Сучасні студентоцентровані методи викладання освітологічного дискурсу
Анотація
Постановка проблеми (актуальність). У контексті компетентнісного, студентоцентрованого та міждисциплінарного підходів до організації освітнього процесу актуалізується потреба в модернізації методів викладання у вищій школі. Особливого значення набувають методи, що поєднують теоретичну глибину з практичною спрямованістю, сприяють активній участі здобувачів вищої освіти та розвитку їхнього критично-стратегічного мислення. Попри значну кількість наукових досліджень, проблема практичної імплементації студентоцентрованих методів у викладанні теоретичних дисциплін залишається відкритою.
Метою статті є узагальнення та аналіз власного педагогічного досвіду впровадження сучасних студентоцентрованих методів навчання у процесі викладання нормативних освітніх компонентів «Академічне письмо та риторика» і «Теоретичний курс німецької мови» в межах освітніх програм «Мова і література (німецька). Переклад» та «Мова і література (англійська). Переклад». Методи дослідження: аналіз і синтез науково-методичної літератури, порівняльний аналіз, узагальнення педагогічного досвіду, спостереження за освітнім процесом, описовий та інтерпретаційний методи.
Основні результати дослідження. Представлено класифікацію методів навчання у вищій школі К. Вальтер і Ф. Вальдгерра в контексті студентоцентрованої парадигми освіти. Обґрунтовано ефективність анкетування та освітнього щоденника як засобів виявлення освітніх потреб, очікувань і динаміки навчальних досягнень здобувачів освіти. У дослідженні застосовано метод мозкового штурму, адаптований до лінгвофутурологічної проблематики. Використання методу мозкового штурму сприяє інтеграції теоретичного аналізу глобальних викликів із розвитком мовленнєвих умінь німецькою мовою.
Висновки. Запропонований комплекс студентоцентрованих методів підвищує залученість здобувачів вищої освіти до освітнього процесу, сприяє розвитку критично-стратегічного мислення та формуванню академічної автономії, що підтверджує доцільність їх системного використання у викладанні теоретичних дисциплін.
Завантаження
Посилання
Halytska, О. (2024). Suchasna akademichna lektsiia: Quo Vadis [Modern Academic Lecture: Quo Vadis]. In Suchasna osvita Ukrainy: problemy, dosvid, perspektyvy [Modern Education in Ukraine: Challenges, Experience, Prospects: monograph] (pp. 258–268). Рига: Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-422-1-25 (in Ukrainian)
Halytska, О. & Lozytska, M. (2022). Osnovni napriamy implementatsii informatsijno-komunikatsijnykh tekhnolohij u protses navchannia nimets'koi movy studentiv-filolohiv [The Main Directions of Information and Communication Technologies Implementation in the Process of Teaching German to Students of Philology]. Informatsijni tekhnolohii i zasoby navchannia [Information Technologies and Learning Tools], 88(2), 56-73. https://doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4686 (in Ukrainian)
Yalova, K. & Yashyna, K. (2021). Perevernute navchannia u pidhotovtsi zdobuvachiv vyschoi osvity z inzhenerii prohramnoho zabezpechennia [Flipped Learning for Students in Software Engineering]. Informatsijni tekhnolohii i zasoby navchannia [Information Technologies and Learning Tools], 83(3), 324-338. https://doi.org/10.33407/itlt.v83i3.3371. (in Ukrainian)
Halytska, O. (2024). Digitale Transformationsstrategie der Lesja-Ukrajinka-Nationaluniversität Wolhynien [Digital Transformation Strategy of Lesуa Ukrainka Volyn National University], Materials of the BAYHOST-Workshop@Andrássy “Cooperation with Ukraine in the Humanities Multilingualism, digital humanities, digital education, and other topics” Oct. 24 - Oct. 25. Budapest : University Budapest, 18-19.
Ifenthaler, D. (2023). Ethische Perspektiven auf künstliche Intelligenz im Kontext der Hochschule [Ethical perspectives on artificial intelligence in the context of higher education]. In T. Schmohl, A. Watanabe, K. Schelling (Hrsg.), Künstliche Intelligenz in der Hochschulbildung. Chancen und Grenzen des KI-gestützten Lernens und Lehrens [Artificial intelligence in higher education. Opportunities and limitations of AI-supported learning and teaching] (pp. 71-86). Bielefeld : transcript. https://doi.org/10.14361/9783839457696.
Ifenthaler, D. (2025). Bildungsdatenwissenschaft: ein Paradigmenwechsel für die Methodologie der Erziehungswissenschaft? [Educational data science: a paradigm shift for educational science methodology?] Erziehungswissenschaft [Educational Science], 36(70), 35-45. https://doi.org/10.25656/01:33608.
Maschke, S. & Wellnitz, V. (2019). The method of the socio-spatial map for the reconstruction of transformative educational processes in educational contexts. International journal for research on extended education, 7(2), 207-215. https://doi.org/10.25656/01:22895.
Meteshkin, K., Pomortseva, O., & Kobzan, S. (2021). Integration of Traditional and Distance Learning Methods in High School. Information Technologies and Learning Tools, 83(3), 226-236. https://doi.org/10.33407/itlt.v83i3.4221
Waldherr, F. & Walter, C. (2013). didaktisch und praktisch: Ideen und Methoden für die Hochschullehre [Didactic and Practical: Ideas and Methods for university teaching]. Stuttgart: Schäffer-Poeschel Verlag.
