Коротка Історія Дистанційного Навчання і Перспективи Його Майбутнього
Анотація
Актуальність. Дистанційне навчання зазнало значної еволюції з моменту свого зародження в середині ХХ століття, реагуючи на технологічний прогрес, педагогічні інновації та потреби суспільства. Його актуальність полягає в забезпеченні гнучких та доступних освітніх можливостей для учнів і студентів у всьому світі. Мета дослідження – простежити еволюцію дистанційного навчання від його витоків до сьогодення, визначити ключові фактори, що вплинули на його розвиток, та окреслити потенційні напрямки його розвитку в майбутньому. Завдання дослідження: проаналізувати історичний розвиток дистанційного навчання, визначити ключові технологічні, педагогічні та соціальні фактори, що вплинули на еволюцію дистанційного навчання, дослідити роль технологій у формуванні дистанційного навчання, визначити внесок фахівців та інституцій у розвиток дистанційного навчання, окреслити потенційні напрямки розвитку дистанційного навчання в майбутньому. Результати дослідження. 1. Виявлено головні етапи розвитку дистанційного навчання, починаючи з методів навчання для військовослужбовців у 1940-х роках до сучасних онлайн-платформ та МBОK. 2. Встановлено вплив технологічного прогресу (персональні комп’ютери, Інтернет, Web 2.0) на розширення можливостей та доступності дистанційного навчання. 3. Визначено роль педагогічних інновацій та зміни потреб суспільства у формуванні сучасних моделей дистанційного навчання. 4. Представлено поточний стан дистанційного навчання та його потенційні майбутні напрямки. Висновки. Дистанційне навчання пройшло шлях від заочних курсів до інтерактивних онлайн-платформ, значно розширивши доступ до освіти. Технологічний прогрес, педагогічні інновації та зміни в суспільних потребах є рушійними силами його еволюції. Дистанційне навчання має значний потенціал для розвитку та стане невід’ємною частиною освітнього процесу майбутнього.
Завантаження
Посилання
Chernenko, A. (2024). Innovatsijni pidkhody do navchannia inshomovnoi leksyky: rol' suchasnykh tsyfrovykh instrumentiv (v umovakh dystantsijnoi osvity). Visnyk KhNU imeni V. N. Karazina. Seriia: Inozemna filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov, 99, 141-147. doi: https://doi.org/10.26565/2786-5312-2024-99-18
Bates, A.W. (2019). Teaching in a digital age: Guidelines for designing teaching and learning (2nd ed.). Vancouver, B.C.: Tony Bates Associates Ltd. Retrieved from: https://pressbooks.bccampus.ca/teachinginadigitalagev2/
Bloom, B. S. (Ed.). (1956). Taxonomy of educational objectives: The classification of educational goals. Handbook I: Cognitive domain. London: Longmans, Green and Co. LTD.
Cloke, H. (2023). Edgar Dale’s cone of experience: A comprehensive guide. Retrieved from: https://www.growthengineering.co.uk/what-is-edgar-dales-cone-of-experience/
Dale, E. (1946). Audio-visual methods in teaching. New York: Dryden Press.
Gagne, R. M., & Briggs, L. J. (1974). Principles of instructional design. New York: Holt, Rinehart & Winston.
Hebebci, M. T., & Alan, S. (2021). Gamification in education: An overview of the literature. In A. Csiszárik-Kocsir & P. Rosenberger (Eds.), Current studies in social sciences 2021 (pp. 174-194). Istanbul: ISRES Publishing.
Keegan, D. (2002). The future of learning: From e-learning to m-learning (ERIC Document Reproduction Service No. ED472435). Hagen, Germany: FernUniversitat Institute for Research into Distance Education.
Khan, B. H. (1997). Web-based instruction (WBI): What is it and why is it? In B. H. Khan (Ed.), Web-based instruction (pp. 5-18). Englewood Cliffs: Educational Technology Publications.
Kotschy, B. (2003). Az iskolai oktatómunka tervezése [Planning of educational work at school]. In I. Falus (Szerk.), Didaktika: Elméleti alapok a tanítás tanulásához (pp. 468-486). Budapest: Nemzeti Tankönyvkiadó. (in Hungarian)
Kovács, I. (1996). Új út az oktatásban? A távoktatás [A new way in education? Distance learning]. Budapest: Budapesti Közgazdaságtudományi Egyetem. (in Hungarian)
Kovács I. (2011). Az elektronikus tanulásról a 21. század első éveiben [On e-learning in the first years of the 21st century]. Budapest. Magánkiadás. (in Hungarian)
Mager, R. F. (1962). Preparing instructional objectives. Belmont, CA: Fearon Publishers.
Northern Illinois University Center for Innovative Teaching and Learning (2020). Gagné’s nine events of instruction. In Instructional guide for university faculty and teaching assistants. Retrieved from: https://www.niu.edu/citl/resources/guides/instructional-guide
Ollé, J. (2023). A didaktika alkalmazhatósága a digitális tananyagok és online tanulási környezetek fejlesztésében [The applicability of didactics in the development of digital teaching materials and online learning environments]. Pedagógusképzés, 22(3), 134-145. https://doi.org/10.37205/TEL-hun.2023.3.08
Pandey, A. (2019). Gamification trends in 2019: Packed with tips and ideas you can use. Retrieved from: https://www.eidesign.net/gamification-trends-in-2019-packed-with-tips-and-ideas-you-can-use/
Perriault, J. (1996). La communication du savoir à distance [The communication of knowledge at a distance]. Paris: L'Harmattan.
Skinner, B. F. (1954). The science of learning and the art of teaching. Harvard Educational Review, 24, 86-97.
T. Kiss, T. (2020). A távoktatás történetéről [On the history of distance learning]. Kultúra és Közösség, 11(4), 5-13.
ILLUSTRATIVE MATERIAL
Edgar Dale’s Cone of Experience. Retrieved from: https://fsp.kpi.ua/ua/piramida-navchannya-edgara-dejla/
