Категорія інтертекстуальності vs. авантекст

Анотація

Стаття присвячена порівнянню моделей реалізації глобальної текстової категорії інтертекстуальності та фольклорного авантексту. Категорія інтертекстуальності перебуває в основі процесів текстотворення та текстосприйняття та визначається метатекстуальними елементами, що характеризують текст, який належить до певного дискурсу. У дослідженні пропонується модель цієї категорії, що базується на соціологічності тексту. Соціологічність тексту визначає стиль і жанр тексту, що продукується, та зобов’язує мовця використовувати певні теми, структури, лексичні засоби. Авантекст розглядається як категорія інтертекстуальності фольклорного тексту. Його модель формується на тій же основі і враховує такі метатекстуальні елементи фольклорної традиції як варіативність, імпровізація, синкретизм, художній метод, тощо. Ці особливості уможливлюють розмежування авантексту і категорії інтертекстуальності як окремих явищ. Аналіз фольклорних текстів різних жанрів виявив таки відмінності: на відміну від інших типів дискурсу, фольклорний дискурс обмежує використання фольклорних текстів у часово-просторовому параметрі та визначає жанр і функції тексту; прецедентами фольклорного тексту є стереотипи, що відображають світосприйняття нації, а прецедентами текстів інших дискурсів є роботи певних авторів, джерело яких можна встановити; авантекст вирізняється у прояві текстової категорії завершеності як відсутність кінцевого варіанту фольклорних текстів, при цьому, фольклорні твори існують як інваріант, що має форму сталої – тематично і композиційно – структури, яка актуалізується при кожному акті виконання; аналіз стилістичних засобів вказує, що авантекст обмежує свободу вибору мовних одиниць у процесі створення фольклорного тексту.