Еволюція образу-символу в дискурсі байки з системної точки зору

Анотація

У статті досліджено природу образу-символу дискурсу байки та інших малих жанрів, схарактеризовано його еволюцію. Описано сутність образу-символу, його утворення як узагальнення характерів персонажів байки. Глибина узагальнення може різнитися, в залежності від цього виокремлюються завершені образи-символи (зустрічаються, в основному, в байках минулих століть) і незавершені, що створюють для адресата  лише напрямки, в яких він сам їх узагальнює. Незавершені образи-символи утворюються в таких конструкціях байок, у яких символізація відбувається поетапно, побудовою  декількох сюжетів, із яких кожен наступний все бiльш абстрактний та пов’язаний з попереднім не персонажами, а лише аналогіями й асоціаціями.  Байки з незавершеним образом-символом базуються на імпліцитних елементах, які не відображено в тексті, але вони маються на думці. Пояснено, що образ-символ байки є складною системою з опозиційними характеристиками, а незавершений образ-символ є вершиною еволюції образів-символів, ідеальним кінцевим результатом (ІКР). Об’єкт зникає (образ-символ переходить у віртуальний стан), але його функція – узагальнювати і позначати – виконується повною мірою. Для конкретизації висновків дослідження у статті наведено приклади байок із завершеним та незавершеним образами-символами, в яких набувають наочності можливі шляхи узагальнення (завершення) цих образів. Подальше функціювання і розвиток образу-символу є можливим в інтертекстах, у складі інших художніх жанрів. Перспективою цієї роботи є вивчення еволюції художніх образів в інших малих сатиричних жанрах, дослідження їх подвійної цілі: узагальнювати і позначати негативні риси, особливості людей, суспільства.