Трансформація сучасної капіталістичної системи

  • О. С. Гайко
Ключові слова: капіталістична система, гегемонія, центр, периферія, світовий порядок

Анотація

Розглядається трансформація сучасної капіталістичної системи в контексті завершення американського циклу накопичення капіталу. Аналізуються перспективи розвитку країн центру і периферії капіталістичної системи. Окреслено основну траєкторію розвитку капіталістичної системи і формування нового світового порядку.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

1. Арриги Д. Долгий двадцатый век. Деньги, власть и истоки нашего времени / Д. Арриги. – М.: Издательский дом «Территория будущого», 2006. – 472 с.

2. Бродель Ф. Динамика капитализма / Ф. Бродель. – Смоленск: Полиграмиа, 1993. – 128 с.

3. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV–XVIII ст. У 3-х т. Том 1. Структури повсякденності: можливе й неможливе / Ф. Бродель. – К.: Основи, 1995. – 543 с.

4. Гильфердинг Р. Финансовый капитал / Р. Гильфердинг. – М.: Изд-во социально-экономической литературы, 1959. – 491 с.

5. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV–XVIII ст. У 3-х т. Том 3. Час світу / Ф. Бродель. – К.: Основи, 1998 – 631 с.

6. Кревельд М. Расцвет и упадок государства / М. ван Кревельд. – М.: ИРИСЭН, 2006. – 544 с.

7. Мак-Нил У. В погоне за мощью. Технология, вооруженная сила и общество в ХІ–ХХ веках / У. Мак-Нил. – М., 2008. – 456 с.

8. Валлерстайн И. Исторический капитализм. Капиталистическая цивилизация / И. Валлерстайн. – М.: Товарищество научных изданий КМК, 2008. – 176 с.
Як цитувати
Гайко, О. С. (1). Трансформація сучасної капіталістичної системи. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 27(1132), 114-119. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/politology/article/view/1350
Номер
Том 27 № 1132 (2014): Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна, Серія „Питання політології”
Розділ
Глобальна політична економія та геокультура міжнародних відносин

Авторські права та ліцензування.

Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:

  • не порушує  авторських прав інших осіб або організацій;
  • не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.

Автор передає редколегії права на:

  • публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
  • переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
  • розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).

Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
  4. Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
  • персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).