Прикметникова характеристика України в корпусі English Web 2021 (enTenTen21)
Анотація
Дослідження аналізує прикметникову характеристику України в корпусі English Web 2021 (enTenTen21). Функціонуючи як модифікатори іменника, прикметники кваліфікують референти, описуючи й оцінюючи їх, і тим самим формують перспективу, крізь яку ці референти сприймаються та оцінюються. Мета дослідження полягає у вивченні образу України, сформованого завдяки такій модифікації; а актуальність роботи зумовлена тим, що проаналізований корпус було створено до повномасштабного російського нападу на Україну.
Прикметники, що модифікують лему Ukraine у корпусі, ідентифіковано, проаналізовано та згруповано в кілька тематичних доменів з огляду на їхню семантику та контекстуальне вживання: територія й клімат, епохи та часові рамки, політика й геополітика, характеристики та уявлення, економічний стан, війна й конфлікт, суспільство й ідентичність. Результати показують складне й амбівалентне змалювання країни: більшість модифікаторів характеризують територіальний поділ країни, її історичний розвиток, сучасний геополітичний статус і суверенітет, а також оцінюють її позитивні й негативні якості. Часті посилання на радянське минуле, окупацію та анексію Криму Росією й триваючу війну на сході підкреслюють виклики, з якими стикається Україна, утверджуючись як суверенна й єдина держава на глобальній арені. Негативні зображення, часто підсилені російською дезінформацією, представляють Україну як нестабільну, контрольовану або корумповану, тоді як позитивні характеристики наголошують на її сучасності, незалежності, стійкості, єдності та прагненні до європейської інтеграції.
Загалом, прикметникова репрезентація України в проаналізованому онлайн-дискурсі конструює складний та ідеологічно забарвлений образ країни, позначений поляризацією в зображенні її сили та вразливості, єдності та фрагментації, бурхливого історичного минулого та майбутньої зорієнтованості на європейську траєкторією. Результати демонструють, як мова відображає та формує сприйняття України в сучасному англомовному онлайн-дискурсі.
Завантаження
Посилання
Biber, D., Johansson, S., Leech, G., Conrad, S., & Finegan, E. (2007). The Longman Grammar of Spoken and Written English (6th impression). London: Pearson Education Limited.
Boulding, K. E. (1959). National Images and International Systems. The Journal of Conflict Resolution, 3(2), 120–131. https://doi.org/10.1177/002200275900300201.
Chen, H., Zhu, Z., Qi, F., Ye, Y., Liu, Z., Sun, M., & Jin, J. (2020). Country Image in COVID-19 Pandemic: A Case Study of China. arXiv.org [Preprint]. https://doi.org/10.48550/arxiv.2009.05817.
Cotirlea, D. (2015). Country image vs. country brand: differences and similarities. Ecoforum, 4(1), 165-171.
Hakala, U., Lemmetyinen, A. & Kantola, S.-P. (2013). Country image as a nation-branding tool. Marketing intelligence & planning, 31(5), 538–556. https://doi.org/10.1108/MIP-04-2013-0060.
Kilgarriff, A., Bais, V., Bušta, J., Jakubíček, M., Kovář, V, Michelfeit, J., Rychlý, P., & Suchomel, V. (2014). The Sketch Engine: ten years on. Lexicography, 1, 7–36.
Lee, S.T. (2023). A battle for foreign perceptions: Ukraine’s country image in the 2022 war with Russia. Place branding and public diplomacy, 19(3), 345–358. https://doi.org/10.1057/s41254-022-00284-0.
Liu, Q. Y., Ang, L. H., Waheed, M., & Kasim, Z. B. M. (2022). Appraisal Resources and National Image: A Case Study on Chinese Foreign Ministry Spokespersons’ Responses About COVID-19. Theory and practice in language studies, 12(10), 2152–2160. https://doi.org/10.17507/tpls.1210.23.
Pliasun, O. (2021). Image-building of Ukraine: linguistic aspect. Folia Philologica, 1, 55–61. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2021/1/6.
Quirk, R., Greenbaum, S., Leech, G., & Svartvik, J. (1985). A Comprehensive Grammar of the English Language. London, UK: Longman.
Shen, Y., Jo, W. & Joppe, M. (2022). Role of country image, subjective knowledge, and destination trust on travel attitude and intention during a pandemic. Journal of hospitality and tourism management, 52, 275–284. https://doi.org/10.1016/j.jhtm.2022.07.003.
Simpson, P. (2000). Language, ideology and point of view. London, UK: Routledge.
Sketch Engine. (2021). English Web 2021 (enTenTen21). Retrieved from: https://www.sketchengine.eu/english-web-2021.
Sukhorolskyi, P., & Sukhorolska, I. M. (2024). The Public Diplomacy of Ukraine in Wartime: A Path to Reputational Security. Eastern Journal of European Studies, 15(Special Issue), 268–291. https://doi.org/10.47743/ejes-2024-SI13.
Tarasheva, E. (2014). Image of a country created by international media: The case of Bulgaria. Cambridge, UK: Cambridge Scholars Publishing.
Tkachenko, O. H., Sydorenko, O. P., Melnikova, I. O., Myronets, N. R., & Smus, A. H. (2021). The media image of Ukraine: An European view. Linguistics and Culture Review, 5(S4), 203-217. https://doi.org/10.37028/lingcure.v5nS4.1574.
U.S. Department of the Treasury. (2021, April 15). Treasury escalates sanctions against the Russian government’s attempts to influence U.S. elections. Retrieved from: https://home.treasury.gov/news/press-releases/jy0126.
Wang, S. (2021). An inquiry into country image components and their effects on perceived destination image and travel intentions. Tourism recreation research, 46(3), 422–433. https://doi.org/10.1080/02508281.2020.1796341.
