ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ НЕОПАТРИМОНІАЛЬНИХ ПОЛІТИЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
Анотація
Актуалізується значення концепта неопатримоніальних політичних режимів для виділення характерних особливостей політичних комунікацій в країнах третього світу, оскільки на афро-азіатському матеріалі традиційне науково-теоретичне розмежування на демократичні, авторитарні та тоталітарні режими виявляється недостатньо ефективними. За формальними ознаками демократичних режимів в багатьох країнах світу, в тому числі і в країнах колишнього Радянського Союзу, приховується патримоніальна логіка їхнього функціонування. Виділяються характерні риси неопатримоніальних режимів: «розрив» між центром та периферією, побудова соціально-політичних відносин за патронажно-клієнтальною схемою, домінуюча роль держави в політичній системі, «приватизація» державних функцій представниками державно-бюрократичного комплексу, перетворення їх на джерело приватних прибутків.
Відзначається, що за таких умов в політико-комунікативній підсистемі політичної системи оформлюється специфічна модель владно-олігархічного простору, в рамках якої особливу роль набирає наявність у патронів власних каналів ЗМІ, можливостей контролю та цензурування інформаційних потоків. Це сприяє розгортанню лобістських і корупційних мереж, які стають невідʼємним механізмом функціонування неопатримоніальних режимів. Фіксується проблема своєрідності лексики неопатримоніальних комунікацій, а саме – широке застосування так званої інвективної або обсценної лексики. Висловлюється припущення, що це спричинено не низьким освітнім, або загальнокультурним рівнем окремих політичних акторів, а тенденцією культивації притаманного неопатримоніальним режимам неформального аспекту політичних комунікацій. Ставиться питання про те, що для подальшого дослідження специфіки неопатримоніальних комунікацій одним із найбільш перспективних підходів є виділення основних моделей неопатримоніальних режимів, аналіз особливостей їхнього розвитку.
Завантаження
Посилання
ЛІТЕРАТУРА
Фисун, А. А. 2006. Демократия, неопатри-мониализм и глобальные трансформации: моногр. Харків: Константа.
Шаповаленко, М. В. 2018. “Політико-інсти-туціональні коливання”, Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна, серія «Питання політології». Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна 34: 36-40.
Авксентьєва, Т. Г. 2013. Політика і влада в інформаційну епоху: український контекст: моногр. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна.
Гринь, І.О. 2018. “Мас-медіа та корупція: українські реалії”, Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна, серія «Питання політології». Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна 34: 54-58.
Лилликер Д. 2010. Политическая коммуникация. Ключевые концепты /пер. с англ. С.И. Остенек. Х.: Гуманитарный центр.
REFERENCES
Fisun А. 2006. Democracy, Neopatrimonialism and Global Transformations: Monograph. Kharkiv: Konstanta (in Russian).
Shapovalenko M. 2018. Politico-institutional fluctuations, Kharkiv: The Journal of V. N. Karazin Kharkov National University. Issues of Political Science 34: 36-40. (in Ukrainian).
Avksentyeva T. 2013. Politics and power in the information age: the Ukrainian context: monograph. Kharkiv: KHNU imeni V.N. Karazina (in Ukrainian).
Gryn I. 2018. “Mass-Media аnd Corruption: Ukrainian Realities”, The Journal of V. N. Karazin Kharkov National University. Series: Issues of Political Science 34: 54-58 (in Ukrainian).
Lilleker D. 2010. Key concepts in Political Communication / trans. with English S.I. Ostenek. Kharkiv: Gumanitarnyy tsentr.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
