Педагогічна граматика як фреймове поняття для досліджень у галузі методики навчання іноземних мов. Частина 16. Проблеми організації педагогічної граматики у навчанні

Анотація

У статті подано порівняльний аналіз двох підходів до навчання іноземної мови загалом та її граматики зокрема – «засвоєння» (переважно імпліцитне навчання, схоже на оволодіння першою мовою) та «навчання» (що спирається на усвідомлення учнями структури й умов уживання граматичних структур, які засвоюються). Як випливає з аналізу наявних публікацій, на співвідношення «засвоєння» і  «навчання» в навчальному процесі в класі існують суперечливі точки зору, діапазон яких коливається від повного заперечення доцільності одного зі згаданих підходів до пошуків оптимального співвідношення елементів обох методів, залежно від конкретних умов навчання. На погляд автора, проблема практично зводиться до співвідношення типів навчальної інформації в процесі навчання. Виокремлюються три таких типи (мовленнєвий зразок, модель та правило), які розрізняються за ступенем імпліцитності (мовленнєвий зразок – імпліцитний, модель – напівімпліцитний, а правило – експліцитний типи). «Засвоєння» ґрунтується переважно на використанні мовленнєвого зразка як єдиного типу навчальної інформації, тоді як використання правил і моделей характерно для навчання, що орієнтується на усвідомлення структури й умов уживання граматичної дії, яка є об’єктом оволодіння. Спираючись на аргументи, викладені у попередніх частинах своєї серії статей, автор пропонує перелік умов, сприятливих для ефективного «засвоєння», тобто навіть при використанні мовленнєвого зразка як єдиного типу навчальної інформації. З іншого боку, аргументуються недоліки такого навчання, пов’язані з неповним орієнтуванням учнів щодо структури та умов виконання відповідної дії. Засобами подолання цього недоліку автор уважає більш експліцитні типи навчальної інформації, пояснюючи відмінності між традиційними та поетапними методами їх застосування. Виходячи з висновків, окреслюються перспективи подальших досліджень.