між точністю, зрозумілістю й комунікативною ефективністю. Результати аналізу свідчать, що ефективність перекладу суспільно-політичних реалій визначається здатністю зберегти семантичний зміст і прагматичний потенціал оригіналу при одночасному забезпеченні доступності для цільової аудиторії. Такий підхід сприяє не лише оптимізації міжмовної комунікації, але й адекватному відтворенню політичних та соціальних явищ у перекладному медіапросторі. У статті підкреслено важливість системного підходу до аналізу перекладацьких трансформацій, що дозволяє виявити закономірності та сформувати практичні рекомендації для підготовки фахівців у сфері перекладу. Окрему увагу приділено методиці викладання перекладу суспільно-політичних реалій у закладах вищої освіти, адже засвоєння відповідних трансформацій є ключовою умовою формування професійної компетентності майбутніх перекладачів.

Розкодовуючи Словники: Критична Перспектива Роксолани Зорівчак

Оксана Дзера — 2025-12-30

. Статтю присвячено осмисленню критичної спадщини Роксолани Зорівчак у сфері української лексикографії. У дослідженні підкреслюється, що словники виступають не лише інструментами фіксації мови, а й важливими чинниками культурної пам’яті та національної ідентичності. Проблема набуває особливої актуальності в умовах глобалізаційних викликів і російської агресії, коли питання мови, культури й ідентичності стають надзвичайно гострими. Мета статті полягає у висвітленні ролі Роксолани Зорівчак як критика української лексикографії та у виявленні значення її праць для сучасних студій у галузі металексикографії. Методологічну основу дослідження визначає міждисциплінарний підхід, що синтезує напрацювання перекладознавства, металексикографії та культурології. Дослідження поєднує історичну і критичну перспективи з використанням методів порівняльного аналізу, дискурс-аналізу та герменевтичного аналізу. Основні результати полягають у тому, що дослідження проф. Зорівчак охоплюють широкий спектр проблем: від збереження національних традицій у словникарстві до впровадження новітніх підходів, зокрема при підготовці перекладних і термінологічних словників. Її критика виявляє маніпулятивний потенціал словників у тоталітарному суспільстві й водночас показує перспективи їх розвитку як засобу відновлення культурної тяглості. Важливо, що спадщина Зорівчак демонструє здатність словників протистояти ідеологічному тиску та служити простором збереження мовного різноманіття. ЇЇ спостереження і сьогодні не втрачають актуальності, особливо в контексті деколоніального підходу до українських студій. Таким чином, її внесок не лише збагачує українську лексикографічну критику, а й пропонує рамку для розуміння словників як наукових і водночас політичних інструментів. У висновках наголошується, що звернення до спадщини Зорівчак відкриває нові перспективи для осмислення словників як засобів культурного спротиву, збереження ідентичності та інтеграції української лексикографії у світовий науковий контекст.

Проблеми Філології в Епоху ШІ: як Штучний Інтелект Змінює ЕSL-Викладання, Переклад і Наукові Дослідження

Ірина Змійова — 2025-12-30

У статті розглядається вплив штучного інтелекту (ШІ) на основні напрями філологічної діяльності – ESL-викладання, переклад і наукові дослідження. Актуальність теми зумовлена необхідністю переосмислення традиційних підходів до викладання, перекладу та наукової роботи в умовах технологічних трансформацій. Об’єктом дослідження є штучний інтелект і його технології в освітньому просторі, а предметом – способи їхнього застосування у викладацькій, перекладацькій та науковій діяльності. Метою статті є комплексний аналіз впливу ШІ на три основні напрями філологічної діяльності: ESL-викладання, переклад та наукові дослідження. Для досягнення зазначеної мети проаналізовано сучасні інструменти ШІ, що використовуються в ESL-викладанні; досліджено вплив ШІ на теорію і практику перекладу; визначено переваги й ризики застосування ШІ в науковій діяльності; окреслено етичні й нормативні аспекти використання ШІ у філологічній сфері. Стаття комплексно розглядає використання ШІ у викладанні англійської мови як іноземної, зокрема такі інструменти, як адаптивні платформи, чат-боти, автоматизоване оцінювання, а також трансформацію ролі викладача й структури навчального курсу. У сфері перекладу аналізується еволюція CAT-засобів, зростання ролі постредагування та загрози втрати професійних навичок. Окрема увага приділяється тому, як ШІ змінює методологію наукових досліджень, зокрема полегшує доступ до інформації, автоматизує аналіз джерел і редагування текстів. Завершальний розділ присвячений етичним і академічним аспектам використання ШІ – питанням доброчесності, авторства й академічної відповідальності.

Навчальні Вправи як Інструмент Формування Студентської Агентності в Мовній Освіті

Валерія Ільченко — 2025-12-30

У статті досліджено студентську агентність як сукупність мотиваційних, когнітивних та емоційно-вольових характеристик студента, яка забезпечує його здатність ініціювати, контролювати й спрямовувати власне навчання – зокрема з іноземної мови – та рефлексувати щодо його результативності. Окреслено теоретичні засади студентської агентності та чотири основні підходи до її визначення: соціокультурний, психологічний, соціологічний та соціокогнітивний. Проаналізовано наявну типологію студентської агентності, яка об’єднує самокеровану, колаборативну, технологічну, культурно орієнтовану, дослідницьку, рефлексивну та дієво орієнтовану типи агентності, та конкретизовано її прояви з урахуванням дисциплінарного виміру. Наголошено, що студентська агентність не є сталою рисою, а формується й активізується в процесі взаємодії студента з освітнім середовищем, а саме: освітніми нормами, очікуваннями викладачів, традиціями навчального закладу. Суттєву роль при цьому відіграють методи викладання, типи завдань та ступінь автономії, наданий студенту в процесі навчання. Установлено взаємозв’язок між типами студентської агентності та навчальними вправами, здатними формувати її окремі типи. Визначено, що різні типи вправ мають різний агентнісно-формувальний потенціал. Зазначено, що ключовим засобом формування студентської агентності є мовленнєві вправи, оскільки вони інтегрують когнітивну, соціальну, рефлексивну та діяльнісну складові навчальної активності студента. Мовні й умовно-мовленнєві вправи набувають агентнісно-формувального потенціалу за умови їхнього використання в межах навчального процесу, зорієнтованого на суб’єктну активність, рефлексію та свідоме опанування мови як інструменту повсякденного спілкування та професійної взаємодії. Підкреслено необхідність забезпечення оптимального балансу між використанням різних типів вправ задля забезпечення формування стійкої всебічної агентності суб’єктів освітнього процесу, оскільки саме такий підхід максимально сприятиме підвищенню ефективності освітнього процесу в цілому

Не Постредагуванням Одним: Навчання Перекладу в Епоху ШІ через Спеціалізовані GPT

В'ячеслав Карабан — 2025-12-30

У статті розглядається наявний педагогічний дисонанс у підготовці перекладачів, де великі мовні моделі (LLM) або забороняють, або ж змушують студентів виконувати лише виправлення помилок у згенерованих LLM текстах у процесі постредагування, нехтуючи критично важливими рішеннями, що передують перекладу та слідують за ним. Ми пропонуємо структуровану інтеграцію спеціалізованих на перекладі GPT в навчання, переосмислюючи штучний інтелект не як універсальний інструмент, а як набір спеціалізованих помічників для передперекладацького, перекладацького та післяперекладацького етапів робочого процесу. Такий підхід робить прийняття рішень перекладачем прозорим, навчальноздатним та оцінювальним, зміщуючи акцент на стратегічне мислення.

Ми розглядаємо таку розробку у контексті сучасних досліджень з перекладу за допомогою штучного інтелекту, постредагування, автоматизованого оцінювання та ШІ-грамотності, а також рекомендуємо людський нагляд для обмеження галюцинацій та схиблень у ШІ. У методологічному плані стаття пропонує послідовний синтез педагогічних, професійних та етичних аргументів на користь впровадження зазначених засобів навчання, а також формалізує їхню рольову та функціональну структуру. У статті представлено концептуальну модель та невеликий набір спеціалізованих на перекладі GPT, що охоплюють зняття неоднозначності слів, точність підбору синонімів, виявлення труднощів перекладу, вилучення термінології та її переклад, а також переклад з його поясненням та забезпечення якості перекладу. Перші їх використання свідчить про такі переваги: метакогнітивний поштовх завдяки чітким альтернативам, розумне пояснення та обґрунтована впевненість у рішенні; його ефективність завдяки його чіткості, оскільки cпеціалізовані на перекладі GPT рекомендують, а студенти приймають рішення.

Впроваджуючи зазначені рольові GPT, викладачі можуть розвивати у себе такі важливі компетенції, як ШІ-грамотність та промт-інжиніринг, тоді як студенти стають суб’єктами персоналізованого навчання та отримують глибше розуміння процесу перекладу. Така тріада «викладач-спеціалізований на перекладі GPT-студент» повертає центр уваги у підготовці перекладачів, активність у навчанні та відповідальність за нього тих, хто навчається. Запропонований підхід сприяє розвитку критично важливих та орієнтованих на майбутнє навичок перекладу, позиціонує технологію як інструмент, що доповнює та посилює людські можливості в рамках людиноцентричної парадигми ШІ, і надає викладачам правильний шлях уникнення вузького погляду на ШІ, де людина може виконувати лише функцію редактора машинного перекладу, перетворюючи ШІ із забороненого інструмента легкого отримання швидкого перекладу на структурований засіб навчання перекладацькому мисленню для готовності працювати в галузі, де вже задіяний штучний інтелект.

Дистанційне Навчання Англійської Мови В Середніх Школах України: Порівняльний Аналіз Поглядів Учнів та Вчителів

Маріанна Леврінц — 2025-12-30

Цифровізація української шкільної системи, що посилилася внаслідок збройної агресії, прискорила необхідність переходу іншомовної освіти, зокрема викладання англійської мови як іноземної, у віртуальне середовище. За таких умов особливої актуальності набуває вивчення ставлення учасників освітнього процесу до дистанційного навчання. Відтак метою дослідження є з’ясування поглядів учнів і вчителів англійської мови як іноземної щодо ефективності, переваг і недоліків дистанційного навчання. Додатково проаналізовано вплив досвіду навчання або викладання у віртуальному форматі на сприйняття його ефективності.

Дослідження виконувалося засобами анкетування та статистичної обробки даних, одержаних за участю 120 респондентів: 98 учнів старших класів середніх шкіл та 22 вчителів шкіл, розташованих у сільській місцевості Західної України, де впроваджується змішана форма навчання. Застосовано адаптований опитувальник Zou та ін. (2021), що містить шкалу оцінки ефективності навчального процесу організованого у віртуальному середовищі, а також шкалу виявлення його переваг і недоліків.

Для обробки емпіричних даних використано t-критерій Стьюдента, критерій χ² та метод лінійної регресії. Виявлено, що учні оцінюють якість онлайн-навчання значно вище, ніж вчителі. Обидві групи респондентів поділяють думку стосовно таких переваг, як гнучкість, доступність та технологічність, водночас педагоги більш схильні розглядати миттєвий зворотній зв'язок як вагому перевагу віртуального навчання. Розбіжностей у сприйнятті труднощів дистанційного навчання виявлено не було, проте вчителі наголошують на складнощах у забезпеченні взаємодії та залученні учнів до навчального процесу, тоді як учні вказують на обмеженість навчальних методів і технік. Регресійний аналіз виявив незначний, але статистично значущий вплив досвіду онлайн-навчання на оцінку його ефективності.

Перекладацька Освіта у Часи Змін: Компетентності, Технології та Очікування Ринку

Олена Мазур — 2025-12-30

Дослідження пропонує аналіз сучасного стану спеціалізованої підготовки перекладачів в Україні, розглядаючи структуру навчальних програм, ступінь спеціалізації, інтеграцію цифрових і перекладацьких технологій та узгодженість із динамічними вимогами професійного ринку. Метою є виявлення та характеристика розриву між університетською підготовкою і реальними потребами ринку праці шляхом аналізу оцінок релевантності дисциплін, рівня задоволеності навчанням та самооцінки готовності до професійної діяльності. Емпіричну базу становить стратифіковане анонімне опитування 226 студентів бакалаврату й магістратури з шести українських університетів. Застосовано змішаний підхід для виявлення кореляцій між характеристиками програм і показниками задоволеності. Результати свідчать, що вищі рівні задоволеності пов’язані з більшою спеціалізацією, практичною спрямованістю та можливістю виконання автентичних проєктів; водночас виявлено недостатнє охоплення вузькогалузевих дисциплін, обмежене використання інструментів комп’ютеризованого перекладу (CAT), застосувань штучного інтелекту, бізнес- і правових аспектів, а також відсутність системної кар’єрної орієнтації. Респонденти відзначають потребу у посиленій підготовці з соціального та конференційного перекладу, аудіовізуального перекладу й локалізації, а також у розвитку «м’яких» навичок. Отримані результати підтверджують доцільність адаптації навчальних програм до міжнародних моделей компетентностей, налагодження тіснішої співпраці між університетами та роботодавцями, балансування теоретичних знань і практичних умінь, а також впровадження студентоцентричних методів навчання для підвищення конкурентоспроможності випускників.

Проєктування Методики Розвитку Емоційного Інтелекту Студентів Засобами Іноземної Мови в Умовах Цифрової Трансформації

Ольга Осова — 2025-12-30

У сучасних реаліях розвитку суспільства та трансформацій освітнього простору проблема розвитку емоційного інтелекту студентів набуває особливого значення для їх підготовки до майбутньої професійної діяльності. У цьому контексті іноземна мова виступає не лише важливим засобом комунікації, а й дієвим інструментом особистісного розвитку та формування емоційного інтелекту, що вимагає переосмислення існуючих підходів та методик викладання. Мета цієї статті полягає в тому, щоб обґрунтувати теоретичні засади та спроєктувати методику розвитку емоційного інтелекту студентів засобами іноземної мови в умовах цифрової трансформації. Об’єктом дослідження виступає процес розвитку емоційного інтелекту студентів, а його предметом – проєктування методики розвитку емоційного інтелекту студентів засобами іноземної мови в умовах цифрової трансформації. У статті аналізується сутність та складові емоційного інтелекту в контексті освітнього процесу. Емоційний інтелект здобувачів вищої освіти розглядається як інтегративна якість особистості, що синтезує когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти й забезпечує ефективну адаптацію до динамічних умов навчального середовища та майбутньої професійної діяльності. У дослідженні визначено особливості впливу цифрового середовища на процес розвитку емоційного інтелекту під час іншомовної освіти. Спроєктована методика розвитку емоційного інтелекту студентів засобами іноземної мови базується на системному підході, що включає інтеграцію автентичних іншомовних матеріалів, рефлексивних практик, інтерактивних завдань та цифрових інструментів. Методика об’єднує фундаментальні та специфічні принципи навчання із цілеспрямованим використанням цифрових технологій, що дозволяє розвивати емоційну компетентність студентів під час іншомовної освіти. Особливу увагу приділено застосуванню штучного інтелекту для симуляції емоційно насичених діалогів та зворотного зв’язку. У статті наведено приклади вправ і завдань, що реалізуються в межах спроєктованої методики та спрямовані на активізацію емоційного та комунікативного досвіду студентів.

Досвід Організації Сертифікатної Освітньої Програми з Навчання Усного Перекладу

Олександр Ребрій — 2025-12-30

Статтю присвячено висвітленню особливостей реалізації сертифікатної освітньої програми «Переклад конференцій» для здобувачів освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Актуальність статті зумовлено: (1) потребою в підготовці перекладачів для забезпечення євроінтеграційних процесів; (2) прагненням поділитися досвідом сертифікатної освітньої програми з навчання усного перекладу. Об’єктом дослідження виступає зазначена сертифікатна освітня програма, реалізована за підтримки Європейського парламенту, а предметом аналізу – її структура, учасники та умови упровадження, переваги та недоліки. Метою дослідження є поширення досвіду успішної сертифікатної освітньої програми для підготовки усних перекладачів на другому (магістерському) рівні вищої освіти. Дослідження було проведено на основі низки методів: аналіз та синтез використовувалися для вивчення європейських вимог до підготовки усних перекладачів та розробки власної сертифікатної програми; дескриптивний метод став у нагоді для опису структури програми, її змісту та учасників; порівняльний метод дозволив зіставити український підхід до навчання усного перекладу з європейською традицією. Освітня програма обсягом 26 кредитів ЄКТС (780 годин) складалася з 8 освітніх компонентів – 6 практичних і 2 теоретичних. Термін реалізації програми – 2 семестри або 32 тижні. Загальна кількість аудиторних годин складала 256, тижневе навантаження – 8 годин (6 практичних і 2 лекційні). Реалізація програми в онлайн режимі мала свої переваги: (1) можливість отримати додаткову кваліфікацію у вільний від основного навчання час; (2) наявність онлайн інструментів для відпрацювання навичок всіх видів усного перекладу; (3) поширення усного перекладу у віддаленому режимі. На основі власного досвіду було сформульовано низку рекомендацій для організації аналогічних програм іншими ЗВО України.

Розвиток Мовних та Мовленнєвих Компетенцій при Навчанні Іноземної Мови Засобами Цифрових Ресурсів для Читання STORYWEAVER, PROJECT GUTENBERG, MANYBOOKS

Світлана Шелудченко — 2025-12-30

Актуальність. У статті досліджено потенціал цифрових платформ StoryWeaver, Project Gutenberg та ManyBooks як засобів формування та розвитку мовних і мовленнєвих компетенцій у процесі навчання іноземної мови. В умовах цифровізації освіти все більшої популярності набувають онлайн-ресурси, що забезпечують вільний доступ до різноманітних текстів для читання мовою оригіналу. Зазначені платформи містять велику кількість текстових матеріалів різних жанрів, рівнів складності та тематик, що дозволяє ефективно адаптувати їх до потреб здобувачів освіти з різним рівнем мовної підготовки. Мета дослідження – проаналізувати потенціал цифрових ресурсів для читання StoryWeaver, Project Gutenberg, ManyBooks у розвитку мовних та мовленнєвих компетенцій при навчанні іноземної мови.

Результати дослідження. У ході дослідження проаналізовано можливості використання цих ресурсів як дидактичного інструменту, що сприяє розширенню словникового запасу, вдосконаленню граматичних навичок, покращенню вмінь читання та перекладу, а також розвитку критичного й креативного мислення. Автори підкреслюють важливість роботи з оригінальними або максимально наближеними до реального мовлення текстами, оскільки такі матеріали дозволяють студентам краще зануритися в мовно-мовленнєве середовище, розуміти культурні контексти та особливості іншомовного дискурсу. Залучення цифрових платформ в освітній процес також стимулює мотивацію до самостійного навчання, підвищує активність здобувачів освіти та сприяє формуванню навичок саморегульованого навчання.

Окрему увагу приділено інтеграції зазначених онлайн-ресурсів у навчальний процес як елементу сучасної педагогічної стратегії. Розвідка демонструє приклади форм роботи з текстами, що можуть бути використані освітянами для формування різних компонентів мовної компетенції. Також проаналізовано переваги й виклики, пов’язані з використанням досліджуваних цифрових ресурсів в галузі освіти та педагогіки. Зроблено висновок, що платформи StoryWeaver, Project Gutenberg та ManyBooks є ефективним інструментом для підвищення якості мовно-мовленнєвої підготовки, сприяють створенню більш гнучкого та інклюзивного освітнього середовища й відкривають нові перспективи для навчання іноземних мов у цифрову епоху.

Колективний Студентський Переклад як Культурно-Освітня Практика

Павло Шопін — 2025-12-30

У статті колективний студентський переклад розглядається як культурно-освітня практика. Об’єктом дослідження є освітній та культурно-дипломатичний проєкт, що зосереджений на колективному перекладі англійською мовою есея Михайла Ляха «Між Драгомановим і Марксом. Політичне життя Лесі Українки», який виконали дванадцять студентів Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Предмет дослідження — педагогічна, лінгвістична та культурна динаміка спільного перекладу як методу навчання та культурної взаємодії. Мета статті — визначити роль колективного перекладу для розвитку професійних компетентностей студентів-перекладачів та їхньої критичної історичної свідомості, а також дослідити, як такі перекладацькі проєкти сприяють міжнародному визнанню українських політичних та інтелектуальних традицій. Це дослідження є актуальним у контексті постійних зусиль з глобалізації української інтелектуальної спадщини, особливо після повномасштабного вторгнення Росії. З огляду на цей контекст, учасники проєкту підійшли до перекладу не лише як до лінгвістичного завдання, а як до форми культурної дипломатії та громадянської активності. З точки зору методології, дослідження поєднує аналіз конкретних випадків, спостереження за учасниками та редакційну критику студентських чернеток у ширшому контексті педагогіки перекладу та публічної науки. Матеріал дослідження включає оригінальну українську статтю Михайла Ляха, її англійський переклад та ітеративні редагування з боку студентів і викладача, що привели до остаточної опублікованої версії. Проєкт доводить, що колективний студентський переклад може функціонувати як педагогічна модель і засіб культурної дипломатії, надаючи студентам можливість виступати посередниками національної історії для міжнародної аудиторії. До перспектив для подальших досліджень належить вивчення таких питань, як культурний потенціал перекладу на прикладі інших публіцистичних текстів, що їх перекладають студенти під керівництвом автора; роль перекладу в деколонізації знань; етична інтеграція інструментів штучного інтелекту в перекладацьку освіту; переклад як громадянська активність в умовах російсько-української війни