Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія» https://periodicals.karazin.ua/history <p>Фахове видання з історичних наук.</p> <p>Матеріали вісника відображують досягнення вчених в широкому спектрі знань про минуле: від стародавньої та середньовічної історії, археології до нової та новітньої історії, історіографії та джерелознавства.</p> <p>Для викладачів, науковців, студентів і всіх, хто цікавиться історією.</p> uk-UA yevhen.rachkov@karazin.ua (Рачков Євген Сергійович) yevhen.rachkov@karazin.ua (Рачков Євген Сергійович) Tue, 20 Aug 2019 10:22:12 +0300 OJS 3.1.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Міжнародна наукова конференція «ІСТОРІЯ АРХЕОЛОГІЇ: МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ТА ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКИ (до 115-річчя проведення ХІІ Археологічного з’їзду в Харкові)» https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13607 <p>5-6 жовтня 2017 року на історичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулася V Міжнародна наукова конференція «Історія археології: механізми управління та форми організації науки».</p> Сергій Іванович Посохов, Валерій Володимирович Скирда, Ірина Миколаївна Скирда ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13607 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 ХІІ Археологічний з’їзд як форма організації науки https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13611 <p><em>У статті проаналізовано підготовку та роботу ХІІ Археологічного з’їзду, який відбувся у Харкові в 1902 році, в контексті організації науки на початку ХХ ст. В статті доведене вагоме історичне значення та гучний науковий і громадський резонанс харківського археологічного форуму, надано короткий історіографічний огляд праць науковців, які в залежності від своїх фахових інтересів зверталися до наукового доробку ХІІ Археологічного з’їзду.</em></p> Ірина Миколаївна Скирда, Валерій Володимирович Скирда ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13611 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Виставка ХІІ Археологічного з’їзду як форма репрезентації наукових результатів та взаємодії з громадськістю https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13615 <p><em>У статті розглянуто виставку ХІІ Археологічного з’їзду як ефективну форму репрезентації наукових результатів, отриманих дослідниками до харківського археологічного форуму. В статті проаналізовано взаємодію наукового співтовариства з громадськістю, що призвело до популяризації історичного минулого Слобожанщини, Лівобережної та Південної України серед населення. Громадськість отримала упорядковані, науково обро­блені унікальні колекції старожитностей, які в майбутньому стали осно­вою формування музейного осередку в Харкові.</em></p> Валерій Володимирович Скирда, Ірина Миколаївна Скирда ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13615 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Географія Всеросійських Археологічних з’їздів (1869–1914): на перетині особистих, наукових, політичних інтересів https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13616 <p><em>У статті розглядається питання про місця проведення археологічних з’їздів другої половини XIX – початку XX ст.: причини їх обрання, вплив різних чинників на цей вибір – від особистих до політичних. Визначальну роль у цьому процесі відігравали організатори з’їздів – О. С та П. С. Уварови, які прагнули охопити дослідженнями різноманітні регіони держави. Але реалізація цієї ідеї залежала не тільки від особистих зацікавлень, наукових завдань, а й організаційних можливостей, політичних обставин часу.</em></p> Ольга Миколаївна Каковкіна ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13616 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Історія дослідження верхнього палеоліту басейну Сіверського Дінця https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13617 <p><em>У статті підкреслена важлива роль у розвитку української археології Археологічних з’їздів, проведених на рубежі XIX-XX століть. Представлено історію дослідження верхньопалеолітичних пам’яток басейну Сіверського Дінця, відкритих на протязі століття. Названо державні установи, суспільні організації та імена аматорів і вчених, що провадили дослідження. Нині пам’ятки регіону – це якісна джерельна база для вирішення проблем верхнього палеоліту Східної Європи.</em></p> Олександра Олександрівна Кротова ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13617 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Пам’ятки давнього кам’яного віку середньої течії Сіверського Дінця – від XІІ Археологічного з’їзду до сучасних досліджень https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13618 <p><em>Початок дослідження пізньопалеолітичних пам’яток Харківщини пов'я­заний з проведенням XII Археологічного з’їзду. В 1920-40 рр. М. В. Сібільов відкрив кілька місцезнаходжень в середній течії Сіверського Дінця, а в 1950 р. деякі з них обстежив І. Ф. Левицький. Період сучасних досліджень розпочався 1988 р. відкриттям пізньопалеолітичної майстерні біля с. Си­ничено, розвідками локалізовано 7 нових місцезнаходжень, 2004 р. відкри­то стоянку біля с. Кам’янка, дослідження якої тривають.</em></p> Ірина Анатоліївна Сніжко ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13618 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Офіційно „забута” сторінка в дослідженнях Ольвійської хори https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13619 <p><em>Стаття присвячена висвітленню основних результатів археологіч­них розвідок на території ольвійської хори 1932 р. Ці розвідкові роботи проводились під керівництвом Ф.А. Козубовського і були першою офіцій­ною спробою Ольвійської експедиції зафіксувати численні пам’ятки сіль­ськогосподарського оточення. Результати цих робіт не були вчасно опу­бліковані а ім’я Ф.А. Козубовського, як репресованого дослідника, на бага­то років зникло з вітчизняної історіографії.</em></p> Олександр Віталійович Каряка ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13619 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 З’їзди студентів-археологів польських університетів у 1930 х рр.: львівський вимір https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13620 <p><em>Розглянуто з’їзди студентів праісторії польських університетів, що відбулися у 1930-х рр. та участь у них львівських дослідників. Ініціатором проведення виступило Польське доісторичне товариство, яке діяло в Познані з 1929 р. Всього відбулося шість з’їздів. Активну участь у заходах брали львівські дослідники, зокрема, М. Смішко, І. Сівек, Г. Цегак, Я. Фальковський, Ю. Вогель та ін. У доповідях та дискусіях львівські студенти апробували свої теми наукових досліджень, які в скорому часі були опубліковані окремими працями. Важливе місце серед студентських з’їздів зайняв четвертий, що проходив у травні 1933 р. у Львові. Він вирізнявся доброю організацією, суттєвою його особливістю була виїзна програма на археологічні пам’ятки Тернопільщини. Студентські з’їзди ставили на порядок денний актуальні наукові питання, сприяли вирішенню організаційних проблем, які виникали в студентському археологічному середовищі, та допомагали налагодити контакти.</em></p> Наталя Михайлівна Булик ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13620 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Створення та діяльність Секції історії матеріальної культури Всеукраїнської академії наук (1933–1934 рр.) https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13621 <p><em>У статті розглянуто створення та діяльність нової інституції в системі Всеукраїнської академії наук – Секції історії матеріальної культури у складі Історичного циклу ВУАН з квітня 1933 до лютого 1934 року. Охарактеризовано основні пам’яткоохоронні заходи, проведені працівниками установи на теренах України.</em></p> Олександр Віталійович Принь ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13621 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Дослідження початку польської держави 1948-1966 рр.: наука і політика https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13622 <p><em>Незабаром після закінчення Другої світової війни археологи та історики провели великі дослідження про походження польської держави, широко відомого як «Тисячоліття». Проведені в рамках різних дисциплін дослідження були спрямовані на знаходження джерел, які дозволили б пролити світло на генезис і функціонування держави перших П’ястів (перша польська королівська династія).Завдяки своїм соціальної, наукової та політичної актуальності, ці дослідження отримали фінансову та організаційну підтримку з боку держави.</em></p> Adrianna Szczerba ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13622 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Методологічний семінар ЛОІА АН СРСР як форма передачі археологічних знань (проблема тематичного змісту доповідей) https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13623 <p>У статті розглядається тематика доповідей, що обговорювалися на засіданнях методсемінару Ленінградсько­го відділення Інституту археології АН СРСР у др. пол. 1970-х – 1980-ті рр., до неї належать загальні теоретичні питання археології, методологія со­ціоісторичних та етнічних реконструкцій, вивчення давнього мистецтва та ідеологічних уявлень, критика зарубіжних концепцій.</p> Сергій Володимирович Палиєнко ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13623 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Інститут археології ЛНУ імені Івана Франка: академічна інституція у вищій школі https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13624 <p><em>Висвітлено основні напрямки діяльності Інституту археології ЛНУ ім. Івана Франка – науково-дослідної установи у вищій школі. Головні дослідження інституту спрямовані на вивчення етнокультурних та державотворчих процесів в Українському Прикарпатті і Західній Волині у І – на початку ІІ тисячоліть. Звернуто увагу на організацію навчального процесу, яка полягає у залученні здібної студентської молоді до академічних наукових студій.</em></p> Наталія Ярославівна Стеблій ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13624 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Дослідник давньоруських старожитностей Чернігівщини – Семен Андронович Гатцук https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13625 <p><em>У статті здійснюється спроба визначити роль земського вчителя С. А. Гатцука у вивченні давньоруських старожитностей Чернігівщини на початку ХХ ст. Проаналізовано результати археологічної розвідки на те­риторії Новгород-Сіверського Подесення. Зроблено висновок про початок археологічних досліджень городищ на території Чернігівщини та безпо­середньо на території Новгород-Сіверського Подесення С. А. Гатцуком.</em></p> Людмила Василівна Ясновська ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13625 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Михайло Грушевський і формування археологічної науки в Науковому товаристві ім. Шевченка https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13626 <p><em>У статті висвітлено роль М. Грушевського у формуванні археологічної науки в НТШ. Вчений започаткував проведення польових археологічних до­сліджень, здійснював науково-теоретичну інтерпретацію археологічних джерел. Велику увагу М. Грушевський приділяв збереженню та популяриза­ції археологічної спадщини, виступив ініціатором створення археологічно­го відділу у музеї НТШ. Заслугою вченого було перетворення Товариства у всеукраїнську установу, налагодження співпраці учених-археологів з обох боків кордону, контактів з науковцями інших країн, обміну літературою та ін. Діяльність М. Грушевського заклала основи археологічної науки у Товаристві, які були продовжені й розвинуті такими відомими вченими як Ф. Вовк, Б. Януш, В. Гребеняк, Я. Пастернак, Ю. Полянський, Л. Чикаленко, О. Кандиба та багатьма іншими. Вони, як і М. Грушевський, назавжди впи­сали свої імена в історію української археології.</em></p> Володимир Петегирич ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13626 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Одінцова Софія Миколаївна (1876–1960): штрихи до біографії музейника, археолога та пам’яткоохоронця (київський період життя) https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13627 <p><em>У статі простежено життєвий та науковий шлях української музейниці, археолога та пам’яткоохоронця Одінцової Софії Миколаївни. На основі архівних та опублікованих джерел простежено і висвітлено основні етапи життєвого та трудового шляху С. М. Одінцової: роки навчання та роботи: в Ізюмському окружному та Святогірському музеях, Інституті археології АН УРСР.</em></p> Марина Олегівна Принь ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13627 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Археологія-музей-громада: пошуки точок дотику в маленьких музеях https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13628 <p><em>Робота присвячена розгляду форм комунікації, можливих на основі колекції «Археологія» в непрофільних музеях. Автор доходить висновків, що маючи в своєму розпорядженні навіть мінімальну колекцію артефактів, можна побудувати якісну і двосторонню комунікацію між археологами та музейниками з одного боку та громадою з іншого.</em></p> Анна Володимирівна Юрченко ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13628 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Роль наукових, навчальних та музейних установ у археологічному вивченні с. Мохнач та його округи https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13629 <p><em>У статті розглядається історія дослідження старожитностей с. Мохнач Зміївського р-ну Харківської обл. та його округи. Виділяються кілька етапів. Початковий – до ХІІ Археологічного з'їзду (1902 р.) здійснюється силами науковців Харківського університету. Наступний етап (друга половина ХХ ст.) характеризується участю в дослідженнях представників Академічних закладів Росії (Інститут археології та Інститут історії матеріальної культури) та України (Інститут археології), а також вченими Харківського держуніверситету. На сучасному етапі (з кінця ХХ ст.) масштабні комплексні дослідження проводить експедиція Харківського педагогічного університету та, спорадично, співробітники Зміївського краєзнавчого музею. Завдяки зусиллям багатьох науковців проведені значні дослідження на городищі Мохнач; виявлено і частково досліджено 20 навколишніх селиш. Це дає можливість відновити поетапну історію вказаного мікрорегіону від часів кам'яної доби до нового часу.</em></p> Володимир Васильович Колода ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13629 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Історія досліджень археологічних пам’яток на території м. Балаклія та використання їх результатів у процесі розробки історико-архітектурного опорного плану міста для Балаклійської міської ради https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13630 <p><em>У 2016 р. НДІП (Науково-дослідний і проектний інституту цивільного будівництва) «СХІДБУДПРОЕКТ» зібрав архівні та опубліковані дані по пам’ятках археології, які розташовані на території м. Балаклія. Вдалося нанести на історико-архітектурний опорний план міста багатошарове поселення поблизу перехрестя Заміської вул. і Савінського шосе, поселення бронзової доби Балаклія-2, багатошарове поселення Балаклія (Ляховка), ранньосередньовічний могильник, територію фортеці XVII ст. Для даних об’єктів визначені охоронні зони, де без спецдозволу заборонені містобудівні та земляні роботи. Крім того, рекомендовано залучити археологів для дообстеження двох неолітичних стоянок та кочовища салтово-маяцької культури з метою їх локалізації на місцевості та встановлення у майбутньому охоронних зон.</em></p> Віктор Михайлович Ряполов, Микола Тазаретович Кацанов, Вадим Олександрович Хесін, Сергій Олександрович Боровий ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13630 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 З історії створення «Історико-археологічного музею- заповідника «Верхній Салтів» (1984–1999 рр.) https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13631 <p><em>У роботі розглядаються передумови створення у с. Верхній Салтів історико-археологічного музею, головною темою якого стало висвітлювання історії дослідження археологічної пам’ятки, що дала назву салтово-маяцької культурі (друга полю VIII – перша пол. X ст.). Створення музею у с. Верхній Салтів пов’язано з постаттю харківського археолога В.Г. Бородуліна, який і був його першим директором.</em></p> Майя Володимирівна Хоружа ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13631 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Методи та особливості досліджень Верхне-Салтівського катакомбного могильника (1900 – 2017 рр.) https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13632 <p><em>У роботі показано як змінювалась методика пошуку та дослідження катакомбних поховань на Верхньо-Салтівському ранньосередньовічному могильнику за більш ніж століття розкопок пам’ятки.</em></p> Віктор Степанович Аксьонов ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13632 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300 Фортеця скіфської доби в урочищі Городище на Харківщині: інтерпретація та перспективи дослідження https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13633 <p><em>У статті розглядається історія дослідження та питання інтерпре­тації городища в ур. Городище на Харківщині – однієї з найяскравіших пам’яток сіверськодонецької групи скіфської доби. Окрему увагу приділено перспективам дослідження, пов’язаним з використанням новітніх техно­логій і методик.</em></p> Віталій Миколайович Окатенко ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/13633 Mon, 05 Aug 2019 00:00:00 +0300