ДИСКУРСИВНІ ПРАКТИКИ БРИТАНСЬКОЇ ЖІНКИ ХІХ СТ. У КОМУНІКАТИВНІЙ СИТУАЦІЇ «СПІЛКУВАННЯ З ПРИСЛУГОЮ»

Abstract

У статті розглядаються дискурсивні практики представниці британської лінгвокультурної спільноти
ХІХ ст. як складова її соціальних практик. Аналіз сконцентровано на комунікативній ситуаціії «Спілкування з прислугою», в якій у вікторіанську епоху відбувається перехід від виключно побутових форм британського жіночого дискурсу до перших форм інституційного, що отримує назву псевдоінституційного; одиницями останнього виступає низка стратегії увічливості.