«Крик» Мунка як обʼєкт, що породжує сенс концептуальної сутності
Анотація
Концептуальна сутність – це явище, яке існує лише в наших думках як знаннєве, мовне, культурне, іконічне тощо. Всі обʼєкти, що підпадають під цю категорію, створені лише людським інтелектом, силою розуму або емоцій. Автор зосереджується на тому, як може бути сконструйоване концептуальне уявлення про обʼєкт, обраний або наданий для поглибленого обговорення чи дослідження в академічному середовищі, і як смислотворчий потенціал цього обʼєкта формує концептуальну одиницю. У цьому контексті обʼєкт виступає символом ідеї і перетворюється на інструмент смислотворення, що впливає на те, як лінгвістичні чи візуальні патерни проявляються у свідомості людини. Мета цієї статті – проілюструвати проблему розширення знаннєвого та комунікативного простору через розробку нових концептів. Автор розглядає візуальне мистецтво як джерело такого процесу, зокрема проаналізовано, як аналіз картини «Крик» Е. Мунка сприяє генерації ідей. Стратегії концептуалізації полегшують навчання міжкультурної комунікації. Використання образів візуального мистецтва як інструментів невербальної комунікації дає поштовх до розвитку дискурсивних навичок студентiв. Когнітивний підхід до осмислення образу крику в полотні Е. Мунка дозволяє виявити його символічні характеристики, які посилюють емоційний резонанс і надають принципово нового значення візуальному обʼєкту. Навчання комунікації здійснюється як побудова ланцюжка ментальних репрезентацій, що взаємодіють із концептуальними знаннями про предметність, а також їх вербальними реалізаціями.
У результаті розгляд обʼєкта як концептуального феномену візуальної культури дає таку послідовність причинно-наслідкових модусів його осмислення: стимуляція – інтенціональна установка і когнітивне спрямування – менталізація / наявність ментального змісту – ідеація / осмислення / наявність предметного змісту – концептуалізація. Це процеси когнітивної трансформації певного обʼєкта, які залежать від психодинамічного або психоемоційного стану медитатора, а саме: обʼєкт – стимул – інтенційний обʼєкт – ментальний обʼєкт – ідеативний обʼєкт – предметний обʼєкт / семантичний обʼєкт – концептуальний обʼєкт. Уважаємо, що «крик» у Е. Мунка не набув сталого характеру концепта. Ми позначаємо його як концептуальний обʼєкт. Майбутні дослідження доцільно зосередити на розробці схем концептуалізації у навчанні мов.
Завантаження
Посилання
Akhtar-Khavari, A. (2015). Fear and Ecological (In)Justice in Edvard Munchʼs the Scream of Nature. NAVEIÑ REET: Nordic Journal of Law and Social Research. Special Issue on Law and Art [online]. 2 (6), pp. 130–151. Available at: https://ssrn.com/abstract=2688781 [Accessed 01 March 2023].
Bischoff, U. (2011). Edvard Munch. Cologne, Germany: Taschen GmbH.
Dennett, D.C. (1998). The Intentional Stance. 7th ed. Cambridge, Massachusetts, London, England: A Bradford Book, The MIT Press. First published in 1987.
Edvard Munch: Symbols and Images. (1978). Washington: National Gallery of Art.
Edvard Munchʼs Writings. emunch.no [online]. Available at: https://www.emunch.no/english.xhtml [Accessed 01 March 2023].
Fonagy, P., Gergely, G., Jurist, E.L., Target, M. (2002). Affect regulation, mentalization and the development of the self. New York: Other Press.
Głuchowska, L. (2013). Munch, Przybyszewski and The Scream. Kunst og Kultur, 96 (4), pp. 182–193. DOI: https://www.idunn.no/doi/10.18261/ISSN1504-3029-2013-04-03.
Messer, T.M. (1985). Edvard Munch. New York: Harry N. Abrams, Inc., Publishers.
Munch, E. (2005). The Private Journals of Edvard Munch: We are flames which pour out of the earth. Holland, J.G. (Ed. and transl.); Høifødt, F. (Forward). Madison, Wisconsin: The University of Wisconsin Press.
Pitman, A. (2011). Edvard Munch (1863-1944) The Scream. The British Journal of Psychiatry, 198 (1), pp. 72–72. DOI: https://doi.org/10.1192/bjp.198.1.72.
Prideaux, S. (2012). Edvard Munch: Behind the Scream. 3d ed. New Haven and London: Yale University Press.
Roberti, F. (1962). Dictionary of Moral Theology. Westminster, Md.: Newman Press.
Talmy, L. (2000). Toward a Cognitive Semantics. Vol. I: Concept Structuring Systems. Cambridge, Massachusetts, London, England: A Bradford Book, The MIT Press. DOI: https://doi.org/10.7551/mitpress/6847.001.0001.
Tsur, R. (2008). Toward a Theory of Cognitive Poetics. Brighton, Portland, Toronto: Sussex Academic Press. DOI: https://doi.org/10.1075/p&c.17.2.12fre.
VandenBos, G.R. (Ed.). (2015). APA Dictionary of Psychology. 2nd ed. Washington, DC: American Psychological Association.
Volkov, S.A. (2022). Ideation in its adaptation to the educational process. Research Result. Pedagogy and Psychology of Education, 8 (1), pp. 64–75. DOI: https://doi.org/10.18413/2313-8971-2022-8-1-0-6.
