Проблеми Філології в Епоху ШІ: як Штучний Інтелект Змінює ЕSL-Викладання, Переклад і Наукові Дослідження
Анотація
У статті розглядається вплив штучного інтелекту (ШІ) на основні напрями філологічної діяльності – ESL-викладання, переклад і наукові дослідження. Актуальність теми зумовлена необхідністю переосмислення традиційних підходів до викладання, перекладу та наукової роботи в умовах технологічних трансформацій. Об’єктом дослідження є штучний інтелект і його технології в освітньому просторі, а предметом – способи їхнього застосування у викладацькій, перекладацькій та науковій діяльності. Метою статті є комплексний аналіз впливу ШІ на три основні напрями філологічної діяльності: ESL-викладання, переклад та наукові дослідження. Для досягнення зазначеної мети проаналізовано сучасні інструменти ШІ, що використовуються в ESL-викладанні; досліджено вплив ШІ на теорію і практику перекладу; визначено переваги й ризики застосування ШІ в науковій діяльності; окреслено етичні й нормативні аспекти використання ШІ у філологічній сфері. Стаття комплексно розглядає використання ШІ у викладанні англійської мови як іноземної, зокрема такі інструменти, як адаптивні платформи, чат-боти, автоматизоване оцінювання, а також трансформацію ролі викладача й структури навчального курсу. У сфері перекладу аналізується еволюція CAT-засобів, зростання ролі постредагування та загрози втрати професійних навичок. Окрема увага приділяється тому, як ШІ змінює методологію наукових досліджень, зокрема полегшує доступ до інформації, автоматизує аналіз джерел і редагування текстів. Завершальний розділ присвячений етичним і академічним аспектам використання ШІ – питанням доброчесності, авторства й академічної відповідальності.
Завантаження
Посилання
Berdo, R. S., Rasiun, V. L., & Velychko, V. A. (2023). Shtuchnyi intelekt ta yoho vplyv na etychni aspekty naukovykh doslidzhen v ukrainskykh zakladakh osvity [Artificial intelligence and its impact on ethical aspects of scientific research in Ukrainian educational institutions]. Akademichni vizii, 22. https://doi.org/10.5281/zenodo.8174388 Retrieved from: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/469 (in Ukrainian)
Instytut problem shtuchnoho intelektu MON i NAN Ukrainy. (2025). Istoriia IPSHI [History of the Institute for Artificial Intelligence Problems]. Retrieved from: https://www.ipai.net.ua/uk/istoriya-ipshi (in Ukrainian)
Kabinet Ministriv Ukrainy. (2020). Kontseptsiia rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini [The Concept of Artificial Intelligence Development in Ukraine]. Rozporiadzhennia No. 1556-r. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text (in Ukrainian)
Kovalenko, T. (2024). Znachennia shtuchnoho intelektu dlia rozvytku nauk [The significance of artificial intelligence for the development of sciences]. Proc. of the int. sci. conf. «Artificial intelligence in science and education» March 1–2. (pp. 379–381). Kyiv, Retrieved from: http://www.uintei.kiev.ua/sites/default/files/mat-konf-schi_2024.pdf (in Ukrainian)
Ministerstvo tsyfrovoi informatsii i MON Ukrainy. (2025). Rekomendatsii shchodo vidpovidalnoho vprovadzhennia ta vykorystannia tekhnolohii shtuchnoho intelektu v zakladakh vyshchoi osvity [Recommendations on responsible implementation and use of artificial intelligence technologies in higher education institutions]. Retrieved from: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/news/2025/04/24/shi-v-zakladakh-vyshchoi-osvity-24-04-2025.pdf (in Ukrainian)
Pashchenko, O., & Khomenko, V. (2024). Vyznachennia osoblyvostei ta shliakhiv zastosuvannia shtuchnoho intelektu [Identifying features and ways of applying artificial intelligence]. Proc. of the int. sci. conf. «Artificial intelligence in science and education» March 1–2. (pp. 388–390). Kyiv. Retrieved from: http://www.uintei.kiev.ua/sites/default/files/mat-konf-schi_2024.pdf (in Ukrainian)
Politova, A. (2024). Vykorystannia shtuchnoho intelektu: porushennia akademichnoi dobrochesnosti chy avtorskoho prava [Use of artificial intelligence: Violation of academic integrity or copyright]. Proc. of the int. sci. conf. «Artificial intelligence in science and education» March 1–2. (pp. 392–395). Kyiv. Retrieved from: http://www.uintei.kiev.ua/sites/default/files/mat-konf-schi_2024.pdf (in Ukrainian)
Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy (2017). Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy No. 2145–VIII § rozd. V st. 42. «Pro osvitu» [The order of the Ministry of Education and Science of Ukraine No. 2145–VIII § rozd. V st. 42. “On Education”] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (in Ukrainian)
Rezoliutsiia. (2024). Proc. of the int. sci. conf. «Artificial intelligence in science and education» March 1–2. (pp. 591–592). Kyiv. Retrieved from: http://www.uintei.kiev.ua/sites/default/files/mat-konf-schi_2024.pdf (in Ukrainian)
Amini, M., Ravindran, L. & Lee, K.-F. (2024). Implications of using AI in translation studies: trends, challenges, and future direction. Asian Journal of Research in Education and Social Sciences, 6(1),740-754. https://doi.org/10.55057/ajress.2024.6.1.67
Bernardini, S., Pierrette, B., Dragos, C., van Genabith, J., Silvia, H. S., O'Brien, S., … Teich, E. (2020). Language service provision in the 21st century: Challenges, opportunities and educational perspectives for translation studies. In Sijbolt Noorda, Peter Scott and Martina Vukasovic (Eds.), Bologna Process Beyond 2020: Fundamental Values of EHEA (pp. 297-303). Retrieved from: https://cris.unibo.it/retrieve/e1dcb335-cec6-7715-e053-1705fe0a6cc9/Bernardini_et_al_2020-bologna-process-beyond.pdf.
Borkiewicz, М., Jałowiecka, А. & Leśniewski, G. (2024). Sztuczna inteligencja – czym jest (z prawnego punktu widzenia) i jak radzi sobie z nia swiat. Retrieved from: https://lbplegal.com/sztuczna-inteligencja-czym-jest-z-prawnego-punktu-widzenia-i-jak-radzi-sobie-z-nia-swiat-2/
Felix, C. V. (2020). The role of the teacher and AI in education. In Enakshi Sengupta, et al. (Eds.), International Perspectives on the Role of Technology in Humanizing Higher Education (pp. 33-48), Emerald Publishing Limited. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/346598997_The_Role_of_the_Teacher_and_AI_in_Education
Gligorea, I., Cioca, M., Oancea, R., Gorski, A.-T., Gorski, H., & Tudorache, P. (2023). Adaptive learning using artificial intelligence in e-learning: a literature review. Education Sciences, 13(12), 12-16. https://doi.org/10.3390/educsci13121216
Hutchins, W.J. (2000). The first decades of machine translation. In John W. Hutchins (Ed.), Early Years in Machine Translation. John Benjamins Publish. Company. https://doi.org/10.1075/sihols.97.04hut Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/284307791_The_first_decades_of_machine_translation
Kenny, D. (2018). Machine translation. In Rawling, P., & Wilson, P. (Eds.), The Routledge Handbook of Translation and Philosophy (pp. 428-445). Routledge. Retrieved from: https://www.taylorfrancis.com/chapters/edit/10.4324/9781315678481-27/machine-translation-dorothy-kenny
McCarthy, J. (1996). A Proposal for the Dartmouth summer research project on artificial intelligence. August 31, 1955. Retrieved from: https://www-formal.stanford.edu/jmc/history/dartmouth/dartmouth.html
Moorkens, J., Toral, A., Castilho, S. & Way, A. (2018). 'Translators’ perceptions of literary post-editing using statistical and neural machine translation', Translation Spaces 7(2), pp. 240–262. John Benjamins Publish. Company. https://doi.org/10.1075/ts.18014.moo Retrieved from: https://www.benjamins.com/catalog/ts.18014.moo
Ross, D. (2024). Customizable AI-Powered Textbooks Reshape Learning. Retrieved from: https://www.gettingsmart.com/2024/10/07/customizable-ai-powered-textbooks-reshape-learning/
Syafei, M., & Nuraeningsih, N. (2025). Leveraging artificial intelligence in writing: ELT students’ perspectives and experiences. International Journal of Learning, Teaching and Educational Research, 24(5), pp. 416-430. https://doi.org/10.26803/ijlter.24.5.22
TAUS. (2023). Post-editing guidelines for machine translation. Retrieved from: https://www.taus.net/resources/epic-guide.
UNESCO. (2023). Guidance for generative AI in education and research. Retrieved from: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000386693
Vieira, L. N. (2019). Post-Editing of Machine Translation. In O'Hagan, M. (Ed.) The Routledge Handbook of Translation and Technology. Routledge (pp. 319-335) Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/339827080_Post-Editing_of_Machine_Translation
