https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/issue/feed Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2021-09-13T15:29:19+00:00 Ольховська А. С. visnyk.inozemnamova@gmail.com Open Journal Systems <p>Фахове видання з філологічних та педагогічних наук.</p> <p>Висвітлюються актуальні проблеми іноземної філології та методики викладання іноземних мов.</p> <p>Для лінгвістів, викладачів, аспірантів та пошукачів, студентів старших курсів.</p> https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/17735 Особливості реалізації образи в англомовному дитячому авторитарному дискурсі (гендерний аспект) 2021-09-13T14:57:58+00:00 Анастасія Пахаренко a.pakharenko@karazin.ua <p style="text-align: justify;">У статті проаналізовано особливості вербального та невербального утілення образи у дитячому авторитарному дискурсі із урахуванням гендерних параметрів його учасників та їх закріпленості за зонами дискурсивного оточення один одного. Суть завдання образи полягає у експлікації вербальних і невербальних дій по відношенню до адресата із метою його морального ураження та емоційного удару, виходячи із прагматичних настанов авторитарної дитини. Для більшої валідності було обрано комунікативні ситуації нанесення образи у діадах «дитина – дитина», за яких мовці знаходяться у горизонтальній площині спілкування і намагаються вибудувати владну вертикаль. Подальший аналіз відбувався із урахуванням гендеру мовців, тому співставляються ситуації моно-&nbsp;/ гетерогендерного спілкування у групах сіблінгів та дітей з не ядерної зони дискурсивного оточення один одного. Було з’ясовано, що діади сестер реалізують образу у заклику до виходу зі спільного дискурсивного простору у предикатах руху і маркерах пониження значущості адресата; змішана група апелює до прийому віддзеркалення вербального / невербального репертуару авторитарного адресанта;&nbsp; образа братів тяжіє до зниженого мовного регістру для експлікації зневаги до проявів слабкодухості через прийоми сарказму та інвективи. У кластері не-сіблінгів моногендерна дівчача група наносить образу для внесення дисбалансу у стосунки з адресатом за рахунок вдаваного публічного осуду недотримання етикетних норм та недбалості до зовнішності шляхом уживання різноманітних конструкцій складного аргументованого синтаксису і не вдається до пониження регістру; у змішаних діадах типовим виявлено принизливу референцію до розумових і вікових особливостей адресата через пейоративні вокативи ольфакторного характеру та зооніми; підгрупа хлопців імплементує образу через уведення інвективи на вербальному та невербальному рівнях.</p> 2021-09-13T02:03:41+00:00 Авторське право (c) 2021 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/17734 Віртуальні інфлуенсери у мультимодальній рекламі 2021-09-13T15:01:32+00:00 Алла Бєлова profbelova@gmail.com <p style="text-align: justify;">Статтю присвячено новому явищу у комунікації у соцмережах, у сферах маркетингу і реклами – віртуальним інфлуенсерам або віртуальним моделям, які створюються командами висококваліфікованих професіоналів на основі синтезу декількох технологій – комп’ютерної графіки, анімації, мультимодальності, інформаційно-комунікаційних технологій. Різні бренди успішно використовують віртуальних інфлуенсерів для реклами своїх колекцій у соцмережах з орієнтацією на міленіалів. Маркетинг інфлуенса активно розвивається в останні десять років і має високу дохідність. Наслідком зростаючої популярності інфлуенса стала типологія інфлуенсерів за рівнем впливу, кількістю фоловерів, контентом, який вони створюють, нішевою спеціалізацією. Популярність інфлуенса у технократичне століття зумовлена прагненням здійснювати вплив на цільову аудиторію через живу людину, яка допомагає сформулювати висновок про продукцію і може поділитися власними емоційними враженнями. Поява віртуальних інфлуенсерів – трансмедіальних і мультимодальних віртуальних ідентичностей – пояснюється низкою економічних та психологічних факторів, новими технологічними можливостями, фокусом виробників на Z-генерації, яка надає перевагу онлайн комунікації, соцмережам зокрема. У спільноті віртуальних інфлуенсерів кожен має свій образ, імідж, біографію, сценарій, лінію вербальної поведінки. Вербальна частина постів відображає особливості використання англійської мови у соцмережах міленіалами – короткі речення, переважно номінативні, парцеляція, скорочення, абревіатури, чисельні емодзі і хештеги. Перспектива віртуальних інфлуенсерів полягає у використанні самонавчального штучного інтелекту для породження текстів постів, ведення комунікації з фоловерами, що певною мірою було апробовано у сфері журналістики і засобів масової інформації. Використання віртуальних інфлуенсерів відкриває нові можливості для штучного інтелекту в комунікації, для віртуалізації комунікації, створення віртуальної реальності, що є природною еволюцією Інтернету</p> 2021-09-13T01:54:48+00:00 Авторське право (c) 2021 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/17733 Розвиток ептонімічних ознак у німецькомовних цитат (на матеріалі тематичної групи «COVID-19») 2021-09-13T15:03:22+00:00 Наталія Оніщенко naonishc77@gmail.com <p style="text-align: justify;">Статтю присвячено вивченню сучасних рекурентних цитат в німецькій мові, які функціонують в друкованих ЗМІ та насамперед у мережі Інтернет на предмет появи та розвитку в них ептонімічних рис. Під ептонімами розуміються відтворювані&nbsp; «крилаті» слова /словосполучення/речення (якими є, зокрема, афоризми, сентенції, максими), які імпліцитно апелюють до концепту АВТОР і схильні до фразеологізації через дериваційні процеси і поступову втрату асоціативного зв’язку зі своїм реальним автором або прецедентним текстом. Актуальність обраного матеріалу підтверджується тематикою досліджуваних цитат, що визначаєтся центральним концептом «COVID-19». Ептонім відмежовується від ширшого із споріднених понять – цитати, через експліцитність апеляції до концепту АВТОР у цитаті. Відзначається, що ептонімам властиві такі характеристики, як усталеність, недифузне походження, експресивність, лаконічність (передумова відтворюваності), актуальність змісту, вживаність у мовленні протягом певного часу, схильність до деривації. Існують типові засоби створення експресивності в ептонімах, типові деривації, властиві ептонімам у процесі їх становлення, типові концепти, вербалізацією яких ептоніми реалізують категоріальну ознаку актуальності теми. Аналіз цитат тематичної групи «COVID-19» показав, що відтворюються цитати або парадоксального змісту, або такі, що апелюють до валоративів, або вже є результатом дериваційних процесів. Застосований у роботі алгоритм фразеологічної/ ептонімічної ідентифікації дозволив відмежувати потенційні ептоніми від інших типів рекурентних текстів такої ж тематики, зокрема, Інтернет-мемів. Цей алгоритм було доповнено прийомами аналізу креолізованих текстів, до яких належать Інтернет-меми. З’ясовано, що Інтернет-меми не можуть претендувати на ептонімічний статус через неактуальність акцентуалізації концепту АВТОР. Висновки показують лише потенціальну можливість переходу цитат у статус ептонімів, оскільки умова перевірки часом для таких цитат ще не є виконаною.</p> 2021-09-13T00:05:44+00:00 Авторське право (c) 2021 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/17732 Форми тривалого виду англійського дієслова: походження, етапи розвитку 2021-09-13T15:05:23+00:00 Вікторія Сердюк v.m.serdiuk@karazin.ua Анна Котова anna.kotova@karazin.ua Оксана Бєляєва oksanabieliayeva@karazin.ua <p style="text-align: justify;">Стаття присвячена вивченню давньоанглійської синтаксичної конструкції «<em>beon/wesan</em> + дієприкметник із закінченням -<em>ende</em>» та середньоанглійського сполучення «<em>be</em> + прийменник <em>on(a)</em> + віддієслівний іменник» з точки зору їх походження; розгляду процеса становлення форм тривалого виду у давньоанглійський, середньоанглійський і ранньоновоанглійський періоди на основі перекладів Євангелія: англосаксонський переклад 995 р.; Уікліф 1389 р.; Тиндейл 1526 р., авторизований переклад короля Якова 1611 р. Проаналізовано різні погляди на походження форм тривалого виду в англійській мові. Простежено процес становлення тривалих форм з урахуванням їх функціонального навантаження в мові. Визначена роль віддієслівних іменників із прийменником <em>on(a)</em> у певних комунікативних ситуаціях. Розвиток тривалих форм англійського дієслова розглядається з точки зору функціональності існуючих варіантів, що виникають у результаті впливу мовних та екстралінгвістичних факторів. Вивчено контакти із кельтськими мовами і результат їхнього впливу на тривалі форми у періоди, що розглядаються. Робиться висновок про те, що давньоанглійську конструкцію «<em>beon</em>/<em>wesan</em> + дієприкметник із закінченням -<em>ende</em>» можна вважати прообразом сучасних тривалих форм, але можливе її злиття із середньоанглійським сполученням дієслова <em>be</em> з прийменником <em>on(a)</em> і віддієслівним іменником». Поширене в усній мові, це сполучення тільки прискорило розвиток форм тривалого виду в англійській мові. Перспективи дослідження форм тривалого виду в англійській мові вбачаємо в їхньому подальшому розгляді з точки зору системно‑функціонального підходу, що є під<a href="https://www.google.com.ua/url?sa=t&amp;rct=j&amp;q=&amp;esrc=s&amp;source=web&amp;cd=1&amp;ved=0ahUKEwiggoW7h8jXAhWoKJoKHVvqAL8QFgglMAA&amp;url=https%3A%2F%2Fru.wiktionary.org%2Fwiki%2F%25D0%25BF%25D1%2596%25D0%25B4%25D2%2591%25D1%2580%25D1%2583%25D0%25BD%25D1%2582%25D1%258F&amp;usg=AOvVaw2Tjg4n4ZGoqLm5-xL0Icy8">ґ</a>рунтям історичної соціолінгвістики. &nbsp;</p> 2021-09-12T23:55:21+00:00 Авторське право (c) 2021 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/17731 Відтворення в перекладі засобів мультимодальної репрезентації знаменитостей в американських комедійних мультиплікаційних серіалах 2021-09-13T15:08:08+00:00 Людмила Коваленко lucydoro1@gmail.com <p style="text-align: justify;">У статті представлено результати порівняльного аналізу стратегій відтворення моно- та мультимодальної пародійної репрезентації знаменитостей в американському комедійному мультиплікаційному серіалі “BoJack Horseman” в англо-українських та англо-російських перекладах. Виявлено мономодальні пародійні репрезентації персонажів-знаменитостей, що реалізуються вербально, шляхом вживання імені в діалозі і мультимодальні пародійні репрезентації, що реалізуються за взаємодії імені, зображення і звукового ряду, – буквальні і каламбурні. Встановлено, що мономодальні пародійні репрезентації складають перекладацьку проблему через їхній алюзивний потенціал, відтворення якого у випадку культурної/субкультурної специфіки алюзії вирішується шляхом одомашнення. Переклад буквальних мультимодальних репрезентацій, де пародійна знаменитість репрезентується реальним іменем і схожим із реальним зображенням, переважно здійснюється за допомогою транскодування. Переклад візуальних каламбурів не викликає труднощів, тому що несумісність смислів тут створюється зображенням. Переклад вербально-візуальних каламбурів, які створюються за взаємодії каламбурного імені і антропоморфного метафоричного зображення, не складає проблеми лише у випадку пізнаваності імені і наявності в мові перекладу ресурсів для відтворення мовної гри. З’ясовано, що для українського перекладу таких каламбурів характерна стратегія одомашнення, яка реалізується за допомогою цілісного перетворення. Російські перекладачі переважно вдаються до стратегії очуження за допомогою транскодування, внаслідок чого втрачається кореляція із зображенням і гумористичний ефект. Транскодування є релевантним у випадках, коли ім’я знаменитості є загально відомим і корелює із зображенням. Якщо ж воно є культурно або субкультурно специфічним, транскодування веде до очуження тексту перекладу. З’ясовано, що більш комунікативно вдалою стратегією відтворення мультимодальних каламбурних репрезентацій є одомашнення, яке дозволяє досягти кореляції слова і зображення і відтворити гумористичний ефект.</p> 2021-09-12T23:42:20+00:00 Авторське право (c) 2021 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/17730 Особливості перекладу британських реалій оповідання А. К. Дойла «Скандал у Богемії» українською мовою 2021-09-13T15:12:08+00:00 Наталія Петрушова ffgkimnata_petrushova@gsuite.pnpu.edu.ua Вікторія Кравченко dr.kravchenkoviki@gmail.com Ольга Петрович ffgkimmares15@gsuite.pnpu.edu.ua <p style="text-align: justify;">У статті розглядається питання вмісту такого поняття, як «реалія» у перекладознавчому аспекті, його походження, особливості та існуючі способи перекладу подібних лінгвістичних одиниць на українську мову. Авторки статті визначають труднощі, які виникають під час перекладу реалій з мови-оригіналу художнього твору на мову читача, наголошуючи на значній ролі особистості перекладача, який деякою мірою стає співавтором кінцевого трансформованого твору, адже повинен майстерно передати не лише зміст слів-реалій, але й зберегти національний колорит твору-оригіналу. Обравши, як найбільш ґрунтовну, класифікацію реалій за предметною ознакою, запропоновану С.&nbsp;І.&nbsp;Влаховим та С.&nbsp;П.&nbsp;Флоріним: географічні реалії, етнографічні реалії (побут, праця, мистецтво і культура, етнічні об’єкти, міри і гроші), суспільно-політичні реалії (адміністративно-територіальний устрій, органи та носії влади, суспільно-політичне життя, військові реалії); та виокремивши найбільш доречні способи перекладу реалій: 1)&nbsp;передача «без перекладу»&nbsp;/&nbsp;транскодування – транскрипція, транслітерація; 2)&nbsp;переклад реалій – калькування, описовий переклад, метод уподібнення, гіперонімічне перейменування, контекстуальний переклад, авторки статті подають приклад аналізу перекладацьких трансформацій на матеріалі тексту твору оповідання А.&nbsp;К.&nbsp;Дойла «Скандал у Богемії» українською мовою. Аналіз включає у себе загальний перелік усіх реалій твору, розподіл їх за предметною ознакою та за способом перекладу, з виокремленням їхнього процентного співвідношення, а також, дослідження роботи М.&nbsp;А.&nbsp;Дмитренка – перекладача твору. У перспективі плануються подальші дослідження перекладацьких трансформацій реалій художніх творів різних письменників.</p> 2021-09-12T23:22:34+00:00 Авторське право (c) 2021 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/17729 Гендерні стереотипи як прояв культури в оригіналі та перекладі (на матеріалі роману-антиутопії М. Етвуд «Заповіти») 2021-09-13T15:14:24+00:00 Ганна Тащенко annatashenko@gmail.com <p style="text-align: justify;">Статтю присвячено проблемі гендерних стереотипів, чия присутність у художньому тексті становить потужний чинник перекладацької діяльності і водночас дає можливість глибше пізнати іншу культуру, а, можливо, і свою власну. На етапі інтерпретації художнього твору перекладач повинен детально проаналізувати кожен художній образ, оскільки саме в діях персонажів, їх характері, їх мовленні знаходять вираження гендерні стереотипи суспільства, до якого вони належать. Матеріалом для дослідження слугував роман-антиутопія М.&nbsp;Етвуд «Заповіти». Безпосередньому вивченню підлягав образ однієї з трьох героїнь – Агнес. В образі дівчини втілюється викривлене сприйняття світу жінкою, що насаджувалося Гілеадом. Жіноче тіло вона вважає пасткою, джерелом небезпеки, відносини між чоловіком та жінкою не викликають нічого, окрім жаху та відрази. Їй заборонено вчитися читати, писати, навіть відчувати поза тим, що вважається суспільно прийнятним. Образ Агнес побудовано на основі численних художніх засобів, що досить успішно відтворюються перекладачкою. Водночас, вимальовуючи антиутопічну реальність, що має на меті застерегти від посилення гендерної дискримінації, авторка вдається до неформальних, навіть подекуди вульгарних мовних засобів, що покликані підкреслити спотвореність уявлень Агнес про власну жіночність та шлюб. Проте в українській культурі, де про гендерні проблеми не прийнято говорити настільки відкрито, де все ще панують стереотипи про те, що мова жінки не може бути грубою чи непристойною, перекладачка відчуває потребу евфемізувати такі елементи, замінюючи їх на більш стилістично нейтральні, а подекуди повністю вилучаючи. Так, ступінь усвідомленості гендерних питань, стереотипні уявлення про прийнятне та неприйнятне у мовленні та поведінці жінки визначають, яким перед цільовим читачем постане твір, створений задля привернення уваги до гендерної проблематики.</p> 2021-09-12T23:13:38+00:00 Авторське право (c) 2021 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/17728 Критерії відбору прецедентних феноменів культури для навчання іноземної мови 2021-09-13T15:16:40+00:00 Катерина Гостра gostra555@gmail.com <p style="text-align: justify;">Володіння іноземною мовою не означає, що людина має певний словниковий запас і володіє граматичним мінімумом, бо цього замало, щоб вона стала повноцінним учасником міжкультурної комунікації. Той, хто вивчає іноземну мову, може стати активним і повноправним учасником міжкультурного діалогу за умови сформованості в нього вторинної мовної особистості. Розвиток такої особистості забезпечується оволодінням прецедентними феноменами культури, які містять національну, соціокультурну, історичну інформацію, та є показником її сформованості. У статті запропоновано систему критеріїв відбору прецедентних феноменів культури для уроків іноземної мови. Схарактеризовано прецедентні феномени культури як засіб формування вторинної мовної особистості. З’ясовано, що вторинна мовна особистість – це комунікативно-активний суб'єкт, який легко включається в міжкультурну комунікацію та здатен правильно продукувати мовленнєву поведінку в певній ситуації міжкультурного спілкування. Прецедентні феномени культури, які є когнітивними структурами, сформованими в пізнавальній базі носіїв мови на основі їхнього соціокультурного та національно-історичного досвіду, сприяють формуванню іншомовної картини світу, набуттю навичок міжкультурного спілкування. Визначено, що критерії відбору прецедентного феномену культури – це властивості, що дозволяють включити його до змісту уроку як дидактичний матеріал. Виділено систему критеріїв відбору прецедентних феноменів культури, яка складається із основних (інформативність, номінативність, прагматичність, уживаність) і факультативних (програмність, міжкультурна зв'язаність) критеріїв. Припущено, що включення прецедентних феноменів культури як дидактичного матеріалу до змісту уроків іноземної мови може зробити його ефективнішим, забезпечити актуалізацію міжпредметних зв’язків, сприяти формуванню вторинної мовної особистості та міжкультурної компетентності</p> 2021-09-12T23:04:29+00:00 Авторське право (c) 2021 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/17727 Особливості навчання англомовної професійно орієнтованої дискусії студентів у вищій школі 2021-09-13T15:18:42+00:00 Надія Грицик Nadiela7027@gmail.com Олена Гавриш olenagavrysh@ukr.net Тетяна Наумчук tatyana.timoshchuk@gmail.com <p style="text-align: justify;">Статтю присвячено науково-теоретичному обґрунтуванню особливостей навчання англомовної професійно орієнтованої дискусії студентів у вищій школі. У сучасних реаліях зростають вимоги до підготовки студентів із високим рівнем професійно орієнтованої іншомовної комунікативної компетентності, і методика навчання англомовної професійно орієнтованої дискусії студентів закладів вищої освіти залишається недостатньо розробленою, що зумовлює актуальність дослідження. Об’єктом дослідження є процес навчання англомовної професійно орієнтованої дискусії студентів у вищій школі. Предметом – особливості навчання англомовної професійно орієнтованої дискусії. У роботі використано теоретичні та емпіричні методи. Професійно орієнтована дискусія – це форма колективно-групової взаємодії, в основі якої є аргументація різних точок зору з метою вирішення певної проблеми професійного характеру. Організована навчальна дискусія відтворює умови реальної мовленнєвої комунікації і є одним з ефективних засобів розвитку непідготовленого мовлення. У навчанні англомовної професійно орієнтованої дискусії студентів вищих навчальних закладів було виділено три етапи: організаційний етап, що передбачає визначення теми та мети дискусії; власне ведення дискусії: через проблемне завдання студенти обґрунтовують свою точку зору шляхом аргументації; завершальний етап, що передбачає аналіз, зіставлення мети дискусії з отриманими висновками та оцінку результатів. Навички ефективного ведення дискусії формуються системою репродуктивних некомунікативних, рецептивних комунікативних, рецептивно-репродуктивних умовно-комунікативних та продуктивних комунікативних вправ на кожному з етапів ведення професійно орієнтованої дискусії англійською мовою. Перспектива подальших досліджень полягає в практичній розробці комплексу вправ, а також підбірці прийомів і технологій для кожного етапу навчання студентів різних напрямів навчання з метою ефективного ведення професійно орієнтованої дискусії англійською мовою.</p> 2021-09-12T22:56:18+00:00 Авторське право (c) 2021 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/17726 Роль тьюторства в опануванні германськими мовами у вищій школі 2021-09-13T15:20:41+00:00 Ірина Коробова ira_korobova@ukr.net Вікторія Нікіфорова vic_nikiforova@ukr.net Любов Лікарчук likarchuk@gmail.com <p style="text-align: justify;">У статті розкрито проблему впровадження якісного тьюторства у вищій школі, зокрема у вивченні германських мов. Як свідчить практика, кількість студентів, що прагне якісно опанувати германські мови, зростає; такі студенти потребують побудови індивідуальної освітньої траєкторії, де особливе місце належить тьютору. Однак, проблема тьюторства для вітчизняної науки є досить новою, незважаючи на наявні роботи, що розкривають теоретичні та практичні аспекти розвитку тьюторства як педагогічної професії, питання тьюторства в опануванні германськими мовами у вищих навчальних закладах залишаються поза увагою науковців, що зумовлює актуальність дослідження. Тьюторство – це додаткова необхідна складова, що доповнює основний навчальний процес; тьютор – творча особистість, керівник навчальної групи, який проводить групові заняття-практикуми, надає психологічну підтримку й індивідуальну допомогу студентам у вирішенні навчальних та особистих проблем, пов’язаних з навчанням; здійснює професійну орієнтацію та консультування з питань кар’єри. Якість тьюторства в опануванні германськими мовами залежить від успіху різних взаємопов’язаних робочих процесів – Коло якості тьюторства: розробка концепції тьюторства (визначення обсягу занять, кількості студентів, необхідної кількості тьюторів та навчальних цілей), пошук тьюторів (у кінці попереднього навчального семестру подання оголошення та організація зустрічей), підготовка тьюторів (фахова та дидактична), керування роботою тьюторів (через постійні зустрічі-консультації), оцінка тьюторства (самооцінка у рамках офіційної системи оцінювання навчального закладу). Особливе місце у концепції тьюторства належить документуванню усіх процесів з метою аналізу та передачі матеріалів наступному поколінню тьюторів. Тьюторство – важливий елемент системи управління якістю сучасного вищого навчального закладу, адже реалізує цінності індивідуалізації та самовизначення. Перспективи подальших досліджень полягають у теоретичному обґрунтуванні ефективності впровадження тьюторства у закладах вищої освіти щодо якісного опанування германськими мовами.</p> 2021-09-12T22:39:44+00:00 Авторське право (c) 2021 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/17725 Оцінювання професійної компетенції учителя іноземної мови 2021-09-13T15:23:06+00:00 Ірина Свердлова iryna.sverdlova@karazin.ua Марина Рубцова maryna.rubtsova@karazin.ua <p style="text-align: justify;">Стаття присвячена вивченню проблеми оцінювання професійної діяльності вчителя іноземної мови. Автори констатують, що серед методистів не існує єдиного тлумачення понять «компетентність» і «компетенція», відсутні єдині підходи щодо об’єктивної та повної оцінки роботи вчителя. Враховуючи дані останніх досліджень, зроблено висновок, що проблема може бути вирішена в рамках компетентнісного підходу. Показано, що компетентність являється ширшим поняттям, яке включає в себе набір певних компетенцій. В структуру компетентності входять не тільки традиційні знання, уміння та навички, але і особистісно-ціннісні характеристики людини, які також мають стати об’єктом оцінювання професійної діяльності вчителів. Розглянуто поняття «компетентність вчителя» і виділені її складові, до яких належать професійна, соціальна, особистісна та педагогічна компетенції. Досліджено зміст кожної компетенції. Виходячи з пріоритетів, виділених студентами, для розробки стандартів оцінювання роботи вчителя обрано професійну компетенцію, зокрема один аспект, – володіння прийомами викладання іноземних мов. Встановлено, що володіння прийомами викладання включає наступні вміння: формулювати і реалізовувати ціль навчання; створювати мотиваційну базу; планувати урок; проводити урок; контролювати і оцінювати досягнення учнів. Розроблено п’ять стандартів оцінювання роботи вчителя в рамках професійної компетенції. Кожний стандарт включає індикатор – набір характеристик, які дозволяють зробити висновок щодо приналежності до певної компетенції, та градуйовану систему оцінювання кожної компетенції. Проведено анкетування вчителів шкіл з метою встановлення, чи являються виділені характеристики зрозумілими з точки зору їх змістовності. Виявлено, що питання, які пов’язані з системами вправ, прийоми активного навчання та формуванням навичок критичного мислення, потребують розширеного уточнення. Зроблено висновок, що усвідомлення підходів щодо оцінювання професійної роботи викликає у вчителів інтерес та позитивне ставлення до проблеми в цілому. З метою перевірки ефективності розроблених стандартів заплановано проведення експериментального дослідження.</p> 2021-09-12T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/17724 Використання ЗМІ у рамках когнітивно-комунікативного підходу до викладання іноземної мови 2021-09-13T15:29:19+00:00 Олена Язловицька olena.yazlovytska@karazin.ua <p style="text-align: justify;">Статтю присвячено вивченню елементів формування комунікативної компетенції студентів з урахуванням когнітивного аспекту навчання іноземної мови. Даний підхід дає змогу на раціональне оволодіння лексико-граматичним матеріалом, водночас забезпечує поширення загальних знань картини світу, притаманної носіям мови, що вивчається. Метою дослідження є аналіз ефективності використання аутентичного допоміжного матеріалу під час викладання іноземної мови задля оптимізації навчального процесу. З огляду на функції, представлені засобами масової інформації (ЗМІ), робота з публіцистичними та аудіовізуальними матеріалами даного типу є одної з провідних у рамках когнітивно-комунікативного підходу до вивчення іноземної мови. У статті надається детальний аналіз етапів роботи з засобами масової інформації та роз’яснюються елементи продуктивності їх використання на заняттях з іноземної мови. У ході дослідження проведено аналіз трьох етапів роботи з засобами масової інформації на прикладі текстового матеріалу, а саме: дотекстовий етап, тестовий та післятекстовий, які передбачають ознайомлення з інформацією, її вивчення, обговорення та формування певної точки зору щодо комунікативного питання. Наведена схема роботи може бути використана при аналізі текстової та аудіовізуальної інформації, що сприяє підвищенню мотивації студентів та їх зацікавленості щодо запропонованої теми. <br>Згідно з результатами дослідження, кожен з етапів роботи покращує комплексне володіння іноземною мовою. Отже, робота з засобами масової інформації під час вивчення іноземної мови передбачає формування когнітивно-комунікативної картини світу водночас із засвоєнням низки лексико-граматичних елементів та навичок їх вживання у визначених комунікативних ситуаціях</p> 2021-09-12T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/17723 Всеукраїнський громадський проєкт Енциклопедія перекладознавства - том 2 2021-09-13T15:27:39+00:00 Анна Степанова dh.afip@duan.edu.ua <p>Рецензія на другий том «Енциклопедії перекладознавства» в перекладі українською мовою</p> 2021-09-12T21:39:06+00:00 Авторське право (c) 2021 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов