Розкодовуючи Словники: Критична Перспектива Роксолани Зорівчак
Анотація
. Статтю присвячено осмисленню критичної спадщини Роксолани Зорівчак у сфері української лексикографії. У дослідженні підкреслюється, що словники виступають не лише інструментами фіксації мови, а й важливими чинниками культурної пам’яті та національної ідентичності. Проблема набуває особливої актуальності в умовах глобалізаційних викликів і російської агресії, коли питання мови, культури й ідентичності стають надзвичайно гострими. Мета статті полягає у висвітленні ролі Роксолани Зорівчак як критика української лексикографії та у виявленні значення її праць для сучасних студій у галузі металексикографії. Методологічну основу дослідження визначає міждисциплінарний підхід, що синтезує напрацювання перекладознавства, металексикографії та культурології. Дослідження поєднує історичну і критичну перспективи з використанням методів порівняльного аналізу, дискурс-аналізу та герменевтичного аналізу. Основні результати полягають у тому, що дослідження проф. Зорівчак охоплюють широкий спектр проблем: від збереження національних традицій у словникарстві до впровадження новітніх підходів, зокрема при підготовці перекладних і термінологічних словників. Її критика виявляє маніпулятивний потенціал словників у тоталітарному суспільстві й водночас показує перспективи їх розвитку як засобу відновлення культурної тяглості. Важливо, що спадщина Зорівчак демонструє здатність словників протистояти ідеологічному тиску та служити простором збереження мовного різноманіття. ЇЇ спостереження і сьогодні не втрачають актуальності, особливо в контексті деколоніального підходу до українських студій. Таким чином, її внесок не лише збагачує українську лексикографічну критику, а й пропонує рамку для розуміння словників як наукових і водночас політичних інструментів. У висновках наголошується, що звернення до спадщини Зорівчак відкриває нові перспективи для осмислення словників як засобів культурного спротиву, збереження ідентичності та інтеграції української лексикографії у світовий науковий контекст.
Завантаження
Посилання
Zorivchak, R. (2005). Bolity bolem slova nashoho… [To Ache with the Pain of Our Word…]. Lviv: Ivan Franko Lviv Univ. Publ. (In Ukrainian)
Krymskyi, A. (Ed.). (1924). Rosiys’ko-Ukrayins’kyi Akademichnyi Slovnyk [Russian-Ukrainian Academic Dictionary]. Vol.1 (А ‒ Zh). Kyiv: Chervonyi Shliakh. (In Ukrainian)
Panochko, M. (2021). Rozvytok ukrayins’koyi leksykohrafiyi v 70-kh rokakh XX st. [The Development of Ukrainian Lexicography in the 70s of the twentieth century]. Academichni studiyi. Seriya “Humanitarni nauky”, 4, 22‒27. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.4.4 (In Ukrainian)
Perepadya, A. (1966). Desyata muza. Intervyu z Anatolem Perepadeyu [The tenth muse. Interview with Anatol’ Perepadya]. Ukrayina: Nauka i kul’tura, 408‒413. (In Ukrainian)
Pylypchuk, D. (2020). Slovnyky ukrayins’koyi movy: 1596-2018: bibliohr. pokazhchyk: [nauk. vyd.] [Dictionaries of the Ukrainian language: 1596-2018]: bibliographic index: [scientific edition] [comp. & author of the preface Dmytro Pylypchuk]. Kyiv: Prosvita. (In Ukrainian)
Poliuha, L. (2003). Rol’ ukrayins’koyi leksykohrafiyi v utverdzhenni natsional’noyi samobutnosti [The Role of Ukrainian Lexicography in the Affirmation of National Identity]. Visnyk Lvivs’koho universytetu. Seria zhurnalistyky, 23, 144‒152. (In Ukrainian)
Rezoliutsiya, 1934. (2005). Rezoliutsia Komisii NKO dlia perevirky roboty na movnomu fronti v pytanniakh terminolohii [The Resolution of the Commission of the People’s Commissariat of Education calling for the check on the work on the linguistic front in regard to terminology]. In L. Masenko (Ed.), Ukrainska mova u XX storichchi: Istoriya linhvotsydu; Dokumenty i materialy [The Ukrainian Language in the 20th c.: The History of Linguicide; Documents and Materials]. Kyiv: Vydavnychyi dim “Kyievo-Mohylianska akademiya”, 143–148.
Snizhko, N. (2022). Kontsepty nainovishykhykh tlumachnykh slovnykiv Ukrayins’koyi movy [Concepts of Newest Explanatory Dictionaries of the Ukrainian Language]. Ukrayins’ka Mova: naukovo-teoretychnyi zhurnal [Ukrainian Language: scientific and theoretical journal], 3(83), 3‒24. https://doi.org/10.15407/ukrmova2022.03.003 (In Ukrainian)
Strikha, M. (2020). Ukrayins’kyj pereklad i perekladachi: mizh literaturoyu i naysiyetvorennyam [Ukrainian translation and translators: between literature and nation-building ]. Kyiv: Dukh i Litera. (In Ukrainian)
Shevchenko, L. & Syzonov, D. (2020). Stan i perspektyvy dyskursyvno-stylistychnoyi leksykohrafiyi: ohliad problemy [The State and Prospects of Discursive Stylistic Lexicography: An Overview]. Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej [Studies in Polish and Slavonic Philology], 55, 1-19. https://doi.org/10.11649/sfps.1966 (In Ukrainian)
Blynova, I. & Davydenko, V. (2021). Contemporary Ukrainian Lexicography: Status, Trends, and Development Trends. Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 9. Current Trends in Language Development, 21, 5‒18. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series9.2021.21.01
Frawley, W., Hill, C., K. & Munro, P. (2002). Making a Dictionary: Ten Issues. In W. Frawley & al (Eds.), Making Dictionaries: Preserving Indigenous Languages of the Americas. Perkeley: University of California Press, 1‒22. http://dx.doi.org/10.1093/ijl/17.1.91
Litvinyak O. (2019). Interpreters and Dictionaries. In D. Osuchowska and L. Harmon (Eds.), Contents, Use, Usability. Dictionaries from the Perspective of a Translator and a Language Teacher. Berlin: Peter Lang, 75–84. https://doi.org/10.3726/b15991
Savchyn, V. (2019). Dictionary in the Totalitarian Society: Ukrainian Lexicography in the 20th century. In D. Osuchowska and L. Harmon (Eds.), Contents, Use, Usability. Dictionaries from the Perspective of a Translator and a Language Teacher. Berlin: Peter Lang, 119–136. https://doi.org/10.3726/b15991
