Методологія навчання української мови як іноземної в медичних закладах вищої освіти

Анотація

У статті з’ясовано зміст поняття «метод навчання», зокрема подано його трактування у філософії, психології та лінгводидактиці. Проаналізовано наукові дослідження щодо виникнення того чи іншого методу навчання іноземної мови як в зарубіжній, так і вітчизняній дидактиці, а також описано роль кожного методу у формуванні та становленні мовленнєвої особистості, у тому числі іноземного студента-медика. Зазначено, що метод навчання української мови як іноземної – це спосіб реалізації освітньої, розвивальної та виховної мети навчання, спрямований на організацію ефективного освітнього процесу, основним завданням якого є досягнення бажаного результату. Охарактеризовано основні методи навчання української мови як іноземної в медичному закладі вищої освіти, а саме: прямий метод, свідомо-зіставний метод, свідомо-практичний метод, граматико-перекладний метод, сугестивний метод, аудіолінгвальний метод, аудіовізуальний метод. Зауважено, що жоден із перелічених методів не є універсальним, тому лише сукупність виокремлених методів сприятиме досягненню мети та завдань навчального процесу, зокрема оволодінню іноземними студентами-медиками українською мовою. Підкреслено, що добір методів навчання української мови як іноземної студентів-медиків залежить від обраних підходів і принципів вивчення дисципліни, специфіки теоретичного і практичного матеріалу, який повинен засвоїти іноземний студент упродовж навчання в закладі вищої освіти, педагогічної майстерності й досвіду роботи викладача тощо. Закцентовано увагу на тому, що представлені в дослідженні методи навчання є ефективними лише за умови їх інтегрованого впровадження в освітній процес, оскільки кожен означений метод спрямований на формування тих чи інших умінь і навичок суб’єкта навчання, які є складниками професійно-комунікативної компетентності іноземного студента-медика.