Експериментальне дослідження з вивчення впливу використання систем машинного перекладу на якість перекладу текстів у галузі юриспруденції
Анотація
Статтю присвячено вивченню впливу використання систем машинного перекладу Microsoft Translator та Google Translate на якість перекладу текстів у галузі юриспруденції в аспекті кількості помилок та якості передачі галузевої термінології. Кількість систем машинного перекладу постійно зростає на ринку перекладацьких послуг, а тому перекладачі часто стикаються з проблемою вибору, допомогти вирішити яку і покликана наша праця. У процесі проведення дослідження сформульовано гіпотези дослідження, обрано текст юридичної тематики, насичений галузевою термінологією, на основі обраного тексту укладено глосарій з основною правничою термінологією, відібрано системи машинного перекладу, встановлено процедури оцінювання помилок у текстах перекладу та оцінювання якості передачі термінології, проведено перевірку текстів перекладу в аспекті кількості помилок та якості передачі галузевої термінології, здійснено кількісну обробку експериментальних даних та унаочнено результати дослідження у таблицях та рисунках, проведено інтерпретацію емпіричних даних, сформульовано висновки та перспективи подальших досліджень. Одержані результати підтвердили гіпотезу 2, сформульовану нами до початку проведення експериментального дослідження: якість перекладу тексту у галузі юриспруденції в аспекті передачі змісту тексту та основної юридичної термінології виявилася вищою при застосуванні системи машинного перекладу Google Translate, а отже саме цю систему машинного перекладу доцільно радити до використання перекладачам, які працюють у правничій сфері. Проте, перекладачам, які будуть користуватися цією системою, треба бути готовими до виправлення численних помилок, пов’язаних з форматуванням тексту перекладу, оскільки безкоштовна версія програми погано справляється зі збереженням форматування тексту перекладу, яке має у точності відповідати форматуванню тексту оригіналу.
Завантаження
Посилання
Anghie, A. (2006). The evolution of international law: Colonial and postcolonial realities. Third World Quarterly, 27(5), 739–753.
Chernovatyi, L. M. (2009). Problema otsiniuvannia pysmovykh robit maibutnikh perekladachiv [The problem of assessing translations produced by future translators]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Romanohermanska filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov [The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Roman and German Philology. Methods of Foreign Language Teaching], 848, 257–262. (in Ukrainian)
Chernovatyy, L. M. (2013). Metodyka vykladannya perekladu [Methods of teaching translation]. Vinnytsya: Nova Knyha. (in Ukrainian)
Gaspari, F., Almaghout, H., & Doherty, S. (2015). A survey of machine translation competences: insights for translation technology educators and practitioners. Perspectives: Studies in translatology, 23(3), 1–26.
Koponen, M., & Salmi, L. (2015). On the correctness of machine translation: A machine translation post-editing task. The Journal of Specialised Translation, 23, 118–136.
Olkhovska, A. S. (2017). Eksperymentalna perevirka efektyvnosti navchannia maibutnikh perekladachiv pysmovoho perekladu iz zastosuvanniam informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii. [Experimental testing of the effectiveness of teaching translation to students with the use of information and communication technologies]. Visnyk KNLU. Seriia Pedahohika ta psykholohiia. Vypusk [KNLU Messenger. Pedagogics and psychology series], 27, 98–107. (in Ukrainian).
Olkhovska, A. S. (2017). Testing efficiency of the methodology of teaching students majoring in philology to translate texts using CAT-tools: A pilot study. Advanced Education, 7, 37–44.
Vieira, L. N. (2014). Indices of cognitive effort in machine translation post-editing. Machine Translation, 28(3), 187–216.