Нове в Українському Історичному і Теоретичному Перекладознавстві

Анотація

Стаття репрезентує комплексне дослідження сучасного стану українського перекладознавства у контексті біблійного і літургійного перекладу. Зазначено, що наукові праці, які досліджують цю тематику, дозволяють по-новому осмислити ключові етапи розвитку перекладу релігійної літератури, що відіграли вирішальну роль у формуванні культурної спадщини та національної ідентичності українського народу. Літургійний переклад, який має особливу значущість у релігійній сфері, визначається як чинник, що сприяє єднанню нації навколо християнських моральних цінностей. Дослідження жанрово-стилістичних аспектів перекладу на матеріалі української і польської мов, надає теоретичне обґрунтування для вирішення практичних завдань, пов'язаних із творчістю перекладача релігійної літератури. Особливо цінним є розширення географічних меж українського перекладознавства через включення до наукового обігу результатів досліджень представників української діаспори Пряшівщини. Їхні праці допомогли краще зрозуміти історію українсько-чесько-словацьких перекладацьких зв’язків та забезпечили основу для розбудови часткових теорій перекладу між близькоспорідненими слов'янськими мовами. Представлено комплексний погляд на проблематику, що поєднує історичний аналіз, теоретичні дослідження та практичні рекомендації для професійних перекладачів у контексті міжкультурної комунікації і збереження національної спадщини.