Лінгвокомунікативна компетентність викладача-мовника: етноспецифіка функціонування антропонімів у навчально-педагогічному дискурсі університетського освітнього простору
Анотація
У статті розглянуто лінгвокомунікативну компетентність викладача-мовника щодо професійно коректного звертання до студента-інофона на занятті з російської / української мови як іноземної за повним власним іменем із урахуванням його етноспецифіки: кількості і функцій складників, їхньої юридично закріпленої послідовності та традицій ім’янаречення. Мета дослідження – актуалізувати, привернути увагу викладачів-мовників до етноспецифіки антропонімічної формули, функціонального й соціокультурного значення її складників, до її зв’язку з національною концепцією особистості та мовною картиною світу, до її особливого місця в процесі адаптації та акультурації студентів-інофонів у новому освітньому просторі. У статті проаналізовано й зафіксовано складники антропонімічних формул мов найчисельніших етносів, що представлені в університетському освітньому просторі (арабських та індійських студентів), виокремлено їхні розбіжності з сучасними офіційними формулами соціальної ідентифікації особистості в Україні, названі типові помилки студентів-інофонів та викладачів-етнокомунікантів, що зумовлені розбіжностями в структурі та функціонуванні антропонімічних формул офіційно-ділового стилю мовлення України та країн студентентів-інофонів. У статті використовується поняття етносу задля означення ієрархії цінностей спілкування, яка відбивається у послідовності складників такої формули та маркерах особистого імені; названо факультети нашого університету, для яких актуальним є вивчення національних особливостей антропонімів. У статті проаналізовано відповідність звертання до співкомуніканта вимогам міжкультурної комунікації, намічено подальші шляхи дослідження етноантропонімів у навчально-педагогічному дискурсі − гендерний аспект та зміни в сучасному світовому антропоніміконі.
Завантаження
Посилання
Alekseenko, T.N., Vasetskaia, L.I. and Kushnir, I.M. (2019). Profesijne spilkuvannya: likar-hvory: posibnik dlya inozemnyh studentiv-medikiv (anglomovnoi formy navchannja) [Professional communication: doctor-patient. Textbook for foreign medical students (English mediun)]. Kharkiv: V.N. Karazin KHNU, pp. 4–7 [in Ukrainian].
Dospanova, D.U. (2017). Antroponimy i nekotorye aspekty ikh izuchenija [Antroponymes and some aspects of their study]. Molodoj uchenyj [Young scientist ], 14, pp. 712–714 [in Russian].
Encyklopediya suchasnoyi Ukrayiny [Encyclopedia of the modern Ukraine]. Availiable at: http://esu.com.ua/ search_articles.php? id=43065 www.nas.gov.ua›series›3_Zheleznyak12_ [Accessed 10 January 2020] [in Ukranian].
Gabidullina, A.R. (2009). Ponjatie “pedagogicheskij discurs” v nauchnoi literature. Uchebno-pedagogicheskij discurs; kategorialnaja structura i zhanrovoe svoeobrazie [Concept of “pedagogical discourse” in scientific literature. Educational – pedagogical discourse: category structure and genre distinctive quality]. Doctor’s thesis. Donetsk [in Russian].
Gnatyuk, L. (2014). Verbalni i neverbalni vyiavy etnospestifiky v mizhkulturnomu mizhosobystisnomu spilkuvanni [Verbal and nonverbal indexes ethno specifics in intercultural individual communication]. Naukovi Zapysky Berdianskogo derzhavnoho pedagogichnoho universitetu [Scientific Notes of the Berdyansk Sovereign Pedagogical University], pp.100–109 [in Ukrainian].
Ivanova, T.A. and Chernenko, I.I. (2013). Fizicheskie lica kak uchastniki grazhdanskih pravootnoshenij. Russkij jazyk juristam: posobie po nauchnomu stilju rechi dlja studentov-inostrancev 2 kursa [Physical persons as participants of civil law relations Russian language for lawyers: testbook in scientific style for 2-nd year foreign students]. Kharkiv: SMIT company, pp. 42–60 [in Russian].
Kovurshina, N.B. (2001). Imena sobstvennye v culture arabov [Proper nouns in the Arabic culture]. Vestnik RUDN [Bulletin of the RUDN University]. Ser. Literary criticism, journalism, 5, pp. 63–66 [in Russian].
Kuplevastka, L.O. (2019). Profesiyna lingvakomunikativna kompetentnist vykladacha v konteksti mizhkulturnoi komunikacii [Professional linguacommunicative teacher’s competence in the context of intercultural communication]. Vykladannia mov u vyshchykh navchalnykh zakladakh osvity na suchasnomu etapi. Mizhpredmetni zviazky [Teaching Languages at Higher Institutions]. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University, 34, pp. 79–92 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/ 10.26565/2073-4379-2019-34-06.
Kuplevastka, L.O. (2019). Skladnyky imidzhu vykladacha vyschoi shkoly v konteksti mizhkulturnoi komunikastii [Parts of teacher’s image in the context on intercultural communication]. Mizhculturna komunikaciya v universitetskomu osvitnomu prostori [Intercultural communication in the unified versatility]. Kharkiv, pp. 193–208 [in Ukrainian].
Kuplevastka, L.O. and Manivska, T.E. (2016). Osoblivosti lingvokulturnoy adaptacii indijskih studentov u vyshhyh navchalnyh zakladah Ukrayiny v konteksti mizhkulturnoyi komunikaciyi [Peculiarities of linguacultural adaptation of Indian students at high school of Ukraine in the context of intercultural communication]. Vykladannia mov u vyshchykh navchalnykh zakladakh osvity na suchasnomu etapi. Mizhpredmetni zviazky [Teaching Languages at Higher Institutions]. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University, 29, pp. 55–69 [in Ukrainian].
Madieva, G.B. and Suprun, V.I. Antroponimy kak sredstvo vyrazhenija nacionalnoj kultury [Antroponymes as means of expression of national culture]. Availiable at: https://cyberleninka.ru/journal/n/izvestiya-volgogradskogo-gosudarstvennogo-pedagogicheskogo-universiteta [Accessed 23 December 2019] [in Russian].
Manakin, V.M. (2012). Mova i mizhkulturna komunikaciya [Language and intercultural communication]. Kyiv: “Akademiia” [in Ukrainian].
Oberg, R. (1960). Culture shock: Adjustment to new cultural environments. Practical Antropology. V. 7, pp. 177–182 [in English].
Obzor jazykovogo raznoobrazija Indii [Overview of the linguistic diversity of India]. Availiable at: https://linguapedia.info/articles/obzor-yazykovogo-raznoobraziya-indii.html [Accessed 25 December 2019] [in Russian].
Richrd, Ishida. Personal names around the world. Availiable at: https://www.w3.org/International/questions/qa-personal-names [Accessed 12 February 2020] [in English].
Ufimsteva, A.A. (1988). Rol leksiki v poznanii chelovekom dejstvitelnosti v formirovanii jazykovoj kartiny mira [Role of vocabulary in the cognition of the reality in the process of formation of the language world picture]. Rol chelovecheskogo faktora v yazyke. Jazyk i kartina mira [The role of the human factor in language. Language and picture of the world]. Moscow: Nauka, pp. 108–140 [in Russian].
Van Deik, T.A. (1998). K opredeleniju discursa [On discourse definition]. Leningrad: Sage publication [in Russian].
Vorontsova, I.I. and Chaplin, S.G. (2014). Osobennosti obrazovanija antroponimov (sravnitelnyj analiz russkoj i anglijskoj tradicyj) [Peculiarities of antroponyms’ formation (comparative analysis of Russian and English traditions)]. Novyi filologicheskiy vestnik. Perevodovedenie [New philological bulletin. Translation studies], 3(30), pp. 136–144 [in Russian].
Zhang Yu, Ian Huei and Solovjova, M. Nacionalno-kulturnaja semantika russkih i kitaiskih antroponimov [National cultural semantics of the Russian and Chinese antroponymes]. Availiable at: https:// cyberleninka.ru/article/n/natsionalno-kulturnaya-semantika-russkih-i-kitayskih-antroponimov [Accessed 02 February 2020] [in Russian].