Застосування міжкультурних навичок у процесі опанування іноземної мови

Анотація

Мета наукової розвідки – дослідити ефективність міжкультурного підходу як техніки оволодіння іноземною мовою. Дослідження актуалізує вирішення ключового методологічного питання: як елементи міжкультурної компетенції інтегруються в процес засвоєння іншомовної комунікативної стратегії. Актуальність проблеми лежить у площині усвідомлення ідеї про те, що опанування нової мови вимагає розуміння принципів співвідношення рідної мови й культури з цільовими мовою і культурою. З огляду на це вважаємо, що ракурс уваги сучасної методики зосереджений радше на розвитку навичок міжкультурного спілкування, ніж на набутті базових умінь в іноземній мові.

Виходячи з розуміння того, що мова є засобом вираження культури і в мовних символах зашифровано знання нації з історії, філософії, економіки, медицини та інших галузей суспільного життя, визначено, що інтелектуалізація мови розглядається як засіб підвищення ефективності іншомовної освіти шляхом збагачення активного й пасивного словника мовців одиницями, які мають значний науковий, культурологічний, історичний потенціал. Доведено, що залучення контекстів зі словами на позначення суттєвих цивілізаційних здобутків людства безпосередньо впливає на підвищення мотивації студентів до вивчення другої чи третьої мови. Виявлено, що інтернаціоналізми як засоби «природної» інтелектуалізації мови були добре сприйняті респондентами і сприяли формуванню зацікавленості в подальшому навчанні. Водночас, мовці переважно не бачили сенсу в роботі з незнайомими термінологічними одиницями, поданими без семантизації. Це пояснюється тим, що в роботі зі студентами першої групи не потрібно було докладати додаткових зусиль, аби віднайти контекстуальний смисл пропонованих слів і сполук.

Визначено, що одним із ключових елементів університетської навчальної програми, який дає студентам очевидну перевагу над однолітками, є вироблення навичок  білінгвальної або мультилінгвальної взаємодії. Заразом, у статті представлено результати дослідження ступеня прояву міжкультурної толерантності в мультиетнічних групах. Установлено, що, на відміну від поблажливого ставлення респондентів до мовних помилок, яких припустилися одногрупники з іншого культурного середовища, негативне сприйняття недоліків, повʼязаних із їхнім культурним невіглаством чи необізнаністю, було визначено як неприпустиме переважною більшістю опитаних.