Когнітивні операції інтерпретатора дискурсу німецькомовної фольклорної бувальщини

Анотація

У статті представлені основні підходи до вивчення когнітивних операцій у дискурсі німецькомовної фольклорної бувальщини (німецькою Volkssage), що первинно базуються на роботах американських вчених Р. Ленекера, З. Кьовечеша та Дж. Лакоффа. Описані дві парадигми когнітивних операцій. Перша парадигма передбачає використання для дослідження текстів німецькомовних фольклорних бувальщин когнітивної операції мапування, друга – когнітивних операції на основі когнітивної граматики: специфікацію, фокусування, висвітлювання та перспективізацію. Наводиться опис кожної з перерахованих когнітивних операцій та висвітлюються їхні особливості у дискурсі німецькомовних фольклорних бувальщин у зв’язку з ключовим текстовим концептом надприродне. Застосовані когнітивні операції на основі когнітивної граматики та різні види мапування становлять інструментарій утворення і обробки фольклорного дискурсу. Розглядаються такі різновиди мапування, як атрибутивне, релятивне, ситуативне, субститутивне і контрастивне.  Атрибутивне, релятивне та ситуативне мапування є характерним для різних типів метафори. Субститутивне мапування відбувається в разі застосування метонімії та перифразу. Контрастивне мапування  супроводжує використання таких стилістичнх засобів як оксиморон, антитеза, гіпербола, парадокс та зевгма. Робиться висновок про те, що у текстах жанру німецькомовної фольклорної бувальщини присутня більшість видів художнього проектування, які містяться у когнітивних операціях мапування і що ці види художнього проектування уточюють когнітивний механізм фольклорного дискурсу. Викладені дві парадигми когнітивних операцій (мапування і когнітивні операції на основі когнітивної граматики) доповнюють одна одну і забезпечують більш глибоке розуміння когнітивної основи німецькомовних фольклорних бувальщин.