Навчальні Вправи як Інструмент Формування Студентської Агентності в Мовній Освіті
Анотація
У статті досліджено студентську агентність як сукупність мотиваційних, когнітивних та емоційно-вольових характеристик студента, яка забезпечує його здатність ініціювати, контролювати й спрямовувати власне навчання – зокрема з іноземної мови – та рефлексувати щодо його результативності. Окреслено теоретичні засади студентської агентності та чотири основні підходи до її визначення: соціокультурний, психологічний, соціологічний та соціокогнітивний. Проаналізовано наявну типологію студентської агентності, яка об’єднує самокеровану, колаборативну, технологічну, культурно орієнтовану, дослідницьку, рефлексивну та дієво орієнтовану типи агентності, та конкретизовано її прояви з урахуванням дисциплінарного виміру. Наголошено, що студентська агентність не є сталою рисою, а формується й активізується в процесі взаємодії студента з освітнім середовищем, а саме: освітніми нормами, очікуваннями викладачів, традиціями навчального закладу. Суттєву роль при цьому відіграють методи викладання, типи завдань та ступінь автономії, наданий студенту в процесі навчання. Установлено взаємозв’язок між типами студентської агентності та навчальними вправами, здатними формувати її окремі типи. Визначено, що різні типи вправ мають різний агентнісно-формувальний потенціал. Зазначено, що ключовим засобом формування студентської агентності є мовленнєві вправи, оскільки вони інтегрують когнітивну, соціальну, рефлексивну та діяльнісну складові навчальної активності студента. Мовні й умовно-мовленнєві вправи набувають агентнісно-формувального потенціалу за умови їхнього використання в межах навчального процесу, зорієнтованого на суб’єктну активність, рефлексію та свідоме опанування мови як інструменту повсякденного спілкування та професійної взаємодії. Підкреслено необхідність забезпечення оптимального балансу між використанням різних типів вправ задля забезпечення формування стійкої всебічної агентності суб’єктів освітнього процесу, оскільки саме такий підхід максимально сприятиме підвищенню ефективності освітнього процесу в цілому
Завантаження
Посилання
Bihych, O. B., Borysko, N. F., Borets’ka H. E. & Nikolayevа, S. Yu. (Eds.). (2013). Metodyka navchannya inozemnykh mov i kul’tur: teoriya i praktyka: pidruchnyk dlya studentiv klasychnykh, pedahohichnykh i linhvistychnykh universytetiv [Methods of teaching foreign languages and cultures: theory and practice: textbook for students of classical, pedagogical and linguistic universities]. Kyyiv: Lenvit Publ. (in Ukrainian)
Red'ko, V. H. (2017). Konstruiuvannia zmistu shkil'nykh pidruchnykiv z inozemnykh mov: teoriia i praktyka: monohrafiia [Designing the content of school foreign language textbooks: theory and practice: monograph]. Kyiv: Pedahohichna dumka Publ. (in Ukrainian)
Startseva, N. M., Il'chenko, V. V., & Karpenko, O V. (2024). Students'ka ahentnist' ta ii typy: zastosuvannia v movnomu navchal'nomu seredovyschi [Learner Agency and its Types: Application in the Language Learning Environment]. Visnyk KhNU imeni V. N. Karazina. Seriia: Inozemna filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov [The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series: Foreign Philology. Methods of Foreign Language Teaching], 99, 133-140. (in Ukrainian)
Ushakova, I. M. (2016). Vikova psykholohiia: kurs lektsij [Age Psychology: Course of Lectures]. Kharkiv: NUTsZU Publ. (in Ukrainian)
Chernovatyj, L. M. (2018). Systema vprav i zavdan' iak katehoriia metodyky navchannia [The System of Exercises and Tasks as the Category of Translator Training Model]. Inozemni movy [Foreign Languages], 2, 19-26. (in Ukrainian)
Chystiakova, A. B. (2008). Systema vprav pry navchanni inozemnoi movy [System of Exercises in Teaching a Foreign Language]. Vykladannia mov u vyschykh navchal'nykh zakladakh osvity na suchasnomu etapi. Mizhpredmetni zv'iazky [Teaching Languages at Higher Institutions. Interdisciplinary Links], 12, 208-213. (in Ukrainian)
Aitken, N. (2011). Student Voice in Fair Assessment Practice. In: Webber, C., Lupart, J. (Eds.). Leading Student Assessment. Studies in Educational Leadership, vol 15. Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-1727-5_9.
Bandura, A. (2001). Social cognitive theory: An agentic perspective. Annual Review of Psychology, 52, 1–26. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.1.
Barrance, R., & Elwood, J. (2018). National assessment policy reform 14–16 and its consequences for young people: student views and experiences of GCSE reform in Northern Ireland and Wales. Assessment in Education Principles Policy and Practice, 25(3), 252-271. https://doi.org/10.1080/0969594X.2017.1410465.
Boud ,D., & Molloy, E. (2013). Rethinking models of feedback for learning: the challenge of design. Assessment & Evaluation in Higher Education, 38:6, 698-712. https://doi.org/10.1080/02602938.2012.691462.
Сampbell, C. (2009). Distinguishing the Power of Agency from Agentic Power: A Note on Weber and the “Black Box” of Personal Agency. Sociological Theory, 27(4), 407-418. https://doi.org/10.1111/j.1467-9558.2009.01355.x.
Council of the European Union. (2018). Council Recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning (2018/C 189/01). Official Journal of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32018H0604(01).
Emirbayer, M., & Mische, A. (1998). What is agency? American journal of sociology, 103, pp. 962-1023. https://doi.org/10.1086/231294.
Flowerdew, J., & Miller, L. (2008). Social structure and individual agency in second language learning: Evidence from three life histories. Critical Inquiry in Language Studies, 5(4), 201-224. https://doi.org/10.1080/15427580802286173.
Giddens, A. (1979). Central Problems in Social Theory. Action, Structure, and Contradiction in Social Analysis. London: Macmillan.
Kanno, Y., & Norton, B. (2003). Imagined communities and educational possibilities: Introduction. Journal of Language, Identity & Education, 2(4), 241-249. https://doi.org/10.1207/S15327701JLIE0204_1.
Lantolf, J. P., & Pavlenko, A. (1995). Sociocultural theory and second language acquisition. Annual Review of Applied Linguistics, 15, 108-124. https://doi.org/10.1017/S0267190500002646.
Lantolf, J. P., & Pavlenko, A. (2001). Second language activity theory: understanding second language learners as people. In M. Breen (Ed.), Learner Contribution to Language Learning: New directions in research (pp. 141-158). Harlow: Pearson Education.
Marope, M., Griffin, P., & Gallagher, C. (2017). Future Competences and the Future of Curriculum. A Global Reference for Curricula Transformation. UNESCO. https://fundaciobofill.cat/uploads/old-files/BOOK_COMPLETE_future_competences_and_the_future_of_curriculum.pdf.
Marshall, V. & Clarke, P. (2010). Agency and social structure in aging and life-course research. In D. Dannefer & C. Phillipson, The SAGE handbook of social gerontology (pp. 294-305). London: SAGE Publications Ltd. https://doi.org/10.4135/9781446200933.n22.
Mercer, S. (2011). Understanding learner agency as a complex dynamic system. System, 39(4), pp. 427-436. https://doi.org/10.1016/j.system.2011.08/001.
Miller, E. R. (2010). Agency in the making: Adult immigrants’ accounts of language learning and work. TESOL Quarterly, 44(3), 465-487. https://doi.org/10.5054/tq.2010.226854.
Norton, B. (2000). Identity and language learning: Gender, ethnicity and educational change. Harlow, England: Longman/Pearson. https://doi.org/10.2307/3588036.
OECD. (2018). The Future of Education and Skills. Education 2030. Published under the responsibility of the Secretary-General of the OECD. Retrieved from: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2018/06/the-future-of-education-and-skills_5424dd26/54ac7020-en.pdf.
Palfreyman, D. (2006). Social context and resources for language learning. System, 34(3), 352-370. https://doi.org/10.1016/j.system.2006.05.001.
Scheiffelin, B. B. (1990). The Give and Take of Everyday Life: Language Socialization of Kaluli Children. Cambridge, UK: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/S0305000900011687.
