КОЛОНІЇ В ІСТОРИКО-ПОЛІТИЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ: СПРОБА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ
Анотація
Завдяки порівняльному аналізу колоній в історико-політичній перспективі виокремлено ознаки колонії, сформульовано нове визначення колонії та запропонована авторська типологія колоній. Зроблено висновок, що запропонована типологія колоній надає нові можливості для аналізу сучасних постколоніальних суспільств і держав.
Завантаження
Посилання
Ленин В.И. Развитие капитализма в России // Ленин В.И. ПСС. – Т. 3. – М.: Изда-тельство
политической литературы, 1971. – 792 с.
Hechter M. Internal Colonialism: The Celtic Fringe in British National Development, 1536-1966 / Michael Hechter. – London: Routledge and Kegan Paul, 1975 – 361 p.
Moore D. Is the Post- in Postcolonial the Post- in Post-Soviet? Toward a Global Postcolonial Critique [Електронний ресурс] / David Moore. – Режим доступу: http://monumenttotransformation.org/ atlasof-transformation/html/p/postcolonial-post-soviet/isthe-post-in-postcolonial-the-post-in-post-soviettoward-a-global-postcolonial-critique-david-chionimoore.html.
Osterhammel J. Colonialism: A Theoretical Overview / J. Osterhammel; trans. from German by Shelley L. Frisch. – Princeton, N.J.: Markus Wiener and Kingston Ian Randle Publishers, 1997. – 147 p.
Величенко С. Питання російського колоніалізму в українській думці. Політична залежність, ідентичність та економічний розвиток [Електронний ресурс] /Степан Величенко. – Режим доступу: http://worldrepublic.info/2015/09/03/pitannya-rosiyskogokolonializmu-v-ukrayinskiy-dumtsi-politichnazalezhnist-identichnist-ta-ekonomichniy-rozvitok/.
Тюрин В. А. Колониализм и традиционное общество: яванский вариант / В. А. Тюрин //
Восток. – 1993. – № 1. – С. 21-31.
Гайдар Е. Т. Гибель империи. Уроки для современной России / Гайдар Е. Т. – М.: РОССПЭН, 2006. – 448 с.
Баталов О.А. Імперія як тип соціально-історичної організації: автореф. дис. … канд. філос. н.: 09.00.03/ Олексій Анатолійович Баталов; Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2010. – 20 с.
Фісун О. Неопатримоніалізм проти демократії в Україні / Олександр Фісун // Віче. – 2008. – № 17. – С. 4-7.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).