Теорія та практика перекладу в гуманітарних і суспільних науках у радянській україні: 1920–1930-ті роки
Анотація
Переклад нехудожньої прози в гуманітарних і суспільних науках, попри свою вагому роль, тривалий час залишався на периферії перекладознавчого дискурсу. В радянській Україні 1920–1930-х років цей процес ускладнювався ідеологічним тиском марксистсько-ленінської парадигми та переходом від політики українізації (1923–1929) до сталінської русифікації й цензури. На відміну від художньої літератури, переклад у гуманітарних і суспільних науках вимагав особливої термінологічної точності та повністю підпорядковувався ідеологічним вимогам. Метою статті є дослідження виникнення та розвитку перекладу нехудожньої прози в гуманітарних і суспільних науках радянської України 1920–1930-х років у контексті політичних і мовних трансформацій. Методи дослідження ґрунтуються на «археології перекладу» Ентоні Пима: ручній бібліографічній реконструкції корпусу за каталогами бібліотек та архівів (оскільки систематичних списків у цій галузі не існує), доповненій порівняльним і термінологічним аналізом. Основні результати свідчать, що монографія Олександра Фінкеля «Теорія й практика перекладу» (1929) стала піонерською працею щодо нехудожнього перекладу в СРСР і була інституціоналізована в Київському інституті лінгвістичної освіти. У 1920-х роках здійснено сотні прямих перекладів з німецької, французької та англійської мов у галузях педагогіки, психології, філософії, історії, марксизму. З початку 1930-х прямий переклад поступово замінився опосередкованим через російські посередники, а цензура значно посилилася. Резолюції Наркомосу 1933 року та кампанія боротьби з «націоналістичними перекладачами-шкідниками» 1933–1934 років призвели до русифікації термінології та масових репресій. У висновках підкреслюється еволюція перекладу в гуманітарних і суспільних науках — від інтелектуального прориву доби українізації до тоталітарного контролю. Попри значні втрати, перекладацька діяльність у цій сфері заклала основи зв’язків зі світовою науковою думкою. Дослідження розкриває механізми підпорядкування мови ідеології, що залишаються актуальними для сучасної деколонізації української науки.
Завантаження
Посилання
Hofeneder, P. (2010). Radianska movna polityka v Ukraini. Pereklady tvoriv Lenina ukrainskoiu 1930-kh ta 1950-kh rokiv [Soviet language policy in Ukraine: Translations of Lenin’s works into Ukrainian in the 1930s and 1950s]. Dyvoslovo, 4, 37–47 (in Ukrainian).
Dzhuhastrianska, Y., & Strikha, M. (2015). Vazhlyva pam’iatka z istoriї ukraїns´koho perekladoznavstva [An important document from the history of Ukrainian translation studies]. Novyi Protei, 1, 133–135 (in Ukrainian).
Zerov, M. (1932). Metodyka perekladu. Mashynopys [Translation Methodology. Typescript], Literaturnyi muzei Hryhoriia Kochura, Irpin (bez arkhivnykh danykh). In: Kolomiyets, L. (2021). Pershodruk materialiv Mykoly Zerova z arkhivu Hryhoriia Kochura [First publication of Mykola Zerov’s materials from the Hryhorii Kochur archive]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Inozemna filolohiia, 1(53), 13–15 (in Ukrainian).
Kahanovych, N. (1934). Natsionalistychni perekruchennia v ukrayins’kykh perekladakh tvoriv Lenina [Nationalistic distortions in Ukrainian translations of Lenin’s works]. Movoznavstvo, 2, 9–24 (in Ukrainian).
Kalnychenko O., & Kalnychenko N. (2019). Kampaniia proty «natsionalistychnoho shkidnytstva» v perekladi v Ukraini v 1933–1935 rokakh [The Campaign Against “Nationalist Sabotage” in Ukraine, 1933–1935]. Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Inozemna filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov. (89), 36–45. DOI: https://doi.org/10.26565/2227-8877-2019-89-06 (in Ukrainian)
Kolomiyets, L. (2015). Ukraїns′kyi khudozhnii pereklad ta perekladachi 1920–30-kh rokiv. Materialy do kursu “Istoriia perekladu” [Ukrainian literary translation and translators in the 1920s–30s: Materials for the course “History of Translation”] (2nd rev. and expanded ed.). Vinnytsia: Nova Knyha (in Ukrainian).
Kocherha, O. (2004). Movoznavchi represii 1933 roku – dzherelo teperishnikh movnykh problem [Linguistic repressions of 1933 – The source of today’s language problems]. Independent Cultural Studies Journal “Ї”, 35, 96–117 (in Ukrainian).
Nehreichuk, I., & Kononenko, V. (2015). Drukovanyi zvedenyi kataloh ukrainomovnoi knyhy derzhavnykh bibliotek ta muzeiv Ukrainy. 1798–1923. Vypusk 5: 1920–1923 [Printed consolidated catalogue of Ukrainian-language books of the state libraries and museums of Ukraine. 1798–1923. Issue 5: 1920–1923]. Kharkiv: Folio (in Ukrainian).
Rezoliutsii Komisii NKO v spravi perevirky roboty na movnomu fronti. (1933). [Resolutions of the People’s Commissariat of Education Commission on the inspection of work on the language front.] In A. Khvylia, Znyshchyty korinnia ukrainskoho natsionalizmu na movnomu fronti [To destroy the roots of Ukrainian nationalism on the language front] (pp. 115–129). Kharkiv: Radianska shkola.
Strikha, M. (2020). Ukrainskyi pereklad i perekladachi: mizh literaturoiu i natsiietvorenniam [Ukrainian Translation and Translators: Between Literature and Nation-Building]. Kyiv: Dukh i Litera. 432 s. (in Ukrainian)
Finkel, O. (1929). Teoriia i praktyka perekladu [Theory and practice of translation]. Kharkiv: Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy (in Ukrainian).
Baer, B. J. (2025). Birth of a discipline? Soviet translation studies in the 1920s. Stridon: Journal of Studies in Translation and Interpreting, 4(2), 5–28. https://doi.org/10.4312/stridon.4.2.5-28
Baer, B. J., & Hofeneder, P. (2025). A tale of two Skopos theories: (Re-)siting translation theory. Target, 37(3), 309–332. https://doi.org/10.1075/target.23140.hof
Bally, C. (1909). Traité de stylistique française (Vol. 1). Heidelberg: Carl Winter.
Darmaros, M. (2018). Entrevista com Susanna Witt: História da tradução soviética foi assunto sensível e, por isso, negligenciado / Interview with Susanna Witt: Soviet translation history was a sensitive subject and therefore neglected. Cadernos de Literatura em Tradução, May, 484–506. https://doi.org/10.11606/issn.2359-5388.v0i20p484-506
Hostová, I., Monticelli, D., Kalnychenko, O., & Djovčoš, M. (2024). Addressing power imbalances in research and translation studies. World Literature Studies, 16(3), 108–125. https://doi.org/10.31577/WLS.2024.16.3.8
Kalnychenko O. (2025). Early ideas on translator and interpreter training in Ukraine: 1930s. Translator and interpreter training methodology: The Ukrainian dimension / ed. L. Chernovaty. Banská Bystrica : Belianum. P. 11–25. https://doi.org/10.24040/2025.9788055722580
Kalnychenko, O., & Kalnychenko, N. (2020). Campaigning against the “nationalistic wrecking” in translation in Ukraine in the mid-1930s. In L. Harmon, & D. Osuchowska (Eds.). Translation and power (pp. 53–60). Berlin: Peter Lang. https://doi.org/10.3726/b17222
Kalnychenko, O., & Kamovnikova, N. (2020). Навчання перекладу: інститутські програми з перекладознавства початку 1930-их років. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов, (91), 147–155. https://doi.org/10.26565/2227-8877-2020-91-19
Kalnychenko, O., & Kolomiyets, L. (2022). Translation in Ukraine during the Stalinist period: Literary translation policies and practices. In C. Rundle, A. Lange, & D. Monticelli (Eds.), Translation under communism (pp. 141–172). Basingstoke: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-79664-8_6
Kolomiyets L., Kalnychenko O. (2024). Translation and censorship in Soviet and independent Ukraine. The Routledge handbook of translation and censorship / eds. D. Merkle, B. J. Baer. London ; New York : Routledge. P. 243–260. https://doi.org/10.4324/9781003149453-20
Kolomiyets, L. (2020). A psycholinguistic analysis of the first Ukrainian syllabi on general and special methodology of translation by Mykhailo Kalynovych and Mykola Zerov. East European Journal of Psycholinguistics, 7(2), 135–154. https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.2.kol
Kolomiyets, L. (2023a). Between censorship and nation building: The first Ukrainian lecture courses on translation studies from a historical perspective. In M. Djovčoš, I. Hostová, M. Kusá, & E. Perez (Eds.), Translation studies in Ukraine as an integral part of the European context (pp. 63–89). Bratislava: VEDA. https://doi.org/10.31577/2023.9788022420150
Kolomiyets, L. (2023b). Precarious planning of translations into Ukrainian at the turn of the 1930s in view of the Soviet canon formation of translated literature. East/West: Journal of Ukrainian Studies, 10(2), 41–82. https://ewjus.com/index.php/ewjus/article/view/738/408
Pauly, M.D. (2014). Breaking the Tongue: Language, Education, and Power in Soviet Ukraine. Toronto: University of Toronto Press. https://doi.org/10.3138/9781442619050
Pym, A. (1998). Method in Translation History. Manchester: St. Jerome. https://doi.org/10.4324/9781315760049Wetter, G. A. (1958). Dialectical materialism: A historical and systematic survey of philosophy in the Soviet Union. New York: Frederick A. Praeger.
Wetter, G. A. (1958). Dialectical materialism: A historical and systematic survey of philosophy in the Soviet Union. New York: Frederick A. Praeger.
