Викладання української мови у Франції: освітня політика, інституційна діяльність та сучасні виклики

Анотація

Статтю присвячено аналізу розвитку та розширення викладання української мови у Франції впродовж останніх років, зокрема інтенсифікації цих процесів після 2022 року. У центрі уваги – поєднання освітніх рішень, суспільного інтересу та активізації культурної дипломатії, що створило умови для інституціоналізації української мови в системі французької освіти. Розглянуто ключові кроки Міністерства освіти Франції, а саме запровадження української як другої іноземної мови (LV2) у колежах і ліцеях, а також механізми підтримки новоприбулих українськомовних учнів у межах структур CASNAV. Окрему увагу приділено ролі INALCO як провідного центру академічного вивчення української мови та культури, що забезпечує сталість і безперервність фахової підготовки. У роботі проаналізовано нормативні документи, інституційні повідомлення, матеріали ЗМІ та цифрові освітні ресурси, які формують сучасний ландшафт вивчення української у Франції. Показано, що зростання зацікавлення українською мовою підтримується як державними рішеннями, так і суспільним дискурсом, що підкреслює її культурне й геополітичне значення. Оцінено доступні навчальні матеріали, зокрема самовчителі та онлайн-платформи, які компенсують нестачу традиційних підручників і сприяють гнучкому формату навчання. Зроблено висновок, що викладання української мови у Франції переходить від тимчасових кризових заходів до сталого структурованого розвитку в межах багатомовної освітньої політики. Попри виклики, повʼязані з підготовкою вчителів і стандартизацією навчальних програм, наявні тенденції вказують на значний потенціал подальшого зміцнення позицій української мови у французькому освітньому просторі.