Формування цифрової компетентності майбутніх філологів засобами інтернет-ресурсів: теоретико-методологічний та практико-орієнтований виміри

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена динамічною диджиталізацією суспільства, яка кардинально трансформує структуру освітнього простору та вимоги до професійної підготовки філологів і викладачів іноземних мов. Цифровізація розглядається не як допоміжний складник, а як обовʼязкова умова ефективної професійної діяльності в технологічно насиченому середовищі. Це актуалізує необхідність формування в майбутніх фахівців інтегрованого комплексу цифрових, комунікативних, лінгвістичних та дослідницьких умінь, що корелює з вимогами сучасного ринку праці та рамками DigComp і DigCompEdu. Мета розвідки полягає у визначенні теоретико-методологічних основ формування цифрової компетентності майбутніх філологів та розробці практично орієнтованих рекомендацій щодо системного впровадження інтернет-ресурсів у процес викладання англійської мови. Для досягнення мети застосовано аналіз науково-педагогічної та лінгводидактичної літератури; метод систематизації та класифікації; моделювання. Уточнено зміст поняття «цифрова компетентність філолога». Проаналізовано функційну класифікацію інтернет-ресурсів для викладання іноземної мови та на її основі запропоновано 5 ресурсних категорій: ресурси для роботи з автентичними мовними матеріалами, платформи для розвитку мовленнєвих     навичок,    інструменти     для   створення    цифрового навчального контенту, LMS-платформи та інструменти синхронної комунікації, а також ресурси для оцінювання і самооцінювання. Підкреслюється, що інтернет-ресурси є потужним інструментом, що забезпечує підвищення мотивації, індивідуалізацію навчання, доступ до автентичних матеріалів та комплексний розвиток цифрової, лінгвістичної та комунікативної компетентності майбутніх філологів. Водночас, ефективна інтеграція потребує подолання викликів, повʼязаних із технічними обмеженнями, цифровою нерівністю, необхідністю критичного оцінювання контенту та забезпеченням цифрової безпеки. Перспективи подальших досліджень передбачають емпіричне оцінювання впливу різних типів ресурсів на навчальні результати та розробку адаптивних моделей навчання.