https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/issue/feedВісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов2025-01-11T17:44:19+00:00Ребрій Олександр Володимировичo.v.rebrii@karazin.uaOpen Journal Systems<p>Фахове видання з філологічних та педагогічних наук.</p> <p>Висвітлюються актуальні проблеми іноземної філології та методики викладання іноземних мов.</p> <p>Для лінгвістів, викладачів, аспірантів та пошукачів, студентів старших курсів.</p>https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25032Вступне слово головного редактора2025-01-11T16:48:08+00:00Олександр Ребрійo.v.rebrii@karazin.ua<p class="p1">Перед вами ювілейний 100 випуск Вісника Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. </p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25009Тактильна модальність в онлайн маркетингу та електронній торгівлі засобами догляду за шкірою (на основі англійської мови)2025-01-11T16:42:30+00:00Алла Бєловаprofbelova@gmail.com<p class="p1">У ХХІ столітті мультисенсорний маркеринг стає необхідною стратегією для бізнесу, перетворюється на важливу частину рекламних кампаній. Онлайн-шопінг, який різко збільшився під час пандемії COVID19, висунув нові вимоги до мультимодального рекламного дискурсу, до пошуку найбільш ефективних і переконливих семіотичних стратегій для передачі смакових, нюхових, тактильних характеристик товарів. Передача інформації в межах сенсорних модальностей є справжним викликом для маркетингу, цифрових технологій, інформаційно-комунікаційних технологій. Для аналізу способів передачі тактильної модальності англійською мовою були обрані веб-сайти виробників елітної косметичної продукції (DIOR, CHANEL, LANC<span class="s1">Ô</span>ME, SHISEIDO, LA MER, HELENA RUBINSTEIN), а саме сегмент засобів догляду за шкірою. Параметри тактильного сприйняття, які є важливими для засобів доглядів за шкірою, передаються за допомогою тактильної та оцінної лексики. Тактильна модальність на веб-сайтах не обмежується описом якості засобів догляду за шкірою, а й охоплює видимий ефект їх використання, підтверджуючи конкруентність зон тактильної та візуальної модальностей. Маркетологи наголошують на надійності та ефективності люксових засобів догляду за шкірою, оскільки вони розроблені у кращих кліниках та лабораторіях і ретельно перевірені. З метою переконання потенційних покупниць маркетологи використовують різні семіотичні стратегії і сенсорні модальності. Інструкції щодо використання кремів викладені у текстовому форматі та представлені візуально, за допомогою чисельних фото та відео. Потенційні покупниці можуть збільшити фото не інфлюєнсерів, а середньостатистичних кліенток, які належать до різних расових, етнічних, вікових груп, щоб перевірити ефект від використання засобів догляду за шкірою. Текстова інформація має проспективний характер та орієнтована на майбутній позитивний ефект. Поширені промісиви підкреслюють гарантії позитивного результату через 7/ 14/ 28 днів. Маркетинг і реклама засобів догляду за шкірою передбачають різні стратегії аргументації, в тому числі, золоте правило трьох аргументів, фото “до / після” використання кремів для обличчя та сироваток, відеоінструкції експертів. У відгуках кліентки використовують різноманітні сенсорні лексичні одиниці, а також слова зі значенням емоційної оцінки, семантичні суперлативи для вираження своїх тактильних відчуттів.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25012Ономатопоетизми як іконічні символи в ліриці Р. М. Рільке2025-01-11T17:15:14+00:00Лілія Безуглаliliia.bezugla@karazin.ua<p class="p1">У статті презентується концепція креативної іконічності поетичного тексту на ґрунті аналізу ономатопоетизмів як іконічних символів у ліриці Р. М. Рільке. Актуальність дослідження засвідчується, з одного боку, лінгвосеміотичним підходом, який ґрунтується на когнітивному розумінні іконічності як аналогії між знаком і втіленням позначуваного ним об’єкта дійсності у свідомості суб’єкта, який використовує і сприймає знак. З іншого боку, звернення до ономатопоетизмів як іконічних символів у ліриці Рільке є новим дослідницьким ракурсом у рількезнавстві, який дозволяє поглибити осмислення особливостей його музикалізованого мовлення. Мета статті – встановити специфіку символьно-іконічного семіозису на ґрунті ономатопоетизмів у ліриці Р. М. Рільке із застосуванням методів лінгвосеміотичного, лінгвопоетичного, когнітивно-семантичного та інтерпретаційного аналізу. Символьно-іконічний семіозис розуміється як взаємодія символьного та іконічного смислотворення у поетичному тексті за допомогою мовного знаку, який постає як симбіоз символу та ікони, тобто іконічний символ. Ономатопоетизми не тільки позначають акустичне явище, але й відображають, зображають, імітують його, відтворюючи звучання певних об’єктів дійсності. Креативна іконічність поетичних текстів Р. М. Рільке, створювана ономатопоетизмами як іконічними символами, демонструє чотири когнітивні типи – предметний, ознаковий, подієвий та емотивний. В основу цієї типології покладено тип означуваного смислу, який підлягає імітації, – предметний, ознаковий, подієвий концепт або емоція/почуття. Специфіка символьно-іконічного семіозису на ґрунті ономатопоетизмів у ліриці Р. М. Рільке полягає у їхній взаємодії з широкою палітрою стилістичних засобів: метрикою, графікою, фігурами звукопису, лексичними повторами, оказіоналізмами, синтаксичними фігурами, метафорою, метонімією, порівнянням. У такому контексті навіть інтегровані ономатопоетизми, звуконаслідувальне походження яких приховане за семантичними змінами,постають іконічними символами, що дозволяє поетові створювати поетичні тексти з високим ступенем іконічності.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мовhttps://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25013Анотація як інструмент мультимодального аналізу: від тексту до смислу2025-01-11T16:44:16+00:00Тетяна Крисановаkrysanova@vnu.edu.ua<p class="p1">Стаття присвячена дослідженню ролі анотації як ефективного інструменту смислотворення в мультимодальних текстах. Актуальність застосування анотацій зумовлена їхньою здатністю фіксувати всі аспекти семіотичної взаємодії, інтегрувати семіотичні ресурси, які виходять за межі мовних елементів, а також виявляти узагальнені патерни комунікації. Метою статті є виявлення особливостей анотування екологічних відеороликів організації Грінпіс задля визначення змістових аспектів мультимодального конструювання кліматичних змін. Методи дослідження базуються на підходах обґрунтованої теорії (Grounded Theory) з акцентом на кодуванні та категоризації даних, що допомагає виявити ключові теми та закономірності в процесі смислотворення. Методика анотування ґрунтується на принципах селективності, секвентивності, сегментованості та системності і складається з кількох етапів: збору, транскрибування, кодування та інтерпретації даних. У результаті початкового кодування були виявлені різноманітні коди, які в подальшому склали три ключові категорії. Перша категорія, ЕМОЦІЙНИЙ І СЕНСОРНИЙ ВПЛИВ, охоплює коди, що стимулюють емоційний відгук та сенсорне залучення аудиторії. Друга категорія, ЕКОЛОГІЧНА ЗАГРОЗА, поєднує коди, які ілюструють різні аспекти екологічних загроз, від їх причин і наслідків для довкілля до потенційних жертв. Третя категорія, ЕКОЛОГІЧНІ ДІЇ ТА РЕАКЦІЇ, уключає коди, котрі представляють можливі шляхи протидії кліматичним змінам. З інтеграції цих категорій виникає центральна категорія – ЕКОЛОГІЧНА СВІДОМІСТЬ ЧЕРЕЗ ЕМОЦІЙНИЙ І СЕНСОРНИЙ ДОСВІД, яка реалізує концепцію комплексного екологічного впливу. Це свідчить про те, що взаємодія емоцій, загроз і дій лежить в основі смислотворення у відеороликах, створених організацією Грінпіс.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мовhttps://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25014Утілесненість мови: концепції, протиріччя і перспективи2025-01-11T17:17:22+00:00Алла Мартинюкa.p.martynyuk@karazin.ua<p class="p1"><span class="s1">У статті </span>на основі аналізу здобутків сучасної когнітивної науки<span class="s1"> обґрунтовується гіпотеза </span>що функціонування мови (в ситуації комунікації, онтогенезі і філогенезі) уможливлюється інтерсуб’єктивним відчуванням-переживанням-усвідомленням крос-модального і мультимодального тілесного досвіду, який є продуктом інтеріоризації первинно іконічних та індексних комунікаційних взаємодій стосовно об’єктів світу в різноманітних поточних ситуаційних контекстах. <span class="s1">Об’єктом аналізу </span>є природа відношення між формою, значенням і референтом мовної структури, а предметом – тлумачення цього від<span class="s1">ношення різними напрямами когнітивної лінгвістики. </span>На основі аналізу образ-схем як підґрунтя тілесності мови робить<span class="s2">ся висновок, що образ-схеми </span>є інструментом індивідуальної когніції, оскільки володіють лише здатністю до «закритої» репрезентації, є інтерсуб’єктивно недоступними. Припускається, що образ-схеми формуються на основі мімічних схем, що забезпечує інтеріоризацію інтерсуб’єктивно доступного тілесного досвіду і створює точку перетину між імітаційним (іконічним) і репрезентаційним (символьним). Стверджується, що <span class="s3">мову можна зрозуміти лише в контексті комунікації, де </span>мовна дія є невід’ємною ланкою комунікаційної дії, втілюваної<span class="s1"> мультимодальними засобами екстеріоризації внутрішніх </span>семантико-прагматичних структур – звуковими (мовленням, інтонацією мовлення) і візуальними (мімікою, артикуляційними рухами щелеп, жестами, рухами тіла), що функціонують як інтерсуб’єктивно доступні іконічні та індексні опори в процесі смислотворення.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мовhttps://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25015Лінгвостилістична інтерпретація тексту: соціокультурний аспект2025-01-11T17:19:45+00:00Лідія Піхтовніковаlpichtov@gmail.com<p class="p1">Статтю присвячено дослідженню сутності і змісту лінгвостилістичної інтерпретації художнього тексту з урахуванням соціокультурних чинників, відображених у мовленні автора і персонажів. Позначений підхід до інтерпретації продемонстровано на матеріалі англійських, німецьких, арабських, китайських та японських текстів байок і притч, які фрагментарно викладено за матеріалами індивідуальних творчих проектів студентів факультету іноземних мов (2023/24 навчальний рік) під час спецкурсу «Соціо- та лінгвокультурна динаміка художнього тексту».</p> <p class="p1">Тексти байок та притч є зручними для багатоаспектної інтерпретації, оскільки байка і притча як жанр оперативно реагують на події певного періоду, відображають тематику, що віддзеркалює соціальні проблеми суспільства та історичні чинники. Наша корекція матеріалів цих проектів доповнює характеристики соціокультурних чинників інтерпретації, наведеної студентами. В статті до традиційної схеми лінгвостилістичної інтерпретації тексту додано аналіз лінгвокультурних та історичних чинників, які переважно проявляються у текстах у вигляді кодів культури, системно взаємопов’язаних і спрямованих на створення основного коду культури – духовного. Досліджено також, яким чином коди культури виражають інтенції авторів текстів, лінійну або нелінійну перспективу зображення в текстах різних подій та їхніх наслідків. Наведено приклад подвійної, лінійної та нелінійної перспективи розповіді в байці, що сприяє поглибленню її основного смислу, відображенню докорінної сутності людини. Розглянуто також приклад притчі, в якій інтенції автора попереднього століття (Ґ. Кунерт) у наш час зрозумілі, але породжують під час читання зовсім не таку реакцію, на яку свого часу міг розраховувати автор.</p> <p class="p1">Зведення в єдиній статті аналізу байок, притч різних народів чітко демонструє сталість і універсальність набору кодів культури в текстах та різнобарвність їхнього вираження в сюжетах. Перспективою роботи є подальша розробка і удосконалення схеми інтерпретації художнього тексту в соціо-та лінгвокультурному аспекті, створення чіткого алгоритму інтерпретації, який може бути відображеним у фреймі або мережевому графіку.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мовhttps://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25016Прототипна модель дискурсивної особистості у межах теорії ціннісно-орієнтованого соціодискурсу2025-01-11T16:45:12+00:00Людмила Солощукlsolo@ukr.netЮлія Скриннікj.skrynnik@karazin.ua<p class="p1">У цій статті розглядаються теоретичні підвалини дослідження концепції прототипної моделі дискурсивної особистості у межах теорії ціннісно-орієнтованого соціодискурсу. Прототипна модель дискурсивної особистості у межах цієї теорії є багатовимірною структурою, яка надає можливості дослідити такі поняття, як цінності, ролі, ідентичність та взаємодія з іншими людьми, за допомогою яких формується особистість у сучасному суспільстві. Ця модель акцентує увагу на ролі цінностей як керівних принципів, що впливають на формування картини світу особистості.</p> <p class="p1">Прототипну модель дискурсивної особистості в межах теорії ціннісно-орієнтованого соціодискурсу представляємо як концептуальну структуру, де дискурсивна особистість формується під впливом різноманітних соціокультурних факторів. Ці фактори включають типи дискурсу, в якому беруть участь індивіди (побутовий, інституційний), їхні ціннісні орієнтації (приналежність, любов, повага та самоактуалізація) та соціальні фактори (соціальний статус, роль і стать). Соціальні параметри відіграють вирішальну роль у визначенні того, як індивіди орієнтуються та виражають свої цінності через дискурс. Розроблена структура прототипної моделі дискурсивної особистості також класифікує особистостей на учасників, атракторів і творців, причому кожен тип демонструє свій власний вербальний, невербальний і надвербальний репертуар, що є характерним для кожного типу дискурсивних особистостей.</p> <p class="p1">Однією зі сторін багатогранної прототипної моделі дискурсивної особистості є її залученість у соціокультурний контекст. Цю сторону моделі візуально представлено у вигляді позиціювання дискурсивної особистості та дискурсивних практик як основних елементів механізму соціокультурного контексту. Дослідження уможливило формулювання визначень понять дискурсу та дискурсивної особистості у межах теорії ціннісно-орієнтованого соціодискурсу. Подальші дослідження в цій галузі можуть поглибити розуміння того, як цінності формують дискурсивну особистість і її дискурсивну поведінку в різноманітних соціальних контекстах.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мовhttps://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25017Міграційний дискурс: когнітивно-прагматична точка зору2025-01-11T17:23:34+00:00Ірина Шевченкоiryna.shevchenko@karazin.ua<p class="p1">Ця стаття присвячена аналізу англомовного міграційного дискурсу і має на меті виопрацювати його методологію через призму когнітивної прагматики та когнітивно орієнтованого критичного аналізу дискурсу. В основі аналізу лежить розуміння дискурсу на соціальному, прагматичному та когнітивному тлі, що постулює єдність когнітивного та прагматичного аспектів міграційного дискурсу. Матеріалом для аналізу обрано дискурс президентських виборів у США 2024 року. На першому етапі досліджено дискурсотвірий концепт МІГРАНТ, представлений у висловлюваннях Дональда Трампа лексемами, словосполученнями та когнітивними метафорами. Потім за допомогою методів критичного аналізу дискурсу виділено дискурсивні стратегії міграційного дискурсу в Платформі Республіканської партії і в дебатах Гарріс – Трамп. Письмовий міграційний дискурс представників Республіканської партії у президентській виборчій кампанії в США 2024 року мав на меті викликати негативні емоції та містив популістські смисли. Доведено, що у своїх промовах на публічних заходах Дональд Трамп часто вдавався до драматизації, як вербально, так і невербально, і наводив негативну аргументацію щодо мігрантів та міграції. Міграційний дискурс, який містив негативну аргументацію та викликав негативні емоції щодо мігрантів, підсилював високу активність виборців. Негативний, перебільшений і сенсаційний стиль аргументації в питаннях міграції є стратегічним інструментом політичного дискурсу Дональда Трампа і розрахований отримати увагу виборців як на раціональному рівні, так і підсвідомо. Республіканський міграційний дискурс є етно- та культурно конкретизований; його стратегії мають риси ксенофобних етнокультурних стереотипів, які підкріплені когнітивним сценарієм «іммігранти-як-загарбники-дому» на базі дискурсивного звуження концептуального простору МІГРАНТА порівняно з концептом ГРОМАДЯНИН США.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мовhttps://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25018Варіантність термінів перекладознавства: проблеми терміновживання й аналізу перекладацьких рішень (експериментально-методологічне дослідження)2025-01-11T16:45:41+00:00Маргарита Дорофеєваm.dorofeieva@knu.ua<p class="p1">Статтю присвячено вивченню варіантності термінів перекладознавства як чинника впливу на методологію аналізу і оцінки якості перекладацьких рішень в науково-кваліфікаційних роботах студентів. Актуальність розвідки зумовлюється наявністю у категорійно-термінологічному апараті перекладознавства понять з неусталеним визначенням і варіантним позначенням. Цей факт викликає необхідність уточнення змісту й обсягу відповідних понять задля забезпечення коректності обраної теоретико-методологічної бази дослідження і подальшого аналізу практичного матеріалу. Метою розвідки стало виявлення залежності між варіантними термінами перекладознавства, особливостями їхнього уживання та практичним аналізом перекладу в роботах студентів. На етапі проєктування було висунуто евристичну гіпотезу і проведено експериментально-методологічне дослідження за участі студентів-магістрів на матеріалі завдань, опрацьованих студентами в гугл-класі з дисципліни «Методологічні основи досліджень перекладу».</p> <p class="p1">Варіантність термінів перекладознавства становить негативний уплив на процедури аналізу перекладу і валідність методології в науково-кваліфікаційних роботах студентів. Прослідковується залежність між неусвідомленим терміновживанням, виявленим у неточних визначеннях понять «еквівалентність» та «адекватність» учасниками експерименту, та дефектами подальшого аналізу наведеного практичного матеріалу. Передумовою правильного терміновживання і аналізу практичного матеріалу стає вибір конкретної парадигми перекладознавства як основи методології дослідження та послідовне уживання термінології в межах обраної парадигми.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мовhttps://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25019«Небо над Харковом»: про політичну та імагологічну функції перекладу2025-01-11T17:27:46+00:00Марія Іваницькаivanytska@ukr.net<p class="p1">Метою розвідки є висвітлення двох особливих функцій перекладу, а саме політичної та імагологічної, на матеріалі українсько-німецького перекладу за останні 3 роки. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю продемонструвати вагомість перекладу на політичній арені, передусім для створення іміджу України, її літератури та культури за кордоном. Об’єктом дослідження є вплив перекладу на формування в Німеччині суспільної думки щодо України та її літератури, предметом дослідження – вербалізація імагологічної функції перекладу в усіх її проявах. Матеріалом розвідки слугувала книга німецькою мовою «Himmel über Charkiw. Nachrichten vom Überleben im Krieg» (2022) Сергія Жадана, рецензії на неї, а також публічні дискусії про автора та українську літературу, відображені у німецькомовній пресі та соціальних мережах. Основні результати дослідження: охарактеризовано книгу як переклад без оригіналу, описано роль агенсів перекладацького поля, які підготували публікацію та забезпечили її рецепцію на літературній сцені німецькомовних країн, проаналізовано рецензії та відгуки на видання, досліджено частотність лексем, що зустрічаються в них та візуалізовано результати за допомогою хмари слів, описано перекладацькі підходи до перекладу. Висновки: <span class="s1">книга </span>«Himmel über Charkiw» –<span class="s1"> творчий інтермедіаль</span>ний продукт перекладу, що зайняв помітне місце у суспільно-політичному й літературному просторі Німеччини завдяки співпраці агенсів перекладацького поля із солідним мовним, освітнім, символічним капіталом та активною позицією міжкультурних посередників і промоутерів України: автора, перекладачів, видавництва та експертів. Вона виконала важливу політичну та імагологічну функцію, запропонувавши багатовекторний позитивний образ українського суспільства, що захищає свою незалежність та культурні здобутки, і апелювала до німецькомовної аудиторії із закликом до підтримки України. Дискусії навколо книги збільшили її медійну присутність і зачепили низку політичних, естетичних, культурологічних, емоційних аспектів, які сенсибілізували читача до сприйняття України.</p> <p class="p1"><strong>Це дослідження було підтримано грантом проекту MSCA4Ukraine, який фінансується Європейським Союзом.</strong></p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мовhttps://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25020Німецький специфічний емоційний концепт SEHNSUCHT і його відповідники в англійськомовних культурах2025-01-11T17:27:46+00:00Костянтин Мізінkostiantyn.mizin@gmail.com<p class="p1">Метою пропонованої статті є опрацювання методики, за допомогою якої можна встановити ті емоційні концепти (ЕК) в цільових культурах, які найбільш адекватно передають уявлення про фрагменти емоційного світу представників вихідних культур, що представлені у специфічних концептах. Апробація методики здійснена на прикладі німецького специфічного ЕК sehnsucht, а цільовою культурою виступає таке збірне поняття, як «англійськомовні культури», оскільки в англійськомовному середовищі відсутній подібний концепт. На основі дефініційного аналізу імені ЕК sehnsucht – лексеми Sehnsucht – виявлено її найближчі відповідники в англійській мові – longing, yearning, pining, craving, desire та wistfulness. Розкриття усіх смислових граней ЕК sehnsucht дало змогу «відсіяти» ЕК wistfulness, desire, craving та pining як такі, що демонструють менший рівень еквівалентності порівняно з longing і yearning, які є змістовно найбільш близькими до sehnsucht. Аналіз показників частотності концептних проксиматів ЕК sehnsucht, longing і yearning встановив, що у парах sehnsucht – longing і sehnsucht – yearning подібність смислових структур становить 70 %, що свідчить про досить високий рівень еквівалентності цих пар. Порівняння середніх значень показників оцінки та інтенсивності цих трьох ЕК виявило, що longing і yearning репрезентують більш позитивні емоційні переживання, ніж sehnsucht. Особливо це стосується ЕК yearning, який є як позитивнішим, так і інтенсивнішим. Тому саме longing можна вважати тим ЕК в англійськомовних культурах, який може викликати у представників цих культур найбільш адекватне уявлення про те емоційне переживання, яке репрезентує німецький ЕК sehnsucht.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мовhttps://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25021Відкриваючи наново Потебню: спостереження вченого і нотатки перекладача2025-01-11T16:46:25+00:00Олександр Ребрійo.v.rebrii@karazin.ua<p class="p1">Статтю присвячено вивченню спадщини видатного українського філолога О. О. Потебні та особливостям перекладу його провідних праць лінгвофілософського спрямування українською мовою. Актуальність роботи зумовлюється актуальністю ідей О. О. Потебні для розвитку сучасної української та світової філології і, передусім, таких її магістральних напрямків, як мовознавство, літературознавство і перекладознавство. Робота переслідує подвійну мету: (1) окреслити коло проблем, ініційованих науковцем, які становлять потенційний інтерес для сучасних українських мовознавців, літературознавців і перекладознавців, і таким чином сприяти подальшій популяризації його спадщини серед наукового загалу; (2) описати стратегію та труднощі перекладу праць О. О. Потебні українською мовою. Реалізація зазначеної мети вимагала застосування низки методів, таких як аналіз та синтез (для визначення актуальних положень теорії О. О. Потебні та їхньої екстраполяції в сучасний науковий вимір), лінгвостилістичний аналіз (для визначення особливостей індивідуального стилю автора-науковця), саморефлексія (для визначення стратегії перекладу та чинників її формування), порівняльний аналіз (для визначення труднощів перекладу, способів та засобів їхнього подолання). Протягом всієї наукової кар’єри О. О. Потебня звертався до питань взаємозв’язку мислення, мови та мовлення. Найбільш відомою в цьому сенсі є праця «Думка і мова», в якій науковець не тільки розвиває теорію мовного детермінізму В. фон Гумбольдта, а й пропонує власну оригінальну концепцію</p> <p class="p1">структури слова як поєднання форми, змісту та уявлення (яке пізніше стало основою для теорії внутрішньої форми слова). Серед провісницьких ідей, які пронизують праці О. О. Потебні, найбільш значущими є положення про системність мови та її знакову природу (структуралізм), про слово як засіб упорядкування дійсності (концептуалізація та категоризація), зв’язок між мовою, наукою та мистецтвом (мультимодальність). Стратегію перекладу було здійснено з опертям на першотвори та індивідуально-авторський стиль О. О. Потебні, а головні його труднощі пов’язані з архаїчною термінологією, культурно специфічним ілюстративним матеріалом та значними обсягами інтертекстуальних включень.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мовhttps://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25022Питання визначення мовної освіти в науково-педагогічному дискурсі України та країн Балтії2025-01-11T16:59:27+00:00Світлана Віротченкоs.a.virotchenko@karazin.ua<p class="p1">У глобалізованому світі поняття мовної освіти стає предметом уваги через різноманітність факторів, які визначають її сутність. Важливість розуміння та визначення мовної освіти посилюється в контексті зростання багатомовності у суспільствах і технологічних змін, що впливають на способи навчання та комунікації. Метою цієї статті є аналіз визначень мовної освіти в українському та балтійському науково-педагогічному дискурсі з метою виявлення схожих та відмінних підходів до цього поняття. Об’єктом дослідження є поняття «мовна освіта», а предметом – визначення цього поняття в українському та балтійському науково-педагогічному дискурсі. У статті аналізуються підходи українських дослідників до визначення мовної освіти з різних перспектив. Розглядається роль мовної освіти в збереженні культурної ідентичності та розвитку суспільства, досліджуються різні стратегії та методи мовної освіти, включаючи підходи до вивчення мовних правил, формування мовленнєвих навичок, а також розвитку мовної компетентності. Окрема увага приділяється питанням доступності й якості мовної освіти для всіх соціальних і мовних груп населення. У порівнянні з українським досвідом вивчаються підходи до мовної освіти в Литві, Латвії та Естонії. Зокрема, досліджується роль мовної освіти у формуванні культурної та соціальної громадянської компетентності у Литві. У Латвії ж важливою є проблема відсутності чіткої термінології у сфері мовної освіти, що ускладнює проведення наукових досліджень. В Естонії, натомість, основний акцент ставиться на викладання та вивчення мов, але без чіткого визначення поняття «мовна освіта». Таким чином, дослідження вказує на різні підходи до визначення змісту мовної освіти, які відображаються у вивченні ролі мови у забезпеченні мовного розвитку, різноманітті методів і стратегій мовної освіти та питаннях доступності і якості освіти для різних соціальних та мовних груп населення. Дослідження показало, що Україна, Литва, Латвія та Естонія прагнуть розвивати мовну освіту як ключовий елемент культурного розвитку та міжнародного спілкування, хоча кожна з них має свої унікальні виклики та підходи до цього процесу.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мовhttps://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25023Використання англомовного музично-пісенного матеріалу в початковій школі Китаю2025-01-11T17:44:19+00:00Ілона Костіковаilonakostikova@gmail.comХаочже Цзян591099861@qq.com<p class="p1">Актуальність. У передмові до Стандартів навчальної програми з англійської мови для початкових шкіл у Китаї зазначається, що навчальна програма має розвивати всебічні навички використання мови, змінювати процес навчання англійської мови на процес активного формування в учнів навичок володіння англійською мовою. Мета дослідження – схарактеризувати впровадження музично-пісенного матеріалу на уроках англійської мови для створення штучного середовища в початковій школі Китаю. Завдання дослідження: окреслити теоретичне підґрунтя застосування музично-пісенного матеріалу; навести приклади сучасних можливостей застосування цифрових ресурсів Британської Ради в Китаї для створення штучного англомовного середовища; навести практичні поради використання музично-пісенного матеріалу на уроках англійської мови з цифрового ресурсу «LearnEnglish Kids» від Британської Ради в Китаї. Результати дослідження підтверджують теоретичне обґрунтування застосування музично-пісенного матеріалу через теорію множинного інтелекту Г. Гарднера, а саме через лінгвістичний і музичний інтелекти, а також через гіпотезу афективного фільтра С. Крашена. Практичні поради створення штучного англомовного середовища спираються на цифрові ресурси Британської Ради в Китаї, яка працює вже 45 років, з 1979 року. Особливо корисним для початкової школи є ресурс «LearnEnglish Kids» від Британської Ради. До цифрових ресурсів можна доєднатися за допомогою китайських цифрових додатків Weibo, Douban, Youku, WeChat. Окреслено практичні засади використання музично-пісенного матеріалу під час уроків англійської мови в початковій школі Китаю, що створює штучне англомовне середовище. Наведено приклади з конкретними піснями для аудіювання, усного мовлення, читання, як-то пісні «People work», «In my dreams», «Feelings are feelings», «Turkey Trouble», «Happy New Year», «Santa, Santa, high in the sky», «Ramadan chant». Висновок – викладання англійської мови в молодшій школі Китаю стає значно ефективнішим при створенні штучного англомовного середовища за допомогою використання музично-пісенного матеріалу. Це позитивно впливає на покращення навичок аудіювання, активного слухання, усного мовлення, читання, що сприяє успішності учнів з вивчення англійської мови. Застосування цифрових ресурсів, а саме ресурсів від Британської Ради в Китаї, є особливо корисним.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мовhttps://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25026Роль концепції нейрорізноманіття у навчання англійської мови для професійного спілкування2025-01-11T16:47:07+00:00Ірина Сімковаisimkova@ukr.net<p class="p1">Статтю присвячено дослідженню ролі концепції нейрорізноманіття у навчанні англійської мови для професійного спілкування, з акцентом на вплив війни в Україні на психоемоційний стан студентів. Внаслідок цих обставин у багатьох студентів з’являються нейровідмінності, що ускладнює їхню навчальну діяльність і взаємодію з навколишнім середовищем. Основною метою статті є дослідження концепції нейрорізноманіття та її принципів у контексті викладання англійської мови для професійного спілкування, а також підвищення обізнаності та розуміння цієї концепції для впровадження її у закладах вищої освіти України. У роботі здійснено теоретичний аналіз літератури з методики викладання англійської мови для професійного спілкування, педагогіки та психології, щоб визначити сутність поняття «нейрорізноманіття». Проаналізовано праці дослідників, які розглядають концепцію нейрорізноманіття як різні способи мислення, сприйняття, обробки інформації та комунікації. На основі цього визначено основні принципи нейрорізноманіття, які можуть бути застосовані у навчанні англійської мови для професійного спілкування, до яких належать: створення сенсорно сприятливого навчального середовища; використання різних зображальних опор; навчальна гнучкість діяльності; залучення елементів універсального дизайну для навчання; визначення та розвиток сильних сторін особистості. Запропоновано методику викладання з урахуванням цих принципів і наведено приклади вправ для впровадження нейрорізноманіття у навчальний процес. У висновках зазначено, що підтримка студентів з нейровідмінностями у навчанні англійської мови для професійних цілей сприяє їхньому професійному розвитку і сприяє інноваційній діяльності майбутніх спеціалістів. Перспективним напрямком подальших досліджень є вивчення концепції нейрорізноманіття та розробка системи ефективного оцінювання студентів у таких умовах.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/25024Техногуманістичні проблеми через призму онлайнового навчання перекладу2025-01-11T17:32:30+00:00Леонід Черноватийleonid.m.chernovaty@meta.ua<p class="p1">У цій статті, яка ґрунтується на результати експериментальних досліджень онлайнового навчання українських студентів-філологів, майбутніх усних і письмових перекладачів, на прикладі застосування ними машинного перекладу, розглядається глобальна й актуальна проблема збалансованого співіснування людини й технології в контексті теоретичних ідей техногуманізму. В межах цієї концепція постулюється гармонійний і взаємодоповнювальний розвиток людства і технологій. Автор намагається з’ясувати ступінь незалежності й автономності людини (студента) після передачі частини власних інтелектуальних функцій системам машинного перекладу (МП) в контексті онлайнового навчання, а також вплив такої передачі на ефективність виконання відповідної діяльності (перекладу). Виявлено, що суттєва кількість студентів постійно використовують МП у своїй навчальній діяльності, включаючи письмові й усні завдання, навіть у випадках, коли умови їх виконання прямо забороняють це. У процесі вивчення способів приховування використання МП у письмових та усних перекладах, автором встановлено низку методів, до яких вдаються студенти з цією метою. Зроблено висновок, що перекладання відповідальності за якість перекладу на машину в результаті надмірного використання МП не виправдовує себе. Окрім того, воно гальмує розвиток перекладацької компетентності людини, значною мірою перетворюючи її на додаток до технологічних засобів. Негативно оцінюючи такі тенденції у підготовці спеціалістів, автор пропонує низку заходів для забезпечення паралельного але більш гармонійного розвитку технологічного й антропоморфного компонентів фахової компетентності майбутнього перекладача.</p>2024-12-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов