Міждисциплінарна інтеграція економіки та лінгвістики: корпусне моделювання лексики фінансової англійської мови

Ключові слова: англійська для спеціальних цілей, дискурс-аналіз, корпусна лінгвістика, моделювання лексики, фінансова англійська

Анотація

У цьому дослідженні розглядається зростаюча потреба в лінгвістично обґрунтованому та чутливому до предметної сфери моделюванні лексики фінансової англійської мови шляхом поєднання методів корпусної лінгвістики з підходами фінансового дискурс-аналізу. Незважаючи на те, що фінансова комунікація є ключовим складником глобальної економічної системи, лексика, що структурує цей дискурс, досі недостатньо досліджена – особливо з точки зору того, як лексичні одиниці функціонують у різних жанрах, таких як журналістика, корпоративна звітність та регуляторні тексти. Цей розрив особливо помітний у викладанні англійської мови за професійним спрямуванням (ESP), де наявні матеріали часто не мають емпіричного підґрунтя і не відображають складності реальної комунікації у сфері фінансів. Метою дослідження є розробка корпусної моделі лексики фінансової англійської, яка охоплює її семантичні, колокаційні та дискурсивні функції. Було створено корпус Financial English Corpus (FEC) обсягом 878 000 слів, до якого увійшли 220 текстів фінансової журналістики, корпоративної звітності та регуляторних документів. Методологічна основа включає частотний аналіз, профілювання колокацій на основі взаємної інформації (MI), семантичне тегування за допомогою системи UCREL USAS та якісного конкорданс-аналізу. Результати показують, що ключові фінансові терміни, зокрема inflation, capital, risk та yield, мають жанрову специфіку щодо частотності, колокаційних партнерів та дискурсивних функцій. Наприклад, inflation має чітко оцінний характер у регуляторному дискурсі, тоді як capital повʼязується зі стратегічною комунікацією в корпоративному контексті. Семантичне тегування виявило значну присутність оцінної та афективної лексики, що кидає виклик традиційному уявленню про обʼєктивність фінансового письма. Дослідження доходить висновку, що модель, побудована на корпусному аналізі, пропонує відтворюваний і дидактично цінний підхід до спеціалізованої лексики. Отриманий результат має практичне значення для викладання ESP, управління термінологією та розробки систем автоматичної обробки фінансових текстів (NLP), сприяючи глибшому розумінню того, як формується фінансове значення в інституційних контекстах.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Anthony, L. (2023). AntConc (Version 4.2.0) [Computer software]. Waseda University. Available at: ttps://www.laurenceanthony.net/software/ antconc/ [Accessed 13 July 2025].

Baker, P. (2023). Using Corpora in Discourse Analysis (2nd ed.). Bloomsbury Academic. Available at: https://www.bloomsbury.com/uk/ using-corpora-in-discourse-analysis-9781350083752/ [Accessed 13 July 2025].

Brezina, V. (2018). Statistics in corpus linguistics: A practical guide. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/9781316410899

Choe, J., Noh, K., Kim, N., Ahn, S., Jung, W. (2023). Exploring the Impact of Corpus Diversity on Financial Pretrained Language Models. arXiv.Org. abs/2310.13312. DOI: https://doi.org/10.48550/arxiv.2310.13312

Gablasova, D., Brezina, V., McEnery, A.M. (2017). Collocations in corpus‑based language learning research: Identifying, comparing and interpreting the evidence. Language Learning. 67 (Suppl. 1), pp. 155‑179. DOI: https://doi.org/10.1111/lang.12225

Goźdź-Roszkowski, S. (2019). Phraseology in Legal and Institutional Settings. Routledge.

Hyland, K. (Ed.). (2016). The Routledge Handbook of English for Academic Purposes (1st ed.). Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315657455

Jaworska, S. (2020). Corporate discourse. In: De Fina, A. and Georgakopoulou-Nunes, A. (Eds.). Handbook of Discourse Studies. Cambridge University Press, pp.1-28. DOI: https://doi.org/10.1017/9781108348195

Kenny, N., Işık-Taş, E.E., Jian, H. (2020). English for Specific Purposes Instruction and Research: Current Practices, Challenges and Innovations. Cham: Palgrave Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-32914-3

Kilgarriff, A., Baisa, V., Bušta, J., Jakubíček, M., Kovář, V., Michelfeit, J., Rychlý, P., Suchomel, V. (2014). The Sketch Engine: Ten years on. Lexicography. 1(1), pp. 7-36. DOI: https://doi.org/10.1007/s40607-014-0009-9

Lu, L. (2023). Chapter 19: Fintech: technology-enabled financial innovation for digital trade. Research Handbook on Digital Trade. Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing, pp. 306-328. DOI: https://doi.org/10.4337/9781800884953.00029

Màrquez, L., Rodríguez, H. (1998). Part-of-speech tagging using decision trees. In: Nédellec, C., Rouveirol, C. (Eds.). Machine Learning: ECML-98. ECML 1998. Lecture Notes in Computer Science. Springer, Vol. 1398. DOI: https://doi.org/10.1007/BFb0026668

Mooney, A. (2020). The Discourses of Money and the Economy. In A. De Fina, A. Georgakopoulou (Eds.). The Cambridge Handbook of Discourse Studies. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 644-665.

Partington, A., Duguid, A., Taylor, C. (2013). Patterns and Meanings in Discourse: Theory and Practice in Corpus-assisted Discourse Studies (CADS). In G. Brookes (Ed.). International Journal of Corpus Linguistics. 19(2), pp. 292-300. DOI: https://doi.org/10.1075/ijcl.19.2.07bro

Tanweer, A.D., Avsar, R.B. (2015). Ideographic use of economic terms. On the Horizon. 23(3), pp. 169-173. DOI: https://doi.org/10.1108/OTH-05-2015-0018

Telibașa, G. (2015). The pervasiveness of metaphor in the language of economics. Studies and Scientific Researches. Economics Edition. 21. DOI: https://doi.org/10.29358/sceco.v0i21.305

Wu, X., Yue, X. (2025). Corpus-assisted discourse studies. In M. Gillings, G. Mautner, P. Baker (Eds.). Digital Scholarship in the Humanities. 40(1), pp. 457-459. DOI: https://doi.org/10.1093/llc/fqae066

Опубліковано
2025-12-30
Як цитувати
Зацерковний, О. (2025). Міждисциплінарна інтеграція економіки та лінгвістики: корпусне моделювання лексики фінансової англійської мови. Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки, (47), 42-60. https://doi.org/10.26565/2073-4379-2025-47-03