Еволюція стилю німецької віршованої байки кінця ХХ і початку ХХІ століття: лінгвосинергетичний, соціокультурний аспект

Анотація

У статті досліджено еволюційні тенденції сучасної німецької байки. На матеріалі байок Рейнера Кунце і Джеймсв Крюсса показано відхід сучасної байки кінця ХХ – початку ХХІ століття від літературних канонів класичної езопівської байки, які різною мірою супроводжували німецьку байку впродовж століть, нові способи створення образів-символів, побудови стилю і композиції, явище ієрархічних сюжетів та включення сучасної байки в інший літературний жанр. Для ілюстрації новацій детально проаналізовано байки і байкові ланцюги авторів щодо відображення в них сучасних соціокультурних реалій, кодів культури, які в наш час мають значну ємність і глибокий смисл. Виявлені трансформації форми сучасної бай­ки, її стилю, незавершеність та ієрархічність сюжетів і образів-символів сприяють більш потужним можливостям байки передавати все більше інформації при відносно стислому тексті. Зі синергетичної точки зору сучасна байка стає все більш відкритою системою, що активно залучає читача до доробки її образів-символів, сюжету. Передача реалій соціокультури з активним залученням до цього процесу читача стає значно ефективнішою, ніж в байках минулих епох. Пояснено механізм відображення чинників соціокультури через цілі-атрактори байки як синергетичної системи, через стильові атрактори та специфіку мови і мовлення в байці. Відображення в сучасній байці складних чинників соціокультури через цілі-атрактори, стильові атрактори, мову і мовлення базується на тому, що соціокультура є семіотичною системою, сукупністю знаків і сим­волів. Це дає можливість встановити відповідність складових соціокультури з іншими семіотичними системами – атрак­торами байки, мовою, її стилістикою та проаналізувати чинники сучасної культури, синергетичні цілі–атрактори байок і залежні від них стильові атрактори.