До питання про виникнення футбольної інфраструктури в Софії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.
Анотація
Одним з основних складників футбольної індустрії нині є її інфраструктура. Велике значення має наявність тренувальних спортивних майданчиків, стадіонів із трибунами для глядачів, спортивних баз, об’єктів торгівлі, музеїв різних спортивних команд і клубів. У Британії такі споруди почали з’являтися ще в першій половині XIX ст., на теренах континентальної Західної Європи — у середині 1800-х рр., а в центральній і східній частині Старого світу ще пізніше — на зламі позаминулого й минулого століть. Розвиток футбольної інфраструктури у Софії показовий не лише в контексті історичних процесів у межах окремого міста або країни, а й регіону загалом. На прикладі вказаного населеного пункту простежимо, звідки в Болгарію та в Південно-Східну Європу поширювалися ідеї будівництва відповідних спортивних споруд, як відбувався процес формування й накопичення знань щодо правил їх облаштування та як саме зводили ці будівлі, адже наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. у столиці Болгарії були закладені традиції, що визначили розвиток спортивної інфраструктури міста. Ініціатива створення спортивних майданчиків належала болгарським навчальним закладам і товариствам, а фінансували ці проєкти коштом членів клубів. Соціальними ж верствами, які відіграли визначальну роль у трансфері знань у галузь спорту, а саме в облаштування майданчиків для гри у футбол, є вітчизняна молодь, котра навчалася за кордоном, а також іноземні вчителі, які працювали в Болгарії. А от основні напрямки дифузії зазначеної інформації брали початок у Швейцарії та Османській імперії. Саме з цих країн столиця балканської держави отримала знання про наявні норми і правила спорудження футбольних полів. Утім, спортивна інфраструктура у Софії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. ще не перетворилася на складник бізнес-проєктів, націлених на отримання прибутку від здачі в оренду відповідних об’єктів чи то від продажу квитків шанувальникам футболу, як ми це спостерігаємо в зазначений період в інших містах Європи.
Завантаження
Посилання
Bardarov, G. 27 veliki futbolni istorii. Sofia, 2014. (In Bulgarian)
Borisov, T. Politicheskiyat kontekst na turnira za Balkanskata kupa po futbol (1930–1937). Via Balcanica, № 4, 2015, s. 44-52. (In Bulgarian)
Borisov, T. Sofiyski kvartali parvi ugovaryat mach. Meridian mach, no. 348, 2012. (In Bulgarian)
Borisov, T. Futbolna Sofia mezhdu Dvete svetovni voyni. Voyna i mir info, 04.02.2022, https:// voinaimir.info/2022/02/old-football-sofia/. Data na prilagane: 14.06.2022. (In Bulgarian)
Bulgaria 20 vek: Almanah. Ped. F. Panayotov. Sofia, 1999. (In Bulgarian) България 20 век: Алманах. Pед. Ф. Панайотов. София, 1999.
Georgieva, B. Sportat v balgarski grad (kraya na XIX — sredata na XX v.). Godishnik na Sofiyskia universitet «Sv. Kliment Ohridski» – IF, t. 93–95, 2003, c. 69-118. (In Bulgarian)
Hristov, N. Futbolen almanah 1921–1948. Sofia, 2010. (In Bulgarian)
Ionel M., Dragos C., Cristian P. History of the national football team of Romania. Ovidius University Annals, Series Physical Education and Sport/Science, Movement and Health, vol. 21, issue 1, 2021, pp. 36-44.
Ivanova, D. Stadion «Yunak» — bogataya istoriya, 03.05.2015, https://bnr.bg/ru/post/100550854. Data na prilagane: 14.06.2022. (In Bulgarian)
Hristov, H. Yubiley 100 godini ot uchredyavaneto na Klub Futbol. Otborat na Matinkata. Sofia, 2013. (In Bulgarian)
Krastev, N. 100 godini Slavia. Prosport, 10.04.2013, http://prosport.bg/news/31016/100-godiniSlaviya/. Data na prilagane: 14.06.2022. (In Bulgarian)
Mykolenko, D. Pochatok rozbudovy futbolnoi infrastruktury u Lvovi y Kharkovi: spilne ta vidminne v transferi znan naprykintsi ХІХ — na pochatku ХХ st. Visnyk KhNU imeni V. N. Karazina. Seriia «Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky» [V. N. Karazin Kharkiv National University Bulletin ‘History of Ukraine. Ukrainian Studies: Historical and Philosophical Sciences’], vyp. 34, 2022, c. 45-53. DOI: https://doi. org/10.26565/2227-6505-2022-34-05. (In Ukraine)
Mykolenko, D. Transfer of Knowledge about Football Infrastructure in Kharkiv and Sofia from the End of the 19th Till the Beginning of the 20th Centuries. Istoriya – History, 30, issue 6, 2022, pp. 620-631.
Natan, Zh. Istoria еkonomicheskogo razvitia Bolgarii. Moskva, 1961. (In Russian)
Popdimitrov, D., Kurtev, Iv., Marholev, G. Bulgaria na futbolnia globus (spravochnik). Sofia, 1970. (In Bulgarian)
Sto godini FK Levski, https://levski.bg/istoria/. Data na prilagane: 14.06.2022. (In Bulgarian)
Rosna kitka, kn. 8, 1906. (In Bulgarian)
Sirakov, N. Levski se sŭbira na Mogilkata po povod 108 godini ot osnovavaneto na kluba. BNT 1, 23.05.2022, https://bntnews.bg/news/levski-se-sabira-na-mogilkata-po-povod-108-godini-otosnovavaneto-na-kluba-1195654news.html. Data na prilagane: 14.06.2022. (In Bulgarian)
Takev, Al. Futbolni letopisi. Sofia, 2002. (In Bulgarian)
Uchilishten pregled, kn. 4, 1897. (In Bulgarian)
Yordanov, R. Balgari sazdali futbolnia grand «Galatasaray». Marica, 10.11.2019, https://www. marica.bg/plovdiv/plovdiv-prez-godinite/blgari-szdali-futbolniq-grand-galatasaraj. Data na prilagane: 14.06.2022. (In Bulgarian)
Авторське право (c) 2023 Дмитро Миколенко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).