ПРОБЛЕМА КОРЕЛЯЦІЇ ПОНЯТЬ «СУВЕРЕНІТЕТ» ТА «НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ»: ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ ВИМІРИ

  • Ю. Ю. Руденко Національна академія СБ України, вул. М. Максимовича, 22, Київ,03022 https://orcid.org/0000-0002-5292-5334
DOI: https://doi.org/10.26565/2220-8089-2020-38-08
Ключові слова: національна ідентичність, суверенітет, громадянська ідентичність, етнічна ідентичність, природні права людини

Анотація

Відстоюється позиція тісного зв’язку понять «національна ідентичність» із поняттям «суверенітет». Акцентується увага на тому, що в Україні проблематика національної ідентичності часто пов’язана з її етнічною і культурною складовою. Адже, підґрунтям для формування національної ідентичності після розпаду СРСР стала етнічна ідентичність переважно через те, що за часи радянської держави не існувало в повній мірі розвиненого громадянського суспільства. Але оскільки для модерної нації, яка інтегрується в європейську спільноту, громадянська складова національної ідентичності є не менш важливою, ніж етнічна, наступним кроком у її кристалізації повинно стати «вирощування» зрілого громадянського суспільства. Артикулюється, що останнє складається зі суверенних, освічених індивідів, від яких залежить суспільний (народний) суверенітет, що у демократичних країнах сутнісно та процедурно забезпечується правовою державою і, у підсумку, створює  суб’єктність і суверенітет останньої.

Зазначається, що однією з важливих функцій суверенної держави є здатність відтворювати власну національну ідентичність. А для демократичної держави важливо забезпечити кожній людині можливість усвідомленого й вільного вибору її ідентичності. Адже, коли є можливість усвідомленого вибору, тоді формується зріле громадянське суспільство, готове захищати власну національну ідентичність, оскільки остання буде сформована у власній системі координат громадян, а не під примусом, що більш характерно для авторитарних та тоталітарних держав. Це в кінцевому рахунку забезпечить стабільність, суб’єктність і суверенітет держави як на внутрішньополітичному, так і на зовнішньополітичному рівнях.

Акцентується увага на тому, що нація – спільнота природного походження, а природній спільноті не притаманно артикулювати проблему суверенітету окремої людини, підґрунтям якого стала концепція природних прав. Реалізацію останньої може забезпечити лише правова держава під впливом громадянського суспільства. Тому сучасна національна ідентичність в Україні може бути сформована у контексті європейських традицій, якщо в повній мірі буде забезпечена реалізація як етнічної, так і громадянської складової.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Ю. Ю. Руденко, Національна академія СБ України, вул. М. Максимовича, 22, Київ,03022

Доцент, к. політ. н.

Посилання

ЛІТЕРАТУРА

Сміт, Е. 1994. Національна ідентичність. К.: Основи.

Брубейкер, Р. 2012. Этничность без групп. М: Издательский дом Высшей школы економики.

Кін, Дж. 2020. Громадянське суспільство: старі образи, нове бачення. К.: К.І.С.

Когут, З. 2004. Коріння ідентичності: Студії з ранньомодерної та модерної історії України. К.: Критика.

Євроатлантичний вектор України/ ред. колегія: С.І. Пирожков, І.О. Кресіна, А.І. Кудряченко, Ю.С. Шемшученко. 2019. К.: Національна академія наук України.

Шнаппер, Д. 2007 Спільнота громадян: про модерну концепцію нації. Х: Фоліо.

Бистрицький, Є., Зимовець, Р., Пролеєв, С. 2020. Комунікація і культура в глобальному світі. К.: Дух і Літера.

Дарендорф, Р. 1990. Дорога к свободе: демократизация и ее проблемы в Восточной Европе, Вопроси философии 9: 65-75.

Бистрицький, Є., Пролеєв, С., Білий, О. 2018. Національна ідентичність і громадянське суспільство. К.: Дух і Літера.

REFERENCES

Smith, A.1994. National Identity. K.: Osnovy (in Ukrainian).

Brubaker, R. 2012. Ethnicity Without Groups. M: Izdatel'skij dom Vysshej shkoly ekonomiki (in Russian).

Keane, J. 2020. Civil Society: Old Images New Visions. K.: K.I.S. (in Ukrainian).

Kohut, Z. 2004. The Roots of Identity: Studies on Early Modern and Modern Ukraine. K.: Krytyka (in Ukrainian).

Euro-Atlantic vector of Ukraine / S.I. Pyrozhkov, I.O. Kresina, A.I. Kudriachenko, Yu.S. Shemshuchenko S.I. 2019. K.: Natsionalna akademiia nauk Ukrainy (in Ukrainian).

Schnapper, D. 2007. Community of Citizens: On the Modern Idea of Nationality. Kharkiv: Folio (in Ukrainian).

Bystrytskyi, Ye., Zymovets, R., Proleiev, S. 2020. Communication and culture in the global world. K.: Dukh i Litera (in Ukrainian).

Dahrendorf, R. 1990. “Roads to freedom: democratization and its problems in East Central Europe”, Voprosy Filosofii 9: 65-75 (in Russian).

Bystrytskyi, Ye., Proleiev, S., Bilyi, O.2018. National identity and civil society. K.: Dukh i Litera. (in Ukrainian).

Опубліковано
2021-03-05
Як цитувати
Руденко, Ю. Ю. (2021). ПРОБЛЕМА КОРЕЛЯЦІЇ ПОНЯТЬ «СУВЕРЕНІТЕТ» ТА «НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ»: ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ ВИМІРИ. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 38, 65-71. https://doi.org/10.26565/2220-8089-2020-38-08
Номер
Том 38 (2020): Питання політології
Розділ
ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ

Авторські права та ліцензування.

Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:

  • не порушує  авторських прав інших осіб або організацій;
  • не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.

Автор передає редколегії права на:

  • публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
  • переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
  • розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).

Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
  4. Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
  • персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).