МОДЕЛІ ТА КОНЦЕПЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Анотація
Модернізація змінює основні цільові, функціональні, структурні принципи побудови державного управління, тим самим відбувається парадигмальний зсув у розумінні його місця і місії у відносинах держава-ринок-громадянське суспільство. До старої парадигми відноситься бюрократична модель державного управління, до нової парадигми – моделі нового державного управління та мережева.
Ці моделі суперечливо переплітаються в умовах впливу глобалізації та децентралізації на модернізаційні процеси в державному управлінні, що створює нові проблеми адаптації адміністративних ієрархій (бюрократії) до глобальних викликів і вимог деволюції. Виникає завдання інтеграції нових горизонтальних звʼязків (мереж) в традиційні вертикальні структури. Одночасно загострюється проблема здатності держави підвищувати ефективність дій чиновників в умовах швидкої трансформації навколишнього середовища. Крім того, існує традиційна для державного управління проблема масштабу, тобто відповідності функцій і ресурсів на різних управлінських рівнях характеру і обсягу наявних завдань. Розвʼязання цих проблем на етапі транзиту багато в чому залежить від характеру інституційних траєкторій і стратегій реформ, що виникають, їхньої орієнтованості на збереження балансу стабільності і змін, заснованого на досвіді попередніх перетворень. Пріоритетна для багатьох реформаторів менеджеріальна модель з її неминучою децентралізацією, здійснюваною в інституційному середовищі, що не досягло необхідного рівня самоорганізації і підзвітності, очевидно призведе до прогресуючої втрати державною бюрократією автономії від спеціальних груп інтересів. Посилення ролі неформальних управлінських практик в умовах не сформованих норм адміністративної етики не забезпечить незаангажованого безособового правозастосування.
Однак критика нового державного управління не робить обґрунтованим вибір бюрократичної або мережевої моделей. Пріоритет має не вибір тієї або іншої теоретичної моделі модернізації як її мети, а самий процес розробки політики її проведення. Критерій керованості, що відображає розвиненість модернізаційних здібностей державного управління дає орієнтири інституційного будівництва.
Завантаження
Посилання
ЛІТЕРАТУРА
Вебер, М. 1990. “Политика как призвание и профессия”. В: Избр. произведения. Москва: 646-668.
Мертон, Р. М. 2003. “Бюрократическая структура и индивидуальность”. В: Классики теории государственного управления: американская школа. М., Изд-во Московского ун-та: 131-141.
Hunold, C. 2001. “Corporatism, Pluralism, and Democracy: Toward a Deliberative Theory of Bureaucratic Accountability”, Governance: An International Journal of Policy and Administration. 14 (2) : 151- 167.
Niskanen, W.A. 1994. Bureaucracy and Public Economics Cheltenham: Edward Elgar.
Eisenstadt, S. N. 1963. “Bureaucracy and Political Development”. In: Bureaucracy and Political Development. Princeton: Princeton University Press.
Osborn, D., Gaebler, T. 1992. Reinventing Government. How the Entrepreneurial Spirit is Transforming the Public Sector. New York.
Haque, M.S. 2000. “Significance of Accountability under the New Approach to Public Governance”, International Review of Administrative Sciences. 66: 601-609.
Frederickson, H. G. 1997. The Spirit of Public Administration. San Francisco, CA: Jossey-Bass.
Kettl, D.F. 2012. The Politics of the Administrative Process. Washington, DC: SAGE: 220-221.
Сморгунов, Л.В. 2001. “Сетевой подход к политике и управлению”, Политические исследования, 3: 103-112.
Castells, М. 2000. “Toward a Sociology of the Network Society”, Contemporary Sociology, 29 (№ 5): 696.
Сморгунов, Л.В. 2009. “Концепция “способностей государстваˮ, конструктивизм и развитие теории государственного управления”, Государственное управление в XXI веке: традиции и инновации: М-лы 6-й междунар. конф. факультета государственного управления МГУ им. М.В.Ло-моносова 29-31 мая 2008 года. Москва: 403-419.
Kjcer, A.M. 2004. Governance. Cambridge: Polity Press.
REFERENCES
Weber, M. 1990. “Politics as a vocation and profession”. In: Selected Works. Moscow: 646-668 (in Russian)
Merton R. M. 2003. “Bureaucratic structure and personality”. In: Klassyky teoryy hosudarstvennoho upravlenyia: amerykanskaia shkola. M., Publishing House of Moscow University: 131-141 (in Russian)
Hunold, C. 2001. “Corporatism, Pluralism, and Democracy: Toward a Deliberative Theory of Bureaucratic Accountability”, Governance: An International Journal of Policy and Administration. 14 ( № 2) : 151-167.
Niskanen, W.A. 1994. Bureaucracy and Public Economics Cheltenham: Edward Elgar.
Eisenstadt, S. N. 1963. “Bureaucracy and Political Development”. In: Bureaucracy and Political Development. Princeton: Princeton University Press.
Osborn, D., Gaebler, T. 1992. Reinventing Government. How the Entrepreneurial Spirit is Transforming the Public Sector. New York.
Haque, M.S. 2000. “Significance of Accountability under the New Approach to Public Governance”, International Review of Administrative Sciences. 66: 601-609.
Frederickson, H. G. 1997. The Spirit of Public Administration. San Francisco, CA: Jossey-Bass.
Kettl, D.F. 2012. The Politics of the Administrative Process. Washington, DC: SAGE: 220-221.
Smorhunov L.V. 2001. “A network approach to politics and governance”, Polytycheskye yssledovanyia, 3: 103-112 (in Russian)
Castells, М. 2000. “Toward a Sociology of the Network Society”, Contemporary Sociology, 29 (№ 5): 696.
Smorhunov, L.V. 2009. “The concept of “state abilities”, constructivism and the development of the theory of public administration”, Public Administration in the 21st Century: Traditions and Innovations: Intern. 6 Conference Proceedings Faculty of Public Administration, Moscow State University M.V. Lomonosova (29-31.05.2008) Moscow: 403-419 (in Russian)
Kjcer, A.M. 2004. Governance. Cambridge: Polity Press.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
