Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов

Сенсорне сприйняття морозива (на матеріалі англійської мови)

2024-06-28T14:15:33+00:00

Ольфакторна, смакова, тактильна модальності останнім часом перетворилися на перспективний об’єкт мультидисциплінарних досліджень. Вивчення цих сенсорних модальностей сприятиме виявленню мовних універсалій і лакун, аналізу синестезії в мовах світу та комунікації, створенню сенсорних глосаріїв. Способи вираження смакової модальності суттєво відрізнюється у мовах світу залежно від наявних продуктів, особливостей походження інгредієнтів, дієти, культури споживання іжі. Сенсорне сприйняття морозива, найпопулярнішого у світі десерту, є цікавим об’єктом для компаративних, типологічних, когнітивних досліджень у лінгвістиці, для аналізу комбінаторності та частотності сенсорних лексем, мультисенсорності, з одного боку, ієрархії сенсорних почуттів, ступеню інтенсивності, градуальності сенсорних прикметників, з іншого боку. Цеможе сприяти виявленню більш ефективних підходів у рекламі морозива на підставі досвіду його сенсорного сприйняття та очікуваннь у різних лінгвокультурах. Порівняння сенсорних лексем з позитивним та негативним оцінним значенням дозволяє дослідити розбіжності у характеристиках морозива, які підкреслюють у рекламі виробники та оцінюють споживачі. Два параметри морозива — смак і текстура — виявляються найважливішими, оскільки є пріоритетними у рекламі, оглядах, коментарях. Візуальне сприйняття морозива поступається іншим модальностям. Звукові ефекти виявляються важливими для морозива у вафельному конусі. Ольфакторні характеристики виявляються неважливими. Для вивчення сенсорних модальностей у сприйнятті морозива використовувались рекаламні тексти, статті, матеріали сайтів виробників, коментарі споживачів. Сприйняття морозива є складним процесом, що відрізняється мультисенсорностю. “Смакові” лексеми з позитивним оцінним значенням — scrumptious, indulgent, luscious, sweet, sugary, cloying є найбільш частотними. Аудио модальність виражається переважно за допомогою прикметників crunchy, cracking, rarely crispy, тактильна модальність — creamy, smooth, icy, glacial, watery, gritty, gummy, foamy, airy. Новими інтенсифікаторами опису смакових почуттів стали deliciously, velvety.

Інтерфейси зображення і вербального тексту Інтернет-мемів: когнітивний аналіз

2024-06-28T21:11:54+00:00

Статтю присвячено виявленню типів інтерфейсів зображення і тексту в інтернет-мемах, що висміюють одну і ту саму вірусну подію – промову Меланії Трамп на з’їзді Республіканської партії. Звернення майбутньої першої леді містило запозичення з промови Мішель Обами на з’їзді Демократичної партії. Актуальність дослідження зумовлена як соціальною значущістю візуально-вербальних інтернет-мемів як інструменту впливу на формування поглядів користувачів інтернету, так і необхідністю виявлення принципів взаємодії вербального і зображального модусів мемів у створенні гумористичного стимулу, що і є метою даного дослідження. Із застосуванням методів когнітивної лінгвістики, зокрема інструментарію теорії концептуальної інтеграції для мультимодального аналізу комунікації, було встановлено чотири типи інтерфейсів зображення і вербального тексту. Було зроблено висновки, що проста візуально-вербальна метонімія лежить у підґрунті мемів, де гумористичний ефект досягається завдяки взаємодії зображення, яке надає доступ до вірусної події, що висміюється мемом, і вербального тексту, який активує певну метонімічну асоціацію, що висвітлює ознаку події, яка є несумісною з очікуваннями, заданими родовим простором вірусної події. У мемах, побудованих за участі візуальної метонімії і вербальної алюзії, несумісні концептуальні структури активуються за допомогою алюзійного зв’язку. Радіальна візуально-вербальна метонімія має місце, коли зображення задіяє низку метонімічних ознак, пов’язаних радіальним семантичним зв’язком, а вербальний текст висвітлює несумісність цих ознак з реальними ознаками вірусної події. Взаємодія алюзії і дифузної візуально-вербальної метонімії є когнітивним підґрунтям мемів, де доступ до вірусної події надається вербальною алюзією, а зображення містить ознаки абсурду і є тригером метонімічних асоціацій, які не базуються на очікуваних зв’язках.

Британський small talk як еколінгвістичне явище

2024-06-30T14:32:26+00:00

У статті проводиться аналіз сучасного small talk як типового для британської лінгвокультури способу контактовстановлення, що маніфестує установку мовців на досягнення емоційно-інтелектуального взаєморозуміння та створення доброзичливої атмосфери на ініціальній фазі розмови, а також тоді, коли слід уникнути тривалого та незручного в британській культурі мовчання. Мовленнєві кліше, етикетні формули встановлення й підтримання контакту, специфічні теми для обговорення визначаються соціально-етичними нормами британської лігвокультурної спільноти. Під час спілкування співрозмовники керуються цілями регулювання соціального контакту, що слугує меті зміцнення мовного контакту. Межі фатичності у фазі контактовстановлення small talk та перехід до інформативності у процесі розмови варіюються залежно від типу дискурсу, типу ситуації та комунікативних цілей мовців. За умов ускладнення ситуації у бік екстраординарності, або зміни з екологічної унісонної моделі спілкування на неекологічну дисонансну, конфронтаційну, спостерігається відмова мовців від фатичності у фазі встановлення контакту на користь інформативності. Британська комунікативна культура забезпечує баланс екосистеми за рахунок використання її представниками значної кількості лінгвістичних елементів, які сприяють реалізації гармонійного спілкування: ввічливі форми спонукання замість уживання категоричного для британської культури наказового способу, розділові питання, які поєднують в собі як риси запитального, так і стверджувального висловлювання, суперлативні форми прикметників тощо. Small talk і такі його складові як уміння слухати, мінімальна трансляція негативних емоцій, обмежене або нульове використання негативно-забарвленої лексики, створення безпечної та комфортної атмосфери спілкування, висловлення зацікавленості у тому, що говорять співрозмовники, щирість та відкритість до діалогу відповідають головним принципам екологічного спілкування.

Способи утворення можливих світів персонажів художнього твору: лінгвокогнітивний ракурс (на матеріалу роману Р. Л. Стівенсона «Острів скарбів»)

2024-06-30T13:08:54+00:00

У статті запропоновано аналіз різних способів утворення можливих світів персонажів роману Р.Л. Стівенсона «Острів скарбів». Методологічний апарат розвідки поєднує сучасний доробок когнітивної лінгвістики (зокрема семантику лінгвальних мереж) із засадничими положеннями теорії можливих світів. За допомогою базисних пропозиціональних схем було проаналізовано характеристики Джима Хокінса і Джона Сільвера, які є центральними персонажами твору. Оцінне навантаження цих характеристик, зміна локації персонажів та динаміка аксіології образів уможливлює виокремлення декількох можливих світів їхнього існування в романі. Як виявило дослідження, модель формування можливих світів Джима Хокінса є послідовною, коли персонаж дорослішає протягом розвитку сюжету, переходячи зі світу Дитини до Підлітка і далі до Дорослого. Із боязкого і мрійливого хлопчака він перетворюється на дещо нерозважливого та імпульсивного підлітка, а потім на сміливого чоловіка, який допомагає друзям знайти скарби та сам-один захоплює корабель, що уможливлює їхнє повернення додому. Образ Джона Сільвера є складнішим за організацією, адже персонаж постає у паралельно існуючих можливих світах Ватажка піратів (Окоста) та Корабельного кухаря. Він змінює ці іпостасі під час розгортання оповіді задля досягнення своїх цілей. Сільвер то приязний і роботящий член команди корабля, який прагне всім догодити, то жорстокий і жадібний пірат, який без вагань убиває людей, піднімає заколот та ладен на все, аби отримати свою частку скарбів. Коли заколот зазнає поразки, він удає покірність і лагідність та зраджує своїх поплічників, але щойно корабель повертається до Англії, його справжнє злочинне єство бере гору.

Валоративність часовіддаленого першотвору як проблема когнітивно-дискурсивної транслятології (на матеріалі ретрансляцій трагедій В. Шекспіра)

2024-06-30T14:08:01+00:00

Статтю присвячено проблемі відтворення валоративності тексту оригіналу в тексті перекладу з позицій когнітивно-дискурсивної транслятології. Мета дослідження полягає у розкритті потенціалу валоративності одиниць оригіналу та встановленні способів його перекладацького відтворення в одиницях перекладу з позицій когнітивно-дискурсивної парадигми.Матеріалом дослідження слугувала трагедія В. Шекспіра “Macbeth” (1605) як часовіддалений першотвір та її різночасові українські ретрансляції, авторами яких є Пантелеймон Куліш (1900), Тодось Осьмачка (1930), Юрій Корецький (1940), Борис Тен (1986), Олександр Грязнов (2008). У статті обґрунтовано визначення нової термінології, а саме «когнітивно-дискурсивна транслятологія», «валоративність», «валоративний когнітивний варіант». Стаття висвітлює специфіку когнітивно-дискурсивної парадигми, що спирається на взаємодію мовних структур і когнітивних процесів і постає найбільш релевантною для розгляду валоративності тексту, оскільки вивчає її у контексті пізнавальної діяльності людини та враховує вплив мовних елементів на сприйняття та інтерпретацію тексту. У статті визначено, що ефективність вибору способів відтворення валоративності часовіддаленого першотвору визначається загальним культурним кодом авторів ретрансляцій та особливостями ідіостилю й індивідуально-авторського світобачення перекладачів. У дослідженні встановлено, що ефективними у відтворенні валоративності тексту оригіналу за допомогою валоративних когнітивних варіантів виявилися як лексико-семантичні, так і лексико-граматичні трансформації. При цьому оцінний компонент значення одиниці оригіналу у семантиці валоративних когнітивних варіантів або посилюється, або послаблюється, або замінюється на протилежний.

Експресиви у виступах політичних діячів (на матеріалі китайської і англійської мов)

2024-06-30T13:14:40+00:00

Мета статті полягає у досліджені та порівнянні вживання експресивів під час виступу китайськомовних та англомовних політичних діячів. Актуальність обумовлена необхідністю проаналізувати засоби вираження емоцій та їх вплив на адресата, задля того щоб мати можливість вірно інтерпретувати промови політиків та розуміти їх інтенції, щоб попередити потенційні маніпулювання. Завданням цього дослідження є: розглянути поняття «дискурс», «політичний дискурс», «експресив»; проаналізувати експресиви у виступах китайськомовних та англомовних політичних діячів та порівняти їх; систематизувати експресиви; розробити класифікацію мовних засобів для вираження емоцій. Об’єктом дослідження є політичний дискурс. Предметом дослідження є експресиви у виступах англомовних та китайськомовних політиків. У статті розглянуто виразність мовленнєвої поведінки та використання мовленнєвих атак, вжитих англомовними та китайськомовними політичними діячами під час виступів. У результаті дослідження було виявлено значну кількість відмінностей в експресивах мовленнєвого етикету. Зазначено, що англомовні політики в порівнянні з китайськомовними менше дотримуються офіційно-ділового стилю. Китайськомовні політики схильні більше виявляти стан поваги до слухачів. Як наслідок, спостерігаються відмінні засоби впливу: англомовні політики «наближуються» до народу, а китайські — виявляють повагу, і це демонструє несхожість цінностей людей. Також було відзначено схожість у використанні експресивів, а саме у ввічливому вираженні невдоволення, піднесенні успіхів своєї держави та віри в краще майбутнє

Зображення усного та письмового перекладу В ранньому тринідадському романі: На прикладі роману «Ворнер Аранделл: Пригоди Креола»

2024-06-30T13:17:46+00:00

Роман Е. Л. Джозефа «Ворнер Аранделл: Пригоди креола», який прийнято вважати першим тринідадським романом, уперше побачив світ у 1838 році. Поданий як псевдомемуари, його калейдоскопічний сюжет охоплює чимало географічних, культурних і мовних аспектів, притаманних Карибському басейну на початку XIX століття. Хоча мова й багатомовність відіграють важливу роль у творі та вже обговорювалися в наукових працях, ця стаття зосереджується на репрезентації усного й письмового перекладу в романі. Оскільки герой книжки має хист до мов, його уміння перекладача й тлумача часто відіграють суттєву роль у ключових моментах хитросплетінь твору. Тому спочатку подаються стислий огляд окремих історичних та художніх аспектів перекладу в карибському контексті, а також деякі зауваження стосовно історії Карибського басейну та біографії автора твору. Далі проаналізовано три томи роману, виділено й обговорено епізоди, пов’язані з письмовим та/або усним перекладом. Насамкінець, у висновках запропоновано деякі загальні міркування про роль літературного аналізу в історії письмового та усного перекладу в колоніальному контексті.

Лінгвістичні інструменти маніпуляцій в російськомовних перекладах резолюції Ради Безпеки ООН 1325 та її «Сестринських» резолюціях

2024-06-30T13:26:17+00:00

Одним зі шляхів уточнення національної термінології та закріплення в нормативно-правовому полі коректних визначень понять, що стосуються різних аспектів гендерної тематики, є здійснення офіційних перекладів міжнародних документів із прав жінок та гендерної рівності українською мовою. Питання коректності перекладів міжнародних документів в цілому та в галузі прав людини і гендерної рівності зокрема, є не лише важливим предметом наукових досліджень, але й мають велику практичну значущість в контексті гібридної війни росії проти України. Враховуючи, що російська мова є офіційною мовою ООН, і всі документи з робочих мов Генеральної Асамблеї ООН (англійської та французької) перекладаються російською мовою і використовуються як регіональними міжнародними організаціями, так і деякими країнами, окрім російської федерації, в яких ця мова є державною або офіційною. Крім того, чимало перекладів міжнародних документів українською мовою робилися з використанням російськомовних перекладів. Це стосується і таких важливих документів в галузі прав жінок та гендерної рівності як Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека» та суміжних з нею резолюцій Ради Безпеки, зокрема, 1888, 2467, 2493 та інших. У статті на основі здійснення порівняльного аналізу оригінальних текстів названих вище резолюцій РБ ООН та їхніх російськомовних перекладів запропонована класифікація напрямів лінгвістичних маніпуляцій під час перекладів документів, яка проілюстрована конкретними прикладами; зроблені висновки щодо наслідків та впливу використання некоректних перекладів на політику із забезпечення прав жінок та гендерної рівності як на міжнародному, так і національному рівнях; запропоновані рекомендації щодо ідентифікації лінгвістичних маніпуляцій в перекладах міжнародних документів та зменшення їхніх впливів на політику та розвиток гендерного дискурсу

Експериментальне дослідження впливу машинного перекладу на якість перекладу

2024-06-30T13:28:25+00:00

Статтю присвячено вивченню порівняльного впливу машинного перекладу (МП) Onlinedoctranslator та DeepL Translate на якість передачі текстів у галузі психіатрії. Згадана якість оцінювалась шляхом визначення кількості помилок та правильності відтворення галузевих термінологічних одиниць. Сучасний перекладацький ринок пропонує велику кількість різноманітних онлайн-перекладачів, які можуть допомогти та прискорити переклад текстів у галузі психіатрії, яка постійно розвивається, еволюціонує та змінюється. Важливо встановити, чи є різниця в ефективності різних систем МП. Під час проведення експериментального дослідження ми сформулювали його гіпотезу, обрали текст психіатричної тематики, насичений галузевою термінологією, уклали двомовний словник на основі обраного тексту, відібрали системи МП, встановили процедуру оцінювання помилок, провели аналіз текстів перекладу щодо передачі основного змісту та якості передачі психіатричної термінології, здійснили кількісну обробку експериментальних даних і унаочнили отримані нами результати в таблицях, після чого оцінили емпіричні дані і сформулювали висновки. В результаті проведення експерименту підтвердилися гіпотеза: різні системи МП забезпечують різну якість перекладу тексту у галузі психіатрії. За результатами дослідження системою машинного перекладу, що демонструє найкращі результати у галузі психіатрії стала DeepL Translate. Проте під час використання цього онлайн-перекладача все одно були допущені помилки всіх типів, тому такі тексти потребують пост-редагування. Також встановлено існування сфери перекладу яка є важливою при перекладі текстів у галузі психіатрії, і якої не зможуть навчитися системи МП. Цією сферою є питання тактовності, яке потребує розуміння нюансів тексту оригіналу та предметних знань.

Образ японця очима голландця в англійському романі та його українському перекладі

2024-06-30T13:29:10+00:00

Статтю присвячено проблемі передачі художнього образу іноземця в перекладі. Об’єктом дослідження виступає кумулятивний художній образ японця на матеріалі роману Девіда Мітчелла «Тисяча осеней Якоба де Зута», а предметом дослідження є засоби та стратегії його відтворення в українському перекладі. Метою дослідження є усвідомлення зазначених стратегій та встановлення чинників, що впливають на прийняття перекладацьких рішень. Зокрема, увагу зосереджено на чиннику етнічних стереотипів, які лежать в основі образу іноземця в художньому дискурсі. У статті запропоновано ієрархічну концепцію художнього образу, що передбачає взаємодію на трьох рівнях аналізу: мега-образ (співвідносний з ідеєю/темою/концепцією твору), макро-образ (художній образ per se), мікро-образ (мовні та/або стилістичні засоби втілення макро-образу). Відповідно, перекладацька увага має бути зосереджена на еквівалентному відтворенні мікро-образів у спосіб, сумісний з відповідними макро-образами та мега-образом всього тексту. Кожний художній образ іноземця ґрунтується на етно-стереотипах, відомих як гетеростереотипи, які скеровують добір автором мікро-образів і, відповідно, структурують весь макро-образ. Трьома виокремленими складниками макро-образу японця є такі: зовнішність; мовленнєві характеристики; традиції, обради, ритуали. На наступному етапі було виокремлено мікро-образи вербалізації зазначених складників та проаналізовано перекладацькі стратегії їхнього перестворення. Було зроблено висновок про те, що завдяки подібності стереотипізації іноземців британцями та українцями в перекладача не було потреби вдаватися до значних адаптацій, а його стратегія була скерована переважно на подолання міжмовної асиметрії.

Репродуктивні та адаптивні стратегії у перекладі порівняльних одиниць (на матеріалі італійської, англійської та української мов)

2024-06-30T13:31:05+00:00

У статті досліджується питання відтворення порівняльних одиниць італійської мови у англійській та українській мовах крізь призму перекладацьких стратегій одомашнення та очуження. Розглядаючи переклад як один із засобів міжкультурної комунікації, основне дослідницьке питання стосується ефективності обраних стратегій для адекватної передачі всіх смислів оригінального тексту у мові перекладу. Дослідження має на меті проаналізувати, як означені стратегії перекладу впливають на сприйняття порівнянь та порівняльних конструкцій у різноманітних культурних контекстах, тобто в англійському та українському перекладах. Подвійний характер образу, який перебуває в основі порівняльної конструкції, може викликати певні труднощі через його національно та культурно обумовлену природу або через складні асоціативні зв’язки, якщо йдеться про індивідуально-авторські порівняння, які завжди характеризуються своєю новизною та /або певною непередбачуваністю асоціацій між об’єктом та його референтом. Це зумовлює актуальність дослідження. Обидві перекладацькі стратегії мають як свої переваги, так і свої недоліки. Отримані дані дозволяють говорити про пріоритет певної стратегії у межах певного культурного контексту / мови. Англійський переклад схиляється до найякомога точнішого відтворення образу порівняльних конструкцій, зрівноважуючи певну нестачу уваги до можливих мовних та культурних патернів та вподобань читачів точністю, послідовністю, оригінальним стилем, що дозволяє отримати зв’язну та цілісну картину у мові перекладу. Український переклад надає перевагу більшій динаміці, використовуючи адаптивні стратегії у передачі образів та компенсує певні смислові втрати за рахунок «своїх», зрозумілих образів, що має сприяти ефективній комунікації та задовольняти очікування читача.

Інтеграція трансмедіа в процес навчання іноземних мов: можливості та виклики

2024-06-30T14:45:24+00:00

Статтю присвячено дослідженню способів використання трансмедійних технологій на заняттях з іноземної мови. Питання залучення студентів до навчального процесу в дистанційному форматі, підтримки в них інтересу і мотивації до навчання потребують відповідей і пошуку нових можливостей. Саме це і визначає актуальність цього дослідження. Метою дослідження є визначення специфіки використання трансмедійних технологій для навчання фахової іноземної мови в ЗВО. Об’єктом дослідження є феномен трансмедіації та відповідні технології в освіті, а предметом – способи використання трансмедійних технологій на заняттях з англійської мови. Ретельний аналіз використання сучасних медійних технологій освітянами різних країн доводить невелику кількість розроблених методик навчання іноземних мов на основі трансмедійних технологій. В статті проаналізовано переваги використання трансмедіа в навчальному процесі і їх вплив на результати навчання. Приклади трансмедійних завдань та проєктів, що можуть використовуватись на заняттях з іноземної мови доводять, що ефективність трaнсмедіа обумовлена різноманітними можливостями вдосконалення мовленнєвих навичок читання, говоріння. аудіювання та письма, а також розвитку комунікативних компетентностей студентів засобами трансмедіа. Автори, однак, наголошують на певних викликах, пов’язаних головним чином з недостатньою трансмедійною грамотністю викладачів. Вдосконалення цифрових навичок, що виходять за межі базових знань, є необхідною умовою для ефективного впровадження трансмедійних технологій.

Критерії та показники комунікаційних навичок вчителів іноземних мов

2024-06-30T14:12:13+00:00

У статті досліджується вирішальна роль м’яких комунікативних навичок для вчителів англійської мови, підкреслюється їхнє значення в ширшому контексті м’яких навичок, необхідних для ефективного викладання. Вона підкреслює, що окрім простої передачі інформації, вчителі повинні залучати, надихати і налагоджувати зв’язок зі студентами на різних рівнях, використовуючи вербальні і невербальні сигнали, активне слухання, адаптивність і створення сприятливого навчального середовища. У дослідженні підкреслюється важливість цих навичок у контексті сучасних тенденцій в освіті, зокрема, у зусиллях України, спрямованих на формування мультикультурного середовища для євроінтеграційних процесів. Окреслені завдання дослідження включають уточнення термінологічного апарату, характеристику навичок м’якої комунікації як складової «м’яких навичок», а також висвітлення важливості набуття цих навичок. Розглянуто теоретичні засади з різних галузей, таких як філологія, психологія, соціологія та педагогіка, що дають змогу зрозуміти складність комунікації як наукової проблеми. Дослідження визначає багатообіцяючі перспективи в удосконаленні навчальних програм і курсів з викладання іноземних мов, стимулюючи подальшу наукову роботу в цій галузі та вдосконалюючи педагогічну практику. Підкреслюється, що навички м’якого спілкування є важливими не лише для роботи викладачів іноземних мов, але й для функціонування всього навчального закладу. У статті представлено вичерпний перелік критеріїв та показників сформованості навичок м’якої комунікації вчителів іноземних мов, серед яких емоційний інтелект, рівень володіння іноземною мовою, комунікативні навички та особиста ефективність. Ці критерії слугують основою для подальшого дослідження методів та умов розвитку цих важливих навичок у майбутніх учителів іноземних мов. Дослідження висвітлює важливість м’яких комунікативних навичок для вчителів іноземних мов і підкреслює необхідність подальших досліджень і розробок у цій галузі для вдосконалення педагогічної практики та підвищення якості викладання іноземних мов.

Структурна характеристика іншомовної комунікативної компетентності сучасного фахівця в педагогічних концепціях українських та німецьких науковців

2024-06-30T14:14:44+00:00

Статтю присвячено аналізу структурного каркасу іншомовної комунікативної компетентності (ІКК) сучасного фахівця у педагогічних концепціях німецьких та українських фахівців. Метою роботи є консолідація дослідницьких позицій німецьких та українських науковців в галузі педагогіки стосовно структури ІКК, що обумовлюється розв’язанням завдань із дослідження теоретичного підґрунтя компетентнісного підходу в сучасній освіті. Об’єктом роботи є власне ІКК, а предметом – її структурні особливості з огляду на концептуальні засади українських та німецьких педагогів. Методологічною основою роботи є загальнонаукові методи аналізу та синтезу, порівняння та зіставлення, а також вузько-науковий метод фреймового аналізу, що дає змогу побудувати інтегровану структурну характеристику ІКК з огляду на педагогічні концепції вчених-педагогів України та Федеративної Республіки Німеччина. У процесі дослідження встановлено, що українські та німецькі науковці однаково розуміють сутність компетентності як кореневого елементу компетентнісного підходу до освіти, що розуміють як динамічну єдність теорії та практики, а ІКК потрактовується як сукупність фахових елементів професійного знання, до якого входять уміння та навички для ефективного використання іноземної мови комунікатором у відповідній ситуації, зокрема, зважаючи на екстралінгвістичні фактори, з метою досягнення результатів спілкування з огляду а встановлену мету. Особливою теоретичною розбудовою німецькомовної фахової літератури є тісне співвідношення ІКК із рідномовною комунікативною компетентністю здобувача освіти, а також перекладацької суб-компетентності. Установлено, що елементами ІКК можуть бути не лише мовні та мовленнєві складові, а також і екстралінгвістичні компоненти, зокрема, ситуативно-обумовлені знання, адже у процесі вивчення іноземної мови набуваються інші уміння та навички, що залежать від змісту освіти, та мають міждисциплінарний характер

Екологічна етика у викладанні іноземних мов: вимір мультимодальності екосоціальної естетики

2024-06-30T14:24:18+00:00

У зв’язку з тим, що стан екології у двадцять першому столітті зумовлює нагальну необхідність створення холістичних екологічних проектів, які мають бути функціонально імплементованими, стаття фокусується на проблемі навчання екологічної етики через навчання іноземних мов (англійської) з особливим акцентом на мультимодальному вимірі як вербалізованої, так і невербалізованої еко-соціальної естетики, що інтерпретується як спосіб конструювання екологічних смислів, таким чином сприяючи не тільки підвищенню ефективності навчання іноземних мов, але й загальному розвиненню трансформаційної екосвідомості у здобувачів вищої освіти, що є метою нашої розвідки. В результаті аналізу дослідницьких робіт з відповідної тематики та практичної реалізації розробленого підходу авторами було надано обґрунтування статусу лінгво-педагогічного концепту ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА як базового у сучасній лінгводидактиці, проаналізовано сутність поняття еко-соціальної естетики як філософії гармонії між людиною й природою, що привертає увагу до забруднення навколишнього середовища, до надмірного використання природних ресурсів, до висвітлення екологічних загроз, експліковано методологічно-експериєнціальні характеристики застосованого на практиці інтегративного підходу до навчання студентів екоетики за допомогою звернення до надбань еко-соціальної естетики, що охоплює візуальне мистецтво, літературу, музику, через іноземну мову. Виявлено, що при існуючій необхідності комплексного погляду на екологічну кризу саме вербально та невербально репрезентована екосоціальна естетика у розмаїтті її мультимодальних вимірів, актуалізована засобами іноземної мови, виступає високоефективним та перспективним освітнім інструментом для реалізації екологічних, соціальних, освітніх та культурних цілей захисту природи, формуючи в особистості естетичне ставлення до довкілля, а через нього – до екологічного мислення й свідомості як засад еко-етичної та еко-відповідальної діяльності людини.

Формування гнучких навичок спілкування здобувачів вищої освіти у процесі навчання іноземної мови професійного спрямування

2024-06-30T14:24:44+00:00

Дослідження присвячене проблемі формування гнучких навичок спілкування здобувачів вищої освіти у процесі навчання іноземної мови професійного спрямування. На основі результатів аналізу наукових публікацій доведено, що в умовах сучасного ринку праці комунікативна гнучкість та адаптивність фахівців є запорукою їхньої конкурентоспроможності. Здійснено теоретичний аналіз сутності поняття «гнучкі навички спілкування», виокремлено його структурні компоненти, пріоритетні для іншомовного професійного спілкування. З’ясовано, що навчання іноземної мови за професійним спрямуванням має свої особливості, пов’язані зі специфічними потребами та вимогами професійної діяльності (специфічні аспекти мовного матеріалу; чітка спрямованість на розвиток практичних навичок ділового спілкування, які допоможуть майбутнім фахівцям ефективно спілкуватися з колегами, клієнтами та партнерами у професійному середовищі; врахування можливостей формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців, що сприятиме кращому розумінню представників різних культур та налагодженню контактів). За результатами опитування та анкетування здобувачів вищої освіти виявлено основні труднощі у розвитку комунікативної гнучкості майбутніх фахівців, до яких належать вивчення спеціалізованої лексики, адаптація теоретичних знань до практичних ситуацій, взаєморозуміння в міжкультурному середовищі та подолання психологічних бар’єрів. У дослідженні науково обґрунтовано ефективні методи та структуровані інтерактивні стратегії, засновані на практичному застосуванні мови, деривації термінів та виконанні умовно-мовленнєвих завдань, які дозволяють досягти успішних результатів і розкрити потенціал студентів у вивченні іноземної мови та взаємодії з носіями цієї мови в професійному оточенні. Перспективними напрямами подальшої роботи визначено використання можливостей штучного інтелекту, ефективних методів оцінювання гнучких навичок комунікації на заняттях іноземної мови професійного спрямування.

Студентська агентність та її типи: застосування в мовному навчальному середовищі

2024-06-30T14:27:06+00:00

У статті досліджено студентську агентність як ресурс або актив студента, який впливає на формування індивідуальної навчальної траєкторії при вивченні іноземних мов. Зазначено два типи ресурсу: персональний – індивідуальні характеристики інтелектуального когнітивного розвитку студента, набуті навички, знання – та зовнішній, економічний та соціальний ресурс, – соціальне, сімейне та навчальне середовище та зв’язки. Освітлено вплив змін, які відбуваються в навчальному середовищі, зокрема в мовній освіті, а також трансформаційних компетентностей на формування та розвиток агентності, студентської агентності та коагентності. Окреслено соціологічний та cоціально-психологічний підходи до визначення поняття агентності та різні контексти, у яких формується та розвивається студентська агентність – моральний, соціальний, економічний, творчий. Надано визначення студентської агентності як ініціативної, свідомої, саморегульованої діяльності студентів з вибору власної траєкторії навчання задля досягнення особистих цілей. Розглянуто типи ко-агентності у межах освітньої екосистеми, зазначено чотири рівня, на яких реалізується системна взаємодія стейкхолдерів освітнього процесу: студент – викладач, студент – студент, студент – родина та студент – спільнота, та підкреслено їх вплив на формування та розвиток студентської агентності. Спираючись на теорію структурації та метакогнітивні стратегії, яким студенти надають перевагу в процесі організації мовного навчання, виокремлено типи студентської агентності, якою керуються студенти в навчальному мовному середовищі, – колаборативна, технологічна, культуро орієнтована, дослідницька, рефлексивна, са- мокерована та дієво орієнтована. Перспективою подальших досліджень є встановлення кореляції між типами студентської агентності та видами навчальних завдань в мовному середовищі.

Інноваційні підходи до навчання іншомовної лексики: роль сучасних цифрових інструментів (в умовах дистанційної освіти)

2024-06-30T14:27:46+00:00

Сучасний світ характеризується інтенсивною інформатизацією суспільства, що, зі свого боку, суттєво впливає й на освітню галузь та створює нові виклики. Цифрові технології надають широкий спектр можливостей для модернізації освітнього процесу та забезпечення доступності освіти. Імплементація цифрових технологій до освітнього простору дає змогу індивідуалізувати навчання, адаптувати навчальні програми до потреб здобувачів та підвищує ефективність навчання. Однак цифрові технології постійно перебувають у стані розвитку, що зумовлює необхідність постійних пошуків ефективних методів використання цифрових технологій та цифрового навчання, особливо у контексті дистанційної освіти, що й зумовлює актуальність презентованої розвідки. Мета розвідки – представити оглядовий аналіз наявних на сучасному етапі базових цифрових інструментів та ресурсів, які можна використовувати (або адаптувати) для розвитку лексичного складника іншомовної комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти, зокрема, в умовах дистанційної освіти. У роботі виділені функції використання цифрових технологій у галузі освіти та переваги їхньої імплементації до процесу розвитку іншомовних лексичних навичок та умінь; представлено аналіз низки цифрових ресурсів, які є доступними для використання, зокрема було проаналізовано: низку електронних словників, вебсайтів, мобільних застосунків та оглядово інструменти на основі штучного інтелекту. Зазначено, що представлені способи використання цифрових ресурсів під час навчання лексиці іноземних мов у контексті вищої освіти можуть допомогти здобувачам опанувати лексичний матеріал та підвищити якість освіти загалом. Отож отримані результати комплексного аналізу базових цифрових технологій доводять ефективність використання електронних ресурсів у викладанні іноземних мов у вищій школі.

«Українська – До питання емансипації мови»:| українсько-німецько-австрійська колективна монографія

2024-07-12T15:04:08+00:00

Рецензія на українсько-німецько-австрійську колективну монографію «Українська – До питання емансипації мови».