Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology <p>Фахове видання з філологічних та педагогічних наук.</p> <p>Висвітлюються актуальні проблеми іноземної філології та методики викладання іноземних мов.</p> <p>Для лінгвістів, викладачів, аспірантів та пошукачів, студентів старших курсів.</p> V.N. Karazin Kharkiv National University uk-UA Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2227-8877 Комунікативно-прагматичні характеристики новорічної промови президента (на матеріалі української, англійської та китайської мов) https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20431 <p style="text-align: justify;">У статті досліджуються новорічні виступи політичних діячів – президентів різних країн. Важливою складовою промов політиків є не лише інформування громадян про життя країни, але й отримання їх прихильності та підтримки, переконання аудиторії у правильності своєї позиції у порівнянні з позиціями політичних опонентів. З цією метою політичні діячі надають аргументи і факти, використовують&nbsp; різноманітні методи переконання. Тому для кожного політика відіграє велику роль аргументація, за допомогою якої політики навмисно впливають на створення та модифікацію думки електорату. Актуальним в політичному дискурсі є дослідження новорічних виступів. Під час промови є гарна можливість створити необхідну атмосферу, поєднати народ, продемонструвати повагу до народу, підвести висновки минулого року, наголосити на важливості спільних досягнень, вказати способи вирішення спільних проблем. Метою даного дослідження є аналіз новорічних звернень президентів, виявлення основних стратегій впливу у їх виступах. Об’єктом аналізу є новорічний виступ президента як жанр політичного дискурсу, предметом – засоби аргументації та методи впливу у новорічних зверненнях. Головним завданням аналізу політичного дискурсу є дослідження комплексних відносин у структурі «мова-соціум» і «комунікація-держава». У політичному дискурсі вживають прийоми, які базуються, насамперед, на виборі відповідної інформації, ефект від якої може бути переконування адресата у правильності своєї позиції. Аналізуючи концепцію політичного дискурсу, необхідно зауважити, що саме на основі комунікативних практик ґрунтується соціальна чи політична особистість, а за рахунок контенту, що створюється на базі дискурсу, в соціальних структурах відбуваються зміни. Отже, перевагою будь-якого виступу, будь-якого тексту виступає гармонія форми і змісту. Дослідивши стиль, структуру і зміст текстів новорічних промов політичних лідерів країн, можна зауважити, що новорічні промови різні. Але кожна промова має змістовий і логічний зв'язок. А добре організована структура промови, її зміст відіграє особливу роль у впливі і переконанні аудиторії.</p> Світлана Віротченко Ірина Авдєєнко Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 7 13 10.26565/DOI: 10.26565/2227-8877-2022-95-01 Roots to branches: ретроспективна та проспективна інтертекстуальність фанфікшн Великої Британії https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20806 <p style="text-align: justify;">Розвиток партисипаторної культури разом з поширенням мережевих компьютерних технологій породив мережеву аматорську літературу: фанфікшн. Твори фанфікшн, фанфікі партисипаторної культури утворюються як вторинні художні тексти, котрі у трансформованому вигляді відтворюють окремі складові популярних текстів-канонів. Актуальність обраної тематики, зумовлена масовою популярністю та лінгвокультурною значущістю фанфікшн, пояснює нагальну необхідність всебічного філологічного дослідження цього феномену. У статті розглянуто інтертекстуальність як принцип утворення фанфікшн, для чого уведено поняття інтертекстуального вектору художнього твору, ретроспективної та проспективної інтертекстуальності, яку проаналізовано на прикладі окремих творів. Категоріальною ознакою жанру фанфікшн є його інтертекстуальна розбалансованість. Фанфікі − вторинні тексти, які утворюються за рахунок ретроспективної інтертекстуальності (посилань на прецедентні тексти-канони). Водночас, фанфікі рідко набувають власної прецедентності, що послаблює їх проспективну інтертекстуальність. Рідким прикладом інтертекстуально збалансованого фанфіка вважаємо романи Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна про Середзем’я. У статті розглянуто прецедентні твори, з якими вони реалізували ретроспективну інтертекстуальність: давньоанглійській епос <em>“Beowulf”</em>, скандинавський і фінський епос, давньогерманські легенди, твори Ф.&nbsp;Купера. Таке розмаїття відтворених прецедентних текстів надає романам Толкіна лінгвокультурну багатовимірність та ціннісну глибину, що в поєднанні із захоплюючим сюжетом та цікавими персонажами сприяє їх прецедентності, а отже – надає проспективний інтертекстуальний потенціал, який втілюється в численних фанфіках та збалансовує їхню ретроспективну інтертекстуальність. Перспективним для подальших досліджень вважаємо вивчення процесів трансформації текстів-канонів в фанфіках, а також розгляд типології інтертекстів в фанфікшн.</p> Олена Нефьодова Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 14 19 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-02 Відгадуючи загадки: лінгвокогнітивний аналіз англійських та українських загадок https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20807 <p style="text-align: justify;">The article offers an analysis of the conceptual structure of English and Ukrainian riddles with the subsequent comparison of the empirical data under scrutiny. The relevance of the cognitive-linguistic vantage point adopted in the paper is determined by the fact that riddles constitute coal-and-ice elements of the linguistic image of the world which is a reflection of the ethnic conceptual image of the world. Thus, exposing the conceptual organization of riddles lays foundations for establishing unique features of the mindset of the English and Ukrainian peoples reflected in riddles in both languages. To reach the goal, I apply the methodology of conceptual analysis, namely the notions of conceptual sphere and domain introduced by cognitive linguists, as well as basic propositional schemas that feature in semantics of lingual networks. The research consists of two stages. At the first stage, I perform the modeling of the conceptual arrangement of objects the riddles refer to. The objects are found to fall within one of the two conceptual spheres (LIVING BEINGS and INANIMATE OBJECTS) that consist of three and six domains correspondingly. At the second stage, the characteristics of referents that are mentioned in the riddles serving as clues for guessing them are considered. These 25 characteristics are viewed as predicates of 11 basic propositional schemas. In conclusions, I draw a comparison between the riddles of the two languages. The similar features are attributed to the universals embedded in the conceptual image of the world symptomatic of all humans whereas the revealed differences pertain to idioethnic specificity of the two linguistic communities.</p> Дмитро Павкін Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 20 28 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-03 Віршована байка і жарт: подібні і відмінні риси зі стилістико-синергетичної точки зору. https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20808 <p style="text-align: justify;">У статті на матеріалі німецькомовних текстів розглядаються жарт і вiршована байка як споріднені і водночас різні форми малого жанру, якщо розглядати їх із протилежних полюсів: як власне-байку і власне-жарт. Залежно від співвідношення стильових рис та їхньої інтенсивності, передусім риси комічного, утворюються перехідні форми, змішані тексти. З посиленням ролi комiчного байка виявляє тенденцiю до перетворення в жарт. Всі різновиди комiчного були завжди властиві байцi. Але комiчнiсть у ній не домінувала, оскільки перевага надавалася дидактичному призначенню байки. Комiчнiсть поступалася повчанню, моралі, вiддаючи їй перше мiсце. Якщо ж перше мiсце займає комiчнiсть, вiдтiсняючи мораль на заднiй план, то байка перетворюється на жарт. Щодо питання про спiввiдношення байки i жарту в статті викладено концепцiю В.&nbsp;Лiбхена, сучасного німецького теоретика байки і байкаря. Своєю формою жарт вiдповiдає формi Езопової байки, а саме риторичнiй байцi. В її основi, як i в основi жарту, лежить також ситуативна частина (чекання) та евристична, когнiтивна, частина (пуант) У статті наводиться риторично-стисла байка Лібхена „Witz und Fabel“, яка є образно-символічним відбитком цієї концепції. У ній метафорично і прозоро зображено цінність жанру байки, її спорідненість із жартом, його підпорядкованість стародавній байці. За моїм баченням, в основі створення комічних ефектів лежить невідповідність форми і змісту: первісна форма об’єкта висміювання руйнується через метафоричне порівняння цього об’єкта з будь-яким іншим об’єктом або с тим самим, але як таким, що отримує нові характеристики, які знижують його&nbsp; значимість. Межi мiж байкою та жартом дуже рухливi: вони визначаються спiввiдношенням комiчного й повчального. Власне-жарту моралiзування не є властивим. У цьому вiн повнiстю вiдповiдає старiй формi байки, яка не мала тлумачення, експлiцитної моралi. У статті наведено ілюстрації німецькомовних текстів байок, у яких риса комiчностi настiльки посилена, що можна говорити про тенденцiю до перетворення в жарт (М.&nbsp;Клаудiус, Ф.&nbsp;В.&nbsp;Цахарія, Г.&nbsp;К.&nbsp;Пфеффель, В.&nbsp;Буш, В.&nbsp;Лібхен). Під час визначення спорідненості чи несхожості байки й жарту за моєю методикою аналізу враховується iнтенсивнiсть стильових рис: <u>комiчностi</u>, пiд якою в даному випадку можна розумiти iнтенсивнiсть ефекту вiдчуження (пуанту), та <u>повчальностi</u>, яку треба розумiти не лише в прямому вузькому значеннi, а також у значеннi пiзнання та cтвердження певної iстини. За моєю дефiнiцiєю та класифiкацiєю байок, крiм того, треба пам’ятати про рису <u>образної символiчностi</u>, що пов’язана з <u>алегоричнiстю</u> та <u>фантастичнiстю</u>, завдяки якiй утворюється бiльш або менш узагальнений та глобалiзований образ-символ, котрий бiльше пов’язаний із евристичним, нiж із комiчним. Тому це є також одним із найголовнiших критерiїв вiдокремлення байки вiд жарту. Спiввiдношення, перевага тiєї чи iншої риси перемiщують текст у зону впливу байки або жарту. До перспектив подальших досліджень належить включення жарту в діаграми зон взаємовпливу споріднених форм (байки, притчі, дидактичної поеми, повчального вірша, епіграми, афоризму), дослідження мовностилістичних засобів вираження комічного, які реалізуються у текстах цих жанрових форм. Важливою перспективою вважаю також подальший розвиток досліджень жарту і споріднених форм в лінгвосинергетичному і прагмастилістичному напрямках.&nbsp;</p> Lydia Pichtownikowa Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 29 35 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-04 Відображення жіночих відносин у китайськомовному побутовому дискурсі: прагмастилістичний аспект https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20809 <p style="text-align: justify;">У статті проаналізовано особливості відображення жіночих відносин у китайськомовному побутовому дискурсі на матеріалі оповідань та новел ХХ-ХХІ ст. Проаналізовано поняття «контакт» та «дискурс», уточнено межі функціонування побутового дискурсу, розкрито характерні риси жіночого контакту у побутовому дискурсі, проаналізовано стратегії і тактики жіночого побутового дискурсу. Найменш структурованим типом дискурсу вважають дискурс побутового мовного спілкування. Основною ознакою побутового дискурсу є його комунікативна спрямованість і наближеність до повсякденної мови, вживання сленгу. Сімейна комунікація, в якій занурена кожна людина, утворює так звану «сімейну мову», що формує певну мовну поведінку людини, її особливості мовлення, інтонацію та емоційну забарвленість мовлення. В конструюванні жіночого образу китайські автори часто звертаються до метафоризації, порівнянь, контекстуальних перифразів, метонімії та паремій (чен'юй, яньюй, суюй, гуаньюн'юй), серед яких превалює зображення зовнішньої привабливості жінки у порівнянні її з місяцем, квіткою, нефритом, богинею, нечистою силою. Зображуючи жіночий дискурс, автори звертаються до засобів градації (клімакс та антиклімакс), анафори, використовують усі види окликів, звертань, часток, вдаються до експресивних можливостей кореневих морфем. Дослідивши тактики та стратегії, що використовують жінки під час побутового спілкування, ми виявили, що панівними стратегіями є утвердження, переконання, доведення та аргументація. Під час розгортання конфліктної комунікації особливої уваги жінки надають стратегіям пристосування, уникнення, співпраці та суперництва. Виявлено, що жіноча мова відрізняється від чоловічої своєю більшою експресивністю, широким використанням вигуків, часток для збільшення емоційної забарвленості, великою концентрацією емоційно-оцінної лексики. Продовженням досліджень вважаємо вивчення композиції жіночого побутового дискурсу, його синергії, яка базується на взаємодії цілей дискурсу та його конституціональних обмежень.</p> Лідія Піхтовнікова Вікторія Руденко Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 36 43 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-05 Національні стереотипи як проблема перекладу https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20810 <p style="text-align: justify;">Статтю присвячено вивченню впливу національних стереотипів (етностереотипів) на створення образу у вихідному та його перестворення у цільовому художньому дискурсі. Актуальність дослідження зумовлено активною розбудовою імагології – наукової галузі, фокус уваги якої поступово зміщується з художніх особливостей образотворення на мовностилістичні засоби його імплементації в різних мовах та культурах. Метою дослідження є вивченні національних гетеростереотипів як проблеми перекладу на матеріалі твору “A short history of tractors in Ukrainian” британської письменниці Марини Левицької, який став показовим прикладом маніпулятивної репрезентації образу українця в сучасній британській літературі, та двох його перекладів – українською та російською мовами. Об’єктом дослідження є національні стереотипи як чинник формування художнього образу, а предметом аналізу – їхні мовностилістичні маркери у першотворі та друготворі. Серед методів дослідження провідну роль грають: метод «приписування якостей» Катца–Брейлі, на основі якого здійснювалося виявлення стереотипів відносно персонажів роману; методи лексико-семантичного, стилістичного та контекстуального аналізу задля ідентифікації засобів актуалізації стереотипів; метод порівняльного аналізу для зіставлення як вихідного тексту з цільовим, так і двох цільових текстів між собою. Такий підхід уможливив не тільки усвідомлення задіяних перекладацьких стратегій, а й обґрунтування їхніх відмінностей. Залучення множинних перекладів показало, що відтворення мовностилістичних засобів створення художнього образу обумовлюється дією ідеологічного чинника. У випадках, коли ставлення до стереотипізованого образу у приймаючій культурі є нейтральним або позитивним, перекладач може вдаватися до стратегії пом’якшення негативного стереотипу, натомість у випадку негативного ставлення перекладач, навпаки, може навмисно загострювати негативні характеристики.</p> Олександр Ребрій Яна Сергіївна Сиса Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 44 51 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-06 Пародія як «епіцентр» карнавалізації https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20811 <p style="text-align: justify;">Карнавалізація є втіленням прямого зв’язку з реальним життям, що дозволяє встановити сутність явища «постійного діалогічного карнавалу» і визначити кордони в розкритті його природи. В цій статті розглядаємо жанр пародії, головним учасником якого є дискурсивна особистість пародиста. Метою є комплексне багатоаспектне дослідження та опис сучасної пародії у поліфонії її форм. У пародії, що очолює систему розмовних карнавалізованих жанрів, де адресантом пародист виступає як комунікативний тип дискурсивної особистості, було встановлено наявність парадоксу пародії – логіку алогізма. Це і стало науковою новизною дослідження. Алогізм – це неочікуваність, скандальність, гра з адресатом. Логіка алогізму у її основі передбачає двосмисленість. Комунікативні ознаки жанру пародії встановлені як інтенціональність, умисна експліцитна реалізація комічних засобів. Виділено три різновиди пародії, які перебувають у діалогічних стосунках: 1) пародія як мовленнєвий жанр; 2) пародія на мову; 3) пародія як елемент тексту. Проаналізовано два типи пародіювання: 1) пародія форми/насмішкувате наслідування, 2) імітація і пародіювання змісту. Ці обидва типи базуються на гіперболі, гротеску, коли або сама ситуація, або мова персонажів, або самі персонажі утрирувані і, більше того, значно видозмінені. Особливою характеристикою жанру пародії є її інтердискурсивність. Виступ пародиста пов’язаний виключно з актом оцінки і інтерпретації. Мовний аспект пародійності – з діалогізмом карнавального світу, що вимагає від пародиста експресивності ідей, образів, жартів, стилю і слова: це характеризується інтенсифікацією висловлення, емоційним та художнім забарвленням. Перспективою дослідження є контрастивне вивчення пародії як лінгвокогнітивного феномену, що визначається культурно-історичним контекстом.</p> Вікторія Самохіна Світлана Тарасова Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 52 59 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-07 Особливості функціонування кінесичних засобів комунікації у англомовному казковому дискурсі https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20812 <p style="text-align: justify;">Статтю присвячено дослідженню організації англомовного казкового дискурсу, унікального за своєю семіотичною системою, та маніфестованих у ньому кінесичних компонентів комунікації. Казка грає роль каталізатора у процесі соціалізації особистості, вона є першою «гендерною азбукою» для дитини, де експліцитно окреслено закріплені у соціумі поведінкові комунікативні патерни. У статті розглядаються ситуації комунікативної взаємодії у гетерогенній комунікативній діаді «жінка – чоловік» з урахуванням гендерних параметрів учасників комунікації. Виходячи з прагматичних настанов жіночих казкових дискурсивних особистостей, проаналізовано стратегічну поведінку казкових мовців та виявлено закономірності функціонування кінесичних комунікативних засобів. Визначено, що для жіночих персонажів у комунікативній парі «жінка – чоловік» серед усіх мімічних засобів комунікативно значущими у англомовному казковому дискурсі є погляд й усмішка, а серед жестових – рухи головою. Фемінні мовці використовують ці невербальні компоненти для реалізації кооперативної чи конфліктної комунікативної стратегії та для налаштування відповідного тону спілкування. Встановлено, що кінесична поведінка казкових мовців є поліфункціональною: вона може свідчити про готовність жінки до взаємодії або бажання впливати на співрозмовника; кінесична складова допомагає встановити контакт та має на меті отримання інформації від комунікативного партнера; є індикатором ставлення до адресата та слугує засобом висловлення почуттів. Проаналізовані функціонально-комунікативні особливості кінесичної складової відповідають очікуванням суспільства щодо виконання чоловічих та жіночих гендерних ролей.</p> Людмила Солощук Анна Чеботарьова Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 60 69 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-08 Номінації агресії Росії проти України в англомовних медіа: когнітивно-прагматичний аналіз https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20813 <p style="text-align: justify;">Протягом 2014–2022 років в англомовних медіа вживаються декілька провідних номінацій збройної агресії Росії проти України від КРИЗА/CRISIS і СПЕЦІАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ/SPECIAL OPERATION до ВІЙНА/WAR, причому обрана номінація засвідчує політичну позицію видань і змінюється відповідно до розвитку подій. Наша розвідка доводить, що різні структури цих концептів зумовлюють їх різне місце в англійській мовній картині світу і, відповідно, сприйняття носіями мови. Гіпотезою роботи є теза про те, що ЗБРОЙНА АГРЕСІЯ – гештальтний поліапельований концепт, різні номінації якого – <em>war</em><em>, </em><em>operation</em><em>, </em><em>crisis</em> – активують різні домени в англійській картині світу і, відповідно, маніпулюють свідомістю, змінюючи сприйняття. З метою встановлення місця окремих концептів в англійській мовній картині світу, у статті проводиться семантичний аналіз лексем-репрезентантів цих концептів, визначається їхня структура і напрямки профілювання. На основі комплексної когнітивно-прагматичної методики дослідження автори визначають змістовий обсяг лексем-номінацій концептів. У результаті їх порівняльного аналізу зроблено висновок, що концепт ВІЙНА/WAR є найбільш точним відповідником стану збройної агресії, у&nbsp; той час як інші концепти викривляють уявлення носіїв мови про стан справ і слугують засобами маніпуляції, відволікають від усвідомлення воєнних злочинів армії агресора, звитяги захисників і трагедії цивільного населення, що потерпає від агресії. Ми стверджуємо, що маніпулятивний дискурс агресора складають чотири основні тактики: заперечення, відволікання, спотворення фактів, збудження тривоги. Емпіричний матеріал дослідження отримано з тлумачних та етимологічних словників англійської мови та з провідних друкованих медіа США.</p> Ірина Шевченко Ірин Морозова Вадим Шевченко Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 70 77 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-09 Особливості підготовки до міжнародних мовних іспитів на факультеті іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20814 <p style="text-align: justify;">Статтю присвячено дослідженню структури міжнародних мовних іспитів на прикладі екзамену РЕІС (РТЕ) від компанії «Пірсон», що його можна скласти на базі Міжнародного центру мовної сертифікації факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В.&nbsp;Н. Каразіна. Особливу увагу приділено необхідності внесення відповідних змін до чинної ОП з англійської мови як основної іноземної мови та другої іноземної мови для студентів педагогічного (філологічного) та перекладацького відділень факультету іноземних мов. Методологічну основу пропонованого дослідження складають загальнонаукові методи, особливу увагу приділено кейсовому методу, бо автори мають досвід у питанні організації, складання та підготовки до міжнародних мовних іспитів. Ця робота має на меті представити спектр завдань іспиту РЕІС (РТЕ) та методичних вказівок з коригування чинної ОП, а також процесу їх потенційної імплементації в каркас ОП, що могло б зумовити розвиток навичок успішного складання мовних іспитів здобувачами вищої фахової освіти. Об’єктами дослідження є завдання міжнародного мовного іспиту РЕІС (РТЕ), а також вправи із навчально-методичних посібників факультету іноземних мов, що складають корпус емпіричного матеріалу кількістю 104 одиниці. Предметом аналізу став характер вищезазначених вправ. Актуальність роботи зумовлює нестача комплексних наукових розвідок у цьому напрямку, а також значна зацікавленість здобувачів вищої освіти в отриманні зазначеного міжнародного сертифікату. У процесі дослідження виявлено, що РЕІС (РТЕ) іспит з англійської мови має два основних структурних елементи: письмовий та усний, інтеграцію яких у чинну ОП запропоновано в цьому дослідженні за рахунок внесення коригувань до аспектів «Усна практика» та «Аналітичне читання».</p> Олексій Зенякін Валентина Пасинок Семен Немчонок Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 78 84 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-10 Практичні аспекти застосування сучасних онлайн-платформ у професійній підготовці майбутніх філологів англійської мови https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20815 <p style="text-align: justify;">У статті підіймають питання використання сучасних онлайн платформ і цифрових технологій у процесі професійної підготовки майбутніх філологів англійської мови. Теоретичний аналіз сучасних досліджень показав актуальність інтеграції мережевих засобів навчання в освітній процес. Як осередок потенційних навчальних ресурсів Інтернет є безмежним середовищем для вивчення англійської мови, тому його використання є досить поширеним. Сучасними онлайн-ресурсами є освітні платформи для навчання, що створені спеціально для змішаного та дистанційного навчання учнівської та студентської молоді та покликані забезпечувати здобувачів освіти відео інструкціями, конспектами, тестами та можливістю відслідковувати свій навчальний прогрес. Метою статті є виявлення практичних аспектів застосування сучасних онлайн-платформ у професійній підготовці майбутніх філологів англійської мови. Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх філологів англійської мови. Предметом дослідження є онлайн-платформи як дидактичне середовище здобувачів освіти. У процесі професійної діяльності доцільною до використання є онлайн-платформа для вивчення англійської мови MyEnglishLab. Інтерактивна платформа дає можливість комунікувати зі студентами в режимі реального часу, моніторити успіхи окремих студентів і групи у цілому, отримувати звіти виконаних завдань онлайн. Ще одним ресурсом навчання у Інтернеті є онлайн-курси. Такими спеціалізованими курсами є «Very Verified», «Бізнес-англійська», <a href="https://www.coursera.org/courses?query=english">Coursera</a>, Moodle. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у теоретичному досліджені та практичному використанні інформаційно-комунікативних технологій зі здобувачами освіти на заняттях з вивчення англійської мови, пошуку нових шляхів удосконалення навичок говоріння, комунікації, спілкування майбутніх філологів, дослідження та застосування способів організації дистанційного та змішаного навчання англійської мови.</p> Марина Конєва Олена Колтунова Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 85 91 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-11 Основні види самостійної роботи студентів немовних спеціальностей https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20816 <p style="text-align: justify;">Самостійна робота студентів є необхідним компонентам освітнього процесу та дозволяє сформувати спеціалістів, які здатні творчо мислити, швидко приймати рішення під час вирішення нестандартних ситуацій, самостійно планувати та аналізувати власні дії. Разом із тим, для ефективної організації самостійної роботи необхідно правильно добирати види самостійної роботи, які відповідають освітнім цілям та рівню знань студентів. Отже, статтю присвячено узагальненню видів самостійної роботи студентів немовних факультетів під час вивчення англійської мови. Узагальнено підходи науковців до визначення сутності самостійної роботи (складник процесу навчання та зазначає, що це така робота, яка виконується у спеціально відведений для цього час без безпосередньої допомоги педагога, але за його завданням та під його контролем; вид індивідуальної навчальної діяльності студентів, що передбачає керування їхньою пізнавальною діяльністю з боку викладача за допомогою методичних вказівок, бесід, колоквіумів, консультацій протягом навчальних занять). Визначено основні цілі самостійної роботи студентів (формування уміння використовувати спеціальну документацію та літературу, розвиток пізнавальних здібностей та активності студентів, набуття навичок вирішення практичних проблем під час здійснення педагогічної діяльності, формування самостійності мислення, саморозвиток, самовдосконалення та самореалізація). Узагальнено основні види самостійної роботи студентів немовних факультетів (самостійна робота за зразком; конструктивно-варіативна самостійна робота; евристична самостійна робота; дослідницька самостійна робота) та проілюстровано завдання для студентів немовних спеціальностей. Установлено, що самостійну роботу за зразком доцільно пропонувати студентам одразу після вивчення нового матеріалу, до самостійної роботи конструктивно-варіативного типу відносять підготовку доповідей на певну тематику за схемою, що була запропонована викладачем; підготовку рефератів англійською мовою; використання нового лексичного або граматичного матеріалу в усному мовленні після його опрацювання з викладачем тощо. Евристичні роботи вчать самостійно формулювати навчальне завдання та розробляти план його рішення. На цьому рівні здійснюється більш глибоке розуміння явищ, процесів і починається творча діяльність. Продовженням евристичних самостійних робіт є дослідницькі роботи студентів, під час виконання яких студенти відходять від зразка, їх діяльність набуває пошукового характеру. Цей вид самосійної роботи використовується під час підготовки студентів до виступів на конференціях або написання наукових статей.</p> Анна Котова Камілла Вороніна Олена Ленська Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 92 98 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-12 Виклики у викладанні англійської мови як іноземної https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20817 <p style="text-align: justify;">Ключовим завданням модернізації сучасної системи іншомовної освіти є забезпечення педагогічного персоналу можливостями професійного розвитку з врахуванням їхніх нагальних потреб і викликів. Водночас у джерельній базі помітний брак наукових розвідок, спрямованих на з’ясування труднощів, які виникають у ході викладання англійської мови як іноземної. З метою усунення означеної прогалини, у статті здійснено докладний аналіз окресленої проблеми в літературі. Зокрема, розглянуто два кола проблем: Перед якими труднощами постають учителі іноземних мов, особливо у світлі оновлених вимог до іншомовної комунікативної компетентності учнів? Яким чином це позначається на професійній діяльності вчителя іноземних мов?</p> <p>З’ясовано, що труднощі виявляються в особливостях добору дидактичних підходів учителем, взаємодії з учнями, комунікативному стилі вчителя, іншомовній комунікативній поведінці, професійній самоідентифікації, самопочутті вчителя, професійній вдоволеності, стійкості та ін. Труднощі викладання іноземної мови було поділено на зовнішньозумовлені й внутрішньозумовлені щодо педагога, а також на фахові й загальні,&nbsp; властиві педагогічній професії в цілому. До зовнішньозумовлених віднесено труднощі, спричинені вимогами до компетентнісного рівня та ролей вчителя іноземних мов, організацією навчального процесу і взаємодією з учнями (навчальна мотивація, дисципліна, диференціація й індивідуалізація та ін.), низьким соціальним статусом педагогічної професії, недостатньою матеріальною забезпеченістю і соціальною захищеністю, мовною політикою тощо. Внутрішньозумовлені труднощі витікають з особистісних характеристик педагога та його недостатнього компетентнісного рівня. На підставі ґрунтовного аналізу літератури висновковано, що прицільна увага до означеної проблеми допоможе окреслити подальші шляхи оптимізації галузі іншомовної освіти.</p> Маріанна Леврінц Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 99 106 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-13 Методичні аспекти викладання китайської мови у сфері юриспруденції https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20818 <p style="text-align: justify;">У статті розглядаються методичні аспекти викладання китайської мови у сфері юриспруденції. Через процеси глобалізації та інтеграції, зростає попит на вивчення нових мов, особливу зацікавленість останнім часом складає китайська мова. У майбутніх спеціалістів спостерігається високий інтерес до засвоєння більш широкого спектру тематик. Актуальність нашого дослідження полягає в тому, що студенти-перекладачі ставлять в пріоритет розширення знань у сфері юриспруденції. Метою даного дослідження є забезпечення інтенсивного оволодіння знаннями та отримання нових навичок перекладу у вузькому аспекті. Об’єктом нашого дослідження виступають методичні аспекти викладання китайської мови, а предметом – професійно-орієнтовані методи та засоби викладання китайської мови. Результатами дослідження є узагальнення основних положень щодо методичних аспектів викладання. Завдяки правильному підбору матеріалів, майбутнім перекладачам надавали змогу не тільки вивчати основну та повсякденну лексику, але також пізнавати та опрацьовувати лексику на тему юриспруденції. Після опитування серед студентів, нами було виявлено самі вразливі місця при перекладі на дану тематику. Такими місцями виступають, наприклад, погане уявлення щодо контексту вживання нової лексики, проблема з браком досвіду в роботі з реальною документацію і т.п. Тому наш підхід був направлений на роботу для максимального усунення всіх вказаних проблем при перекладі. Викладач має приділяти серйозну увагу розробці методичних аспектів викладання та коректному укладанню методичних посібників, щоб студенти мали змогу ефективніше засвоїти, відпрацювати та використовувати наданий матеріал. Саме заняття з практики перекладу мають допомогти студенту не тільки підвищити професійний рівень, але й відточити свої навички в умовах, близьких до майбутньої діяльності.</p> Ірина Фрегер-Коваленко Дана Турчанінова Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 107 113 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-14 Навчання студентів, які вивчають англійську мову, усвідомленості як копінг-стратегії воєнного часу у скопусі соціально-емоційної дидактики: вимір мультимодальності https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/20819 <p style="text-align: justify;">Стаття присвячена дослідженню гостро актуального питання навчання під час війни українських здобувачів освіти, які вивчають англійську мову, усвідомленості (майндфулнесс) з метою більш ефективного подолання ними стресів воєнного часу заради збереження їхнього психологічного та фізичного здоров’я, інтелектуального та емоційного комфорту, підвищення рівня стійкості та стабільності ціннісних настанов. У методологічному скопусі парадигм когнітивного та соціально-емоційного навчання автори обґрунтовують статус перевіреної часом філософії та практики усвідомленості як ефективного інструменту копінгу, який вбачається доцільним інтегрувати до процесів навчання студентів воєнного часу іноземним мовам, зокрема англійській. В результаті проведеної розвідки робиться висновок, що систематичне та послідовне навчання студентів, які страждають від психічних розладів, спричинених війною, депресії, тривожності, безнадії, страху, має велику лінгвогдидактичну та психологічну значущість, що є очевидною у поліпшенні академічних результатів. Опрацювання та аналіз великої кількості методів імплементації вербально та невербально репрезентованої усвідомленості як механізму копінгу у відповідному контексті навчання англійській мові стали базою для розроблення авторами чотиривимірної моделі функціонального використання мультимодальних копінг-стратегій для розвинення майндфулнесс студентів, що вивчають англійську мову у воєнний час. Запропонована матрична модель включає проблемно-орієнтовані, емоційно-орієнтовані, дисоціативно орієнтовані та духовно-орієнтовані види діяльності з акцентом на мультимодальній природі усвідомленості. Найефективніші розроблені авторами вправи наведено у роботі. Доведено, що усвідомленість можна розвивати через аудіювання, мовлення, письмо, читання, а також через стимуляцію вербально та невербально актуалізованих візуальних, аудіальних, ольфакторних, гаптичних та густаторних типів перцепції. Уточнення, крос-культурне збагачення та інкорпорування результатів цього лінгводидактичного проекту у спеціальний курс є перспективою роботи.</p> Юлія Шамаєва Руслан Чорновол-Ткаченко Ірина Авдєєнко Авторське право (c) 2022 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2022-09-30 2022-09-30 95 114 119 10.26565/10.26565/2227-8877-2022-95-15