Рефлекси у парадигмі категорії стану давньогерманських мов
Анотація
Пропоновану статтю присвячено дослідженню рефлексів у парадигмі категорії стану давньогерманських мов у діахронному та типологічному вимірах. У фокусі уваги перебувають морфо-синтаксичні та семантичні засоби вербалізації активного й пасивного станів, а також проміжних значень, що формуються внаслідок взаємодії граматичних і лексичних показників. Проаналізовано специфіку функціонування медіопасивних, рефлексивних, інертивних та умовно пасивних конструкцій у готській, давньоісландській, давньоанглійській та давньоверхньонімецькій мовах. Особливу увагу приділено ролі зворотних займенників, дієслів-копул, дієприкметників, дієслівних флексій і дієслівних праформ як ключових індикаторів становлення категорії стану у давньогерманських мовах, а також механізмам семантичного зсуву від активних структур до рефлексивних і пасивоподібних. Застосовано методи порівняльно-історичного, структурно-семантичного та функційно-прагматичного аналізу, що дало змогу виявити спільні індоєвропейські риси та власне германські інновації у процесі становлення категорії стану. У статті обґрунтовано тезу про поліфункційність рефлексів, які у давньогерманських мовах слугують засобом граматикалізації медіопасивних і стано-перехідних значень. Отримані результати поглиблюють уявлення про еволюцію дієслівної системи германських мов і можуть бути використані у подальших дослідженнях історичної граматики, типології категорії стану та реконструкції прагерманської мовної системи. Авторкою статті також розглянуто взаємозв’язок категорії стану з валентнісними характеристиками дієслова та синтаксичною організацією висловлення у давньогерманських текстах. Показано, що рефлекси відіграють важливу роль у моделюванні суб’єктно-об’єктних відношень і сприяють нейтралізації агенса або його семантичному знеособленню. Окреслено вплив текстового жанру та дискурсивного контексту на вибір станових форм. Зроблено висновок про поступове формування передумов для розвитку аналітичних пасивних структур у пізніших етапах еволюції германських мов.
Завантаження
Посилання
Buniatova, I. (2009). Typolohiia movnykh zmin v istorychnii perspektyvi [A typology of linguistic change from a historical perspective]. Visnyk KNLU. Seriia Filolohiia, 12(1), 57–65.
Horodilova, T. M. (2022). Osnovni pidkhody do vyvchennia hramatychnykh zmin u hermanskykh movakh [Main approaches to the study of grammatical change in Germanic languages]. Suchasna filolohiia: teoriia ta praktyka: materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Modern Philology: Theory and Practice: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference] (19 kvitnia 2022 r., s. 207–208). Kyiv: Tsentr movnoi pidhotovky NNHI NA SBU. https://academy.ssu.gov.ua/uploads/p_57_27759208.pdf
Zhukovska, V. V. (2014a). Absoliutna konstruktsiia v anhliiskii movi: strukturno-semantychnyi aspekt [The absolute construction in English: a structural-semantic analysis]. Scientific Resources Management of Countries and Regions: International Scientific and Practical Congress (Vol. 2, pp. 52–59). Copenhagen.
Zhukovska, V. V. (2014b). Istorychni vytoky ta napriamy hramatyky konstruktsii [Historical origins and trends in construction grammar]. Shliakhy podolannia movnykh ta komunikatyvnykh barieriv: materialy II mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Ways of overcoming linguistic and communicative barriers: proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference] (6–7 chervnia 2014 r., s. 383–386). Kyiv: Natsionalnyi aviatsiinyi universytet.
Kalytiuk, L. (2014). Porivniannia rivnoznachnosti v hotskii ta davnoislandskii movakh [A comparison of equivalence in the Gothic and Old Icelandic languages]. Naukovi zapysky VDPU im. M. Kotsiubynskoho. Seriia: Filolohiia (movoznavstvo), 20, 240–244. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_filol_2014_20_49
Kutnia, H. (2010). Do problemy analizu diieslivnoi katehorii stanu v suchasnii ukrainskii literaturnii movi [On the problem of analysing the verbal category of state in modern Ukrainian literary language]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohiia, 50, 416–421. https://doi.org/10.31559/philol.2010.50.416-421
Polishchuk, N. P. (2001). Funktsiini osoblyvosti katehorii pasyvnoho stanu [Functional characteristics of the passive voice]. Kultura narodiv Prychornomoria, 25, 97–100.
Set, T., & Mukhuri, P. K. (2020). Vykorystannia typu-2 rozmytykh mnozhyn dlia otsinky postachalnykiv [The use of type-2 blurry sets for supplier evaluation]. Mizhnarodnyi zhurnal inzhenerii ta tekhnolohii, 12(4), 567–580.
Tuhai, O. M. (2025). Modeli syntaksychnykh struktur u davnohormanskykh rechenniakh postupky [Models of syntactic structures in Old Germanic concessive clauses]. Alfred Nobel University Journal of Philology, 29(1), 305–327.
Tuhai, O. M. (2022a). Typological peculiarities of illocutionary speech acts: A historical perspective. Cogito – Multidisciplinary Research Journal, 14(2), 266–294.
Tuhai, O. M. (2022b). Subject control infinitive constructions in Early Modern English. World Journal of English Language, 12(1), 367–383.
Kholmohortseva, I. (2020). Katehoriia intertekstualnosti vs. avanttekst. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Inozemna filolohiia, 92, 52–59. https://doi.org/10.26565/2227-8877-2020-92
Allen, C. L. (1999). Case marking and reanalysis: Grammatical relations from Old to Early Modern English. Oxford University Press.
Bennett, W. H. (1960). The Gothic commentary on the Gospel of John: Skeireins Aiwaggeljons Pairh Iohannen. Modern Language Association. https://doi.org/10.1080/19306962.1962.11787090
Bouzouita, M., Breitbarth, A., Danckaert, L., & Witzenhausen, E. (Eds.). (2019). Cycles in language change. Oxford University Press.
Craevschi, A., Babinski, S., & Cathcart, C. (2025). Semantics drives analogical change in Germanic strong verb paradigms: A phylogenetic study. arXiv. https://arxiv.org/abs/2502.17670
Dancygier, B., & Sweetser, E. (2000). Constructions with if, since, and because: Causality, epistemic stance, and clause order. У E. Couper-Kuhlen & B. Kortmann (Eds.), Cause – condition – concession – contrast: Cognitive and discourse perspectives (pp. 111–142). Mouton de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110219043-006
Daunorienė, J. (2008). Zur Reflexivität der deutschen Verben: Was umfasst der Begriff «reflexiv»? Kalbotyra, 58, 17–24. https://doi.org/10.15388/Klbt.2008.7578
Fillmore, C. J., Kay, P., & O’Connor, C. (1988). Regularity and idiomaticity in grammatical constructions: The case of ‘let alone’. Language, 64(3), 501–538. https://doi.org/10.2307/414531
Kotin, M. (1998). Die Herausbildung der grammatischen Kategorie des Genus verbi im Deutschen. Buske Verlag.
König, E., & Gast, V. (2002). Reflexive pronouns and other uses of self-forms in English. Zeitschrift für Anglistik und Amerikanistik, 50(3), 225–238.
Zhukovska, V. (2021). English detached adjectival constructions with an explicit subject: A quantitative corpus-based analysis. Journal of Linguistics (Jazykovedný časopis), 72(2), 465–474. https://doi.org/10.2478/jazcas-2021-0043
ILLUSTRATIVE MATERIAL
de Herdt, T. (Ed.). (2025). Wulfila Bible. http://www.wulfila.be/gothic/browse/
Egger, H. (Ed.). (1964). Der althochdeutsche Isidor: Nach der Pariser Handschrift und den Monseer Fragmenten (Nr. 63, 1st ed.). Max Niemeyer Verlag.
Gummere, F. B. (Trans.). (1910). Beowulf (Harvard Classics, Vol. 49). Collier. https://rpo.library.utoronto.ca/content/beowulf-1
Hildebrand, K., Gering, H., & Bellows, H. A. (2011). Poetic Edda: Old Norse–English diglot. Melbourne.
Muspilli. (n.d.). Biblioteca Augustana. https://www.hs-augsburg.de/~harsch/germanica/Chronologie/09Jh/Muspilli/mus_frag.html
Plummer, C. (Ed.). (1892–1899). Two of the Saxon chronicles parallel: With supplementary extracts from the others (Vols. 1–2). Oxford University Press.
Reichart, H. (Ed.). (2017). Das Nibelungenlied: Text und Einführung (2nd ed.). De Gruyter.
