Критерії та показники комунікаційних навичок вчителів іноземних мов
Анотація
У статті досліджується вирішальна роль м’яких комунікативних навичок для вчителів англійської мови, підкреслюється їхнє значення в ширшому контексті м’яких навичок, необхідних для ефективного викладання. Вона підкреслює, що окрім простої передачі інформації, вчителі повинні залучати, надихати і налагоджувати зв’язок зі студентами на різних рівнях, використовуючи вербальні і невербальні сигнали, активне слухання, адаптивність і створення сприятливого навчального середовища. У дослідженні підкреслюється важливість цих навичок у контексті сучасних тенденцій в освіті, зокрема, у зусиллях України, спрямованих на формування мультикультурного середовища для євроінтеграційних процесів. Окреслені завдання дослідження включають уточнення термінологічного апарату, характеристику навичок м’якої комунікації як складової «м’яких навичок», а також висвітлення важливості набуття цих навичок. Розглянуто теоретичні засади з різних галузей, таких як філологія, психологія, соціологія та педагогіка, що дають змогу зрозуміти складність комунікації як наукової проблеми. Дослідження визначає багатообіцяючі перспективи в удосконаленні навчальних програм і курсів з викладання іноземних мов, стимулюючи подальшу наукову роботу в цій галузі та вдосконалюючи педагогічну практику. Підкреслюється, що навички м’якого спілкування є важливими не лише для роботи викладачів іноземних мов, але й для функціонування всього навчального закладу. У статті представлено вичерпний перелік критеріїв та показників сформованості навичок м’якої комунікації вчителів іноземних мов, серед яких емоційний інтелект, рівень володіння іноземною мовою, комунікативні навички та особиста ефективність. Ці критерії слугують основою для подальшого дослідження методів та умов розвитку цих важливих навичок у майбутніх учителів іноземних мов. Дослідження висвітлює важливість м’яких комунікативних навичок для вчителів іноземних мов і підкреслює необхідність подальших досліджень і розробок у цій галузі для вдосконалення педагогічної практики та підвищення якості викладання іноземних мов.
Завантаження
Посилання
Bashkir, O. (2018). Aktyvni j interaktyvni metody navchannia u vyschij shkoli. Pedahohika ta psykholohiia : zbirnyk naukovykh prats’ [Active and interactive teaching methods in higher education. Pedagogy and psychology: a collection of scientific papers]. Kharkiv : TOV «DISA PLYuS», 60, 33-45.
Dutaa, N., Panisoaraa, G., & Panisoaraa, I. (2014). The Effective Communication in Teaching. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 5th World Conference on Learning, Teaching and Educational Leadership, WCLTA. DOI:10.1016/j.sbspro.2015.04.064
Grigoryeva, S., Osadchenko, I., & Zhytnukhina, K. (2019). Psychological and Pedagogical Factors of the Formation of Responsible Attitude to a Future Profession in Students of Higher Pedagogical Institutions. ARPHA Proceedings, 233–250. DOI:10.3897/AP.1.E0216
Korniush, H. (2023). Teaching and Supporting Higher Education Students Affected by War, Conflict, or Displacement: Changes to the ELT Classroom. In: Auer M.E., Pachatz W., & Rüütmann T. (Eds). Learning in the Age of Digital and Green Transition. ICL 2023. Lecture Notes in Networks and Systems, vol 633. Springer, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-26876-2_74
Korsikova, K. (2020). M’iaki navychky zdobuvachiv vyschoi osvity iak neobkhidna vymoha majbutn’oi pedahohichnoi profesii [Soft skills of higher education students as a necessary requirement of the future teaching profession]. Chornomors’ki naukovi studii : materialy Shostoi vseukrains’koi mul’ty- dystsyplinarnoi konferentsii, m. Odesa, 15 travnia 2020 roku. Odesa: Mizhnarodnyj humanitarnyj universytet, 296, 255-257.
Osodlo, V., Perepeliuk, Т., Kovalchuk, О., Osadchenko, І., & Vintoniak, V. (2020). The Development of Professional Motivation of the Activity Subject under Specific Conditions. Journal of Intellectual Disability – Diagnosis and Treatment, 196–204. DOI: https://doi.org/10.6000/2292-2598.2020.08.02.15
Osova, O., & Panchenko, V. (2020). Testing as a type of communicative interaction in the process of training future foreign language teachers. Aktual’ni pytannia humanitarnykh nauk, 27, DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.4/27.203977
Pennington, M. (1990). A professional development focus for the language teaching practicum. In J. Richards, & D. Nunan (Eds.),Second language teacher education. Cambridge: Cambridge University Press.
Richards, J., & Farrell, T. (2005). Professional development for language teachers. Cambridge University Press
Sakaliuk, O. (2014). Orhanizatsiia efektyvnoi komunikatsii v suchasnykh zakladakh osvity [Organising effective communication in modern educational institutions]. Nauka ta osvita, 197-200.
Susilawati, N. (2020). Teachers’ perspectives toward soft skills in science learning. Journal of Physics: Conf. Series 1416. https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1742-6596/1460/1/012111/pdf.
Taylor, E. (2016). Investigating the Perception of Stakeholders on Soft Skills Development of Students: Evidence from South Africa. Interdisciplinary Journal of e-Skills and Lifelong Learning, 12, 1–18.
Trisnaningsih, T., Sinaga, R., Pujiati, P., & Asyik, B. (2019). Soft Skills in the Teachers’ Demographic and Professional Development Perspective. Jurnal Pendidikan Progresif, 9, 40-49. DOI: http://dx.doi.org/10.23960/jpp.v9.i1.201906.
Walls, R., Nardi, A., Minden, A., & Hoffman, N. (2002). The characteristics of effective and ineffective teachers. Teacher Education Quarterly, 29, 39-48.
