Смислова (метафорична) креативність в англомовній чік-літ
Анотація
У статті досліджується смислова креативність неологізмів в англомовній чік-літ (від англ. literature for chicks), сучасному жанрі постфеміністичної художньої літератури, із фокусом на ролі метафори у формуванні нових лексичних одиниць. Хоча лексична креативність традиційно описується крізь призму формальної (морфологічної) креативності, у цій розвідці акцент перенесено на когнітивно-семантичні механізми, що лежать в основі формально креативних словотворчих інновацій. Матеріалом дослідження слугує самостійно укладений корпус із 36 англомовних романів жанру чік-літ, у межах якого було виявлено 141 формально креативний неологізм. Теоретичною основою дослідження слугує типологія креативних уживань метафори. У статті розглянуто такі типи метафоричної креативності, як розширення конвенційного метафоричного мапування, застосування метафор до нетипових цільових доменів, взаємодія метафори й метонімії, зміна оцінної валентності, а також деталізація метафоричного мапування. У результаті доведено, що смислова (метафорична) креативність неологізмів у чік-літ не ґрунтується на повністю нових концептуальних мапуваннях. Натомість вона виникає через творчу експлуатацію, переорієнтацію або комбінування усталених метафор, які використовуються для досягнення гумористичного, оцінного та експресивного ефектів. Отримані результати засвідчують тілесно-досвідну природу метафоричної креативності та її вагому роль у конструюванні ідентичності персонажів, емоційної залученості читача й соціальної критики в жанрі чік-літ.
Завантаження
Посилання
Zatsnyi, Yu., Pakhomova, H.O., & Zatsna V. Yu. (2004). Sotsiolinhvistychni aspekty vyvchennia slovnykovoho skladu suchasnoi anhliiskoi movy. Zaporizhzhia: ZNU.
Barnden, J. A. (2016). Mixed metaphor: its depth, its breadth, and a pretence-based approach. In R. Gibbs (Ed.), Mixing Metaphor (pp. 75–111). Amsterdam: John Benjamins. https://doi.org/10.1075/milcc.6.05bar.
Barnden, J. A., Glasbey, S. R., Lee, M. G., & Wallington, A. M. (2003). Domain-transcending mappings in a system for metaphorical reasoning. In Conference Companion to the 10th Conference of the European Chapter of the Association for Computational Linguistics (EACL 2003) (pp. 57–61). Association for Computational Linguistics.
Bergs, A. (2018). Learn the rules like a pro, so you can break them like an artist (Picasso): linguistic aberrancy from a constructional perspective. Zeitschrift für Anglistik und Amerikanistik, 66(3), 277–293. https://doi.org/10.1515/zaa-2018-0025.
Brdar, M. (2018). Novel metonymies, wine and wineskins, old and new ones. Jezici i Culture u Vremenu i Prostoru, VII(1), 123–134.
Cameron, L. (2003). Metaphor in educational discourse. London & New York: Continuum.
Carter, R. (2016). Language and creativity: the art of common talk. London & New York: Routledge.
COCA – Corpus of contemporary American English. URL: English-Corpora: COCA. Accessed on 21.03.2026,
Collins, L. (1977). A name to conjure with: a discussion of the naming of new brands. European Journal of Marketing, 11(5), 337–363.
Eitelmann, M., & Haumann, D. (2022). Extravagant morphology. Amsterdam: John Benjamins. https://doi.org/10.1075/slcs.223.
Fischer, R. (1998). Lexical change in present-day English. A corpus-based study of the motivation, institutionalization, and productivity of creative neologisms. Tübingen: Gunter Narr Verlag.
Fuoli, M., Littlemore, J., & Turner, S. (2021). Sunken ships and screaming banshees: metaphor and evaluation in film reviews. English Language and Linguistics, 26(1), 75–103. https://doi.org/10.1017/S1360674321000046.
Harzewski, S. (2011). Chick lit and postfeminism. Virginia: University of Virginia Press. https://doi.org/10.2307/41955668.
Haspelmath, M. (1999). Why is grammaticalization irreversible? Linguistics, 37 (364), 1043–1068.
Hoffmann, T. (2018). Creativity and construction grammar. Cognitive and psychological issues. Zeitschrift für Anglistik und Amerikanistik, 66(3), 259–276. https://doi.org/10.1515/zaa-2018-0024.
Hoffmann, T. (2020). Speakers are creative, within limits: a response to Peter Uhrig. Cognitive Semiotics, 13(1), 1–7. https://doi.org/10.1515/cogsem-2020-2028.
Ibáñez, M.S., & Pérez Sobrino, P. (2024). Name it till you mean it: intersections between formal and semantic neological procedures in naming emerging pandemic objects in Spanish. Language and Communication, 99, 274–288. https://doi.org/10.1016/j.langcom.2024.10.010.
Klosa-Kückelhaus, A. & Kernermann, I. (2021). Converging lexicography and neology. International Journal of Lexicography, 34(3), 277–281. https://doi.org/10.1093/ijl/ecab018.
Koliopoulou, M., & Walker, J. (2024). Exploring creativity and extravagance: the case of double suffixation in English. Languages, 9(88). Available at: https://www.mdpi.com/2226-471X/9/3/88. Accessed on 08.01.2026. https://doi.org/10.3390/languages9030088.
Kövecses, Z. (2019). Metaphorical creativity: the role of context. In W.H. Brekhus & G. Ignatow (Eds.,), The Oxford Handbook of Cognitive Sociology (pp. 212–225). Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780190273385.013.12.
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago & London: University of Chicago Press.
Lehrer, A. (2003). Understanding trendy neologisms. Rivista di Linguistica, 15(2), 371–384.
Lensch, A. (2022). Diggers-out, leaf clearer-uppers and stayer-onner-for-nowers. On creativity and extravagance in English -er nominalisations. In M. Eitelmann & D. Haumann (Eds.), Extravagant Morphology: Studies in Rule-Bending, Pattern-Extending and Theory-Challenging Morphology. (p. 73–100). Amsterdam: John Benjamins.
Littlemore, J. (2022). On the creative use of metonymy. Review of Cognitive Linguistics, 20(1), 104–129. https://doi.org/10.1075/rcl.00103.lit.
Littlemore, J., & Tagg, C. (2018). Metonymy and text messaging: a framework for understanding creative uses of metonymy. Applied Linguistics, 39, 481–507. https://doi.org/10.1093/applin/amw018.
Littlemore, J., Turner, S., & Tuck, P. (2024). Creative metaphor, evaluation, and emotion in conversations about work. London & New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003262862.
Mattiello, E. (2017). Analogy in word-formation. A study of English neologisms and occasionalisms. Berlin: Mouton de Gruyter. https://doi.org/10.1017/S0022226718000397.
Missler, H. (2017). The cultural politics of chick lit: popular fiction, postfeminism and representation. New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315626536.
Norde, M., & Trousdale, G. (2024). Creativity, paradigms and morphological constructions: evidence from Dutch pseudoparticiples. Linguistics, 9, 1–35. https://doi.org/10.1515/ling-2023-0194.
Pruvost, J., & Sablayrolles, J-F. (2003). Les néologismes. Paris: Presses Univeritaires de France.
Runco, M. A., & Jaeger, G. J. (2012). The standard definition of creativity. Creativity Research Journal, 24(1), 92–96. https://doi.org/10.1080/10400419.2012.650092.
Semino, E. (2008). Metaphor in discourse. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511816802.015.
Smith, V. (2021). Naming and framing: understanding the power of words across disciplines, domains, and modalities. N.Y.: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003051831.
ILLUSTRATIVE MATERIAL
Fielding, H. (1999). Bridget Jones: the edge of reason. London: Picador.
Fielding, H. (2014). Bridget Jones: mad about the boy. London: Vintage.
Keyes, M. (1997). Watermelon. London: Penguin.
Keyes, M. (2022). Again, Rachel. London: Penguin.
Kinsella, S. (2017). My no so perfect life. London: Penguin.
Kinsella, S. (2023). The burnout. London: Penguin.
