ДИПЛОМАТІЯ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ
Анотація
Аналізується поняття та роль дипломатії в контексті сучасної гібридної війни, досліджуються особливості та методи дипломатії в сучасних політичних реаліях; особливу увагу приділено реконструкції міжнародних відносин та формуванню нового світового порядку. Визначені поняття «гібридна війна», «дипломатичний тиск», «міжнародне співробітництво». Проаналізовано сутність та методи дипломатії як мистецтва в різні історичні епохи.
Завантаження
Посилання
Бжезинский З. Стратегический вигляд: Америка и глобальный кризис 2013 г. М.: АСТ, 2013. 137 с. URL: http://www.rulit.me/books/strategicheskij-vzglyad-amerika-i-globalnyj-krizis-read-462390-1.html (дата звернення 3.03.2018).
Почепцов Г.Г. Информационно-психологическаявойна. М.: Синтег, 2000. 439 с.
Киссинджер Г. Мировой порядок / пер з англ. В. Желнинов, А. Милюков. М.: АСТ, 2015. - 311 с.
Розов Н.С. Теории исторической динамики Рэндалла Коллинза и контекст российской политики. Полис. Политические исследования. 2012. № 6. С. 126-141.
Киссинджер Г. Пределы универсализма. О консерватизме Берка. Россия в глобальной политике. 2012. № 4. URL: http://www.globalaffairs.ru/number/Predely-universalizma-15641 (дата звернення 12.04.2018).
Соколова С.Н. Риски и угрозы гибридных войн в современном обществе: парадоксы реальности. Вестник Полесского Государст-венного университета. Серия общественных и гуманитарных наук. 2017 № 2. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/riski-i-ugrozy-gibridnyh-voyn-v-sovremennom-obschestve-paradoksy-realnosti (дата звернення 3.03.2018)
Шаповаленко М. В. Політична стабільність та політичний капітал в умовах трансформації суспільства. Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. 2014. Вип. 14. Серія 22. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/6528/1/Shapovalenko.pdf (дата звернення 3.03.2018)
Дубов Д. В. Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналіт. доп. К. : НІСД, 2010. - 64 с.
Киссинджер Г. Дипломатия. М.: Научно-издательский центр «ЛАДОМИР», 1997. 935 с.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).