Комплексний аналіз засобів вираження епістемічної модальності у художньому франкомовному дискурсі

Анотація

Статтю присвячено вивченню засобів вираження епістемічної модальності у сучасному франкомовному дискурсі. Концептуальна база проявів модальності знаходить свою реалізацію у мові, через яку людина передає свої знання, ком­петенції та ставлення до світу. Результати дослідження вчених привели їх до визнання трихотомічної природи категорії модальності: алетичної, епістемічної та деонтичної. Епістемічна модальність має безпосереднє відношення як до знань мовцем світу, його довіри або недовіри до дійсності, так і до наданої у висловленні інформації. Епістемічна вірогідність здійснення факту має такі понятійні аспекти як наявність, передбаченість, можливість – неможливість (часткові або тоталь­ні). Епістемічна модальність також може бути об’єктивною або суб’єктивною. Об’єктивна епістемічна модальність переда­ється граматичними формами дієслова в Умовному стані І та ІІ. Щодо суб’єктивної епістемічної модальності, вона міститься у конкретних лексичних модалізаторах. У художньому дискурсі епістемічна модальність проявляється у комунікативних ситуаціях, що знаходять своє підтвердження у більш масштабному розмірі, такому як контекст. У трихотомічному розподілі “висловлення – ситуація – контекст” кожна частина має свою роль і відображає задумку автора в залежності від загального змісту. Засоби втілення авторських задумів, що є модально марковані, аналізуються з точки зору присутності в них кон­кретних модалізаторів, граматичних форм дієслів у Умовному способі І та ІІ, а також з урахуванням ролі ситуації і контексту. Граматичні та лексичні мовні засоби, через які відтворюється ставлення мовця до дійсності, за змістом не є однаковими, їх можна поділити на чотири основні групи в залежності від ступеня впевненості – невпевненості, вірогідності – невірогідно­сті. У художньому дискурсі через ці засоби автор розкриває своє ставлення до дійсності, до світу, так само як і ставлення до них персонажів твору. Для цього письменник використовує цілий арсенал модальних маркерів зі значенням впевненості – невпевненості, вірогідності – невірогідності.