Мультимодальні Стратегії Дитячої Дослідницько-Пізнавальної Активності у Цифровому Дискурсі Британських Музеїв

Анотація

Упровадження цифрових технологій у діяльність музеїв трансформувало підходи до комунікації з аудиторією, зокрема з дітьми. Сьогодні вебсайти музеїв функціонують як автономні середовища репрезентації культурної та природної спадщини, де мультимодальність виступає визначальним принципом. У цифровій музейній комунікації мультимодальність, зорієнтована на дитячу аудиторію, відкриває перспективний напрям для наукових досліджень. Актуальність цього дослідження полягає у необхідності осмислити, як мультимодальні практики трансформують роль дітей – від пасивних реципієнтів до активних учасників культурної комунікації. У статті досліджено, як мультимодальні ресурси вебсайтів музеїв створюють умови для активного дослідження культурної спадщини юною аудиторією, демонструючи, що провідні інституції застосовують стратегії, спрямовані на залучення дітей як повноправних учасників культурної комунікації та освітнього процесу. Дослідження здійснено в межах мультимодального дискурс-аналізу, який поєднує структурно-семіотичне спостереження та порівняльний аналіз вебінтерфейсів і освітнього контенту провідних британських музеїв. На основі аналізу вебсайтів Британського музею, Природничого музею та Національної галереї показано, що сенсорні рюкзаки, інтерактивні гіди, творчі завдання та освітньо-розважальні активності створюють умови, за яких діти долучаються до вивчення експонатів і активно взаємодіють з простором музею. Структурування завдань поєднує тактильні, аудіальні та візуальні канали взаємодії, тоді як інтерактивні елементи розширюють комунікацію між різними платформами та створюють цифрове середовище, що стимулює допитливість, залученість і емоційний відгук. Такі практики підкреслюють зростаючу роль цифрових платформ як середовищ, де музеї випробовують нові педагогічні та комунікативні моделі, орієнтовані на дітей. Вебсайти музеїв постають як інформаційні ресурси та водночас як організовані мультимодальні середовища, де гра, інтерпретація та дослідження формують комунікацію з дітьми. Акцент на дитячій аудиторії та використання мультимодальних підходів розширюють можливості для взаємодії з культурною спадщиною, створюють умови для активної участі та демонструють процеси зміни інституційної ідентичності в цифрову добу, підтримуючи зв’язок із майбутніми поколіннями.