ЕФЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ДВОТУРОВОЇ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ НА ВИБОРАХ МІСЬКИХ ГОЛІВ 2015 РОКУ В УКРАЇНІ

  • П. Г. Гнатенко
Ключові слова: місцеві вибори 2015 року в Україні; міський голова; кандидат; політична партія; самовисуванці; регіоналізація

Анотація

Аналізуються результати виборів міських голів обласних центрів 2015 року в Україні. Увага акцентується на показниках кількості висунутих кандидатів, кандидатів, що пройшли до другого туру, а також обраних міських голів. Вказується на зростання регіоналізації політичної системи України, що пов’язано зі зростанням ролі місцевих політичних лідерів та їхнього впливу на регіональні політичні процеси. Порівнюються отримані результати за трьома базовими групами: парламентські партії, позапарламентські партії та самовисуванці.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Закон України про місцеві вибори. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2015. № 37-38. Ст.366 URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/595-19 (дата звернення: (16.04.2018).

Центральна виборча комісія. URL: http://www.cvk.gov.ua/ (дата звернення: 17.04.2018).

Кандидати на посаду міського голови. 25.10.2015. URL: http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM117?PT001F01=100 (дата звернення: 18.04.2018).

Відомості про обраних на посади міських, селищних, сільських голів. 25.10.2015 URL: http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM003?PT001F01=100&pt00_t001f01=100 (дата звернення: 19.04.2018).

Результати виборів міського голови 25.10.2015. URL: http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM048?PT001F01=100&PT005F01=0&PID102=5914&PF7691=5914&rej=0 (дата звернення 20.04.2018).

Опубліковано
2018-12-03
Як цитувати
Гнатенко, П. Г. (2018). ЕФЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ДВОТУРОВОЇ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ НА ВИБОРАХ МІСЬКИХ ГОЛІВ 2015 РОКУ В УКРАЇНІ. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 33, 91-98. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/politology/article/view/11808
Номер
Том 33 (2018): Питання політології
Розділ
ДЕМОКРАТИЧНІ ІНСТИТУТИ ТА ПРОЦЕСИ

Авторські права та ліцензування.

Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:

  • не порушує  авторських прав інших осіб або організацій;
  • не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.

Автор передає редколегії права на:

  • публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
  • переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
  • розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).

Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
  4. Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
  • персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).