КЕРОВАНА МІГРАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

DOI: https://doi.org/10.26565/2220-8089-2019-35-09
Ключові слова: керована міграція; гібридна війна; маніпулятивний вплив; конфліктогенність; засоби масової комунікації

Анотація

Обґрунтовано необхідність дослідження сучасних міграційних процесів в тому числі з точки зору доцільності їх використання як засобу внутрішньої і зовнішньої політики, зокрема для досягнення агресором цілей гібридної війни. Це пояснюється з одного боку зміною підходів до реалізації політичних інтересів, зокрема до ведення війн, а з іншого - особливостями сучасних міграційних процесів. Зокрема, показано, що для цього вони, по-перше, піддаються зовнішньому управлінню, по-друге, таке управління актор може здійснювати приховано або пояснюючи свої дії іншими, більш прийнятними цілями, по-третє їхнє використання є ефективним, тобто сприяє досягненню цілей агресора. Введено поняття керованої міграції, з’ясовано яким чином може здійснюватися зовнішнє керування міграцією, причому на всіх її етапах, визначена роль в цьому сучасних засобів інформатизації і масової комунікації. Висловлено припущення, що розв’язання гібридного конфлікту в певному регіоні може бути здійснено в тому числі з метою ініціювання і стимулювання міграції з подальшим використанням її для дестабілізації іншого цільового регіону або країни. Проаналізовано конкретні можливості використання політичним актором керованої міграції в умовах гібридної війни для дестабілізації політичної, соціально-економічної і культурно-ідеологічної сфер. При цьому в якості цільової країни може виступати як країна походження мігрантів, так і країна спрямування міграційних потоків. Як приклад створення умов для дестабілізації країни прибуття мігрантів наведено підвищення конфліктогенності суспільства у зв’язку з трансформацією горизонтальної нерівності між мігрантами і приймаючою спільнотою.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Y. Danyk

Професор, д. техн. наук Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського пр. Повітрофлотський, 28, Київ, 03049

M. Semenkova

Викладач, Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського,  пр. Повітрофлотський, 28, Київ, 03049

Посилання

REFERENCES

Reuveny, R. 2007. “Climate change-induced migration and violent conflict”, Political Geography, 26: 656-673.

Massey, D. 2015. “Theory of migration“. In: International Encyclopedia of the Social and Behavioral Sciences, 2nd ed.

Dancygier, R. 2010. Immigration and Conflict in Europe. Cambridge University Press: Cambridge.

Humphrey, M. 2013. “Migration, security and insecurity”. Intercultural Studies 34: 178-195.

Crawford, M., Campbell, B. 2012. Causes and Consequences of Human Migration. An Evolutionary Perspective. New York.

Gibney, M., Apodaca, C, McCann, J. 1996. Refugee Flows, the Internally Displaced and Political Violence (1908-1993): An Exploratory Analysis.

Bigo, D. 2002. “Security and immigration: toward a critique of governmentality of unease”, Alternatives: Global, Local, Political 1: 63-92.

Malinovska, O.A. 2015. Migration policy: global context and Ukrainian reality: monorgaphy. К., National Institute of Strategic Studies.

Chauvet, L., Collier, P. 2005. Development Effectiveness in Fragile States: Spillovers and Turnarounds. URL: http://www.eldis.org/static/DOC16180.htm.

Crawford, M., Campbell, B. 2012. Causes and Consequences of Human Migration. An Evolutionary Perspective. New York.

Poznjak, О., Libanova, Y. 2010. The population of Ukraine. Labour emigration in Ukraine. К.: Institute of Demography and Social studies n.a. M. Ptukha.

Hoffman, F. 2007. Conflict in the 21st century: The rise of hybrid wars. Arlington: Potomac Institute for Policy Studies.

Hoffman, F. 2009. “Hybrid Warfare and Challenges”. Joint Force Quarterly, 1st Quarter, 52: 34–39.

Murray, W., Mansoor, P. 2012. Hybrid Warfare: Fighting Complex Opponents from the Ancient World to the Present. New York: Cambridge University Press.

Mattis, J. 2005. “Future Warfare: The Rise of Hybrid Wars”, Proceedings, November: 18-19.

McCuen, J.J. 2008. “Hybrid Wars”, Military Review, April-May: 107–113.

Danyk, Y., Katkov, Y., Pitchugin, M. 2006. National security: the prevention of critical situations: Monography, Zhynomyr: Ruta, 2006.

Danyk, Y., Pitchugin, M. 2008. “The problem of effective state management in the sphere of national security and defence in the conditions of the realization of strategy of “non-violent means”, The Collection of scientific works of ZMINAU. Zhytomyr: ZMIRE, 1: 9-17.

Danyk, Y., Semenkova, M. 2019. “Migration within the context of hybrid warfare and its potential for conflict”, SDirect 24, 3(8).

Massey, D.S. 1990. “Social structure, household strategies and the cumulative causation of migration”, Population index, 56 (1): 3-26.

Rushchenko, I. 2015. “The undermining social technologies in the structure of the hybrid warfare”. Pravo i bezpeka, 2 (57).

Опубліковано
2019-09-30
Як цитувати
Danyk, Y., & Semenkova, M. (2019). КЕРОВАНА МІГРАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 35, 72-79. https://doi.org/10.26565/2220-8089-2019-35-09
Номер
Том 35 (2019): Питання політології
Розділ
ЗАГАЛЬНИЙ

Авторські права та ліцензування.

Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:

  • не порушує  авторських прав інших осіб або організацій;
  • не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.

Автор передає редколегії права на:

  • публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
  • переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
  • розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).

Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
  4. Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
  • персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).