Агентність у Цифровому Освітньому Середовищі: Можливості й Ризики
Анотація
У статті розглянуто вплив цифрового освітнього середовища на агентність усіх суб’єктів навчального процесу, виниклі трансформаційні зміни агентності, потенційні вектори її розвитку та ризики, зумовлені впровадженням цифрових освітніх технологій. Визначено вплив різних типів агентності на формування сталого навчального середовища в умовах цифровізації: студентська агентність сприяє адаптації здобувачів освіти до локальних і глобальних трансформацій; викладацька агентність забезпечує гнучкість навчального процесу; коагентність сприяє посиленню міжсуб’єктної взаємодії та ефективній колаборації між усіма стейкхолдерами освітнього середовища. У статті зазначено, що новітні технології мають як позитивний, так і негативний вплив на розвиток усіх типів агентності: системи управління навчанням (LMS) та інтерактивні онлайн-платформи сприяють розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації навчального процесу та підвищенню його гнучкості. Попри значні переваги, цифрові технології у сфері освіти також породжують низку викликів. До ключових ризиків автори відносять цифровий розрив, за якого частина здобувачів освіти через низький рівень технологічної доступності або недостатність цифрових навичок може залишитися поза основним навчальним процесом, та негативний вплив на академічну доброчесність – поширення можливостей академічних порушень, зокрема плагіату та недоброчесного використання освітніх ресурсів. Наголошено на необхідності забезпечення оптимального балансу між інтеграцією цифрових технологій та застосуванням традиційних педагогічних підходів, що сприятиме підвищенню ефективності освітнього процесу, збереженню академічної доброчесності та формуванню стійкої агентності в суб’єктів освітнього процесу.
Завантаження
Посилання
Pro osvitu. №2145–VIII § rozd. I st. 1. (2017). Vidnovleno z: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.
Startseva, N., Il'chenko, V., & Karpenko, O. (2024). Students'ka ahentnist' ta ii typy: zastosuvannia v movnomu navchal'nomu seredovyschi. Visnyk KhNU imeni V. N. Karazina. Seriia: Inozemna filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov, (99), 133-140. Vidnovleno z: DOI: https://doi.org/10.26565/2786-5312-2024-99-17
Anderson, T. (2008). The Theory and Practice of Online Learning. Athabasca University Press. Retrieved from: https://www.aupress.ca/app/uploads/120146_99Z_Anderson_2008-Theory_and_Practice_of_Online_Learning.pdf.
Bandura, A. (2001). Social cognitive theory: An agentic perspective. Annual Review of Psychology, 52, 1–26. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.1.
Bates, I. P., Davies, J. G., Murphy, C., & Bone, A. (2005). A multi-faculty exploration of academic dishonesty. Pharmacy Education, 5(1), 69–76. Retrieved from: https://pharmacyeducation.fip.org/pharmacyeducation/article/view/108/87.
Bown, J. (2009). Self-regulatory strategies and agency in self-instructed language learning: A situated view. The Modern Language Journal, 93(4), 570–583. https://doi.org/10.1111/j.1540-4781.2009.00965.x.
Bueno, D. C. (2024). Promoting Academic Integrity – Strategies to Raise Plagiarism Awareness and Foster Originality among MAEd Students. Institutional Multidisciplinary Research and Development Journal, 7(8), 456–477. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/380037562_Promoting_Academic_Integrity_Strategies_to_Raise_Plagiarism_Awareness_and_Foster_Originality.
Davis, A. (2023) Academic integrity in the time of contradictions. Cogent Education, 10(2). https://doi.org/10.1080/2331186X.2023.2289307.
Dede, C. (2008). Theoretical Perspectives Influencing the Use of Information Technology in Teaching and Learning.In J. Voogt & G. Knezek (Eds.), International Handbook of Information Technology in Primary and Secondary Education (pp. 43–62). Boston, MA: Springer US. Retrieved from: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-0-387-73315-9_3.
Emirbayer, M., & Mische, A. (1998). What is Agency? American Journal of Sociology, 103(4), 962–1023. https://doi.org/10.1086/231294.
Eteläpelto, A., Vähäsantanen, K., Hökkä, P., & Paloniemi, S. (2013). What is agency? Conceptualizing professional agency at work. Educational Research Review, 10, 45–65. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2013.05.001.
Hamid, M., & Baldauf, R. (2011). English and socio-economic disadvantage: learner voices from rural Bangladesh. Language Learning Journal, 39(2), 201–217. https://doi.org/10.1080/09571736.2011.573687.
Henning, M., Ram, S., Malpas, P., Sisley, R., Thompson, A., & Hawken, S. (2013). Reasons for academic honesty and dishonesty with solutions: A study of pharmacy and medical students in New Zealand. Journal of Medical Ethics, 4(10), 702–709. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/255975728_Reasons_for_academic_honesty_and_dishonesty_with_solutions_A_study_of_pharmacy_and_medical_students_in_New_Zealand.
Holden, O. L., Norris, M. E., & Kuhlmeier, V. A. (2021). Academic Integrity in Online Assessment: A Research Review. Frontiers in Education, 3. https://doi.org/10.3389/feduc.2021.639814.
Holmes, W., & Porayska-Pomsta, K. (2023) The Ethics of Artificial Intelligence in Education: Practices, Challenges, and Debates. In C. A. Lu, W. Holmes & K. Porayska-Pomsta (Eds.), AI & Society (pp. 93-96). Routledge. Retrieved from: https://hrcak.srce.hr/en/file/439501.
Johnson, L., Becker, S. A., & Cummins, M. (2021). The NMC Horizon Report: 2021 Higher Education Edition. EDUCAUSE. Retrieved from: https://library.educause.edu/-/media/files/library/2021/4/2021hrteachinglearning.pdf?la=en&hash=C9DEC12398593F297CC634409DFF4B8C5A60B36E.
Leijen, Ä., Pedaste, M., & Lepp, L. (2020). Teacher agency following the ecological model: how it is achieved and how it could be strengthened by different types of reflection. British Journal of Educational Studies, 68(3), 259–310. https://doi.org/10.1080/00071005.2019.1672855.
Marshall, V., & Clarke, P. (2010). Agency and social structure in aging and life-course research. In D. Dannefer & C. Phillipson, The SAGE handbook of social gerontology (pp. 294–305). London: SAGE Publications Ltd. https://doi.org/10.4135/9781446200933.n22.
Mukhlis, H., Haenilah, E. Y., Sunyono, Maulina, D., Nursafitri, L., Nurfaizal, & Noerhasmalina (2024). Connectivism and digital age education: Insights, challenges, and future directions. Kasetsart Journal of Social Sciences, 45(3), 803–814. https://doi.org/10.34044/j.kjss.2024.45.3.11.
OECD. (2018). The Future of Education and Skills. Education 2030. Published under the responsibility of the Secretary-General of the OECD. Retrieved from: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2018/06/the-future-of-education-and-skills_5424dd26/54ac7020-en.pdf.
OECD. (2019). Conceptual Learning Framework. Student Agency for 2030. Retrieved from: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/about/projects/edu/education-2040/concept-notes/Student_Agency_for_2030_concept_note.pdf.
Palfreyman, D. (2006). Social context and resources for language learning. System, 34(3), 352–370. https://doi.org/10.1016/j.system.2006.05.001.
Priestley, M., & Drew, V. (2019). Professional Enquiry: an ecological approach to developing teacher agency. In D. Godfrey & C. Brown (Eds.), An eco-system for research-engaged schools. Reforming education through research (pp. 154–170). London: Routledge. Retrieved from: https://dspace.stir.ac.uk/bitstream/1893/28253/1/Professional%20Enquiry_ecological%20agency_final.pdf.
Rabi, S., Patton, L., Fjortoft, N., & Zgarrick, D. (2006). Characteristics, Prevalence, Attitudes, and Perceptions of Academic Dishonesty Among Pharmacy Students. American Journal of Pharmaceutical Education, 70(4), 73. Retrieved from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC1636980/.
Robinson, L., Cotten, S. R., Ono, H., Quan-Haase, A., Mesch, G., Chen, W., Schulz, J., & Stern, M. J. (2015). Digital Inequalities and Why They Matter. Information, Communication & Society, 18(5), 569–582. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/1369118X.2015.1012532.
Siemens, G. (2005). Connectivism: A Learning Theory for the Digital Age. International Journal of Instructional Technology and Distance Learning, 2(1), 3–10. Retrieved from: https://jotamac.typepad.com/jotamacs_weblog/files/connectivism.pdf.
UNESCO (2016). Education 2030: Incheon Declaration and Framework for Action for the implementation of Sustainable Development Goal 4: Ensure inclusive and equitable quality education and promote lifelong learning opportunities for all. Retrieved from: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000245656.
UNESCO (2016). What you need to know about global citizenship education. Retrieved from: https://www.unesco.org/en/global-citizenship-peace-education/need-know.
United Nations. (2015) Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. Retrieved from: https://sdgs.un.org/2030agenda.
van Dijk J. A. G. M. (2006). Digital divide research, achievements and shortcomings. Poetics, 34(4-5), 221–235. https://doi.org/10.1016/j/poetic.2006.05.004.
Vygotsky, L. S. (1978). Mind in Society: The Development of Higher Psychological Processes. Harvard University Press. Retrieved from: https://home.fau.edu/musgrove/web/vygotsky1978.pdf.
Wass, R. (2012). Developing critical thinkers in Higher Education: A Vygotskian perspective : thesis. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/281049724_Developing_critical_thinkers_in_Higher_Education_A_Vygotskian_perspective.
Weller, M. (2011). The Digital Scholar: How Technology is Transforming Scholarly Practice. London: Bloomsbury Academic. Retrieved from: https://www.bloomsburycollections.com/monograph?docid=b-9781849666275.
