Індивідуалізація концепту ВІЙНА в ідіодискурсі Ернеста Хемінгуея

Анотація

Стаття присвячена трансформаціям когнітивних ознак концепту ВІЙНА в ідіодискурсі Е. Хемінгуея порівняно з американським художнім дискурсом 1920-х – 1960-х років. Варіювання колективного vs індивідуального засвідчене специфікою поняттєвого, образного та ціннісного складників досліджуваного концепту. Поняттєвий складник концепту ВІЙНА як носій типової, логічно упорядкованої інформації зазнає кількісних та структурних трансформацій в індивідуальній концептосфері письменника порівняно з однойменним концептом загальноамериканської картини світу, який слугує основою формування індивідуалізованого концепту ВІЙНА. Трансформації образно-ціннісного складника концепту ВІЙНА в ідіодискурсі Е. Хемінгуея стосуються певних номінативних засобів і частотності їх застосування для об’єктивації характеру військового конфлікту, яка відрізняється від загальноприйнятої в американській МКС. Лінгвокультурний концепт ВІЙНА слугує ключовим дискурсотвірним в ідіодискурсі Е. Хемінгуея, що лежить в основі розгортання смислів дискурсу. Для Е. Хемінгуея як представника «втраченого покоління» ВІЙНА акумулює мілітарне і трагічне світосприйняття письменника-пацифіста.