https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/issue/feed Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов 2020-01-20T22:21:02+02:00 А.С. Ольховська visnyk.inozemnamova@karazin.ua Open Journal Systems <p>Фахове видання з філологічних та педагогічних наук.</p> <p>Висвітлюються актуальні проблеми іноземної філології та методики викладання іноземних мов.</p> <p>Для лінгвістів, викладачів, аспірантів та пошукачів, студентів старших курсів.</p> https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15305 Дискурсивна реалізація концептуальних метафор із референтом РАДІАЦІЯ / RADIATION у документальному серіалі "Чорнобиль": еколінгвістичний підхід 2020-01-20T22:11:02+02:00 Я. В. Верменич yanavermenich@gmail.com <p>У статті розглянуто особливості дискурсивного втілення концептуальних метафор у мультимодальному динамічному середовищі документального кінофільму. До аналізу залучено концептуальні метафори з референтом RADIATION / РАДІАЦІЯ, які реалізовано в аудіальному (усне мовлення та музика) та візуальному (динамічне зображення) модусах в англомовному документальному серіалі «Чорнобиль». Роботу виконано у річищі еколінгвістики, яка під час аналізу мовних явищ бере до уваги цілу низку чинників, що впливають на смислотворення у дискурсі, не віддаючи переваги жодному з них, зокрема, антропному. Еколінгвістика досліджує, у який спосіб пов’язані мова людини та її життя у&nbsp;цілому, мовні засоби та середовище їх застосування, як у мові та дискурсі втілюється ставлення людини до навколишнього середовища, які мовні форми провокують екологічне руйнування, а які здатні надихнути людей на захист навколишнього середовища. Через сприйняття мультимодальних реалізацій концептуальних метафор із референтом RADIATION / РАДІАЦІЯ глядачі документального кінофільму "Чорнобиль" мають можливість наново визначити для себе суть найбільшої в історії техногенної катастрофи, розкрити нові аспекти відповідного концепту, який є надзвичайно важливим для колективного виживання людства. Через його змістовну складність пояснювальний потенціал простих концептуальних метафор є недостатнім. Отже, вони взаємодіють із концептуальною метонімією та між собою, утворюючи метаметафори, що пронизують увесь кінотекст. Залучення різних модусів реалізації аналізованих концептуальних метафор робить їхнє кінематографічне втілення більш яскравим та виразним, а також створює єдину тональність їхнього сприйняття глядачем.</p> 2020-01-19T00:27:20+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15306 Ролі суб’єкта в комунікативній ситуації «Бесіда друзів» некооперативного типу 2020-01-20T22:13:19+02:00 Р. Мусаєва rusalochka54@gmail.com <p>Комунікативна ситуація «Бесіда друзів» є єдиною, що репрезентує дискурс дружби. Це передбачає для суб’єкта дискурсу виконання ролі ДРУГ у різних її іпостасях. Проте, бесіда друзів не завжди є кооперативною. Якщо її характер некооперативний, то вона охоплює два підтипи: конфліктонебезпечний та конфліктогенний. У першому випадку учасники діалогу стикаються із загрозою їхній дружбі, у другому випадку дружні взаємини припиняються. Метою цієї статті є встановлення рольової інфраструктури для обох підтипів комунікативної ситуації «Бесіда друзів» некооперативного типу. Виходячи із розуміння суб’єкта дискурсу як суб’єкта розумової, комунікативної та мовленнєвої діяльності, кожну роль проаналізовано в когнітивному і комунікативному аспектах, а також щодо засобів її вербального втілення. Аналіз матеріалу дослідження засвідчив, що ролі, властиві суб’єкту в ситуації конфліктонебезпечного підтипу – це друг-критик та байдужий друг. Роль друг-критик імплементується з комунікативною метою вказати на недоліки другові, щоб він/вона позбавився(-лась) їх, у її реалізації задіяні висловлення негативної оцінки. У діалозі ця роль часто сполучається із роллю друг-порадник. Роль байдужий друг спрямована на дистанціювання від іншого шляхом відмови йому/їй у допомозі, підтримці тощо. Реалізація цієї ролі здійснюється за допомогою неспецифічних висловлень відмови та незгоди. У конфліктологічній некооперативній ситуації «Бесіда друзів» суб’єкт виступає у єдиній ролі НЕ ДРУГ, експліцитно/імпліцитно повідомляючи іншого про кінець дружніх взаємин через негативну оцінку іншого або себе самого. Кожна з ролей реалізується за відповідним сценарієм, котрий лежить у її основі.</p> 2020-01-19T00:44:25+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15307 Креативна дискурсивна особистість в екосистемі творчої діяльності 2020-01-20T22:13:33+02:00 В. О. Самохіна samokhina.victoria@gmail.com <p>У статті розглядаються особливості креативної дискурсивної особистості педагога і науковця-лінгвіста скрізь призму їх екологічної свідомості. Доведено, що з екологічної точки зору креативність людини реалізується у творчій діяльності і є її специфічною рисою, яка експлікується в діалогічному процесі – екологічному контакті із самим собою і з навколишнім середовищем. Робиться висновок, що екологічність виявляється у специфіці співвідношення індивідуальних творчих інтенцій із суспільним контекстом. Зокрема, процес творчості знаходить вираження у креативних новаціях Homo Creans – талановитого педагога і лінгвіста. Наводяться міркування щодо поняття «особистість», яке не співпадає з його уживанням у складі поняття «дискурсивна особистість». Визначено критерії вивчення креативної дискурсивної особистості, у якої творіння «виливаються» у слова (концептуально-специфічний еко-формат; міждисциплінарна методологія; аспекти розгляду креативної особистості; її діяльність та основні риси). Підкреслюється значущість творчості педагога, який продукує творчі ідеї, що реалізуються у креативних завданнях, а також науковця-лінгвіста, який «творить» мовою: лінгвокреативність часто пов’язується з навмисним порушенням мовних і мовленнєвих норм і спрямована на креативну мовну гру. Гра є творчим методом педагога (дидактичні ігри) і лінгвіста (мовні ігри), своєрідною «моделлю дійсності» (Ю.&nbsp;М.&nbsp;Лотман). Креативний підхід у педагогіці та лінгвістиці гармонізує відношення суспільства і середовища і є важливою складовою творчого екологічного процесу пізнання і навчання.</p> 2020-01-19T01:13:18+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15308 Дискурсивне оточення як середовище реалізації соціальних ролей 2020-01-20T22:14:55+02:00 Ю. С. Скриннік j.skrynnik@karazin.ua <p>Стаття присвячена дослідженню мовленнєвої реалізації соціальних ролей у ядерній, маргінальній та периферійній зонах дискурсивного оточення мовця за допомогою вербальних та невербальних компонентів комунікації. Людина-мовець, що перебуває у центрі уваги цього дослідження, виконує певні соціальні ролі у взаємодії з іншими людьми. Саме такий дослідницький фокус ставить цю роботу на один щабель з новітніми людиноцентричними розвідками. Дискурсивна інтерпретація антропоцентризму, втілювана у праці, мотивована потребою фіксації комунікативних структур і операцій, які лежать в основі комунікативно успішних партій дискурсивної особистості. Втілення соціальних ролей відображається у мовних та мовно-прагматичних особливостях комунікативного процесу, а саме у варіабельності вербальних та невербальних складників комунікації. Матеріал дослідження – діалогічні дискурсивні фрагменти, де зафіксовано зміну конфігурацій соціальних ролей дискурсивною особистістю – дозволяє виявити і описати епістемологічне підґрунтя успішної комунікативної взаємодії. На основі інструментарію теорії дискурсу та лінгвопрагматики встановлено вербальні та невербальні компоненти комунікації, що вживаються особистістю при виконанні соціальних ролей у різному дискурсивному оточенні; визначено умови ведення успішної комунікації з урахуванням зони дискурсивного оточення та ступеня дистанціювання суб’єктів позиціонування; обґрунтовано взаємозв’язок термінів соціальна роль та позиціонування.</p> 2020-01-19T01:29:55+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15309 Стратегія демагогії у подячній промові Дональда Трампа 2020-01-20T22:16:17+02:00 А. Ш. Хамаршех anastasia_ha_92@hotmail.com <p>У статті встановлюються локальні та мовленнєві стратегії (тактики), які підпорядковані глобальній стратегії демагогії в американському політичному дискурсі. Проаналізовано дефініції та синонімічний ряд поняття&nbsp;<em>демагогія</em>, що&nbsp; дозволило підтвердити доцільність розгляду демагогії як специфічної стратегії політичного дискурсу. Встановлено, що поняття демагогії по-різному сприймається в україномовній та англомовній лінгвокультурах. Українці сприймають демагогію як спосіб обману та маніпулювання, тоді як для англійців це лише прийом для ведення політичної гри та збільшення електорату. Реципієнтом демагогії в українській лінгвокультурі є неосвічені верстви населення, в англійській – увесь народ. Демагогія як специфічна стратегія політичного дискурсу спрямована на цільовий вплив на електорат за допомогою апелювання до почуттів, інстинктів та упереджень та формування необхідних політичних поглядів і вподобань. На основі проаналізованого доробку американських вчених-соціологів виділено основні ознаки стратегії демагогії: спрямованість на розширення аудиторії, застосування пропаганди з метою маніпулювання масами, розважальний характер. Аналіз емпіричного матеріалу, а саме – подячної промови Дональда Трампа, виголошеної на Республіканській національній&nbsp;конвенції&nbsp;у&nbsp;2016 р., дозволив виокремити такі локальні стратегії демагогії, характерні для американського політичного дискурсу: популізм, маніпуляція, суб’єктивація, фасцинація та спрощення інформації. Висвітлено мовленнєві тактики, характерні для кожної стратегії, серед яких тактики пустих обіцянок, брехні, звинувачення, насмішки, використання лозунгів, вульгаризації, залякування та знаходження «цапів-відбувайлів».&nbsp;Проаналізовано мовні засоби, що були використані для реалізації кожної виділеної локальної стратегії і мовленнєвої тактики демагогії. Найбільш уживаними серед них є використання експресивної лексики з позитивним та негативним забарвленням, художні повтори, антропоніми та суб’єктивація.</p> 2020-01-19T15:08:20+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15310 Когнітивні операції інтерпретатора дискурсу німецькомовної фольклорної бувальщини 2020-01-20T22:16:40+02:00 К. В. Бучіна puschkarskaja@gmail.com <p>У статті представлені основні підходи до вивчення когнітивних операцій у дискурсі німецькомовної фольклорної бувальщини (німецькою Volkssage), що первинно базуються на роботах американських вчених Р. Ленекера, З. Кьовечеша та Дж. Лакоффа. Описані дві парадигми когнітивних операцій. Перша парадигма передбачає використання для дослідження текстів німецькомовних фольклорних бувальщин когнітивної операції мапування, друга – когнітивних операції на основі когнітивної граматики: специфікацію, фокусування, висвітлювання та перспективізацію. Наводиться опис кожної з перерахованих когнітивних операцій та висвітлюються їхні особливості у дискурсі німецькомовних фольклорних бувальщин у зв’язку з ключовим текстовим концептом надприродне. Застосовані когнітивні операції на основі когнітивної граматики та різні види мапування становлять інструментарій утворення і обробки фольклорного дискурсу. Розглядаються такі різновиди мапування, як атрибутивне, релятивне, ситуативне, субститутивне і контрастивне.&nbsp; Атрибутивне, релятивне та ситуативне мапування є характерним для різних типів метафори. Субститутивне мапування відбувається в разі застосування метонімії та перифразу. Контрастивне мапування&nbsp; супроводжує використання таких стилістичнх засобів як оксиморон, антитеза, гіпербола, парадокс та зевгма. Робиться висновок про те, що у текстах жанру німецькомовної фольклорної бувальщини присутня більшість видів художнього проектування, які містяться у когнітивних операціях мапування і що ці види художнього проектування уточюють когнітивний механізм фольклорного дискурсу. Викладені дві парадигми когнітивних операцій (мапування і когнітивні операції на основі когнітивної граматики) доповнюють одна одну і забезпечують більш глибоке розуміння когнітивної основи німецькомовних фольклорних бувальщин.</p> 2020-01-19T15:19:43+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15311 Чуттєво-поняттєвий складник концептуальної бінарної опозиції ЛЮДИНА – ТЕХНІКА у творчості Рея Бредбері 2020-01-20T22:17:00+02:00 К. С. Подсєвак 29tikaol@gmail.com <p>Статтю присвячено вивченню чуттєво-поняттєвого складника концептуальної бінарної опозиції людина – техніка у творчості Рея Бредбері. Актуальність теми зумовлено незгасаючим інтересом науковців до вивчення бінарної опозиції, а також тим фактом, що двоїстість сприйняття навколишнього світу призводить до того, що письменники, серед яких і Рей Бредбері, які замислюються над духовними цінностями людства та сутністю оточуючого всесвіту, вдаються до бінарних опозицій як засобу передати своє ставлення до них. У ході дослідження визначено теоретичні передумови подвійності людського сприйняття; досліджено методологію фреймового аналізу концептів як членів бінарної опозицій та характеристику концептів людина і техніка як опозицій у творчості Рея Бредбері. Дослідження демонструє, що існування бінарних опозицій у художньому тексті зумовлене самою природою літературної творчості. Бінарна опозиція у художньому тексті наповнюється чуттєво-поняттєвим змістом, а отже аналіз бінарних опозицій у творчості окремого письменника дозволяє визначити особливості його світосприйняття та глибше пізнати його картину світу. Бінарні опозиції реалізуються у вигляді опозиції концептів як базових одиниць мисленнєвого коду людини з відносно упорядкованою внутрішньою структурою. Вивчення концептів відбувається через побудову фреймів як засобу узагальненої візуальної схематизації концепту, який розглядається та моделюється на матеріалі відповідних джерел, зібраних у єдину систему дослідницько-ілюстративних ресурсів, та їх графічної репрезентації, яка дозволяє унаочнити складові кожного концепту та здійснити аналіз параметрів, за якими такі концепти протиставляються автором художнього твору. Виявлено, що бінарна опозиція людина – техніка у творах Рея Бредбері реалізується як опозиція ключових слотів даних концептів та може сприйматися як пряме протиставлення таких слотів, як живий&nbsp;– неживий на основі особливостей функціонування, почуття – бездушність на основі здатності до емоційного сприйняття дійсності, цікавість – статичність на основі здатності до пізнання навколишнього світу та творчість – хижість як основні цілі людини і техніки.</p> 2020-01-19T15:30:16+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15312 Хибна атрибутивність німецькомовних ептонімів: причини виникнення і різновиди 2020-01-20T22:18:56+02:00 Н. А. Оніщенко naonishc77@gmail.com <p>Статтю присвячено виокремленню і висвітленню феномена хибної атрибутивності як якості, властивій ептонімам німецької мови. Ептоніми визначаються як цитати, що набули стійкості і підлягають дериваційним процесам, однак наявність у них автора усвідомлюється мовцями. Під хибною атрибутивністю розуміється характеристика тексту ептоніму, зумовлена його співвіднесеністю з концептом ХИБНИЙ АВТОР у мовній свідомості – уявленням мовців про відому певній лінгвокультурній спільноті особу, яка з причин комунікативного та соціокультурного характеру заміщає собою постать реального автора вислову.</p> <p>Розгляду причин хибної атрибутивності в статті передує аналіз історичної динаміки розвитку усвідомлюваного мовцями зв’язку між автором і текстом. Установлено, що певна «відірваність» автора від тексту як у епохи до Нового часу, так і в сучасному світі може розглядатися як підґрунтя для виникнення хибної атрибутивності ептонімів.</p> <p>Наведено модель ідентифікації ептоніму мовцем – впізнання цитати як такої і співвіднесення її з автором. Апеляція до концепту АВТОР відбувається за посередництва концептів АВТОРИТЕТ, &lt;ПРЕЦЕДЕНТНИЙ ТЕКСТ&gt;, які існують у певному соціо- та лінгвокультурному просторі.</p> <p>Здійснено спробу угрупування причин хибної атрибутивності ептонімів за особливостями ініціатора хибної атрибуції. Виділено групи паремійних та ептонімічних причин. Перші мають надіндивідуальний характер (більша відомість хибного автор, ніж справжнього; наявність у ептонімі вербалізацій ключових концептів &nbsp;творчості хибного автора, його ключових слів; фікційні цитати). Другі пов’язані з інтендованим приписуванням цитати одним автором іншому, як правило з цензурних міркувань. Такі цитати можуть бути як одно-, так і багатоатрибутивними. Іншою причиною є створення ініціатором хибної атрибуції лудичного ефекту.</p> <p>Наявність у ептонімів ознаки хибної атрибутивності є свідченням їх схильності до дериваційних процесів і подальшої фразеологізації.</p> 2020-01-19T15:42:18+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15313 Символи горизонталі та вертикалі в казкових творах та специфіка їх відтворення у перекладі 2020-01-20T22:19:15+02:00 А. А. Воловик volovyk.anna@gmail.com <p>Однією з найсуттєвіших форм світосприйняття для людини постає просторова орієнтація. Починаючи ще зі стародавніх часів, люди засвоювали простір через горизонтальний, а пізніше – через вертикальний виміри, цілісне символічне відображення яких особливо чітко можна прослідковувати у жанрі казки. Виступаючи однією з найархаїчніших форм усної народної творчості, саме цей жанр увібрав у себе елементи міфологічного світосприйняття первісних людей, їх мислення та способу життя, а згодом доповнився індивідуально-авторськими елементами світобачення. Символи горизонтального та вертикального вимірів у казках відображають як первинні (фізичні) так і вторинні (оцінні, морально-етичні та церковно-релігійні) значення. Незважаючи на порівняно широке коло досліджень різних аспектів символіки казкових творів, питанню, пов’язаному зі специфікою відтворення символів вертикалі та горизонталі у перекладі, присвячена незначна кількість науково-практичних розвідок. Мета статті полягає у висвітленні способів відтворення символів вертикалі та горизонталі з англомовних та українських казок у цільовій мові, а також в оцінці достовірності їх передачі для адекватного сприйняття приймаючою культурою. За підсумками проведеного дослідження встановлено, що завдяки універсальності значень, притаманних групі символів вертикалі та горизонталі в різних культурах, її відтворення у цільовій мові не викликає значних труднощів у перекладачів, однак вимагає ретельного аналізу значень зазначеної групи символів для визначення її ролі в контексті окремого казкового твору, і відповідно, важливості її відтворення у культурі реципієнта.</p> 2020-01-19T15:55:21+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15314 Словацкие исследования на тему аудиовизуального перевода и проблематика двухступенчатого перевода русских документальных фильмов 2020-01-20T22:20:05+02:00 M. Mikuláš michal.mikulas@uniba.sk <p>В первой части настоящей статьи представлен обзор словацких исследований, посвященных аудиовизуальному переводу (АВП) за период с 50-х гг. XX века по настоящее время. Внимание обращено прежде всего на характеристику наиболее значимых теоретиков, а также на труды, поспособствовавшие формированию и становлению данной дисциплины в словацком переводоведении. Статья опирается на непрерывно проводимые по данной теме исследования, а также на факты об историческом развитии АВП в Словакии, описанные напр. в публикации И. Тышша – <em>Myslenie o audiovizuálnom preklade na Slovensku: 1952 – 2017</em> <em>(Исследования на тему аудиовизуального перевода в Словакии: 1952 – 2017, </em>2018<em>)</em>. Автор статьи демонстрирует и собственное восприятие сложившейся за последние годы ситуации. В первой части статьи акцентируется внимание на том, что в 2012 году словацкие исследования в области АВП стали более систематичными, прежде всего, за счет работы молодого поколения теоретиков – Э. Перез (в девичестве Янецовой), Л. Паулиньовой (в девичестве Козаковой) и Й. Желонки. Во второй части на материале русских аудиовизуальных произведений рассмотрен феномен т.н. двухступенчатого перевода, появление которого на словацких экранах стало более заметным в последнее время. Автор статьи делает упор на спорный характер настоящего феномена, поскольку русский язык не является малым языком, а с точки зрения словацкого культурного пространства не принадлежит и к числу отдаленных языков. На примере двух документальных фильмов <em>«Под властью мусора» (Held Captive by Rubbish, </em>2013<em>)</em> и <em>«Дух в движении» (Spirit in Motion, </em>2015<em>)</em> автор анализирует проблемы, которые могут возникнуть в процессе перевода русских аудиовизуальных произведений на словацкий язык через промежуточный английский язык, а именно рассматривает негативные искажения в переводе, наличие которых объясняется неправильной интерпретацией исходного текста, прием опущения при переводе, неверный порядок диалогов, культурную специфику и ошибочную транскрипцию.</p> 2020-01-19T16:26:18+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15315 Відтворення реалій роману С. Кінга «Країна розваг» в українському та російському перекладах 2020-01-20T22:21:02+02:00 І. Є. Фролова irinafrolova37@gmail.com Н. В. Ісакова natalia.isakova22@gmail.com <p>У статті подано аналіз способів відтворення реалій&nbsp; роману С.&nbsp;Кінга «Країна розваг» українською та російською мовами. Переклад реалій складає одну з головних труднощів, оскільки ці слова та словосполучення позначають предмети, поняття тощо, які є чужими для цільової культури і не мають прямих еквівалентів у мові перекладу. Перекладачі, тим не менш, володіють системою способів відтворення реалій, котрі описані в перекладацьких студіях. Вибір способу характеризує запропонований варіант як більш чи менш успішний у термінах відтворення змісту реалії разом із її культурною специфікою. Роман «Країна розваг» С.&nbsp;Кінга – сучасний і популярний літературний твір – вміщує значну кількість реалій, які було піддано аналізу в аспекті перекладу. Перекладач українською – О.&nbsp;Любенко – є висококваліфікованим професіоналом, чия діяльність зазвичай вважається успішною. Перекладач російською – В.&nbsp;Вебер – є доволі відомим, але не є професійним перекладачем. Вивчення змісту реалій та варіантів їхнього відтворення українською та російською мовами дає підстави стверджувати, що варіанти, запропоновані обома перекладачами (хоча часто різні), є більш чи менш успішними, хоча загалом переклад О.&nbsp;Любенко є більш успішним. Кількісні показники способів перекладу, застосованих обома перекладачами, не мають суттєвих відмінностей. Найбільш продуктивним виявилися транскодування та калькування, менш продуктивними – описовий переклад та родо-видова заміна, інші способи були найменш продуктивними. У той самий час, О.&nbsp;Любенко частіше вдавалася до використання описового перекладу та родо-видової заміни, а також застосувала семантичний неологізм, тоді як В.&nbsp;Вебер більшою мірою скористався такими способами, як калькування, функціональний аналог, контекстуальний переклад.</p> 2020-01-19T16:42:22+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15316 Експериментальне дослідження з вивчення впливу систем автоматизації перекладу на якість письмових перекладів перекладачів-початківців 2020-01-20T22:21:02+02:00 А. С. Ольховська transengl@karazin.ua К. Р. Безпальченко kshelest1997@gmail.com <p>Статтю присвячено вивченню впливу систем автоматизації перекладу на якість письмових перекладів студентів першого курсу магістратури перекладацьких відділень факультетів іноземних мов. Виконання професійного письмового перекладу на сьогоднішній день можливе лише за умови використання спеціального перекладацького програмного забезпечення, а саме – систем автоматизації перекладу, невід’ємною складовою яких є модуль управління термінологією. Вважається, що використання термінологічних баз дозволяє підвищити якість виконання перекладу, однак бази, надані перекладачеві, все ж потребують уважного критичного ставлення, оскільки потенційно можуть містити помилки, що, у свою чергу, може негативно відбиватися на якості перекладу. Виявлення наявності такого впливу дозволило б скоригувати програму підготовки майбутніх перекладачів в аспекті використання сучасних перекладацьких технологій, підвищивши її ефективність. Саме тому, мета дослідження полягала у встановленні наявності або відсутності впливу систем автоматизації перекладу (в аспекті використання термінологічних баз) на ефективність роботи майбутніх перекладачів. Експериментальне дослідження було проведене у першому семестрі 2019/2020 навчального року (вересень). Досліджуваними були 24 студенти І курсу магістратури перекладацького відділення факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна, розділених на 2 експериментальні групи (ЕГ-1 та ЕГ-2). Студенти ЕГ-1 у процесі виконання перекладу використовували термінологічну базу із помилками, у той час як студенти ЕГ-2 покладалися лише на власні сили. Етапи дослідження включали: підготовчий (формулювання гіпотез, розробка плану експерименту), основний (практична реалізація експерименту) та заключний (аналіз та інтерпретація експериментальних даних). Одержані результати підтвердили гіпотезу про те, що виконання перекладу тексту оригіналу засобами САТ-інструменту з використанням термінологічної бази з помилково перекладеними лексичними одиницями спричиняло зниження якості текстів перекладу студентів.</p> 2020-01-19T16:58:59+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15318 Екологічна свідомість у педагогіці 2020-01-20T22:21:02+02:00 В. Г. Пасинок fl@karazin.ua <p>Пропоновану наукову розвідку присвячено проблемі еко-педагогіки, зокрема творчої діяльності педагога у професійній сфері. У зв’язку з цим, висвітлено зміст понять «креативність» та «творчість» у педагогіці, наголошено на їх зв'язок з професійною діяльністю педагога. Новітнім у статті є зв'язок екологічної свідомості педагога із використанням креативних засобів навчання, таких, як засоби креативної стилістики, дидактичні ігри. Нові оригінальні погляди розкрито у&nbsp; методиці предметно-мовного навчання CLIL (Content and Language Integrated Learning) як творчому методі педагогічної діяльності, що має міжпредметний характер і використовується у викладанні предметів іноземною мовою. Поняття креативності та творчості як основні екологічні методи педагогіки вивчено в тісному зв’язку з креативними засобами та методиками, які активно застосовуються в сучасній вищій школі. У роботі креативність розуміється як результат творчої діяльності педагога. Розглянуто основні компетентності креативного педагога (за В.В. Павленко) – сила, гнучкість, витривалість&nbsp; та координація розуму, які пов’язуються з постійним творчим процесом. Підкреслено важливість креативних засобів мовної гри, які є потужними прийомами розвитку свідомості і саморозвитку студента. У статті визначено функції дидактичної гри як екологічного педагогічного засобу активізації процесу навчання (функція формування інтересу до навчання, психічних новоутворень, власне навчальної діяльності, навичок навчальної й самостійної роботи, навичок самоконтролю й самооцінки, адекватних взаємовідносин і засвоєння соціальних ролей), а також виділено принципи методики CLIL , яка базується на основних поняттях: зміст, комунікація, когніція, культура.</p> 2020-01-19T17:08:56+02:00 ##submission.copyrightStatement##