Прагмастилістичні особливості електорального дискурсу (на матеріалі передвиборчих президентських теледебатів)

Анотація

Останнім часом дослідження різних видів дискурсу ведуться у контексті їхньої актуалізації у ситуації мовленнєвої інтеракції з урахуванням когнітивних та комунікативних факторів, тому ця робота сфокусована саме на аналізі функціональних особливостей електорального дискурсу. У сучасних лінгвістичних працях електоральний дискурс визначається як інтерактивна мовленнєво-розумова діяльність, яка обмежена інституційними рамками політичної сфери і керована глобальною комунікативною інтенцією – здійснення впливу на виборців задля утримання влади шляхом самопрезентації та створення власного позитивного іміджу, а також дискредитації іміджу опонента. Серед проблем, що розглядалися дослідниками при аналізі електорального дискурсу – його конститутивні ознаки, комунікативна спрямованість, питання жанрового розмаїття, визначення комунікативних стратегій і тактик тощо. Однак проблема прагмастилістичної специфіки цього виду дискурсу ще не отримала фундаментального висвітлення у відповідних розробках та зумовлює актуальність такого дослідження. Матеріалом аналізу слугували 1578 контекстологічних фрагментів відеозаписів передвиборчих президентських теледебатів Д. Трампа – Х.Клінтон та  Д. Трапма – Дж. Байдена. У результаті дослідження було виявлено використання мовцями різних стилістичних засобів для досягнення певної прагматичної мети – самопрезентації або дискредитування опонента. Серед найпоширеніших засобів створення позитивного селф-іміджу – позитивно забарвлена лексика, епітети, паралельні конструкції та повтори. Найчастотніші стилістичні засоби реалізації стратегії дискредитації опонента – негативно забарвлена лексика, епітети, паралельні конструкції, повтори та метафори. З огляду на це, можна констатувати якісну схожість засобів реалізації обох стратегій; в той час як кількісні дані дозволяють стверджувати, що для дискредитації опонента вживається більша кількість стилістичних засобів, що створює особливу виразність такого мовлення.